На Київщині, Донеччині, Херсонщині, Запорізькій області і в деяких інших містах України прямо зараз сяє світло карасизму.

Все буде добре 💋🫡

Тарас Давидюк.
В бою…
14 полк.
Поблизу Роботино.
Підтримка контрнаступу.

Тарас вимагав менше ротацій. Хотів бути чим більше на війні, в бойовій роботі.
Завжди наполягав на допустимому ризикові щоб зробити та знищити більше окупантів.

Вчитель, політолог. Родом з Рівного.
Тарас з початку 2000-х в першій лінії боротьби за українську державу. Був відомим діячем в Рівному.
Займався вихованням молоді в «Пласті».

2014-го пішов добровольцем. Спочатку добробат «Гарпун», потім контракт в 130 ОРБ ЗСУ.

У вересні заручився з своєю коханою Тетяною. І відбув назад на службу.

Послухайте останнє слово Тараса Давидюка:

За що воюю.
За самостійну соборну Українську Державу.
За свободу української нації.
За добро і щастя наших дітей, внуків, правнуків. За нашу мову, культуру та віру. За нашу цивілізацію.
Щоб слово «Україна», «українець», «українка», «українське» говорили в світі з гордістю та повагою.
Помститись за загиблих героїв.
Щоб наші рідні та близькі могли жити спокійно і розбудовувати Українську Державу.

Підтримати родину загиблого:

🔗 Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3cL3psEd22

💳 Номер картки банки
5375 4112 1011 7383

Я би просив кожного вирватися в обідню перерву на кільканадцять хвилин.

Дух Тараса - національна цінність.

Тарас віддав не лише життя за Україну.

Весь свій час приділяв вихованню здорової молоді, національній ідеї, чесності та гідності.

І був ефективний в цьому.

Порядність, доброта і залізна цілеспрямованість променіла з Тараса.

Прощання в Києві:
7 листопада. Завтра.

13:00, Майдан Незалежності.

Прощання в Рівному:
Увідомлю згодом.