📷На фото хірург Джон Кемерон з лікарні Джона Хопкінса проводить операцію Віпла (Whipple procedure). Також ця операція відома як панкреатодуаденектомія. Складна операція, яку проводять при пухлинах підшлункової залози. Саме доступ хірурга Кемерона зменшив смертність при цій хворобі до 2%, в порівнянні з минулими 30%.
🔥Творіть історію. Продуктивних вихідних!
🔥Творіть історію. Продуктивних вихідних!
Критика експерименту з генетично модифікованими близнятами
#INgenius #INgeniusNews
Сьогодні весь науковий світ говорить про перших дівчаток-близнят, у геном яких було внесено зміни за допомогою CRISPR/Cas-9. Це, безумовно, прорив, якого ще не бачило людство. Проте, журнал "Nature" опублікував цікаву статтю про критику He Jiankui,автора дослідження, який вперше розповів про свою роботу публічно, а не на своєму каналі на YouTube.
«У нас нема жодної причини вірити йому на слово», — каже Robin Lovell-Badge, біолог при Francis Crick Institute, London, та додає, що дане дослідження повинно бути перевірено незалежним органом, який проведе ретельне порівняння генів батьків та дітей.
«Я рада, що він приїхав і доповів, але я приголомшена та налякана тим, як він описував процес, якому слідував», — Jennifer Doudna, біохімік при University of California, Berkeley.
Та перейдемо до фактів. Перше, з чим не погоджуються багато критиків — вибір захворювання. Унеможливлення передачі ВІЛ дитині доступне й при проведені кесаревого розтину. Натомість вони згадують про інші, більш «відповідні» для такої терапії захворювання: хвороба Тея — Сакса чи Гантінгтона. Наступне: командою дослідників було створено 30 запліднених ембріонів, 19 з яких були життєздатними та здоровими. Два з чотирьох ембріонів однієї пари були носіями модифікованого гена ССR5, і Не імплантував їх, незважаючи на те, що один з ембріонів мав також й інтактну копію ССR5. Ця вагітність й ознаменувалася народженням близнюків. Незрозуміло, що ж сталося з іншими ембріонами, хоча Не заявляє, що зараз під його керівництвом є ще одна вагітність генно-модифікованим ембріоном.
Запитань без відповіді залишається достатня кількість. Чи були батьки сповна інформовані про ризики? Чому Не обрав саме ген ССR5, коли існують інші шляхи запобігання ВІЛ? Чому він обрав пару, у якій батько має ВІЛ, а не матір (що б підвищило ризик передачі ВІЛ дитині)? І чи переважають позитивні ефекти від видалення ССR5 — можливо, необхідного гена, що в нормі є у людей, і функція якого досі сповна невідома — над негативними?
На запитання, чому Не не припинив даний експеримент, хоча наукова спільнота по всьому світу схиляється до думки, що таке дослідження не повинно проводитися, вчений не відповів.
Ми живемо в неймовірній епосі. Що ви думаєте щодо такої сенсації у науковому світі?
#HIV #AIDS #ВІЛ #СНІД #CRISPR #CRISPRCas9 #ССR5 #модифікація #ген #gene #modification
#AZlotnykArticle
Джерело: goo.gl/YRFmjz
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
#INgenius #INgeniusNews
Сьогодні весь науковий світ говорить про перших дівчаток-близнят, у геном яких було внесено зміни за допомогою CRISPR/Cas-9. Це, безумовно, прорив, якого ще не бачило людство. Проте, журнал "Nature" опублікував цікаву статтю про критику He Jiankui,автора дослідження, який вперше розповів про свою роботу публічно, а не на своєму каналі на YouTube.
«У нас нема жодної причини вірити йому на слово», — каже Robin Lovell-Badge, біолог при Francis Crick Institute, London, та додає, що дане дослідження повинно бути перевірено незалежним органом, який проведе ретельне порівняння генів батьків та дітей.
«Я рада, що він приїхав і доповів, але я приголомшена та налякана тим, як він описував процес, якому слідував», — Jennifer Doudna, біохімік при University of California, Berkeley.
