🏆Дорогі друзі, ОГОЛОШУЄМО ВІДБІР в команду редакторів для каналу платформи INgenius в Telegram!
👩💻👨💻Прийом заявок відкритий ДО 26 грудня!
💪Наш канал в Телеграмі вже читають більш ніж 3000 підписників зі всієї України! Ми хочемо надалі розвивати цей напрям та шукаємо креативних людей до нашої #INgeniusTeam
✅Вимоги:
- знання англійської В1
- уміння писати тексти українською
- творчий підхід до завдань
- уміння працювати в режимі дедлайнів
- уміння працювати в команді
🔥Ти отримаєш море позитивних емоцій та незамінний досвід роботи в найбільшій медичній платформі України.
👉Для участі у відборі заповніть форму: https://tinyurl.com/ybmd33rc
Долучайтеся до найкрутішої медичної команди!
👩💻👨💻Прийом заявок відкритий ДО 26 грудня!
💪Наш канал в Телеграмі вже читають більш ніж 3000 підписників зі всієї України! Ми хочемо надалі розвивати цей напрям та шукаємо креативних людей до нашої #INgeniusTeam
✅Вимоги:
- знання англійської В1
- уміння писати тексти українською
- творчий підхід до завдань
- уміння працювати в режимі дедлайнів
- уміння працювати в команді
🔥Ти отримаєш море позитивних емоцій та незамінний досвід роботи в найбільшій медичній платформі України.
👉Для участі у відборі заповніть форму: https://tinyurl.com/ybmd33rc
Долучайтеся до найкрутішої медичної команди!
Парамедик чи лікар: хто краще?
#INgenius #INgeniusEvidence
У світлі реформування системи екстреної медичної допомоги в Україні передбачено створення таких нових професій, як екстрений медичний реагувальник, екстрений медичний технік та парамедик. І саме останній має стати головною ланкою ЕМД. То хто ж він такий?
Парамедик — медичний працівник, освітньо-кваліфікаційного рівня – молодший бакалавр, котрий надає пацієнту повний спектр необхідної допомоги на рівні Advanced Life Support.
Молодший бакалавр — це новий освітньо-кваліфікаційний рівень для України, який відрізняється від молодшого спеціаліста. Це вища освіта, а не професійно-технічна, і в національній рамці кваліфікацій він займає вищий рівень. Тож освітній рівень нинішніх фельдшерів нижчий за очікуваний рівень парамедиків, що не може не свідчити на їхню користь. Їхня навчальна програма враховує особливості роботи в екстремальних ситуаціях, вивчення алгоритмів екстреної допомоги, а також вдосконалення навичок роботи в команді. То може їм потрібен диплом лікаря?
З моменту впровадження, мінімальним загальнопрофільним стандартом стане бригада з двох парамедиків та одного медичного техніка (водія кваліфікованого для надання догоспітальної допомоги на рівні BLS). Фактично, такі бригади мають повністю замінити існуючі шляхом перекваліфікації фельдшерських бригад, до складу яких входять фельдшер, водій та іноді медсестра. А лікарські бригади залишаються для складніших випадків, запрошуючи окремих спеціалістів, виходячи зi специфіки ситуацій.
Історично склалося, що така модель організації екстреної медичної допомоги називається англо-американською та використовується у США, Канаді, Австралії тощо. Не вдаючись до дрiбниць, основними аспектами цієї моделі є надання лише найнеобхіднішої допомоги на місці події, якомога швидке транспортування майже всіх хворих до відділень екстреної допомоги лікарень.
Її протилежністю є франко-німецька система, де стандартом є лікарська бригада. На відміну від першої системи, тут надається вся можлива допомога на місці події, і лише якщо залишається необхідність у лікуванні в умовах певного відділення лікарні, хворого туди транспортують напряму, оминаючи відділення екстреної допомоги.
У одному дослідженні намагались виявити, чи впливає наявність лікаря на місці події на час, який буде витрачено до госпіталізації, на виконані догоспітальні втручання та смертність. Єдиною значущою відмінністю (p<0,001) були догоспітальні втручання, у групі нелікарських бригад 28,2% хворим не проводили жодної інтервенції, у той час як у лікарських бригадах цей відсоток становив лише 2,5%. При цьому обидві групи мали майже однаковий час, витрачений на догоспітальному етапі, а також смертність протягом перших 24-х годин та під час госпіталізації.
А от у іншому метааналізі науковці все ж виявили суттєвий вплив присутності лікаря при проведенні серцево-легеневої реанімації поза лікарнею у порівнянні з бригадою парамедиків. У 36,2% хворих відновлювалась циркуляція у випадку проведення реанімації лікарською бригадою, у той час як у фельдшерської цей відсоток становив 23,4% (p<0,001). До госпіталізації доживали 30,1% та 19,2% (p=0,06), а до виписки — 15,1% та 8,4% (p<0,001) відповідно.
Наразі не існує жодної з цих моделей у чистому вигляді, всі країни створюють комбінації обох систем, аби задовольнити свої вимоги та цілі.
Багато науковців намагалися порівняти моделі організації ЕМД, аби виявити більш рентабельну та ефективну. Та фактично це виявилося неможливою задачею через різні потреби, які задовольняє кожна із систем. І до сьогодні немає обґрунтованих доказів на користь жодної з них, тож ніяка не краща.
Здавалося б, що надання більш кваліфікованої допомоги якомога швидше усім пацієнтам, не зважаючи на важкість стану, це краще. Та за даними одного дослідження в США у 85% випадків надання ЕМД пацієнти потребували допомоги на рівні не вище BLS. Але при такій незначній кількості викликів для висококваліфікованих бригад є ризик втрати досвіду та навичок.
