Добрі новини. Те, що противник так протискає наші позиції дається йому дуже великою ціною. І наближається момент виснаження, оскільки противник хоче досягнути максимального результату в короткі терміни, очікуючи довгу паузу.

Можливо це під вибори в США. І боязнь форсованого примусу до замирення «стаєте всі, тас де стоїте» з боку нової влади США.

В будь-якому разі скорочення темпів підготовки до 14-18 діб, перевод снайперів, дронщиків, кулеметників в стрільці, залучення корейців (чи в бої, чи більш вірогідно в бої вкрай обмежено, а загалом на тилові задачі охорони - аби вивільнити росіян) - означує важке виснаження противника.

Також додається внутрішня проблема РФ - вивільнення економіки від чоловічого населення примушує до задіянні мігрантів. Міграція в РФ неконтрольована і автоматично додає галопуючий притік нелегальних мігрантів. «Економічний Крокус-Сіті».

Це не знімає з нас тяжкість ситуації, але додає надію - важка виснаженість сторін дозволяє будь-якому новому масштабному фактору сильно змінити розклад сил.

Навскидку, з свого рівня гадання - я би взагалі припустив, аби зараз поступили далекобійні ракети на Ф-16 і ми відігнали носіїв КАБів - уже би лінія «стала», а не ми відкочувалися.

Втім, чуда від союзників не очікуєм намарне. Але є інші можливості.

Листопад стає піком напруження змагання сторін.

Статистика. Ідеологія. Результат.

Ану-ка іди сюди мій зрадолюбний скиглику.

Знаю тобі сумно, всередині соплями заливає серденько, все в душі ниє, верещить.

Я втішати не буду.

Я ще нахлєстаю по фейс-айді правди, неприємної, нелайкальної.

Бо ти того мене і читаєш, що пишу як є.

…

Сьогодні 9 років патрульній поліції.

Їх не любить інша стара поліція. Їх не люблять і громадяни, бо українці взагалі не люблять поліцію.

Ми любим коротко, а клєвєщєм довго.

Втім. За багато років зустрічей з патрулькою навіть коли неправий вони були чемні та ніколи не просили хабарів. А кілька разів допомогли.

Коли прийшла повномасштабка «Маршал», кіборг, десантник, керівник патрульки сформував бойові групи з поліції. І воювали крепко - виконували різні задачі, і в небі, і спочатку повсюдно на землі. Підривалися, гинули, попадали в полон.

Знакова історія відбулася під час зачистки звільненої Курщини від решток бандформувань.

Кінець серпня, вже багато тижнів це звільнена земля.

- Рєбят, сдесь нікаго нєт. - бабушка.

Інспектор відділення тактичної підтримки патрульної поліції міста Києва ст.лейтенант поліції Зеленський Роман йшов першим. Черга з Калашникова бандитів потрапила Роману в голову…

Одного федерала там вбили, кілька взяли в полон.

"Бабушку" яка переховувала в себе федералів ніхто пальцем не чіпав.

А як би вчинили росіяни з українкою, яка би так вчинила?

Або просто була родичкою військового?

Чим ми і відрізняємося від тварей.

На жаль чи на щастя.

Роману Зеленському назавжди 36 років. У нього залишилися двоє неповнолітніх дітей. Пішов на війну свідомо і добровільно. З 2022-го року у найгарячіших точках: Буча, Ірпінь, Бахмут, Торецьк, Часів Яр, Мала Токмачка, Серебрянський ліс.

Я часто зустрічаюсь погомоніти послухати історії патрульних про службу.

Вже після війни можна буде згадувати всю реальність їх служби в патрулі мирної країни.

…

Втім, проїжджаючи Запоріжжям помітив білборд із загиблим юнаком домобілізаційного віку.

Це не патрулька.

Доброволець. Бригада нацполіції «Лють».

Там справді люто. Памʼятаєте відео як «беркут» дніпропетровський відмовлялись іти воювати? Частина бл..дей справді дезертирували, охвіцєри перелазили паркан прям на шикуванні як сказали «ви всі в "Лють"». Але було вдосталь з тих чоловіків хто погнав - штурмував, тримав позиції під вогнем, відходив останнім, з рот лишилась половина. І це при тому, що в поліції інша система наказів і відповідальності. Легше невиконувати наказ. Але йшли, виконували, тримали.

Та що там казати. Їх командир роти в «Люті» - доброволець. Слідчий поліції, після полону, лишився на окупованих землях воювати, не евакуювався. Міг після обміну не служити взагалі. Закон дозволяє. Лишитись в тилу слідчим і роздавати інтервʼю. Але пройшов курси перепідготовки і пішов керувати штурмовиками. Досі принципово непублічний. Зводить рахунок за полеглих побратимів.

…

Ненавидіти легко й просто, але я підсвічу іншу сторону подій.

А за «патрульку» почитайте текст «Маршала»:

https://www.instagram.com/p/DBvzh5Xo8R8/?igsh=a3RwbmU0YmpsNGRp

Любити не треба, але заслужене - згадайте.