Вживання алкоголю та вакцинація проти COVID-19
Дизайни клінічних випробувань вакцин проти COVID-19, наприклад тих, що були схвалені для застосування у США, не мали на меті визначення впливу алкоголю на стан людини після вакцинації. Можливо, така інформація стане доступною у майбутньому.
Проте, на основі попередніх досліджень про вплив алкоголю на імунну систему та вакцинацію можна зробити висновок, що алкоголь пригнічує імунну систему, збільшуючи таким чином чутливість до бактеріальної та вірусної інфекції, та порушує нормальну відповідь імунної системи на вакцинацію.
Тому у людини, яка протягом певного часу зловживає алкоголем, може не розвинутись достатня імунна відповідь після щеплення, а також збільшитись кількість побічних реакцій вакцини, включаючи лихоманку, загальну слабкість та відчуття ломоти в тілі.
Згідно з даними Національно інституту проблем зловживання алкоголем та алкоголізму США, зловживання алкоголем — це таке вживання алкоголю, яке перевищує 4 стандартні напої протягом дня або 14 напоїв протягом тижня для чоловіка та 3 і 7 напоїв відповідно для жінки.
Один стандартний напій — це 14 грамів чистого спирту (приблизно 355 мл звичайного пива, 148 мл вина або 44 мл міцного алкоголю).
Однак, вчені зазначають, що якщо людина вживає алкоголь у помірній кількості (до двох стандартних напоїв для чоловіків та до одного напою для жінок на день), то швидше за все, у неї немає ризиків, що пов‘язані із вживанням алкоголю до та/або після щеплення проти COVID-19.
«Келих шампанського навряд чи знизить вашу імунну відповідь» — зазначає Dr. Angela Hewlett, доцент кафедри інфекцій захворювань в University of Nebraska. «Я думаю, помірна кількість святкового напою — це нормально» — додає вчена.
Дизайни клінічних випробувань вакцин проти COVID-19, наприклад тих, що були схвалені для застосування у США, не мали на меті визначення впливу алкоголю на стан людини після вакцинації. Можливо, така інформація стане доступною у майбутньому.
Проте, на основі попередніх досліджень про вплив алкоголю на імунну систему та вакцинацію можна зробити висновок, що алкоголь пригнічує імунну систему, збільшуючи таким чином чутливість до бактеріальної та вірусної інфекції, та порушує нормальну відповідь імунної системи на вакцинацію.
Тому у людини, яка протягом певного часу зловживає алкоголем, може не розвинутись достатня імунна відповідь після щеплення, а також збільшитись кількість побічних реакцій вакцини, включаючи лихоманку, загальну слабкість та відчуття ломоти в тілі.
Згідно з даними Національно інституту проблем зловживання алкоголем та алкоголізму США, зловживання алкоголем — це таке вживання алкоголю, яке перевищує 4 стандартні напої протягом дня або 14 напоїв протягом тижня для чоловіка та 3 і 7 напоїв відповідно для жінки.
Один стандартний напій — це 14 грамів чистого спирту (приблизно 355 мл звичайного пива, 148 мл вина або 44 мл міцного алкоголю).
Однак, вчені зазначають, що якщо людина вживає алкоголь у помірній кількості (до двох стандартних напоїв для чоловіків та до одного напою для жінок на день), то швидше за все, у неї немає ризиків, що пов‘язані із вживанням алкоголю до та/або після щеплення проти COVID-19.
«Келих шампанського навряд чи знизить вашу імунну відповідь» — зазначає Dr. Angela Hewlett, доцент кафедри інфекцій захворювань в University of Nebraska. «Я думаю, помірна кількість святкового напою — це нормально» — додає вчена.
NY Times
Can You Have Alcohol After the Covid Vaccine?
Moderate drinking is unlikely to impair the immune response to the Covid vaccine, but heavy drinking might.
INfusion: медична освіта в США
Дуже очікуваний третій випуск подкасту INfusion вже на всіх платформах!
📚Цього разу поговоримо про медичну освіту в США та зробимо акцент на додаткових можливостях для студентів та лікарів в Америці!
🔥Гостею третього епізоду нашого подкасту стала Іванка Небор, засновниця платформи INgenius, яка вже декілька років як міцно пов’язала свій професійний розвиток із вищезгаданою країною.
💊У цьому випуску Іванка розповість про всеможливі програми, у яких брала участь, про кадавер лабораторії, про розклад роботи співробітника американської клініки, про модель спілкування з пацієнтом та яка з них практикується за океаном, про особливості різноманітних віз, необхідних для в’їзду в країну, а також про психологічне навантаження, з яким стикається лікар на шляху до вершини своєї кар’єри.
📌Вмикайте третій епізод «INfusion», що вже доступний на усіх платформах, якщо хочете дізнатися про життя в США з перших вуст: https://bit.ly/3gVTZ6q
Гостя, Іванка Небор:
Instagram: @ivanka_nebor
Facebook: https://bit.ly/32QOkGI
Ведуча, Анастасія Злотник:
Instagram: @anastasiia_zlotnyk
Facebook: https://bit.ly/3wfvR3Y
Монтаж, Роман Кошкін
Instagram: @romnalno
Facebook: https://bit.ly/2QW2Yd9
Зображення, Михайло Сидоренко
Instagram: @son_of_postmodern
Facebook: https://bit.ly/2OM0TQ8
Дуже очікуваний третій випуск подкасту INfusion вже на всіх платформах!
📚Цього разу поговоримо про медичну освіту в США та зробимо акцент на додаткових можливостях для студентів та лікарів в Америці!
🔥Гостею третього епізоду нашого подкасту стала Іванка Небор, засновниця платформи INgenius, яка вже декілька років як міцно пов’язала свій професійний розвиток із вищезгаданою країною.
💊У цьому випуску Іванка розповість про всеможливі програми, у яких брала участь, про кадавер лабораторії, про розклад роботи співробітника американської клініки, про модель спілкування з пацієнтом та яка з них практикується за океаном, про особливості різноманітних віз, необхідних для в’їзду в країну, а також про психологічне навантаження, з яким стикається лікар на шляху до вершини своєї кар’єри.
📌Вмикайте третій епізод «INfusion», що вже доступний на усіх платформах, якщо хочете дізнатися про життя в США з перших вуст: https://bit.ly/3gVTZ6q
Гостя, Іванка Небор:
Instagram: @ivanka_nebor
Facebook: https://bit.ly/32QOkGI
Ведуча, Анастасія Злотник:
Instagram: @anastasiia_zlotnyk
Facebook: https://bit.ly/3wfvR3Y
Монтаж, Роман Кошкін
Instagram: @romnalno
Facebook: https://bit.ly/2QW2Yd9
Зображення, Михайло Сидоренко
Instagram: @son_of_postmodern
Facebook: https://bit.ly/2OM0TQ8
🦷Перший «стоматологічний» вебінар від INgenius
Чи знаєте ви, що найпоширенішою фобією в світі є дентофобія?
«Але ж ніхто не любить ходити до стоматолога і це нормально», - почуєте ви від більшості людей.
Дійсно, відвідування цього лікаря у жодної людини не ввійде до переліку улюблених справ , а звуки бор машини - далеко не те, що захочеться почути знову.
Проте, до якої межі цей страх залишається нормальним?
Давайте розбиратись разом з нашим спікером, психологом у методі когнітивно-поведінкової терпапії— Євгеном Пілецьким.