#INgenius #INgeniusEvidence
У світлі реформування системи екстреної медичної допомоги в Україні передбачено створення таких нових професій, як екстрений медичний реагувальник, екстрений медичний технік та парамедик. І саме останній має стати головною ланкою ЕМД. То хто ж він такий?
Парамедик — медичний працівник, освітньо-кваліфікаційного рівня – молодший бакалавр, котрий надає пацієнту повний спектр необхідної допомоги на рівні Advanced Life Support.
Молодший бакалавр — це новий освітньо-кваліфікаційний рівень для України, який відрізняється від молодшого спеціаліста. Це вища освіта, а не професійно-технічна, і в національній рамці кваліфікацій він займає вищий рівень. Тож освітній рівень нинішніх фельдшерів нижчий за очікуваний рівень парамедиків, що не може не свідчити на їхню користь. Їхня навчальна програма враховує особливості роботи в екстремальних ситуаціях, вивчення алгоритмів екстреної допомоги, а також вдосконалення навичок роботи в команді. То може їм потрібен диплом лікаря?
З моменту впровадження, мінімальним загальнопрофільним стандартом стане бригада з двох парамедиків та одного медичного техніка (водія кваліфікованого для надання догоспітальної допомоги на рівні BLS). Фактично, такі бригади мають повністю замінити існуючі шляхом перекваліфікації фельдшерських бригад, до складу яких входять фельдшер, водій та іноді медсестра. А лікарські бригади залишаються для складніших випадків, запрошуючи окремих спеціалістів, виходячи зi специфіки ситуацій.
Історично склалося, що така модель організації екстреної медичної допомоги називається англо-американською та використовується у США, Канаді, Австралії тощо. Не вдаючись до дрiбниць, основними аспектами цієї моделі є надання лише найнеобхіднішої допомоги на місці події, якомога швидке транспортування майже всіх хворих до відділень екстреної допомоги лікарень.
Її протилежністю є франко-німецька система, де стандартом є лікарська бригада. На відміну від першої системи, тут надається вся можлива допомога на місці події, і лише якщо залишається необхідність у лікуванні в умовах певного відділення лікарні, хворого туди транспортують напряму, оминаючи відділення екстреної допомоги.
У одному дослідженні намагались виявити, чи впливає наявність лікаря на місці події на час, який буде витрачено до госпіталізації, на виконані догоспітальні втручання та смертність. Єдиною значущою відмінністю (p<0,001) були догоспітальні втручання, у групі нелікарських бригад 28,2% хворим не проводили жодної інтервенції, у той час як у лікарських бригадах цей відсоток становив лише 2,5%. При цьому обидві групи мали майже однаковий час, витрачений на догоспітальному етапі, а також смертність протягом перших 24-х годин та під час госпіталізації.
А от у іншому метааналізі науковці все ж виявили суттєвий вплив присутності лікаря при проведенні серцево-легеневої реанімації поза лікарнею у порівнянні з бригадою парамедиків. У 36,2% хворих відновлювалась циркуляція у випадку проведення реанімації лікарською бригадою, у той час як у фельдшерської цей відсоток становив 23,4% (p<0,001). До госпіталізації доживали 30,1% та 19,2% (p=0,06), а до виписки — 15,1% та 8,4% (p<0,001) відповідно.
Наразі не існує жодної з цих моделей у чистому вигляді, всі країни створюють комбінації обох систем, аби задовольнити свої вимоги та цілі.
Багато науковців намагалися порівняти моделі організації ЕМД, аби виявити більш рентабельну та ефективну. Та фактично це виявилося неможливою задачею через різні потреби, які задовольняє кожна із систем. І до сьогодні немає обґрунтованих доказів на користь жодної з них, тож ніяка не краща.
Здавалося б, що надання більш кваліфікованої допомоги якомога швидше усім пацієнтам, не зважаючи на важкість стану, це краще. Та за даними одного дослідження в США у 85% випадків надання ЕМД пацієнти потребували допомоги на рівні не вище BLS. Але при такій незначній кількості викликів для висококваліфікованих бригад є ризик втрати досвіду та навичок.
На сьогодні не показана перевага ALS над BLS, навіть ВООЗ відмічала ризики, пов’язані з виконанням більш професійних втручань, які допоможуть окремим пацієнтам, замість простіших, які допоможуть більшості.
Отже, з усього вищенаписаного можна зробити лише один висновок — дуже важливо оцінювати переваги та недоліки кожного з рівнів медичної допомоги, та, враховуючи обставини кожного окремого випадку, використовувати той, який підходить найкраще.
А на даному етапі реформування ЕМД в Україні рано говорити про те, чи підходить така система, чи потрібна парамедику освіта лікаря. Як вже зазначалося, ідеальної системи немає, а інші країни, з такою самою моделлю витратили останні 50 років на її вдосконалення, аби вона задовольняла потреби держави.
Джерела: https://goo.gl/entcNA
https://goo.gl/iiCrJg
https://goo.gl/Z3jvn6
https://goo.gl/pGcR4t
https://goo.gl/zo8Sao
https://goo.gl/ZGDhvE
https://goo.gl/tEsk6E
Підготував: Oleksii Osipa
#парамедики #реформа #МОЗ #швидка #швидкадопомога #невідкладнадопомога #BLS #ALS
Отже, з усього вищенаписаного можна зробити лише один висновок — дуже важливо оцінювати переваги та недоліки кожного з рівнів медичної допомоги, та, враховуючи обставини кожного окремого випадку, використовувати той, який підходить найкраще.
