INgenius
5.9K subscribers
1.01K photos
11 videos
127 files
2.13K links
Медична платформа INgenius

👉https://www.facebook.com/INgeniusUA/
👉 https://instagram.com/ingenius_ua
Download Telegram
Чи є пробіотики безапеляційно необхідними при терапії антибіотиками?

#INgenius #INgeniusArticle

Вважається, що у 5–39% дорослого населення, що приймають антибіотики (АБ), виникає діарея. Цей стан може бути наслідком:
1. Збільшення концентрації «негативної» мікробіоти кишечника.
2. Зменшення всмоктування жирних кислот.
3. Зменшення всмоктування вуглеводів.
4. Реакції безпосередньо на АБ (наприклад, на клавуланову кислоту в складі амоксиклава, яка подразнює слизову оболонку кишечника).
5. Збільшення кількості С.defficile у кишечнику.

Відомо, що профілактику діареї шляхом прийому пробіотиків під час лікування пацієнта АБ не внесено до діючих клінічних гайдлайнів США. Більшість випадків антибіотик-асоційованої діареї протікають легко (без втрати білка, підвищення температури тіла) і закінчуються самостійно. Проте, наднормова концентрація С.defficile у кишечнику може призводити як до діареї, що минає самостійно (20 % випадків), так і до псевдомембранозного коліту, який є небезпечним для життя пацієнта та збільшує ризик виникнення таких важких ускладнень як токсична дилатація кишечника, анемія тяжкого ступеня, гіпопротеїнемія, сепсис.

У грудні 2017 року було опубліковано черговий Кокранівський огляд «Probiotics for the Prevention of Clostridium Difficile-Associated Diarrhea in Adults and Children», у якому було узагальнено рандомізовані дослідження (39) за участю 8672 пацієнтів, які одержували пробіотики для захисту від інфекції С.defficile під час терапії АБ. Виявилось, що така терапія ефективна тільки для людей із «групи ризику» (ймовірність зараження С.defficile > 5 %), тоді як у відносно здорових молодих людей додатковий прийом пробіотиків не впливав на появу діареї.

Варто також зазначити, що результати досліджень попередніх 15 років не є однозначними через неоднотипне проведення, що унеможливлює їх узагальнення, та низку інших причин. Проте, два найбільші рандомізовані дослідження показали: у першому випадку (2900 пацієнтів) — рівноцінний ефект прийому комбінованого препарату Lactobacillus acidophilus + Bifidobacterium bifidum та плацебо, у другому — відсутність кореляції числа випадків діареї у пацієнтів, що приймали АБ разом із плацебо та таких, що приймали АБ у комплексі з Saccharomyces bouardii.

Кому варто вживати пробіотики під час терапії АБ?
Людям, котрі:
1) мають серйозні хронічні захворювання (неконтрольований ЦД, хронічна ниркова недостатність);
2) старші 65 років;
3) мають запальні захворювання кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона);
4) протягом тривалого часу приймають інгібітори протонної помпи;
5) лікуються препаратами, що пригнічують імунну систему;
6) проходять хіміотерапію.

Які ж пробіотики обрати?
Потенційно ефективними вважаються ті, які містять Lactobacillus acidophilus, L.casei, L.rhamnosus, Saccharomyces bouardii (дріжджі). Доза пробіотика — не менше 10 млрд КУО/день.

Джерело: goo.gl/CdT4jB , goo.gl/DdAVdo
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
Правильна відповідь на тест -- Целіакія. Пацієнт із вищезазначеними симптомами лікувався з діагнозом "мігрень", проте малоефективно. КТ голови виявила двосторонні окципітальні кальцифікати. Лікворогрмама без патологічних змін. У сироватці крові виявлено підвищення IgA антитрансглутаміназних антитіл (45 U per milliliter). Під час ендоскопії проведено біопсію, яка показала гіперплазію крипт, атрофію слизової оболонки тонкої кишки, а також збільшення числа інтраепітеліальних лімфоцитів. Призначено лікування з безглютенової дієтою, фолієвою кислотою і карбамазепіном, внаслідок чого стан хворого покращився. Комбінація целіакії, епілепсії, церебральної кальцифікації є рідкісним станом, відомим як синдром ЦЕЦ.
Який симптом буде наявний у хворого з наведеною ангіографічною знахідкою?