На вебінарі ми поговоримо про:
🔸те, що ж таке дентофобія і як її відрізнити від звичайного страху стоматологічного втручання
🔸те, чи потрібно звертатись до спеціаліста за допомогою
🔸те, як поводитись стоматологу, при необхідності провести втручання пацієнту з дентофобією
🔸когнітично-поведінкову терапію, як метод боротьби з будь-якими фобіями
Цей вебінар, хоч і присвячений стоматології, буде корисним не тільки для лікарів-стоматоогів, а й для будь-кого, хто цікавиться психологією чи психотерапією.
🔥Як розпізнати дентофобію та як вести таких пацієнтів? Про це та багато іншого ви дізнаєтесь на нашому вебінарі вже скоро.
❗️Усі учасники отримають сертифікати!
📌Дата: 08.05.2021
🕒Час: 18:00
Мова: українська
Вартість: 100 грн
❗️Увага! Щоб приєднатись онлайн до вебінару та поставити питання, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ:
https://t.me/INgenius_bot
Чи знаєте ви, що найпоширенішою фобією в світі є дентофобія?
«Але ж ніхто не любить ходити до стоматолога і це нормально», - почуєте ви від більшості людей.
Дійсно, відвідування цього лікаря у жодної людини не ввійде до переліку улюблених справ , а звуки бор машини - далеко не те, що захочеться почути знову.
Проте, до якої межі цей страх залишається нормальним?
Давайте розбиратись разом з нашим спікером, психологом у методі когнітивно-поведінкової терпапії— Євгеном Пілецьким.
На вебінарі ми поговоримо про:
🔸те, що ж таке дентофобія і як її відрізнити від звичайного страху стоматологічного втручання
🔸те, чи потрібно звертатись до спеціаліста за допомогою
🔸те, як поводитись стоматологу, при необхідності провести втручання пацієнту з дентофобією
🔸когнітично-поведінкову терапію, як метод боротьби з будь-якими фобіями
Цей вебінар, хоч і присвячений стоматології, буде корисним не тільки для лікарів-стоматоогів, а й для будь-кого, хто цікавиться психологією чи психотерапією.
🔥Як розпізнати дентофобію та як вести таких пацієнтів? Про це та багато іншого ви дізнаєтесь на нашому вебінарі вже скоро.
❗️Усі учасники отримають сертифікати!
📌Дата: 08.05.2021
🕒Час: 18:00
Мова: українська
Вартість: 100 грн
❗️Увага! Щоб приєднатись онлайн до вебінару та поставити питання, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ:
https://t.me/INgenius_bot
Фізичні навантаження та імунітет: систематичний огляд та метааналіз
Хто з вас не чув фразу «у здоровому тілі – здоровий дух»?
Як відомо, регулярним фізичним навантаженням приписують (і часто обґрунтовано) значну роль у здоров’ї та довголітті людини, вони вважаються важливим способом запобігання численним неінфекційним хворобам.
Також часто можна почути про роль фізкультури у підвищенні стійкості до COVID-19 та інших інфекційних захворювань.
Вчені задались метою вивчити зв'язок між звичною фізичною активністю та ризиком інфекційних захворювань, небезпека яких тісно пов’язана із соціальним життям людини, та оціненою імунною відповіддю на вакцинацію.
Дані метааналізу шести досліджень із вибіркою понад 500 тисяч осіб, після оцінки рівня активності, дозволили з’ясувати, що регулярне фізичне навантаження призводить до зменшення ризику захворюваності та летального наслідку від інфекційних захворювань на 37%.
Також, оцінивши результати 35 незалежних рандомізованих досліджень, науковці з’ясували, що регулярні заняття спортом асоційовані із підвищенням рівня Т-лімфоцитів та IgA у крові.
А як щодо вакцинації? Як показують дані, отримані на основі 6 досліджень, концентрація антитіл після щеплення вища в осіб із регулярними фізичними навантаженнями.
У висновку зазначається, що регулярні фізичні навантаження мають популяризуватись серед населення задля зменшення ризиків розвитку інфекційних захворювань та смертності, пов‘язаної з інфекційними захворюваннями, посилення ефектів імунізації, а також зменшення впливу пандемій, таких як COVID-19.
Хто з вас не чув фразу «у здоровому тілі – здоровий дух»?
Як відомо, регулярним фізичним навантаженням приписують (і часто обґрунтовано) значну роль у здоров’ї та довголітті людини, вони вважаються важливим способом запобігання численним неінфекційним хворобам.
Також часто можна почути про роль фізкультури у підвищенні стійкості до COVID-19 та інших інфекційних захворювань.
Вчені задались метою вивчити зв'язок між звичною фізичною активністю та ризиком інфекційних захворювань, небезпека яких тісно пов’язана із соціальним життям людини, та оціненою імунною відповіддю на вакцинацію.
Дані метааналізу шести досліджень із вибіркою понад 500 тисяч осіб, після оцінки рівня активності, дозволили з’ясувати, що регулярне фізичне навантаження призводить до зменшення ризику захворюваності та летального наслідку від інфекційних захворювань на 37%.
Також, оцінивши результати 35 незалежних рандомізованих досліджень, науковці з’ясували, що регулярні заняття спортом асоційовані із підвищенням рівня Т-лімфоцитів та IgA у крові.
А як щодо вакцинації? Як показують дані, отримані на основі 6 досліджень, концентрація антитіл після щеплення вища в осіб із регулярними фізичними навантаженнями.
У висновку зазначається, що регулярні фізичні навантаження мають популяризуватись серед населення задля зменшення ризиків розвитку інфекційних захворювань та смертності, пов‘язаної з інфекційними захворюваннями, посилення ефектів імунізації, а також зменшення впливу пандемій, таких як COVID-19.
SpringerLink
Effects of Regular Physical Activity on the Immune System, Vaccination and Risk of Community-Acquired Infectious Disease in the…
Sports Medicine - Regular physical activity is the prime modality for the prevention of numerous non-communicable diseases and has also been advocated for resilience against COVID-19 and other...
Час поговорити детальніше про спікера нашого «стоматологічного» вебінару
💥Розібратись з тим, що таке дентофобія, нашим підписникам допомагатиме Євген Пілецький.
Євген — високо-кваліфікований психолог і одна з технік, які він використовує у своїй практиці, є техніка когнітивно-поведінкової терапії. Саме про неї, як про інструмент, що допоможе в боротьбі з дентофобією, ми й говоритимемо детальніше на нашому заході.
Євген Пілецький займається дослідженням психоаналізу та психології свідомості. Окрім того, є активним популяризатором науки, виступаючи на багатьох заходах та проводячи лекції, присвячені тематиці когнітивної психології і не тільки.
🦷На вебінарі Євген допоможе нам розібратись:
🔸з тим, як розрізнити дентофобію від звичайного страху стоматологічного втручання?
🔸з тим, чи обов’язково наявність дентофобії потребує лікування?
🔸у діях та поведінці стоматолога при прийомі пацієнта з дентофобією
🔸що таке когнітивно-поведінкова терапія та як вона допомагає у боротьбі з фобіями?
🔥Цей вебінар допоможе лікарям-стоматологам глибше зрозуміти страхи своїх пацієнтів, адже з проблемою дентофобії зіштовхнеться кожен з них (бо, нагадаємо, це найбільш розповсюджена фобія в світі!). Також, він підійде для студентів та лікарів, які бажають поглибити свої знання в психології.
❗️Усі учасники отримають сертифікати!
