🏭Російська промисловість переживає спад: дедалі більше заводів працюють не на повну потужність

Це проявляється, зокрема, у різкому зростанні прихованого безробіття – ситуації, коли працівники формально зайняті, але фактично працюють менше через простої або скорочений робочий тиждень. За даними Міністерства праці РФ, на кінець жовтня 2025 року кількість росіян, переведених на неповну зайнятість, відправлених у простій або попереджених про можливе звільнення, досягла 254 тисяч осіб.

Це більш ніж у 2,5 раза перевищує показник початку року (≈98 тис.) і на 50% більше, ніж влітку 2025-го . Отже, попри офіційно низький рівень безробіття (близько 3–4%), російська економіка стикається зі зростанням прихованої незайнятості, що свідчить про погіршення ситуації в цивільному секторі на тлі затяжної війни.

🔽Найгірша ситуація спостерігається в промислових регіонах із великими цивільними підприємствами. Лідером за масштабами прихованого безробіття стала Самарська область, де розташований автозавод «АвтоВАЗ». Подібні проблеми спіткали й інші індустріальні центри: Ярославську та Нижньогородську області, Татарстан, Башкортостан. У цих регіонах чисельність працівників на скороченому робочому дні зросла в рази – загалом до 133 тис.

Торгово-промислова палата РФ відзначає, що через невизначеність і неможливість планування бізнес заморозив найм нових співробітників, а різке скорочення обсягів замовлень змушує його урізати чисельність зайнятих . Якщо на початку війни багато компаній скаржилися на брак робочих рук (частина працівників була мобілізована або виїхала за кордон), то тепер проблема зворотна – не вистачає грошей, щоб платити зарплату всім найманим. Восени 2025-го різко зросли борги підприємств із виплати зарплат – за липень на 25%, до 1,7 млрд ☺️

📰Економічні експерти прогнозують, що у 2026 році Росія може перейти до рецесії , але навіть якщо цього не станеться статистично, стагнація практично неминуча. Сама влада опосередковано визнала, що робить ставку на витривалість: шляхом підвищення податків, урізання витрат на «непріоритетні» сфери і мобілізації резервів.

Соціальний контракт фактично змінився: держава вимагає від населення терпіння і жертв під гаслом патріотизму, натомість обіцяючи безпеку і «велич». Однак історія свідчить, що довго така ситуація тривати не може без ризику для політичної стабільності.