Та перейдемо до фактів. Перше, з чим не погоджуються багато критиків — вибір захворювання. Унеможливлення передачі ВІЛ дитині доступне й при проведені кесаревого розтину. Натомість вони згадують про інші, більш «відповідні» для такої терапії захворювання: хвороба Тея — Сакса чи Гантінгтона. Наступне: командою дослідників було створено 30 запліднених ембріонів, 19 з яких були життєздатними та здоровими. Два з чотирьох ембріонів однієї пари були носіями модифікованого гена ССR5, і Не імплантував їх, незважаючи на те, що один з ембріонів мав також й інтактну копію ССR5. Ця вагітність й ознаменувалася народженням близнюків. Незрозуміло, що ж сталося з іншими ембріонами, хоча Не заявляє, що зараз під його керівництвом є ще одна вагітність генно-модифікованим ембріоном.
Запитань без відповіді залишається достатня кількість. Чи були батьки сповна інформовані про ризики? Чому Не обрав саме ген ССR5, коли існують інші шляхи запобігання ВІЛ? Чому він обрав пару, у якій батько має ВІЛ, а не матір (що б підвищило ризик передачі ВІЛ дитині)? І чи переважають позитивні ефекти від видалення ССR5 — можливо, необхідного гена, що в нормі є у людей, і функція якого досі сповна невідома — над негативними?
На запитання, чому Не не припинив даний експеримент, хоча наукова спільнота по всьому світу схиляється до думки, що таке дослідження не повинно проводитися, вчений не відповів.
Ми живемо в неймовірній епосі. Що ви думаєте щодо такої сенсації у науковому світі?
#HIV #AIDS #ВІЛ #СНІД #CRISPR #CRISPRCas9 #ССR5 #модифікація #ген #gene #modification
#AZlotnykArticle
Джерело: goo.gl/YRFmjz
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
telegram-cloud-document-4-5863689210212386255.pdf
39.8 MB
Current medical diagnosis & treatment
Lange 2019
Lange 2019
#CaseFile #INgenius
Воші "Акробати"
65-річний чоловік звернувся в дерматологічну клініку з 6-тижневою історією сильного свербіння в паховій ділянці. Експертиза не виявила будь-яких шкірних уражень, і симптоми згодом були досліджені за допомогою дермоскопії. Дермоскопія показала гнид міцно прикріплених до лобкового волосся, а також рухливих, крабовидних паразитів (див.Фото/ Відео за посиланням). Жодні інші волосяні покриви не зазнали впливу. Діагнозовано пахвовий педикульоз ("лобкові воші"), викликаний організмом Phthirus pubis. Лобковий педикульоз, як правило, передається статевим шляхом, але може виникнути після контакту з фомітами, такими як одяг, постільна білизна та рушники, що використовуються інфікованою людиною. Стан найчастіше характерний для підлітків та молодих людей. Цей пацієнт повідомив, що не мав жодного недавнього сексуального контакту, і ніякі інші інфекції, що передаються статевим шляхом, не були виявлені при скринінгу. Лікування включало схему перорального івермектину. Через два тижні після лікування, свербіж зник, і після наступного огляду через 4 тижні не було виявлено вошей .
Джерело: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMicm1700352
Воші "Акробати"
65-річний чоловік звернувся в дерматологічну клініку з 6-тижневою історією сильного свербіння в паховій ділянці. Експертиза не виявила будь-яких шкірних уражень, і симптоми згодом були досліджені за допомогою дермоскопії. Дермоскопія показала гнид міцно прикріплених до лобкового волосся, а також рухливих, крабовидних паразитів (див.Фото/ Відео за посиланням). Жодні інші волосяні покриви не зазнали впливу. Діагнозовано пахвовий педикульоз ("лобкові воші"), викликаний організмом Phthirus pubis. Лобковий педикульоз, як правило, передається статевим шляхом, але може виникнути після контакту з фомітами, такими як одяг, постільна білизна та рушники, що використовуються інфікованою людиною. Стан найчастіше характерний для підлітків та молодих людей. Цей пацієнт повідомив, що не мав жодного недавнього сексуального контакту, і ніякі інші інфекції, що передаються статевим шляхом, не були виявлені при скринінгу. Лікування включало схему перорального івермектину. Через два тижні після лікування, свербіж зник, і після наступного огляду через 4 тижні не було виявлено вошей .