📌Дата: 08.05.2021
🕒Час: 18:00
Мова: українська
Вартість: 100грн
❗️Увага! Щоб приєднатись онлайн до вебінару та поставити питання, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ:
https://t.me/INgenius_bot
💥Розібратись з тим, що таке дентофобія, нашим підписникам допомагатиме Євген Пілецький.
Євген — високо-кваліфікований психолог і одна з технік, які він використовує у своїй практиці, є техніка когнітивно-поведінкової терапії. Саме про неї, як про інструмент, що допоможе в боротьбі з дентофобією, ми й говоритимемо детальніше на нашому заході.
Євген Пілецький займається дослідженням психоаналізу та психології свідомості. Окрім того, є активним популяризатором науки, виступаючи на багатьох заходах та проводячи лекції, присвячені тематиці когнітивної психології і не тільки.
🦷На вебінарі Євген допоможе нам розібратись:
🔸з тим, як розрізнити дентофобію від звичайного страху стоматологічного втручання?
🔸з тим, чи обов’язково наявність дентофобії потребує лікування?
🔸у діях та поведінці стоматолога при прийомі пацієнта з дентофобією
🔸що таке когнітивно-поведінкова терапія та як вона допомагає у боротьбі з фобіями?
🔥Цей вебінар допоможе лікарям-стоматологам глибше зрозуміти страхи своїх пацієнтів, адже з проблемою дентофобії зіштовхнеться кожен з них (бо, нагадаємо, це найбільш розповсюджена фобія в світі!). Також, він підійде для студентів та лікарів, які бажають поглибити свої знання в психології.
❗️Усі учасники отримають сертифікати!
📌Дата: 08.05.2021
🕒Час: 18:00
Мова: українська
Вартість: 100грн
❗️Увага! Щоб приєднатись онлайн до вебінару та поставити питання, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ:
https://t.me/INgenius_bot
Вечірка у нічному клубі без карантинних обмежень: нове дослідження у Великобританії
Після провокаційних досліджень COVID-19 за участі людей, британські вчені вирішили провести ще одне, не менш цікаве дослідження.
Цього разу вчені з Ліверпулю мають на меті дослідити, як відкриття нічних клубів буде працювати на практиці, адже прем‘єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що, зважаючи на темпи вакцинації в країні, можливе скасування всіх карантинних обмежень вже 21 червня, в тому числі й відкриття нічних клубів.
Охочі потрапити у клуб на вечірку мали пройти тестування на COVID-19 в одному з чотирьох офіційних центрів тестування Ліверпулю, потім завантажити результат на вебсайт та отримати квиток. На вході до клубу результат тесту перевірявся ще раз.
Потрапивши всередину, кожен гість міг поводити себе так, наче пандемії ніколи не було: вільно пересуватись без вдягненої маски, не дотримуватись соціальної дистанції та не використовувати антисептик.
Деякі вчені критично поставилися до такого експерименту, однак, голова дослідження Iain Buchan з University of Liverpool зазначив, що рівень захворюваності на COVID-19 у Британії доволі низький, а шанси нового спалаху хвороби малі — у тиждень проведення вечірки кількість осіб, що захворіли на COVID-19 у Ліверпулі, склала 69 осіб.
Якщо клуби у Великобританії все ж таки відкриють, це буде аномалією у Західній Європі.
У Франції більшість карантинних обмежень планують скасувати 30 червня, однак, нічні клуби будуть закриті, а у Берліні повідомили про можливе проведення вечірок поза межами приміщення, а гостей будуть просити надягати маски.
А чи погодились би Ви відвідати таку вечірку, забувши про всі карантинні обмеження?
Після провокаційних досліджень COVID-19 за участі людей, британські вчені вирішили провести ще одне, не менш цікаве дослідження.
Цього разу вчені з Ліверпулю мають на меті дослідити, як відкриття нічних клубів буде працювати на практиці, адже прем‘єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що, зважаючи на темпи вакцинації в країні, можливе скасування всіх карантинних обмежень вже 21 червня, в тому числі й відкриття нічних клубів.
Охочі потрапити у клуб на вечірку мали пройти тестування на COVID-19 в одному з чотирьох офіційних центрів тестування Ліверпулю, потім завантажити результат на вебсайт та отримати квиток. На вході до клубу результат тесту перевірявся ще раз.
Потрапивши всередину, кожен гість міг поводити себе так, наче пандемії ніколи не було: вільно пересуватись без вдягненої маски, не дотримуватись соціальної дистанції та не використовувати антисептик.
Деякі вчені критично поставилися до такого експерименту, однак, голова дослідження Iain Buchan з University of Liverpool зазначив, що рівень захворюваності на COVID-19 у Британії доволі низький, а шанси нового спалаху хвороби малі — у тиждень проведення вечірки кількість осіб, що захворіли на COVID-19 у Ліверпулі, склала 69 осіб.
Якщо клуби у Великобританії все ж таки відкриють, це буде аномалією у Західній Європі.
У Франції більшість карантинних обмежень планують скасувати 30 червня, однак, нічні клуби будуть закриті, а у Берліні повідомили про можливе проведення вечірок поза межами приміщення, а гостей будуть просити надягати маски.
А чи погодились би Ви відвідати таку вечірку, забувши про всі карантинні обмеження?
NY Times
Maskless and Sweaty: Clubbing Returns to Britain for a Weekend
In Liverpool, people danced together at a warehouse party as part of a scientific trial of how and if social distancing can safely end.
Ефективна альтернатива опіоїдним анальгетикам?
Кетамін для інтраназального застосування може бути безпечною та ефективною альтернативою внутрішньовенним опіоїдним анальгетикам.
Був проведений систематичний аналіз літератури, який включав 15 досліджень, 12 з яких це проспективні рандомізовані контрольовані клінічні випробування та ще три — обсерваційні дослідження.
Загалом дослідження включали 2218 людей віком від 15 років і старше, які отримували кетамін у дозуванні від 0.4 мг/кг до 84 мг/кг.
Оцінка болю проводилась за шкалами Visual Analogue Scale (у 12 дослідженнях) та Numeric Rating Scale (у трьох дослідженнях).
У п‘яти дослідженнях інтраназальний кетамін порівнювали з опіоїдами для внутрішньовенного застосування. У жодному з досліджень кетамін не був значно ефективнішим, однак, у 75% ефективність препаратів була однаковою.
Дослідники кажуть, що надалі вони очікують побачити проспективні рандомізовані контрольовані випробування, в яких би порівнювались ефекти інтраназального кетаміну з опіоїдними анальгетиками у післяопераційному періоді та після виписки зі стаціонару.
Якщо буде доведено, що інтраназальний кетамін ефективно усуває біль, це може стати приводом для вивчення кетаміну як заміни або додаткового до опіатів препарату для контролю болю після виписки пацієнтів зі стаціонару.
Вчені зазначають, що зараз, у часи опіоїдної епідемії, дуже важливим є питання зниження побічних ефектів опіоїдних анальгетиків та зменшення кількості пацієнтів, залежних від опіатів.
Кетамін для інтраназального застосування може бути безпечною та ефективною альтернативою внутрішньовенним опіоїдним анальгетикам.
Був проведений систематичний аналіз літератури, який включав 15 досліджень, 12 з яких це проспективні рандомізовані контрольовані клінічні випробування та ще три — обсерваційні дослідження.
Загалом дослідження включали 2218 людей віком від 15 років і старше, які отримували кетамін у дозуванні від 0.4 мг/кг до 84 мг/кг.
