Як магістр філософії відволікаю вас від негативів закону про мобілізацію.

Ідеальний закон про мобілізацію такий:

- демобілізувати усіх в червні

- не мобілізувати нікого

- додати в ЗСУ 1000 «абрамсів» і 100 «петріотів»

- армія буде контрактною!

- зарплату контрактника встановити такою як і зараз, але в доларах!

Я проти популізму!

Давайте голосуєм ахуєнний закон!

15 секунд про мобілізацію.

МОБІЛІЗАЦІЯ. ХОВАЙСЯ. СТРАШНА ПРАВДА

22:30

https://www.youtube.com/live/obxMMM7CsGo?si=7bJlH4WWjTLTG7y0

Тому я за ядерну війну!

Криза чмобіків в РФ - осінь.

З «вангуванням» загострення стосунків мігрантів і росіян в РФ - я оцінив правильно. Якраз за півроку.

З бунтом Прігожина - вгадав.

Я не для вас, вибачте, старався. Я для себе оцінював обстановку.

Але зараз візьму на себе саме складне.

Мобіки - осінь 24.

Який алгоритм в армії Росії?

Зарплатами, як і дезертирами, займається ФСБ.

Це чутлива небезпечна тема, тому ФСБ не репресує, а скоріше контролює і допомагає. Аби порядок був.

Відповідно СЗЧшник потрапляє на бесіду до ФСБ «почему бежал? отчего бежал? какая задача была? какое обеспечение?»

І зазвичай російський дезертир може отримати певну кількість обладнання і піти на повторну бойову задачу або перевестись в інший підрозділ.

Якщо не діють інші методи - суд або примусові штурми в «Шторм Z» МО РФ.

Офіційна статистика вироків дезертирам показує лише частинку проблеми. Це вершина айсбергу, який наочно збільшується.

Знаєте, яка іронічна трагедія у мобілізованих Росії?

Політруки («МПЗ» в ЗС РФ) найбільше зайняті розрахунком правильних виплат коштів військовим. Бабки - це і є поки ключова мотивація та рушій для росіян.

От і трагедія.

- Денег заработали, но хочеться же и потратить, а не как товарищи под Авдеевкой…

Харків.

Поклоняюсь богам.

Це получається що Маріуполь раніше України вступив у ЄС?

✙ Сєрьога матюкається ✙

Всі питають чи я живий.

Я живий, а славний козак відомий інший - ні.

Гарячий був на слівце, тим і веселий. Ми з ним теж колись чубилися. А потім весело мирилися.

Багато писали про нього боти політичної опозиції «в Раду полізе», «Чмутам помагає!!», «Гімно зелене».

Але він пішов служити і поліг у бою.

Загинути в бою за Батьківщину - найвища доблесть і честь.

Ніколи не буде соромно.

Навіки буде слава.

Декому живому варто заздрити таким мертвим.

Герби, а не бренди.

БРки, а не купюри.

Слава козаку. Земля пухом.

Розкривайте ворота раю.

Ми не раби - ми куємо власної країни долю.

Тому і такою дорогою ціною.

Сьогодні, кілька годин тому, Україна втратила людину, яка була для мене моральним авторитетом та орієнтиром.

Людина, яка змінювала цю країну та мала змінювати її далі, ще більше.

Таких людей дуже мало, він загинув як воїн – на полі бою.

Паша Петриченко, на щиті

Біль, сльози, памʼять