Джерело: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMicm1700352
The New England Journal of Medicine
“Acrobatic” Lice | NEJM
A 65-year-old man presented with a 6-week history of severe itching in the inguinal
area. A crab-shaped parasite moving along a pubic hair was revealed by dermoscopy
and is shown in a video.
area. A crab-shaped parasite moving along a pubic hair was revealed by dermoscopy
and is shown in a video.
Житель Каліфорнії, котрий переніс в січні 25-годинну операцію з пересадки обличчя, показав світу «нового себе». Після того, як в червні 2016 року 26-річний Кемерон Андервуд з Каліфорнії скоїв спробу самогубства, вистріливши собі в обличчя, він втратив велику частину нижньої щелепи, ніс, усі зуби крім одного, а також майже всю верхню щелепу і піднебіння.
Усвідомивши, що він все ж хоче жити, хлопець почав шукати хірургів, які були б готові його прооперувати. Так він зупинив вибір на манхеттенській клініці ( NYU Langone Health) й докторі Едуардо Родрігесі, який провів вже три подібні трансплантації.
Тепер, майже через 11 місяців після 25-годинної операції, в якій брали участь понад 100 медичних працівників, Кемерон Андервуд зміг повернутися до нормального життя. Він зустрічається з друзями, працює, займається спортом і навіть встиг стрибнути з парашутом.
Операція відбулася лише через 18 місяців після спроби самогубства Камерона. Це найкоротший проміжок часу між травмою та операцією в історії США. Під час операції лікарі виконали трансплантацію і реконструювання верхньої та нижньої щелепи Кемерона, включаючи ясна та всі 32 зуби, піднебіння, нижні повіки, ніс і язик.
Операція була найбільш технологічно розвиненою трансплантацією обличчя в США та була першою спробою використання лицьової маски за допомогою 3D-принтеру.
Донором лиця для Андервуда став 23-річний студент Вільям Фішер з Нью-Йорка. Він помер після тривалої психічної хвороби, але ще кілька років тому був зареєстрований як донор органів.
Джерело: https://bbc.in/2EaoAea
Переклад: Alex Kolesnik
#INgenius #INgeniusNews #transplantation #plasticsurgery #bbc #medical #medicine
Усвідомивши, що він все ж хоче жити, хлопець почав шукати хірургів, які були б готові його прооперувати. Так він зупинив вибір на манхеттенській клініці ( NYU Langone Health) й докторі Едуардо Родрігесі, який провів вже три подібні трансплантації.
Тепер, майже через 11 місяців після 25-годинної операції, в якій брали участь понад 100 медичних працівників, Кемерон Андервуд зміг повернутися до нормального життя. Він зустрічається з друзями, працює, займається спортом і навіть встиг стрибнути з парашутом.
Операція відбулася лише через 18 місяців після спроби самогубства Камерона. Це найкоротший проміжок часу між травмою та операцією в історії США. Під час операції лікарі виконали трансплантацію і реконструювання верхньої та нижньої щелепи Кемерона, включаючи ясна та всі 32 зуби, піднебіння, нижні повіки, ніс і язик.
Операція була найбільш технологічно розвиненою трансплантацією обличчя в США та була першою спробою використання лицьової маски за допомогою 3D-принтеру.
Донором лиця для Андервуда став 23-річний студент Вільям Фішер з Нью-Йорка. Він помер після тривалої психічної хвороби, але ще кілька років тому був зареєстрований як донор органів.