Оцінка болю проводилась за шкалами Visual Analogue Scale (у 12 дослідженнях) та Numeric Rating Scale (у трьох дослідженнях).
У п‘яти дослідженнях інтраназальний кетамін порівнювали з опіоїдами для внутрішньовенного застосування. У жодному з досліджень кетамін не був значно ефективнішим, однак, у 75% ефективність препаратів була однаковою.
Дослідники кажуть, що надалі вони очікують побачити проспективні рандомізовані контрольовані випробування, в яких би порівнювались ефекти інтраназального кетаміну з опіоїдними анальгетиками у післяопераційному періоді та після виписки зі стаціонару.
Якщо буде доведено, що інтраназальний кетамін ефективно усуває біль, це може стати приводом для вивчення кетаміну як заміни або додаткового до опіатів препарату для контролю болю після виписки пацієнтів зі стаціонару.
Вчені зазначають, що зараз, у часи опіоїдної епідемії, дуже важливим є питання зниження побічних ефектів опіоїдних анальгетиків та зменшення кількості пацієнтів, залежних від опіатів.
Medscape
An Effective Alternative to Opioids for Acute Pain?
Intranasal ketamine may be a safe and effective alternative to intravenous opioids for acute pain in adult patients, a new review suggests.
🔥 Ми знаємо, ви чекали наших заходів з ХІРУРГІЇ!
Це сталося — INgenius запрошує вас на вебінар «Клінічні випадки в дитячій хірургії. Патології печінки та жовчовивідних шляхів»!
#INwebinar #INspeak
🔸 Захворювання печінки та біліарної системи в дітей — непомітний, але дуже небезпечний ворог, про якого варто пам’ятати всім лікарям/кам, що мають справу з дитячою хірургією та педіатрією.
ЩО будемо робити?
✔️ Детально розглянемо вроджені вади розвитку жовчовивідних шляхів та портальну гіпертензію в дітей.
✔️ Опрацюємо РЕАЛЬНІ клінічні випадки з дитячої гепатохірургії
✔️ Зазирнемо в нові гайдлайни діагностики патології гепатобіліарної системи в дітей
👨⚕️ Нашим лектором буде Годік Олег Святославович — досвідчений лікар-трансплантолог, дитячий хірург клініки "Охмадит", керівник напрямку дитячої хірургії та урології клініки "Оберіг".
Він з радістю поділиться власними напрацюваннями, досвідом та знаннями з нашими слухачами.
Не секрет, що теорія, заснована на практичних прикладах, запам’ятовується найкраще, тому НЕ ПРОПУСТИ можливість взяти участь у нашому вебінарі !
Лікарі зможуть отримати 1 БАЛ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ після участі в вебінарі.
Дата: 15 травня
Час: 13:00 (Київський час)
Мова: українська
Вартість: 200 грн
Увага! Щоб приєднатись онлайн до вебінару, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ 👉 https://t.me/INgenius_bot
Це сталося — INgenius запрошує вас на вебінар «Клінічні випадки в дитячій хірургії. Патології печінки та жовчовивідних шляхів»!
#INwebinar #INspeak
🔸 Захворювання печінки та біліарної системи в дітей — непомітний, але дуже небезпечний ворог, про якого варто пам’ятати всім лікарям/кам, що мають справу з дитячою хірургією та педіатрією.
ЩО будемо робити?
✔️ Детально розглянемо вроджені вади розвитку жовчовивідних шляхів та портальну гіпертензію в дітей.
✔️ Опрацюємо РЕАЛЬНІ клінічні випадки з дитячої гепатохірургії
✔️ Зазирнемо в нові гайдлайни діагностики патології гепатобіліарної системи в дітей
👨⚕️ Нашим лектором буде Годік Олег Святославович — досвідчений лікар-трансплантолог, дитячий хірург клініки "Охмадит", керівник напрямку дитячої хірургії та урології клініки "Оберіг".
Він з радістю поділиться власними напрацюваннями, досвідом та знаннями з нашими слухачами.
Не секрет, що теорія, заснована на практичних прикладах, запам’ятовується найкраще, тому НЕ ПРОПУСТИ можливість взяти участь у нашому вебінарі !
Лікарі зможуть отримати 1 БАЛ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ після участі в вебінарі.
Дата: 15 травня
Час: 13:00 (Київський час)
Мова: українська
Вартість: 200 грн
Увага! Щоб приєднатись онлайн до вебінару, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ 👉 https://t.me/INgenius_bot
Новий безпечний оральний контрацептив
У квітні Food and Drug Administration Сполучених Штатів схвалили препарат Nextstellis — комбінований оральний контрацептив (КОК), який має у своєму складі 14.2 мг естрогену естетролу та 3 мг прогестину дроспіренону (така сама кількість дроспіренону входить до інших, вже відомих КОКів).
Також майже усі комбіновані оральні контрацептиви мають у своєму складі етинілестрадіол — потужний естроген, що має штучне походження, напротивагу естетролу, який отримують із рослинної сировини.
Результати третьої фази клінічних випробувань демонструють, що комбінація естетрол-дроспіренон має таку саму ефективність, як і інші оральні контрацептиви, добре переносяться та має мінімальний вплив на обмін тригліцеридів, холестеролу та рівень глюкози.
Найбільші побоювання щодо призначення комбінації естрогенів-прогестинів полягають у їх здатності збільшувати ризики виникнення венозної тромбоемболії.
На ранніх стадіях клінічних випробувань нової комбінації препаратів було продемонстровано, що вона має менший вплив на маркери коагуляції, порівнюючи з оральними контрацептивами, до складу яких входять етинілестрадіол-дроспіренон або етинілестрадіол-левоноргестрел.
Тому цілком можливо, що вживання нової комбінації естетролу-дроспіренону має менші ризики розвитку венозної тромбоемболії, порівнюючи з вже відомими КОКами. Проте, точно можна буде сказати лише з часом, коли препарат з’явиться на ринку й епідеміологи зможуть порівняти ризики у великій популяції жінок.
У квітні Food and Drug Administration Сполучених Штатів схвалили препарат Nextstellis — комбінований оральний контрацептив (КОК), який має у своєму складі 14.2 мг естрогену естетролу та 3 мг прогестину дроспіренону (така сама кількість дроспіренону входить до інших, вже відомих КОКів).
Також майже усі комбіновані оральні контрацептиви мають у своєму складі етинілестрадіол — потужний естроген, що має штучне походження, напротивагу естетролу, який отримують із рослинної сировини.
Результати третьої фази клінічних випробувань демонструють, що комбінація естетрол-дроспіренон має таку саму ефективність, як і інші оральні контрацептиви, добре переносяться та має мінімальний вплив на обмін тригліцеридів, холестеролу та рівень глюкози.
Найбільші побоювання щодо призначення комбінації естрогенів-прогестинів полягають у їх здатності збільшувати ризики виникнення венозної тромбоемболії.
На ранніх стадіях клінічних випробувань нової комбінації препаратів було продемонстровано, що вона має менший вплив на маркери коагуляції, порівнюючи з оральними контрацептивами, до складу яких входять етинілестрадіол-дроспіренон або етинілестрадіол-левоноргестрел.
Тому цілком можливо, що вживання нової комбінації естетролу-дроспіренону має менші ризики розвитку венозної тромбоемболії, порівнюючи з вже відомими КОКами. Проте, точно можна буде сказати лише з часом, коли препарат з’явиться на ринку й епідеміологи зможуть порівняти ризики у великій популяції жінок.