А на даному етапі реформування ЕМД в Україні рано говорити про те, чи підходить така система, чи потрібна парамедику освіта лікаря. Як вже зазначалося, ідеальної системи немає, а інші країни, з такою самою моделлю витратили останні 50 років на її вдосконалення, аби вона задовольняла потреби держави.
Джерела: https://goo.gl/entcNA
https://goo.gl/iiCrJg
https://goo.gl/Z3jvn6
https://goo.gl/pGcR4t
https://goo.gl/zo8Sao
https://goo.gl/ZGDhvE
https://goo.gl/tEsk6E
Підготував: Oleksii Osipa
#парамедики #реформа #МОЗ #швидка #швидкадопомога #невідкладнадопомога #BLS #ALS
#CaseFile #INgenius #INgeniusUSMLE
В анамнезі 6-річного хлопчика - 5 переломів кісток, причому 3 з них - при мінімальній травмі. Перинатальний та акушерський анамнез необтяжені, дитина розвивалась нормально. Хлопчик активний, має нормальну статуру, проте маленькі зуби. Ще одна важлива деталь відображена в фото.
Що є первинною патологією пацієнта?
▪️ Порушення мінералізації кісток
▪️ Порушення формування кісткового матриксу
▪️ Порушення ендохондрального скостеніння
▪️ Порушення скостеніння сполучнотканинних мембран
В анамнезі 6-річного хлопчика - 5 переломів кісток, причому 3 з них - при мінімальній травмі. Перинатальний та акушерський анамнез необтяжені, дитина розвивалась нормально. Хлопчик активний, має нормальну статуру, проте маленькі зуби. Ще одна важлива деталь відображена в фото.
Що є первинною патологією пацієнта?
▪️ Порушення мінералізації кісток
▪️ Порушення формування кісткового матриксу
▪️ Порушення ендохондрального скостеніння
▪️ Порушення скостеніння сполучнотканинних мембран
🏆Топ ресурсів для вивчення фармакології
#INgenius #INgeniusUseful #INgeniusHelp
✅Board Review Series: Pharmacology
Усім відома серія підручників BRS. Базисна структурована інформація в тезах із акцентом на клінічні моменти та доволі цікаві тести після кожного розділу з поясненнями.
✅Pharmacology PreTest Self-Assessment and Review by Marshal Shlafer
Збірка тестів для перевірки та оцінки власних знань із обґрунтуванням правильних відповідей та аналізом помилок.
✅Netter’s Illustrated Pharmacology
Ілюстрації Френка Неттера подобаються всім, а якщо у вас хороша фотографічна пам’ять, то цей підручник — ваше все.
✅Speed Pharmacology
https://goo.gl/S6oC1j
Канал на YouTube, що містить короткі відео з фарми, прості та яскраві пояснення складних механізмів.
✅Armando Hasudungan
https://goo.gl/7Zi4XZ
Один із найкращих медичних каналів на YouTube, багато відео з різних дисциплін і з фармакології в тому числі. Якісно та доступно.
✅Farmafactz.com
Платний ресурс із надзвичайно якісними статтями з базової фармакології. Інфографіки, тести, мнемоніки та флеш-картки – усе для запам’ятовування та розуміння матеріалу.
#AKlimWorking
👨💻Підготував: Alexandr Klimenko
Photo by rawpixel
#INgenius #INgeniusUseful #INgeniusHelp
✅Board Review Series: Pharmacology
Усім відома серія підручників BRS. Базисна структурована інформація в тезах із акцентом на клінічні моменти та доволі цікаві тести після кожного розділу з поясненнями.
✅Pharmacology PreTest Self-Assessment and Review by Marshal Shlafer
Збірка тестів для перевірки та оцінки власних знань із обґрунтуванням правильних відповідей та аналізом помилок.
✅Netter’s Illustrated Pharmacology
Ілюстрації Френка Неттера подобаються всім, а якщо у вас хороша фотографічна пам’ять, то цей підручник — ваше все.
✅Speed Pharmacology
https://goo.gl/S6oC1j
Канал на YouTube, що містить короткі відео з фарми, прості та яскраві пояснення складних механізмів.
✅Armando Hasudungan
https://goo.gl/7Zi4XZ
Один із найкращих медичних каналів на YouTube, багато відео з різних дисциплін і з фармакології в тому числі. Якісно та доступно.
✅Farmafactz.com
Платний ресурс із надзвичайно якісними статтями з базової фармакології. Інфографіки, тести, мнемоніки та флеш-картки – усе для запам’ятовування та розуміння матеріалу.
#AKlimWorking
👨💻Підготував: Alexandr Klimenko
Photo by rawpixel
Чи вбережуть вас 5 секунд від бактерій?
#INgenius #INgeniusEvidence
Усім відоме "правило п’яти секунд": їжа, що впала на підлогу, протягом 5 секунд є безпечною для вживання. Але чи має воно достатнє наукове підґрунтя?
У 2003 році студентка Джіліан Кларк провела власне дослідження, була переконана, що автором правила був Чингісхан, хоча його стандарти були дещо нижчими та складали близько 12 годин. Після проведення опитування вона з’ясувала наступне:
- правило відомо 70% жінок і 56% чоловіків серед групи опитування, більшість із них використовує його;
- підлога університету «чудово» захищена від потрапляння бактерій;
- жінки більш схильні піднімати їжу з підлоги для подальшого її вживання;
- найбільш цінними об’єктами є цукерки та печиво, тому їх піднімають частіше, ніж броколі або цвітну капусту, до того ж, у цих продуктах природньої мікрофлори менше, ніж в овочах;
- якщо підлога контамінована бактеріями, вони не будуть чекати 5 секунд.
