В Шевченківському суді Києва взірвав взривпакет Ігор Гуменюк. Взяв у заручники двох конвойних нацгвардії та зачинився в одному з приміщень суду.

Гуменюк був учасником штурму коли загинула Небесня Сотня.

Далі постійно воював на фронті добровольцем 2014-2015-й рік.

В 2015-му у Верховну Раду депутати влади подали законопроект про зміни до Конституції України та автономії Донецької та Луганської областей, фактично перший крок до визнання окупації Донбасу та Криму.

Гуменюку інкримінується теракт під стінами Верховної Ради, кинув уламкову гранату в ряди правоохоронців.

Безумовно, якщо це правда, то тяжкий злочин, як і тяжкий злочин - зміни до Конституції України.

Просто депутати шукали як би сторгуватися державою, їхній метод, торгувати. А методи Гуменюка воювати за державу і тому він вірогідно кинув ту гранату.

Сподіваюсь зараз ніхто не загинув з конвою. І сподіваюсь не загине і далі ні Гуменюк, ні правоохоронці.

Він купу разів(як я чув, сам я точно не знаю, малознайомі з ним) просився під час війни аби відпустили воювати з-за грат.

Я би його і справді віддав в радикальний штурмовий підрозділ спецслужб.

Але на жаль, такі рішення в силах прийняти лише Президенту. І після сьогодняшніх подій - чи це взагалі можливо.

Побачимо, як далі буде розвиватися ситуація.

Особа зробила злочин проти держави заради відвернення злочину проти держави.

І зараз Гуменюк захопив в заручники конвой, аби мати можливість поміняти тюрму на фронт. Сюрреалістична трагедія.

Щоправда ми ще не чули його вимог, але думаю буде саме так.

Шкода. Вся історія дуже прикра.

Євген Карась

У Львові Назарію вибило вікна.

Вікна відновлять за кошт міської влади.

Але Назарій кинув клич.

100 тисяч на вікна і луччую жизнь.

Вже згодом обурені громадяни накидали посилань, що назарій ґей.

Ми чесно кажучи цього не знали, бо думали він просто чесний підарас.

Віддаю належне фактам, а не ідеалізую.
Залужний просто на своєму місці. В надзвичайно складний час.
Оце дуже круто для нас.

47 бригада в бою.

Зараз бачу публічний конфлікт між Валерієм Маркусом та Іваном Шаламагою. Валерій виклав публічне обвинувачення.

Це їхня справа.

Але бачу як уже інтернет-диванні батальйони почали обзивати Шаламагу «совковий офіцер».

Заткніться, шановні.

За Маркуса додам, що він не тиловий, хоче і пробує приймати участь в діяльності поближче до бою.

А за Шаламагу нагадаю:

«Іван Шаламага (позивний – Бескид) народився та виріс у місті Сколе Львівської області. Він – випускник Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут і Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Іванові був 21 рік, коли вперше після закінчення навчання у 2018-му вирушив на фронт. Разом із побратимами обороняли Світлодарську дугу, Попасну, Новолуганське, Зайцеве, а згодом брав участь у бойових діях в районі Вуглегірської ТЕС.

У свої 25 Бескид уже отримав звання капітана Збройних сил України, став наймолодшим командиром полку в історії української армії, а згодом – заступником командира бригади.»

Поранений офіцер про Шаламагу:

«Він дуже грамотний офіцер.
Не сцикун. З яйцями.
Розвинутий фізично, духовно, професійно.
Націоналіст.
Поціновувач традиційних нормальних цінностей».

Євген Карась