Medscape
A New, Potentially Safer Birth Control Pill
Estetrol, a plant-based estrogen, may have less impact on coagulation markers than current OCs.
Шлях до нового покоління вакцин проти COVID-19?
До цього моменту вчені здебільшого концентрували увагу на частині спайкового протеїну, що має назву рецептор-зв’язуючий домен, за допомогою якого вірус зв‘язується з рецептором на поверхні клітини та проникає всередину.
У новому дослідженні було вивчено зразки крові чотирьох людей, що перехворіли на COVID-19, та виявлено, що їх організм синтезував антитіла до іншої ділянки спайкового протеїну.
У 80% антитіла були направлені проти частини спайкового протеїну, яка має назву N-термінальний домен. Це та частина вірусу, яка мутує з найбільшою частотою, таким чином уникаючи імунної системи людини, та зміна якої пов‘язана з появою нових варіантів SARS-CoV-2.
Проте, інша велика група антитіл була спрямована проти S2 субодиниці спайкового протеїну коронавірусу. Як зазначають вчені, ця частина не змінюється з великою частотою, отже, якщо імунна система змогла її розпізнати та нейтралізувати, то у людини міг сформуватись імунітет до всіх варіантів коронавірусу.
Поки що невідомо, чи надають антитіла проти S2 субодиниці надійний захист, проте, якщо це буде підтверджено, ці антитіла зможуть відіграти ключову роль у розробці наступного покоління вакцин проти COVID-19, або навіть до створення вакцини проти усіх коронавірусів, не лише від збудника COVID-19.
До цього моменту вчені здебільшого концентрували увагу на частині спайкового протеїну, що має назву рецептор-зв’язуючий домен, за допомогою якого вірус зв‘язується з рецептором на поверхні клітини та проникає всередину.
У новому дослідженні було вивчено зразки крові чотирьох людей, що перехворіли на COVID-19, та виявлено, що їх організм синтезував антитіла до іншої ділянки спайкового протеїну.
У 80% антитіла були направлені проти частини спайкового протеїну, яка має назву N-термінальний домен. Це та частина вірусу, яка мутує з найбільшою частотою, таким чином уникаючи імунної системи людини, та зміна якої пов‘язана з появою нових варіантів SARS-CoV-2.
Проте, інша велика група антитіл була спрямована проти S2 субодиниці спайкового протеїну коронавірусу. Як зазначають вчені, ця частина не змінюється з великою частотою, отже, якщо імунна система змогла її розпізнати та нейтралізувати, то у людини міг сформуватись імунітет до всіх варіантів коронавірусу.
Поки що невідомо, чи надають антитіла проти S2 субодиниці надійний захист, проте, якщо це буде підтверджено, ці антитіла зможуть відіграти ключову роль у розробці наступного покоління вакцин проти COVID-19, або навіть до створення вакцини проти усіх коронавірусів, не лише від збудника COVID-19.
Medscape
New Clues Show How the Immune System Fights COVID-19
Scientists have focused on antibodies the immune system makes to protect people from one part of the coronavirus spike, but now they report that antibodies can shield in other areas too.
Вакцина проти COVID-19 не ушкоджує плаценту
Дослідження, опубліковане в Obstetrics & Gynecology, демонструє, що вакцинація проти COVID-19 не призводить до змін у плаценті вагітної.
Вчені відібрали зразки плацент у 84 жінок, які отримали вакцинацію від COVID-19, та 116 жінок, яким вакцинація не проводилась. Серед щеплених жінок, у третьому триместрі вагітності більшість отримали вакцину Pfizer-BioNTech або Moderna.
Після патогістологічного дослідження плацент вчені дійшли до висновку, що вакцинація від COVID-19 не призводить до пошкодження плаценти.
У квітні також було опубліковане дослідження, яке показує, що вагітна жінка після вакцинації від COVID-19 здатна передавати плоду свої антитіла проти коронавірусу.
Вчені кажуть, що ми починаємо рухатись у напрямку розуміння, що варто захищати плід саме шляхом вакцинації, а не відмови від вакцинації. Також зазначається, що до того моменту, поки дитині можна буде зробити щеплення від COVID-19, єдиний шлях для неї отримати антитіла проти коронавірусу — вакцинація матері протягом вагітності.
Дослідження, опубліковане в Obstetrics & Gynecology, демонструє, що вакцинація проти COVID-19 не призводить до змін у плаценті вагітної.
Вчені відібрали зразки плацент у 84 жінок, які отримали вакцинацію від COVID-19, та 116 жінок, яким вакцинація не проводилась. Серед щеплених жінок, у третьому триместрі вагітності більшість отримали вакцину Pfizer-BioNTech або Moderna.
Після патогістологічного дослідження плацент вчені дійшли до висновку, що вакцинація від COVID-19 не призводить до пошкодження плаценти.
У квітні також було опубліковане дослідження, яке показує, що вагітна жінка після вакцинації від COVID-19 здатна передавати плоду свої антитіла проти коронавірусу.
Вчені кажуть, що ми починаємо рухатись у напрямку розуміння, що варто захищати плід саме шляхом вакцинації, а не відмови від вакцинації. Також зазначається, що до того моменту, поки дитині можна буде зробити щеплення від COVID-19, єдиний шлях для неї отримати антитіла проти коронавірусу — вакцинація матері протягом вагітності.
Medicalxpress
COVID-19 vaccine does not damage the placenta in pregnancy
A new Northwestern Medicine study of placentas from patients who received the COVID-19 vaccine during pregnancy found no evidence of injury, adding to the growing literature that COVID-19 vaccines are ...
Перший із двох наших випусків подкасту INfusion про навчання в Німеччині вже на всіх платформах!
📚У четвертому епізоді розмовлятимемо про практики в німецьких клініках та медичну освіту загалом!
🔥Зміна ролей у цьому випуску! Сьогодні Анастасія Злотник, студентка медичного факультету м.Лейпцига та ведуча подкасту, ділитиметься своїми враженнями про Німеччину з Ольгою Койстрик, студенткою НМУ ім.Богомольця!
💊Ми розповімо, як українському студенту пройти лікарську практику в Німеччині, про процес вступу до університету, про те, як виглядає сам навчальний процес, чому лекції — найактуальніше джерело знань, а німецькі лікарі — це бренд, про різницю між медичними системами двох країн, про вивчення мови в реаліях України, міжлюдські стосунки у колективі та культурні розбіжності.
📌Вмикайте четвертий епізод «INfusion», що вже доступний на усіх платформах, якщо вам цікава тема європейської медицини: https://bit.ly/3w3652i
Гостя, Злотник Анастасія:
Instagram: @anastasiia_zlotnyk
Facebook: https://bit.ly/3hnYVkT
Ведуча, Ольга Койстрик:
Instagram: @okoystrik
Facebook: https://bit.ly/3hjTtzq
Монтаж, Роман Кошкін
Instagram: @romnalno
Facebook: https://bit.ly/2QW2Yd9
Зображення, Михайло Сидоренко
Instagram: @son_of_postmodern
Facebook: https://bit.ly/2OM0TQ8
📚У четвертому епізоді розмовлятимемо про практики в німецьких клініках та медичну освіту загалом!