Наступним кроком було проведення стерилізації плитки на підлозі з подальшою контамінацією її E.coli. На «заселену» плитку на 5 секунд поміщали печиво або желейні цукерки. Для отримання більш точних даних Кларк звернулась по допомогу до Чеза Конвея з Інституту Бекмана. Зразки плитки, желейні цукерки та печиво були обстежені з використанням скануючої електронної мікроскопії. Подальше мікробіологічне дослідження зразків їжі виявило присутність на всіх E.coli, що свідчить про неефективність даного правила. Також з’ясовано, що більше мікроорганізмів було на цукерках, які лежали на гладенькій поверхні.
У 2006 році також було проведено дослідження, метою якого було визначення часу перебування та зберігання S.typhimurium на підлозі, деревині та килимі. Також досліджувався вплив часу на контамінацію бактерією зразків їжі.
З’ясовано, що S.typhimurium може зберігатись на сухих поверхнях близько 4 тижнів. Більше того, її концентрації протягом цього терміну може бути достатньо для контамінації харчових продуктів. І, звичайно, "правило п’яти секунд" не спрацювало і в цьому випадку: сальмонела майже миттєво залишала своє колишнє місце перебування та заселялась на їжу.
Тому, якщо ваша цукерка або печиво все ж впали, слід замислитись, чи дійсно ці прості цукри потрібні вам. Звичайно, якщо це корисне броколі, слід взяти нову порцію.
Джерело:https://goo.gl/pRvWbD
https://goo.gl/i4A2NE
Підготувала: Анастасія Моісєєнко
Зображення: LeRageShirts
#INgenius #INgeniusEvidence
Усім відоме "правило п’яти секунд": їжа, що впала на підлогу, протягом 5 секунд є безпечною для вживання. Але чи має воно достатнє наукове підґрунтя?
У 2003 році студентка Джіліан Кларк провела власне дослідження, була переконана, що автором правила був Чингісхан, хоча його стандарти були дещо нижчими та складали близько 12 годин. Після проведення опитування вона з’ясувала наступне:
- правило відомо 70% жінок і 56% чоловіків серед групи опитування, більшість із них використовує його;
- підлога університету «чудово» захищена від потрапляння бактерій;
- жінки більш схильні піднімати їжу з підлоги для подальшого її вживання;
- найбільш цінними об’єктами є цукерки та печиво, тому їх піднімають частіше, ніж броколі або цвітну капусту, до того ж, у цих продуктах природньої мікрофлори менше, ніж в овочах;
- якщо підлога контамінована бактеріями, вони не будуть чекати 5 секунд.
Наступним кроком було проведення стерилізації плитки на підлозі з подальшою контамінацією її E.coli. На «заселену» плитку на 5 секунд поміщали печиво або желейні цукерки. Для отримання більш точних даних Кларк звернулась по допомогу до Чеза Конвея з Інституту Бекмана. Зразки плитки, желейні цукерки та печиво були обстежені з використанням скануючої електронної мікроскопії. Подальше мікробіологічне дослідження зразків їжі виявило присутність на всіх E.coli, що свідчить про неефективність даного правила. Також з’ясовано, що більше мікроорганізмів було на цукерках, які лежали на гладенькій поверхні.
У 2006 році також було проведено дослідження, метою якого було визначення часу перебування та зберігання S.typhimurium на підлозі, деревині та килимі. Також досліджувався вплив часу на контамінацію бактерією зразків їжі.
З’ясовано, що S.typhimurium може зберігатись на сухих поверхнях близько 4 тижнів. Більше того, її концентрації протягом цього терміну може бути достатньо для контамінації харчових продуктів. І, звичайно, "правило п’яти секунд" не спрацювало і в цьому випадку: сальмонела майже миттєво залишала своє колишнє місце перебування та заселялась на їжу.
Тому, якщо ваша цукерка або печиво все ж впали, слід замислитись, чи дійсно ці прості цукри потрібні вам. Звичайно, якщо це корисне броколі, слід взяти нову порцію.
Джерело:https://goo.gl/pRvWbD
https://goo.gl/i4A2NE
Підготувала: Анастасія Моісєєнко
Зображення: LeRageShirts
🏆Дорогі друзі, ОГОЛОШУЄМО ВІДБІР в команду редакторів для каналу платформи INgenius в Telegram!
👩💻👨💻Прийом заявок відкритий ДО 26 грудня!
💪Наш канал в Телеграмі вже читають більш ніж 3000 підписників зі всієї України! Ми хочемо надалі розвивати цей напрям та шукаємо креативних людей до нашої #INgeniusTeam
✅Вимоги:
- знання англійської В1
- уміння писати тексти українською
- творчий підхід до завдань
- уміння працювати в режимі дедлайнів
- уміння працювати в команді
🔥Ти отримаєш море позитивних емоцій та незамінний досвід роботи в найбільшій медичній платформі України.
👉Для участі у відборі заповніть форму: https://tinyurl.com/ybmd33rc
Долучайтеся до найкрутішої медичної команди!
👩💻👨💻Прийом заявок відкритий ДО 26 грудня!