▪️ Нетримання сечі

▫️ Словесна агнозія

▪️ Бінокулярна втрата зору

▫️ Сенсорна афазія
Правильна відповідь - Бінокулярна втрата зору.
42-річна жінка із задишкою при фізичному навантаженні, важким мітральним стенозом (площа мітрального клапана 0,9 см2), вторинним по відношенню до ревматичної хвороби серця, і фібриляцією передсердь, була госпіталізована для проведення черезшкірної мітральної балонної вальвулотоміі. Після того, як пацієнтці проведено транссептальний прокол під час катетеризації серця, порушилась свідомість, і виникла бінокулярна втрата зору. Внаслідок підозри на інсульт була виконана церебральна ангіографія. Виявлена загальна оклюзія дистальної базилярної артерії, гострий тромбоз. Був розпочатий селективний внутрішньоартеріальний тромболізис через 40 хвилин після нападу. Подальша церебральна ангіографія показала вирішення оклюзії. Протягом 12 годин після події всі неврологічні порушення були усунуті. Пацієнтці заміна мітрального клапана була перенесена на більш пізній термін.
#INgeniusCase 

На фото зображено ускладнення, яке виникло у 43-річної пацієнтки під час виконання певної маніпуляції. Яка процедура спричинила наведене ускладнення?

Джерело: http://www.thelancet.com/
Яка процедура спричинила наведене ускладнення?

▪️ Серцева катетеризація

▫️ Плевральний дренаж

▪️ Встановлення пейсмейкера

▫️ Перикардіальний дренаж
Ішемічний інсульт. Керівництво для раннього лікування від Американської асоціації серця 2018 року

#INgenius #INgeniusGuide

1. В середньому, кожні 40 секунд у Сполучених Штатах Америки у когось виникає інсульт. 87% випадків — ішемічний інсульт внаслідок закупорки судин, які постачають кров до головного мозку.

2. Наразі існують ефективні методи лікування, які усувають пошкодження мозку при гострому ішемічному інсульті, якщо допомога буде надана якомога швидше:
- внутрішньовенне введення альтеплази протягом 4,5 годин з початку нападу;
- ендоваскулярна катетерна тромбоектомія протягом 24 годин з початку нападу.

3. У пацієнтів, які не отримали альтеплазу та ендоваскулярну тромбоектомію, за відсутності патології, що вимагає гострої антигіпертензивної терапії:
- при АТ < 220/120 мм рт.ст. застосування антигіпертензивних препаратів протягом перших 48–72 годин після нападу гострого ішемічного інсульту є недоцільним;
- при АТ > 220/120 мм рт.ст. переваги застосування антигіпертензивних препаратів протягом перших 48–72 годин після нападу гострого ішемічного інсульту є сумнівними.

4. Для нерухомих пацієнтів з гострим ішемічним інсультом показана переривчаста пневматична компресія для профілактики венозної тромбоемболії.

5. Моніторинг ЕКГ повинен проводитися щонайменше протягом перших 24 годин.

6. Пацієнтам з неактивним ішемічним інсультом в ділянці сонних артерій, яким показана каротидна ендартеректомія або стентування, неінвазивна візуалізація шийних судин повинна виконуватися регулярно протягом 24 годин після госпіталізації. Доцільно не відкладати лікування, а провести процедуру реваскуляризації у термін від 48 годин до 7 днів за відсутності протипоказань.

Детальніше: https://goo.gl/M11KSy
Olena Gusak
А чи знаєте ви, що рентгенівські промені насправді відкрив українець Іван Пулюй?