🔥Зміна ролей у цьому випуску! Сьогодні Анастасія Злотник, студентка медичного факультету м.Лейпцига та ведуча подкасту, ділитиметься своїми враженнями про Німеччину з Ольгою Койстрик, студенткою НМУ ім.Богомольця!
💊Ми розповімо, як українському студенту пройти лікарську практику в Німеччині, про процес вступу до університету, про те, як виглядає сам навчальний процес, чому лекції — найактуальніше джерело знань, а німецькі лікарі — це бренд, про різницю між медичними системами двох країн, про вивчення мови в реаліях України, міжлюдські стосунки у колективі та культурні розбіжності.
📌Вмикайте четвертий епізод «INfusion», що вже доступний на усіх платформах, якщо вам цікава тема європейської медицини: https://bit.ly/3w3652i
Гостя, Злотник Анастасія:
Instagram: @anastasiia_zlotnyk
Facebook: https://bit.ly/3hnYVkT
Ведуча, Ольга Койстрик:
Instagram: @okoystrik
Facebook: https://bit.ly/3hjTtzq
Монтаж, Роман Кошкін
Instagram: @romnalno
Facebook: https://bit.ly/2QW2Yd9
Зображення, Михайло Сидоренко
Instagram: @son_of_postmodern
Facebook: https://bit.ly/2OM0TQ8
Anchor
Анастасія Злотник. Німеччина by INfusion • A podcast on Anchor
У четвертому епізоді розмовлятимемо про практики у німецьких клініках та систему медичної освіти у цій країні загалом!
Зміна ролей у новому випуску! Сьогодні Анастасія Злотник, студентка медичного факультету м.Лейпцига та ведуча подкасту, ділитиметься своїми…
Зміна ролей у новому випуску! Сьогодні Анастасія Злотник, студентка медичного факультету м.Лейпцига та ведуча подкасту, ділитиметься своїми…
Надмірна кількість робочих годин вбиває?
Результати глобального дослідження, проведеного Всесвітньою організацією охорони здоров'я та Міжнародною організацією праці, демонструють, що у 2016 році 745,000 людей померли внаслідок інфаркту або інсульту, пов‘язаних з великою кількістю робочих годин.
Цей показник збільшився приблизно на 30%, порівнюючи з 2000 роком.
Дані, отримані протягом дослідження зі 194 країн, показують, що люди, які працюють 55 і більше годин на тиждень, мають на 35% більший ризик розвитку інсульту та на 17% більший ризик смерті від ішемічної хвороби серця, порівнюючи з людьми, які мають 35-40 годинний робочий тиждень.
Протягом дослідження був проаналізований період з 2000 по 2016 рік, тобто не був включений період пандемії COVID-19, однак, у ВООЗ зазначають, що збільшення кількості людей, що працюють дистанційно, та падіння економіки внаслідок пандемії можуть ще збільшити ризики.
У ВООЗ також стверджують, що обмеження кількості робочих годин підвищує продуктивність, отже, такі дії можуть мати позитивні наслідки й для роботодавців, а не збільшувати кількість робочих годин навіть протягом економічної кризи — це розумне рішення.
Результати глобального дослідження, проведеного Всесвітньою організацією охорони здоров'я та Міжнародною організацією праці, демонструють, що у 2016 році 745,000 людей померли внаслідок інфаркту або інсульту, пов‘язаних з великою кількістю робочих годин.
Цей показник збільшився приблизно на 30%, порівнюючи з 2000 роком.
Дані, отримані протягом дослідження зі 194 країн, показують, що люди, які працюють 55 і більше годин на тиждень, мають на 35% більший ризик розвитку інсульту та на 17% більший ризик смерті від ішемічної хвороби серця, порівнюючи з людьми, які мають 35-40 годинний робочий тиждень.
Протягом дослідження був проаналізований період з 2000 по 2016 рік, тобто не був включений період пандемії COVID-19, однак, у ВООЗ зазначають, що збільшення кількості людей, що працюють дистанційно, та падіння економіки внаслідок пандемії можуть ще збільшити ризики.
У ВООЗ також стверджують, що обмеження кількості робочих годин підвищує продуктивність, отже, такі дії можуть мати позитивні наслідки й для роботодавців, а не збільшувати кількість робочих годин навіть протягом економічної кризи — це розумне рішення.
Reuters
Long working hours are a killer, WHO study shows
Working long hours is killing hundreds of thousands of people a year in a worsening trend that may accelerate further due to the COVID-19 pandemic, the World Health Organization said on Monday.
Новий перспективний метод лікування парезу, спричиненого інсультом
Функціональне відновлення самостійного руху м’язів, як правило, виходить на плато протягом шести місяців після інсульту, залишаючи пацієнтів із хронічним дефіцитом контролю рухів. Але сучасні технології кажуть, що так буде не завжди.
У нещодавно проведеному пілотному дослідженні вчені вивчали можливість за допомогою екзоскелетного ортезу, керованого інвазивним кортикальним інтерфейсом мозок-комп’ютер (ВСІ), імплантованим черезшкірно, відновити довільну функцію верхніх кінцівок в осіб, які пережили гостре порушення мозкового кровообігу, що ускладнилось геміпарезом.
Піддослідному, який пережив інсульт, ускладнений плегією верхньої кінцівки, порушенням мови, ковтання та частковим парезом нижньої кінцівки, було запропоновано використовувати ортез на ділянку лікоть-зап’ясток.
За допомогою інтерфейсу, який сприймає сигнали від нейронів кори ураженої півкулі (а саме від клітин Беца), можливо перетворювати зареєстровану в корі нейронну активність на сигнали для ортезу і таким чином керувати ураженою кінцівкою. Такі ортези використовують електричну активність м’язів.
Систему оцінювали в домашніх умовах протягом 12 тижнів. Рухову функцію оцінювали до, під час та після лікування.
Отримані результати демонструють терапевтичний потенціал імплантованої системи BCI, орієнтованої на уражену півкулю, для “електричного обходу” інсульту в цьому пілотному дослідженні.
Здатність учасника швидко набути добровільного контролю над паралізованими руками через 18 місяців після субкортикального інсульту закладає основу для повністю імплантованої системи відновлення рухів, яка могла б відновити незалежну функцію кінцівок у тих, хто пережив інсульт.
Функціональне відновлення самостійного руху м’язів, як правило, виходить на плато протягом шести місяців після інсульту, залишаючи пацієнтів із хронічним дефіцитом контролю рухів. Але сучасні технології кажуть, що так буде не завжди.
У нещодавно проведеному пілотному дослідженні вчені вивчали можливість за допомогою екзоскелетного ортезу, керованого інвазивним кортикальним інтерфейсом мозок-комп’ютер (ВСІ), імплантованим черезшкірно, відновити довільну функцію верхніх кінцівок в осіб, які пережили гостре порушення мозкового кровообігу, що ускладнилось геміпарезом.
Піддослідному, який пережив інсульт, ускладнений плегією верхньої кінцівки, порушенням мови, ковтання та частковим парезом нижньої кінцівки, було запропоновано використовувати ортез на ділянку лікоть-зап’ясток.
За допомогою інтерфейсу, який сприймає сигнали від нейронів кори ураженої півкулі (а саме від клітин Беца), можливо перетворювати зареєстровану в корі нейронну активність на сигнали для ортезу і таким чином керувати ураженою кінцівкою. Такі ортези використовують електричну активність м’язів.
Систему оцінювали в домашніх умовах протягом 12 тижнів. Рухову функцію оцінювали до, під час та після лікування.