💪Наш канал в Телеграмі вже читають більш ніж 3000 підписників зі всієї України! Ми хочемо надалі розвивати цей напрям та шукаємо креативних людей до нашої #INgeniusTeam
✅Вимоги:
- знання англійської В1
- уміння писати тексти українською
- творчий підхід до завдань
- уміння працювати в режимі дедлайнів
- уміння працювати в команді
🔥Ти отримаєш море позитивних емоцій та незамінний досвід роботи в найбільшій медичній платформі України.
👉Для участі у відборі заповніть форму: https://tinyurl.com/ybmd33rc
Долучайтеся до найкрутішої медичної команди!
Побічні ефекти чекпоінт-інгібіторів
#INgenius #INgeniusGuide #Oncology #Immunotherapy
Клінічне застосування імунотерапії, а саме чекпоінт-інгібіторів, кардинально змінило підхід до лікування певних видів раку.
В той же час, оскільки дані препарати дуже відрізняються від тих, що використовувались раніше, лікарям доводиться
мати справу з широким спектром побічних ефектів.
Побічні ефекти зазвичай виникають впродовж перших 12 тижнів терапії, і можуть тривати до 6 місяців після її припинення. У випадку з іпілімумабом
(блокатор CTLA-4), є дозозалежними. Найпоширенішими проявами є ураження шкіри (свербіж, акнеподібний висип, токсичний епідермальний некроліз), ШКТ (коліт), ендокринних залоз (гіпофізит), пневмонія, гепатит та ін.
Крім того, поєднання блокаторів CTLA-4 і PD-1 підвищує ризик виникнення небажаних реакцій. За даними авторів, госпіталізації потребують до 36% пацієнтів, що отримують таку комбінацію.
Ключові моменти рекомендацій щодо побічних ефектів чекпоінт-інгібіторів від American Society of Clinical Oncology (ASCO) і National Comprehensive Cancer Network (NCCN) наступні:
1.Пацієнти і їх сім'ї мають отримувати освітню інформацію щодо імунотерапії, механізму її дії і потенційних побічних ефектів до початку терапії, під час лікування, а також після нього.
2. Кожен новий симптом, який виникає у пацієнта, має розцінюватись як такий, що із високою імовірністю спричинений імунотерапією.
3. Загалом, терапія може бути продовжена при виникненні побічних ефектів 1 (легкого) ступеня, за винятком неврологічних і деяких гематологічних.
4. У випадку побічних ефектів 2 ступеня терапіє має бути зупинена до того моменту, поки симптоми і\або лабораторні показники відповідатимуть 1 ступеню або нижче. Можливе призначення ГКС в низьких дозах (0.5-1 мг\кг преднізолону або еквівалент).
5. Імунотерапія відміняється при виникненні побічних ефектів 3 ступеня. Застосовуються високі дози ГКС (преднізолон — 1-2 мг\кг), з подальшим поступовим зниженням дози впродовж 4-6 тижнів. Якщо симптоми не покращуються через 48-72 год після застосування високих доз ГКС, у деяких випадках може застосовуватись інфліксімаб.
6. Коли прояви побічних реакції "знижуються" до 1 ступеня або нижче, можливе відновлення терапії. Проте до продовження застосування препаратів потрібно ставитись обережно, особливо у пацієнтів, що мали побічні реакції на ранніх етапах терапії. Корекція доз не рекомендується.
7. Побічні ефекти 4 ступеня вимагають відміни препарату без можливості подальшого застосування (за винятком ендокринопатій, які контролюються
гормонотерапією).
Із класифікацією побічних реакцій можна ознайомитись за посиланям: https://bit.ly/2Q5d9Xj
Джерела:
https://bit.ly/2ElEJNM
https://bit.ly/2EKYnmg
Підготувала: Tanya Povshedna
#INgenius #INgeniusGuide #Oncology #Immunotherapy
Клінічне застосування імунотерапії, а саме чекпоінт-інгібіторів, кардинально змінило підхід до лікування певних видів раку.
В той же час, оскільки дані препарати дуже відрізняються від тих, що використовувались раніше, лікарям доводиться
мати справу з широким спектром побічних ефектів.
Побічні ефекти зазвичай виникають впродовж перших 12 тижнів терапії, і можуть тривати до 6 місяців після її припинення. У випадку з іпілімумабом
(блокатор CTLA-4), є дозозалежними. Найпоширенішими проявами є ураження шкіри (свербіж, акнеподібний висип, токсичний епідермальний некроліз), ШКТ (коліт), ендокринних залоз (гіпофізит), пневмонія, гепатит та ін.
Крім того, поєднання блокаторів CTLA-4 і PD-1 підвищує ризик виникнення небажаних реакцій. За даними авторів, госпіталізації потребують до 36% пацієнтів, що отримують таку комбінацію.
Ключові моменти рекомендацій щодо побічних ефектів чекпоінт-інгібіторів від American Society of Clinical Oncology (ASCO) і National Comprehensive Cancer Network (NCCN) наступні:
1.Пацієнти і їх сім'ї мають отримувати освітню інформацію щодо імунотерапії, механізму її дії і потенційних побічних ефектів до початку терапії, під час лікування, а також після нього.
2. Кожен новий симптом, який виникає у пацієнта, має розцінюватись як такий, що із високою імовірністю спричинений імунотерапією.
3. Загалом, терапія може бути продовжена при виникненні побічних ефектів 1 (легкого) ступеня, за винятком неврологічних і деяких гематологічних.
4. У випадку побічних ефектів 2 ступеня терапіє має бути зупинена до того моменту, поки симптоми і\або лабораторні показники відповідатимуть 1 ступеню або нижче. Можливе призначення ГКС в низьких дозах (0.5-1 мг\кг преднізолону або еквівалент).