#INgenius #INgeniusHistory

Нещодавно минуло 173 роки з дня народження видатного українського вченого Івана Пулюя. Його іменем називають вулиці та вищі навчальні заклади, на його честь встановлюють пам’ятники та пишуть книги. Складно знайти освічену людину, яка б не була знайома з цим видатним українцем. Як із фактом його причетності до одного із ключових винаходів ХІХ століття — рентгенівських променів. Тут важливо зазначити, що такому звичному для нас терміну «рентгенівські промені» ми завдячуємо перш за все радянському фізику Абраму Йоффе, що був учнем Рентгена. В той самий час у зарубіжній науковій літературі використовують більш коректний термін «Х-промені».

Почалося все із доленосної зустрічі двох вчених, які потім протягом тривалого часу працювали разом в лабораторії в Страсбургському університеті. Там Пулюй навчався у якості стипендіата австрійського уряду під керівництвом професора Августа Кундта, асистентом якого і був Вільгельм Рентген. Варто зазначити, що серед знайомих Пулюя на той час не бракувало видатних вчених, зокрема він активно спілкувався із Ніколою Тесла. Їх об’єднувала цікавість до електрики, а саме вивчення її в умовах вакууму. Найлегше такі умови було відтворити у звичайних скляних трубках. З цього і почалося захоплення Пулюя цією тематикою, і вже 1881 року він сконструював катодну лампу, що була здатна випромінювати певний тип променів, який сьогодні ми називаємо Х-променями. Результати своїх дослідів вчений опублікував в статті "Сяюча матерія і четвертий стан речовини", а в 1890–1895 роках в декількох європейських часописах було опубліковано знімки, одержані Пулюєм під час експериментів з лампою: знімок миші, руки дочки вченого, під якою чітко була видна шпилька, мертвої дитини. Врешті 1881 року ця трубка, яку було названо на честь самого Пулюя, була нагороджена Срібною медаллю на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі і навіть випускалася серійно. І лише 28-го грудня 1895 року світ побачила стаття Рентгена "Про новий тип випромінювання".

Журналіст того часу Ервін Кіш писав: «Пулюй теж дійшов до цих променів і двадцять років робив із ними досліди, без того, щоб з ними виступити публічно. Під час демонстрації лампи Пулюя ми переконалися в чистоті фотознімків. Натомість фотознімки, зроблені Рентгеном, є неясними й для точного встановлення діагнозу, осбливо в хірургії, та не мають великого значення. На дослідницьку роботу професора Рентгена дивилися скептично».

На листи, у яких Пулюй запитував, чи використовував він його доробок, Рентген так і не відповів. І надалі він ніколи не вдавався в деталі історії «свого винаходу», розповідаючи про «випадкову знахідку». Зрештою Рентген навіть не виступив із традиційною промовою під часу вручення Нобелівської премії.

На жаль, перші згадки про вклад Пулюя з’явилися в засобах масової інформації лише в 90-х роках ХХ століття, адже за часів радянського союзу всіляко замовчувалися досягнення видатних вихідців з України. Відновлювати історичну справедливість через 100 років? Складне завдання. Особливо враховуючи той факт, що у головах більшості людей у всьому світі Х-промені асоціюються саме з іменем Рентгена вже багато років, а серед співвітчизників термін «рентгенівські промені» впевнено продовжує існування як в науковій літературі, так і в щоденній мові й донині.

Висновок із цієї історії кожен має зробити сам. Але якщо біографією нашого славетного співвітчизника, вченого світового рівня надихнеться нове покоління українців, якщо кожен винесе свій власний урок, тоді, можливо, виявиться, що Іван Павлович зробив для нас набагато більше, ніж здається на перший погляд.

https://goo.gl/D9Lm1c
https://goo.gl/4spsk1
https://goo.gl/XtRx7v

Діана Жегестовська
Правильна відповідь на ранковий тест -- перикардіальний дренаж.

43-річна жінка, яка не палить і в якої був раніше діагностований злоякісний перикардит і PET, знімки наводять на думку про наявність первинної злоякісної пухлини в лівій верхній частці легені з медіастінальною лімфаденопатією. Пацієнтка була переведена у відділення невідкладної допомоги лікарні університету Загреба в грудні 2012 року через прогресуючу задишку. Рентгенографія грудної клітини, проведена на прийомі, показала значне збільшення серцевої тіні. Ехокардіографія вказала на тампонаду.