Джерело: https://bbc.in/2EaoAea
Переклад: Alex Kolesnik
#INgenius #INgeniusNews #transplantation #plasticsurgery #bbc #medical #medicine
Патологічна безстрашність
#INgeniusRare #INgeniusOrphanDisease #рідкісніхвороби
Хвороба Урбаха-Віте – це рідкісне генетичне захворювання, що спадкується за аутосомно-рецесивним типом і вражає шкіру, верхні дихальні шляхи та центральну нервову систему.
Коли в 1929 році австрійський дерматолог Еріх Урбах та отоларинголог Каміло Віте вперше заявили про те, що виявили нову нозологію, яку назвали «lipoid proteinosis cutis et mucosae» і пов’язали з аномальним обміном жирів та білків в організмі, більшість їх колег поставилися до цього скептично та вважали описані симптоми проявами інших захворювань, наприклад, псоріаз, амілоїдоз чи порфірія. Встановити істину вдалося після відкриття справжньої етіології цього захворювання – мутації гену ECM1 (Extracellular matrix protein 1).
Що стосується клінічних проявів, вони доволі варіабельні. Проте найчастіше страждають наступнi органи.
○ Шкіра – з часом вона стоншується, з’являється багато воскоподібних папул, вузлів та бляшок, особливо в тих ділянках, де шкіра піддається постійному тертю (наприклад, лікті, коліна). Патогномонічним вважається симптом, коли численні папули розташовуються на повіках.
○ Верхні дихальні шляхи. Часто одним із перших проявів захворювання є захриплість голосу, яка зумовлюється надмірною жорсткістю голосових зв’язок. З часом можуть розвиватися ущільнення слизової оболонки ротової порожнини, з’являються ознаки уражень ясен.
○ Центральна нервова система. У людей із хворобою Урбаха-Віте часто зустрічається епілепсія. Але одним із найвідоміших симптомів цієї хвороби вважається повна відсутність страху. Пов’язаний цей феномен з ураженням мигдалеподібного тіла, що в нормі відповідає за формування емоцій. Щоправда, не так давно вчені довели, що налякати таких хворих все-таки можна, хоч обрали й доволі цікавий спосіб. Піддослідні вдихали вуглекислий газ (у концентрації 35% (https://goo.gl/jky4ub)). І мало того, що вони злякалися, у багатьох починалися панічні атаки (цікавий факт, який доводить, що мигдалеподібне тіло — далеко не єдина структура нашого мозку, яка відповідає за відчуття страху).
Після того, як на основі клінічних проявів діагноз запідозрили, доцільно провести біопсію уражених тканин (шкіра/слизова оболонка) із гістологічним дослідженням (проводиться фарбування реактивом Шиффа — ШИК-реакція або PAS-реакція (Periodic Acid - Schiff (PAS) reaction). На МРТ/КТ голови в ділянках скроневих часток часто (75% випадків) виявляють кальцифікати. Ну і звичайно, важко знайти щось надійніше та переконливіше за молекулярно-генетичне тестування.
Прогноз в більшості випадків сприятливий, хвороба прогресує повільно та на тривалість життя суттєво не впливає. Лікування — симптоматичне.
Джерела: https://goo.gl/M1ZPcr
https://goo.gl/ypZQnx
https://goo.gl/HSg5fZ
#OrphanDisease #RareDisease #UrbachWiethedisease
#lipoidproteinosis #ECM1 #орфанніхвороби
Діана Жегестовська
#INgeniusRare #INgeniusOrphanDisease #рідкісніхвороби
Хвороба Урбаха-Віте – це рідкісне генетичне захворювання, що спадкується за аутосомно-рецесивним типом і вражає шкіру, верхні дихальні шляхи та центральну нервову систему.
Коли в 1929 році австрійський дерматолог Еріх Урбах та отоларинголог Каміло Віте вперше заявили про те, що виявили нову нозологію, яку назвали «lipoid proteinosis cutis et mucosae» і пов’язали з аномальним обміном жирів та білків в організмі, більшість їх колег поставилися до цього скептично та вважали описані симптоми проявами інших захворювань, наприклад, псоріаз, амілоїдоз чи порфірія. Встановити істину вдалося після відкриття справжньої етіології цього захворювання – мутації гену ECM1 (Extracellular matrix protein 1).