5. Імунотерапія відміняється при виникненні побічних ефектів 3 ступеня. Застосовуються високі дози ГКС (преднізолон — 1-2 мг\кг), з подальшим поступовим зниженням дози впродовж 4-6 тижнів. Якщо симптоми не покращуються через 48-72 год після застосування високих доз ГКС, у деяких випадках може застосовуватись інфліксімаб.
6. Коли прояви побічних реакції "знижуються" до 1 ступеня або нижче, можливе відновлення терапії. Проте до продовження застосування препаратів потрібно ставитись обережно, особливо у пацієнтів, що мали побічні реакції на ранніх етапах терапії. Корекція доз не рекомендується.
7. Побічні ефекти 4 ступеня вимагають відміни препарату без можливості подальшого застосування (за винятком ендокринопатій, які контролюються
гормонотерапією).
Із класифікацією побічних реакцій можна ознайомитись за посиланям: https://bit.ly/2Q5d9Xj
Джерела:
https://bit.ly/2ElEJNM
https://bit.ly/2EKYnmg
Підготувала: Tanya Povshedna
🥳Свята вже не за горами! Ми раді запросити всіх бажаючих на передноворічну Вечірку з #INgenius !😜
🌋Учасникам наших подій завжди не вистачало часу на спілкування та посиденьки. Так ось! Ваше бажання здійснюється.
🍷Це наша перша Вечірка! Ви просто НЕ МОЖЕТЕ ЇЇ ПРОПУСТИТИ. На зустрічі ви знайдете однодумців, познайомитеся з неймовірними людьми! В тому числі з #INgeniusTeam. 🔥
🎭Вечірка проходитиме 28 ГРУДНЯ в справжньому Барі при PostPlat Театрі, вул.Нижньоюрківська 31 (Поділ,Київ).
Початок о 19:00.
Дрес-код: чорний колір ⬛️
Передсвяткова музика гарантована 🎷
🍿Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ, потрібно лише зареєструватися: https://tinyurl.com/yccfanpq
*Напої придбаються гостями за власний рахунок на барі.
🗣Беріть своїх друзів!
🌋Учасникам наших подій завжди не вистачало часу на спілкування та посиденьки. Так ось! Ваше бажання здійснюється.
🍷Це наша перша Вечірка! Ви просто НЕ МОЖЕТЕ ЇЇ ПРОПУСТИТИ. На зустрічі ви знайдете однодумців, познайомитеся з неймовірними людьми! В тому числі з #INgeniusTeam. 🔥
🎭Вечірка проходитиме 28 ГРУДНЯ в справжньому Барі при PostPlat Театрі, вул.Нижньоюрківська 31 (Поділ,Київ).
Початок о 19:00.
Дрес-код: чорний колір ⬛️
Передсвяткова музика гарантована 🎷
🍿Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ, потрібно лише зареєструватися: https://tinyurl.com/yccfanpq
*Напої придбаються гостями за власний рахунок на барі.
🗣Беріть своїх друзів!
«Передусім ти — людина, потім — науковець»
#INgenius #INgeniusNews
Саме такий висновок зробила Елісон Антес — організаційна психологиня з Центру клінічної та дослідницької етики Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, штат Міссурі — після інтерв’ю з 52-ма дослідниками, яких колеги охарактеризували як взірцеві за їх наукові досягнення, керівницькі здібності та поведінку.
Останні декілька місяців привертає увагу питання про не найкращі робочі умови в науковому середовищі та навіть булінг. І ключовим є факт, що науковці з гарними намірами, науковими здобутками мали зовсім мало уявлення про те, як створити здорову робочу атмосферу для колег.
Виявилося, що науковці не відмовилися б від допомоги у таких питаннях, як координація проектів, проведення зустрічей та нарад. Але найголовнішим є встановлення та підтримка позитивних стосунків у колективі — саме цього вимагає продуктивна дослідницька робота.
Багато дослідників мали напружені відносини з офіцерами відповідності, та не без зусиль почували себе у ролі керівника. Та на противагу цьому, всі наголошували на тому, як вони покращували роботу команди, як особисто брали участь, на власній відкритості та доступності, усвідомленні робочої атмосфери. Один із них казав: «Головне — це гармонія в лабораторії».
Не зважаючи на це, коли науковцям запропонували вибір попрацювати над науковою статтею або ж провести зустріч колективу, більшість обрали перше.
Вони обрали ту задачу, яка, на їх погляд, найбільше пов’язана з досягненням мети дослідження. І це проблема. Керівники мають боротися з думкою, що «дослідження не просувається вперед» під час особистої взаємодії з колегами. Адже, хоч це настанови для стажерів або святкування нового досягнення, це вклад у створення сильних, ввічливих шанобливих відносин у команді, це вклад у ефективну науку.
Зважаючи на отримані результати, Елісон дала шість порад, які мають допомогти науковцям у створенні правильної робочої атмосфери.
1. Додайте у свій розклад регулярні зустрічі тет-а-тет з усіма членами команди. Обирайте індивідуальний підхід до кожного із членів команди: когось потрібно підбадьорити, дехто потребує вашої оцінки за результатами виконаного завдання та вказівки на наступне, а іншому не вистачає впевненості в собі. Важливо також не забувати бути вдячним кожному за вклад у загальну справу.
2. Залучайте усіх до обговорення головних моментів дослідження, скарг, пропозицій та проблем. Потрібно створити дружню атмосферу, аби люди не боялися доповідати про помилки, що дозволить виправляти їх на ранніх стадіях.