Отримані результати демонструють терапевтичний потенціал імплантованої системи BCI, орієнтованої на уражену півкулю, для “електричного обходу” інсульту в цьому пілотному дослідженні.
Здатність учасника швидко набути добровільного контролю над паралізованими руками через 18 місяців після субкортикального інсульту закладає основу для повністю імплантованої системи відновлення рухів, яка могла б відновити незалежну функцію кінцівок у тих, хто пережив інсульт.
medRxiv
Neuromotor Prosthetic to Treat Stroke-Related Paresis
Background Functional recovery of independent arm movement typically plateaus within six months following a stroke, leaving survivors with chronic deficits. This feasibility study tested whether a wearable, powered exoskeletal orthosis, driven by a percutaneous…
Спочатку доза AstraZeneca, потім Pfizer: чи ефективна така вакцинація проти COVID-19?
Попередні результати дослідження, проведеного в Іспанії на базі Carlos III Health Institute, демонструють, що щеплення проти COVID-19 вакциною Pfizer людей, які до цього вже отримали одну дозу вакцини AstraZeneca, безпечне та ефективне.
Близько 670 волонтерів віком від 18 до 59 років до моменту залучення у випробування вже отримали дозу вакцини AstraZeneca, приблизно 450 з яких потім отримали одну дозу вакцини Pfizer.
Протягом дослідження було виявлено, що у людей, які отримали бустерну дозу вакциною Pfizer, у крові рівень IgG до коронавірусу був у 30-40 разів вищий, ніж у тих, хто отримав лише одну дозу вакцини виробництва AstraZeneca.
Також було відмічено, що рівень антитіл зростає у 7 разів після щеплення вакциною Pfizer, що є набагато більшим показником, ніж подвоєння рівня після другої дози AstraZeneca.
Лише 1,7% учасників відмітили серйозні побічні ефекти, які включали головний біль, м‘язовий біль та загальну слабкість.
Дослідження було проведено внаслідок виключення у деяких країнах молодих людей,
певна кількість з яких вже отримала першу дозу вакцини, з групи щеплення вакциною AstraZeneca через побоювання щодо виникнення тромбозу.
«Такі результати свідчать про можливість вакцинації людей, які вже отримали першу дозу AstraZeneca, однак, це вирішують вже не автори дослідження» — зазначає Jesus Antonio Frias, клінічний директор Carlos III Health Institute.
Попередні результати дослідження, проведеного в Іспанії на базі Carlos III Health Institute, демонструють, що щеплення проти COVID-19 вакциною Pfizer людей, які до цього вже отримали одну дозу вакцини AstraZeneca, безпечне та ефективне.
Близько 670 волонтерів віком від 18 до 59 років до моменту залучення у випробування вже отримали дозу вакцини AstraZeneca, приблизно 450 з яких потім отримали одну дозу вакцини Pfizer.
Протягом дослідження було виявлено, що у людей, які отримали бустерну дозу вакциною Pfizer, у крові рівень IgG до коронавірусу був у 30-40 разів вищий, ніж у тих, хто отримав лише одну дозу вакцини виробництва AstraZeneca.
Також було відмічено, що рівень антитіл зростає у 7 разів після щеплення вакциною Pfizer, що є набагато більшим показником, ніж подвоєння рівня після другої дози AstraZeneca.
Лише 1,7% учасників відмітили серйозні побічні ефекти, які включали головний біль, м‘язовий біль та загальну слабкість.
Дослідження було проведено внаслідок виключення у деяких країнах молодих людей,
певна кількість з яких вже отримала першу дозу вакцини, з групи щеплення вакциною AstraZeneca через побоювання щодо виникнення тромбозу.
«Такі результати свідчать про можливість вакцинації людей, які вже отримали першу дозу AstraZeneca, однак, це вирішують вже не автори дослідження» — зазначає Jesus Antonio Frias, клінічний директор Carlos III Health Institute.
Reuters
Spanish study finds AstraZeneca vaccine followed by Pfizer dose is safe and effective
A Spanish study on mixing COVID-19 vaccines has found that giving a dose of Pfizer's (PFE.N) drug to people who already received a first shot of AstraZeneca (AZN.L) vaccine is highly safe and effective, preliminary results showed on Tuesday.
🧐 Уявити наше клінічно-наукове життя без evidence-based medicine зараз просто неможливо.
Що робити, якщо знання статистики з університету залишились далеко позаду, а величезні наукові статті викликають паніку?
Приходь на нашу нову школу: «Як читати наукові статті»?🔥
📅 Дата: 29-30 травня
🕐 Час: 12:00-15:00
🇺🇦 Мова: українська
Вартість: 400 грн
Увага! Щоб взяти участь у вебінарі, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ:
https://t.me/INgenius_bot
🤓 План школи:
День 1
«Доказова медицина від А до Я в рутинній клінічній практиці»
Юрій Бісюк — професор з клінічної імунології та алергології, стажувався в США та Ізраїлі, член редакційної ради «Allergy & Rhinology», USA та міжнародної ради журналу «Allergy & Asthma Proceedings», USA.
«Як читати статті з фундаментальної науки»
Борис Червонобаба — кандидат біологічних наук, завідувач лабораторією імунології, автор більше 15 наукових робіт з 199 цитуваннями в Scopus (h-індексом 8),382 — в Google Scholar (h-індекс 11) та доповідями на конференціях в США, Китаї, Японії, Данії, Іспанії.
День 2
«BioMed Data Management»
Ростислав Кузяків — доктор наук, працює в якості Biomedical data scientist в університеті Цюріха, має публікації в журналах Cell, PNAS.
«Як функціонує Web of Science. H-Index. Бази статей»
Ірина Тихонкова — кандидат біологічних наук, спеціаліст з молекулярної біології, автор більше 20 наукових статей з кількістю цитувань в Google Scholar 276 (h-index 9).
Це кілька годин замінять тобі багато годин тортур над черговою статтею за допомогою Google 😉
Буде доступний запис.
Що робити, якщо знання статистики з університету залишились далеко позаду, а величезні наукові статті викликають паніку?
Приходь на нашу нову школу: «Як читати наукові статті»?🔥
📅 Дата: 29-30 травня
🕐 Час: 12:00-15:00
🇺🇦 Мова: українська
Вартість: 400 грн
Увага! Щоб взяти участь у вебінарі, потрібно ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ:
https://t.me/INgenius_bot
🤓 План школи:
День 1
«Доказова медицина від А до Я в рутинній клінічній практиці»
Юрій Бісюк — професор з клінічної імунології та алергології, стажувався в США та Ізраїлі, член редакційної ради «Allergy & Rhinology», USA та міжнародної ради журналу «Allergy & Asthma Proceedings», USA.
«Як читати статті з фундаментальної науки»
Борис Червонобаба — кандидат біологічних наук, завідувач лабораторією імунології, автор більше 15 наукових робіт з 199 цитуваннями в Scopus (h-індексом 8),382 — в Google Scholar (h-індекс 11) та доповідями на конференціях в США, Китаї, Японії, Данії, Іспанії.
День 2
«BioMed Data Management»
Ростислав Кузяків — доктор наук, працює в якості Biomedical data scientist в університеті Цюріха, має публікації в журналах Cell, PNAS.
«Як функціонує Web of Science. H-Index. Бази статей»
Ірина Тихонкова — кандидат біологічних наук, спеціаліст з молекулярної біології, автор більше 20 наукових статей з кількістю цитувань в Google Scholar 276 (h-index 9).