Що стосується клінічних проявів, вони доволі варіабельні. Проте найчастіше страждають наступнi органи.
○ Шкіра – з часом вона стоншується, з’являється багато воскоподібних папул, вузлів та бляшок, особливо в тих ділянках, де шкіра піддається постійному тертю (наприклад, лікті, коліна). Патогномонічним вважається симптом, коли численні папули розташовуються на повіках.
○ Верхні дихальні шляхи. Часто одним із перших проявів захворювання є захриплість голосу, яка зумовлюється надмірною жорсткістю голосових зв’язок. З часом можуть розвиватися ущільнення слизової оболонки ротової порожнини, з’являються ознаки уражень ясен.
○ Центральна нервова система. У людей із хворобою Урбаха-Віте часто зустрічається епілепсія. Але одним із найвідоміших симптомів цієї хвороби вважається повна відсутність страху. Пов’язаний цей феномен з ураженням мигдалеподібного тіла, що в нормі відповідає за формування емоцій. Щоправда, не так давно вчені довели, що налякати таких хворих все-таки можна, хоч обрали й доволі цікавий спосіб. Піддослідні вдихали вуглекислий газ (у концентрації 35% (https://goo.gl/jky4ub)). І мало того, що вони злякалися, у багатьох починалися панічні атаки (цікавий факт, який доводить, що мигдалеподібне тіло — далеко не єдина структура нашого мозку, яка відповідає за відчуття страху).
Після того, як на основі клінічних проявів діагноз запідозрили, доцільно провести біопсію уражених тканин (шкіра/слизова оболонка) із гістологічним дослідженням (проводиться фарбування реактивом Шиффа — ШИК-реакція або PAS-реакція (Periodic Acid - Schiff (PAS) reaction). На МРТ/КТ голови в ділянках скроневих часток часто (75% випадків) виявляють кальцифікати. Ну і звичайно, важко знайти щось надійніше та переконливіше за молекулярно-генетичне тестування.
Прогноз в більшості випадків сприятливий, хвороба прогресує повільно та на тривалість життя суттєво не впливає. Лікування — симптоматичне.
Джерела: https://goo.gl/M1ZPcr
https://goo.gl/ypZQnx
https://goo.gl/HSg5fZ
#OrphanDisease #RareDisease #UrbachWiethedisease
#lipoidproteinosis #ECM1 #орфанніхвороби
Діана Жегестовська
#CaseFile #INgeniusUSMLE
8-річного хлопчика привели до лікаря з жаром,нежиттю та загальною слабкістю. Лікар діагностував вірусну інфекцію,що не вимагає специфічного лікування. Батьки запитали,чому лікар не призначив антибіотики,на що отримали пояснення різниці між бактеріальними та вірусними захворюваннями, а також пояснення щодо клітинного та гуморального імунітету. Нижче представлений зріз нормального лімфатичного вузла
Який процес проходять клітини,позначені на зображенні стрілками?
▪️ Переключення ізотипу ( при синтезі імуноглобулінів)
▪️ Негативну селекцію
▪️ Розвиток толерантності
▪️ VDJ рекомбінацію
▪️ VJ рекомбінацію
8-річного хлопчика привели до лікаря з жаром,нежиттю та загальною слабкістю. Лікар діагностував вірусну інфекцію,що не вимагає специфічного лікування. Батьки запитали,чому лікар не призначив антибіотики,на що отримали пояснення різниці між бактеріальними та вірусними захворюваннями, а також пояснення щодо клітинного та гуморального імунітету. Нижче представлений зріз нормального лімфатичного вузла
Який процес проходять клітини,позначені на зображенні стрілками?
▪️ Переключення ізотипу ( при синтезі імуноглобулінів)
▪️ Негативну селекцію
▪️ Розвиток толерантності
▪️ VDJ рекомбінацію
▪️ VJ рекомбінацію