3. Не віддаляйтеся від команди, частіше відвідуйте їх робочі місця. Коли інші бачитимуть вас поруч, деякі питання можна буде вирішити прямо на місці, а також це зблизить вас із командою.
4. Ви маєте можливість моделювати поведінку усієї команди — ставте питання, очікуйте від колег участі в обговоренні. Згодом кооперація та взаємопідтримка стануть невід’ємною частиною робочої атмосфери.
5. Організовуйте спільне дозвілля, аби провести час разом у більш спокійному і віддаленому від науки оточенні. Це допоможе знизити напругу на роботі.
6. Поширюйте практики інших науковців, які зарекомендували себе як чудові керівники. Обговорюйте їх, вчіться та втілюйте ті, які стануть в нагоді.
#psychology #oranisationalpsychology #ethics #психологія #організаційна психологія #етика
Джерело: https://go.nature.com/2UrT8Ng
Зображення: https://bit.ly/2GaSoJv
Підготував: Oleksii Osipa
#INgenius #INgeniusNews
Саме такий висновок зробила Елісон Антес — організаційна психологиня з Центру клінічної та дослідницької етики Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, штат Міссурі — після інтерв’ю з 52-ма дослідниками, яких колеги охарактеризували як взірцеві за їх наукові досягнення, керівницькі здібності та поведінку.
Останні декілька місяців привертає увагу питання про не найкращі робочі умови в науковому середовищі та навіть булінг. І ключовим є факт, що науковці з гарними намірами, науковими здобутками мали зовсім мало уявлення про те, як створити здорову робочу атмосферу для колег.
Виявилося, що науковці не відмовилися б від допомоги у таких питаннях, як координація проектів, проведення зустрічей та нарад. Але найголовнішим є встановлення та підтримка позитивних стосунків у колективі — саме цього вимагає продуктивна дослідницька робота.
Багато дослідників мали напружені відносини з офіцерами відповідності, та не без зусиль почували себе у ролі керівника. Та на противагу цьому, всі наголошували на тому, як вони покращували роботу команди, як особисто брали участь, на власній відкритості та доступності, усвідомленні робочої атмосфери. Один із них казав: «Головне — це гармонія в лабораторії».
Не зважаючи на це, коли науковцям запропонували вибір попрацювати над науковою статтею або ж провести зустріч колективу, більшість обрали перше.
Вони обрали ту задачу, яка, на їх погляд, найбільше пов’язана з досягненням мети дослідження. І це проблема. Керівники мають боротися з думкою, що «дослідження не просувається вперед» під час особистої взаємодії з колегами. Адже, хоч це настанови для стажерів або святкування нового досягнення, це вклад у створення сильних, ввічливих шанобливих відносин у команді, це вклад у ефективну науку.
Зважаючи на отримані результати, Елісон дала шість порад, які мають допомогти науковцям у створенні правильної робочої атмосфери.
1. Додайте у свій розклад регулярні зустрічі тет-а-тет з усіма членами команди. Обирайте індивідуальний підхід до кожного із членів команди: когось потрібно підбадьорити, дехто потребує вашої оцінки за результатами виконаного завдання та вказівки на наступне, а іншому не вистачає впевненості в собі. Важливо також не забувати бути вдячним кожному за вклад у загальну справу.
2. Залучайте усіх до обговорення головних моментів дослідження, скарг, пропозицій та проблем. Потрібно створити дружню атмосферу, аби люди не боялися доповідати про помилки, що дозволить виправляти їх на ранніх стадіях.
3. Не віддаляйтеся від команди, частіше відвідуйте їх робочі місця. Коли інші бачитимуть вас поруч, деякі питання можна буде вирішити прямо на місці, а також це зблизить вас із командою.
4. Ви маєте можливість моделювати поведінку усієї команди — ставте питання, очікуйте від колег участі в обговоренні. Згодом кооперація та взаємопідтримка стануть невід’ємною частиною робочої атмосфери.
5. Організовуйте спільне дозвілля, аби провести час разом у більш спокійному і віддаленому від науки оточенні. Це допоможе знизити напругу на роботі.
6. Поширюйте практики інших науковців, які зарекомендували себе як чудові керівники. Обговорюйте їх, вчіться та втілюйте ті, які стануть в нагоді.
#psychology #oranisationalpsychology #ethics #психологія #організаційна психологія #етика
Джерело: https://go.nature.com/2UrT8Ng
Зображення: https://bit.ly/2GaSoJv
Підготував: Oleksii Osipa
🍾Чи хотілося вам відвідати вечірку, де збереться медична спільнота?
🤟Чи часто медичні організації роблять Вечірки? Ні! Наша платформа #INgenius як завжди готова експериментувати ПЕРША! 🥇
Новорічний настрій вам гарантовано.🎅🏻
Дрес-код: чорний колір! 🖤
Вечірка відбудеться в Барі при PostPlayТеатр на Подолі, 28 грудня о 19:00.
Вул. Нижньоюрківська 31.
Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ, треба лише зареєструватися: https://tinyurl.com/yccfanpq
🎹 Буде музика!
🍷Напої на барі кожен гість придбає самостійно.
🤟Чи часто медичні організації роблять Вечірки? Ні! Наша платформа #INgenius як завжди готова експериментувати ПЕРША! 🥇
Новорічний настрій вам гарантовано.🎅🏻
Дрес-код: чорний колір! 🖤
Вечірка відбудеться в Барі при PostPlayТеатр на Подолі, 28 грудня о 19:00.
Вул. Нижньоюрківська 31.
Вхід БЕЗКОШТОВНИЙ, треба лише зареєструватися: https://tinyurl.com/yccfanpq
🎹 Буде музика!
🍷Напої на барі кожен гість придбає самостійно.
Хвороба «сплячої красуні»
#INgeniusRare #INgeniusOrphanDisease #рідкісніхвороби
Що стосується етіології – гіпотези є, переконливих доказів немає. Найправдоподібнішим є припущення, яке стосується залучення гіпоталамуса в патологічний процес, оскільки саме йому належить провідна роль в регуляції сну, апетиту та сексуальної поведінки (а якщо ви поглянете в діагностичні критерії нижче, то всі вони і вимальовують клінічну картину цього синдрому). На питання «який же ж це патологічний процес» відповіді знайти поки не вдалось.
Синдром Клейне-Левіна підтвердити якимось лабораторними чи інструментальними методами не вийде (принаймні поки що). Базується він суто на клінічних проявах і встановлюється методом виключення. Спершу клініцист має опрацювати доволі об’ємний список патологій із схожою, якщо не аналогічною, симптоматикою. Отож, якщо ви виключили органічну патологію, ідіопатичний рекурентний ступор, епілепсію, депресію, передозування бензодіазепінами, алкоголем, і не знайшли іншого логічного пояснення, що ж відбувається з пацієнтом, то зустрічайте діагностичні критерії синдрому Клейне-Левіна:
♦ Першим, єдиним, найголовнішим і завжди присутнім проявом синдрому Клейне-Левіна є рекурентна (періодична) гіперсомнія. Це коли епізоди тривалого сну (зазвичай 16-20 годин на добу), продовжуються більше 2-ох днів, але менше ніж 4 тижні, і перериваються інтервалами нормальної активності. Інтервали ці, на щастя, доволі довгі і найчастіше йдеться про місяці, та навіть, роки.
Окрім того, пацієнт під час епізодів захворювання, має відмічати ще принаймні один із цих симптомів:
1. Когнітивні розлади або/та розлади настрою (підвищена збудливість, сплутана свідомість, дисфорія, мутизм, агресивність, дереалізація, галюцинації, амнезія). Присутні дуже часто.
2. Дивна та незвична поведінка, пов’язані із попереднім пунктом.
3. Мегафагія із компульсивним переїданням.
4. Гіпересексуальність із недоречною і дивною поведінкою.
Як ви вже встигли зрозуміти, про етіотропну терапію тут не йтиметься. Якщо вірити Кохранівському огляду синдрому Клейне-Левіна, то переконливих доказів на користь того, що медикаментозне лікування є ефективним і безпечним для таких пацієнтів – немає (https://goo.gl/RM7VLw). Тим не менш амфетаміни, препарати літію приблизно у половині випадків дають доволі непоганий ефект.
Джерела: https://goo.gl/RM7VLw
Підготувала: Діана Жегестовська
#OrphanDisease #RareDisease
#INgeniusRare #INgeniusOrphanDisease #рідкісніхвороби
Що стосується етіології – гіпотези є, переконливих доказів немає. Найправдоподібнішим є припущення, яке стосується залучення гіпоталамуса в патологічний процес, оскільки саме йому належить провідна роль в регуляції сну, апетиту та сексуальної поведінки (а якщо ви поглянете в діагностичні критерії нижче, то всі вони і вимальовують клінічну картину цього синдрому). На питання «який же ж це патологічний процес» відповіді знайти поки не вдалось.
Синдром Клейне-Левіна підтвердити якимось лабораторними чи інструментальними методами не вийде (принаймні поки що). Базується він суто на клінічних проявах і встановлюється методом виключення. Спершу клініцист має опрацювати доволі об’ємний список патологій із схожою, якщо не аналогічною, симптоматикою. Отож, якщо ви виключили органічну патологію, ідіопатичний рекурентний ступор, епілепсію, депресію, передозування бензодіазепінами, алкоголем, і не знайшли іншого логічного пояснення, що ж відбувається з пацієнтом, то зустрічайте діагностичні критерії синдрому Клейне-Левіна:
♦ Першим, єдиним, найголовнішим і завжди присутнім проявом синдрому Клейне-Левіна є рекурентна (періодична) гіперсомнія. Це коли епізоди тривалого сну (зазвичай 16-20 годин на добу), продовжуються більше 2-ох днів, але менше ніж 4 тижні, і перериваються інтервалами нормальної активності. Інтервали ці, на щастя, доволі довгі і найчастіше йдеться про місяці, та навіть, роки.
Окрім того, пацієнт під час епізодів захворювання, має відмічати ще принаймні один із цих симптомів:
1. Когнітивні розлади або/та розлади настрою (підвищена збудливість, сплутана свідомість, дисфорія, мутизм, агресивність, дереалізація, галюцинації, амнезія). Присутні дуже часто.
2. Дивна та незвична поведінка, пов’язані із попереднім пунктом.
3. Мегафагія із компульсивним переїданням.
4. Гіпересексуальність із недоречною і дивною поведінкою.
Як ви вже встигли зрозуміти, про етіотропну терапію тут не йтиметься. Якщо вірити Кохранівському огляду синдрому Клейне-Левіна, то переконливих доказів на користь того, що медикаментозне лікування є ефективним і безпечним для таких пацієнтів – немає (https://goo.gl/RM7VLw). Тим не менш амфетаміни, препарати літію приблизно у половині випадків дають доволі непоганий ефект.
Джерела: https://goo.gl/RM7VLw
Підготувала: Діана Жегестовська
#OrphanDisease #RareDisease