Це кілька годин замінять тобі багато годин тортур над черговою статтею за допомогою Google 😉
Буде доступний запис.
Десять мільйонів причин вакцинувати світ
The Economist провели дослідження, результати якого свідчать, що від 7,1 до 12,7 мільйонів людей вже загинули внаслідок COVID-19.
Видання зазначає, що середня кількість смертей за їх оцінкою сягає 10 мільйонів, що в три рази більше, ніж офіційна цифра померлих від COVID-19.
Також видання стверджує, що пандемія поширюється з високорозвинених країн до бідніших, більш ізольованих держав. Коли це відбувається, кількість летальних випадків починає стрімко зростати.
Рівень летальності, беззаперечно, доволі високий й у високорозвинених країн, проте, близько 6,7 мільйонів смертей, які, за словами видання, ніхто не врахував, стались у бідних країнах та країнах, що розвиваються.
А якщо порівняти кількість смертей із щільністю населення, то в Перу ситуація з пандемією COVID-19 у 2,5 раза гірше, ніж в Індії, де вірус у день в середньому забирає близько 20 тисяч життів. Так само хвороба працює у Непалі та Пакистані.
Єдиний шлях до зупинки хвороби — це вакцинація. Але зменшення смертності це не єдина причина вакцинувати якомога більше людей.
Як зазначає The Economist, немає кращого варіанту розподілу ресурсів, аніж вакцинація. За підрахунками видання, кожен випадок захворювання на COVID-19, якого вдалося запобігти, дозволяє економити близько $2,900.
Отже, 1 мільярд додаткових доз вакцин, які стануть доступними у червні, дозволять зекономити сотні мільярдів доларів.
Також зазначається, що високорозвинені країни мають надлишок вакцин і не повинні включати підлітків до програми щеплення до того моменту, допоки не будуть щеплені медичні працівники та особи з групи ризику у бідніших країнах.
Якщо до бідніших країн не почне надходити достатня кількість вакцин, то схожа на індійську ситуація може статись будь-де.
Вакцини дають реальний шанс на виживання. І світ не має його змарнувати.
The Economist провели дослідження, результати якого свідчать, що від 7,1 до 12,7 мільйонів людей вже загинули внаслідок COVID-19.
Видання зазначає, що середня кількість смертей за їх оцінкою сягає 10 мільйонів, що в три рази більше, ніж офіційна цифра померлих від COVID-19.
Також видання стверджує, що пандемія поширюється з високорозвинених країн до бідніших, більш ізольованих держав. Коли це відбувається, кількість летальних випадків починає стрімко зростати.
Рівень летальності, беззаперечно, доволі високий й у високорозвинених країн, проте, близько 6,7 мільйонів смертей, які, за словами видання, ніхто не врахував, стались у бідних країнах та країнах, що розвиваються.
А якщо порівняти кількість смертей із щільністю населення, то в Перу ситуація з пандемією COVID-19 у 2,5 раза гірше, ніж в Індії, де вірус у день в середньому забирає близько 20 тисяч життів. Так само хвороба працює у Непалі та Пакистані.
Єдиний шлях до зупинки хвороби — це вакцинація. Але зменшення смертності це не єдина причина вакцинувати якомога більше людей.
Як зазначає The Economist, немає кращого варіанту розподілу ресурсів, аніж вакцинація. За підрахунками видання, кожен випадок захворювання на COVID-19, якого вдалося запобігти, дозволяє економити близько $2,900.
Отже, 1 мільярд додаткових доз вакцин, які стануть доступними у червні, дозволять зекономити сотні мільярдів доларів.
Також зазначається, що високорозвинені країни мають надлишок вакцин і не повинні включати підлітків до програми щеплення до того моменту, допоки не будуть щеплені медичні працівники та особи з групи ризику у бідніших країнах.
Якщо до бідніших країн не почне надходити достатня кількість вакцин, то схожа на індійську ситуація може статись будь-де.
Вакцини дають реальний шанс на виживання. І світ не має його змарнувати.
The Economist
Ten million reasons to vaccinate the world
Our model reveals the true course of the pandemic. Here is what to do next
Що таке мукормікоз та чому він уражає хворих на COVID-19
Поки Індія намагається впоратись з надзвичайно смертоносною другою хвилею COVID-19, система охорони здоров‘я зіштовхнулась із ще однією проблемою — мукормікозом.
В Індії повідомляють про більш ніж 5,000 випадків мукормікозу за останні тижні у пацієнтів з COVID-19 та у тих, хто нещодавно одужав.
Мукормікоз — це зазвичай рідкісне грибкове інфекційне захворювання, викликане грибами порядку Mucorales, що, в залежності від форми, викликає почорніння або зміну кольору шкіри обличчя, погіршення зору, біль у грудях, утруднене дихання та кровохаркання.
Головний фактор ризику розвитку захворювання — стани, що призводять до імуносупресії. В групі високого ризику знаходяться особи з цукровим діабетом, особливо з кетоацидозом, особи з онкологічними захворюваннями та особи, що отримують імуносупресивну терапію (глюкокортикоїди, інгібітори TNF-α).
Експерти зазначають, що надмірне використання імуносупресивних препаратів для лікування COVID-19 може бути причиною зростання захворюваності на мукормікоз.
За даними CDC летальність внаслідок мукормікозу сягає 54%, в залежності від ураженої ділянки тіла.
Захворювання не контагіозне, однак, гриби присутні у навколишньому середовищі, а це означає, що їх майже неможливо уникнути. В нормі наша імунна система пригнічує ріст грибів всередині організму, але внаслідок імуносупресії гриби може отримати здатність розмножуватись, що призведе до розвитку мукормікозу.
Низький рівень кисню, діабет, високий рівень заліза (залізо — стимулятор росту для грибів Mucolares), імуносупресія, в поєднані з довгою госпіталізацією та великою кількістю пацієнтів, що тривало отримають штучну вентиляцію легень, — всі ці фактори створили ідеальні умови для розвитку захворювання в Індії.
Проте, точна причина стрімкого зростання випадків мукормікозу невідома, а індійські лікарі наполягають на проведенні епідеміологічних досліджень для того, щоб дати остаточну відповідь.
Поки Індія намагається впоратись з надзвичайно смертоносною другою хвилею COVID-19, система охорони здоров‘я зіштовхнулась із ще однією проблемою — мукормікозом.
В Індії повідомляють про більш ніж 5,000 випадків мукормікозу за останні тижні у пацієнтів з COVID-19 та у тих, хто нещодавно одужав.
Мукормікоз — це зазвичай рідкісне грибкове інфекційне захворювання, викликане грибами порядку Mucorales, що, в залежності від форми, викликає почорніння або зміну кольору шкіри обличчя, погіршення зору, біль у грудях, утруднене дихання та кровохаркання.
Головний фактор ризику розвитку захворювання — стани, що призводять до імуносупресії. В групі високого ризику знаходяться особи з цукровим діабетом, особливо з кетоацидозом, особи з онкологічними захворюваннями та особи, що отримують імуносупресивну терапію (глюкокортикоїди, інгібітори TNF-α).
Експерти зазначають, що надмірне використання імуносупресивних препаратів для лікування COVID-19 може бути причиною зростання захворюваності на мукормікоз.
За даними CDC летальність внаслідок мукормікозу сягає 54%, в залежності від ураженої ділянки тіла.
Захворювання не контагіозне, однак, гриби присутні у навколишньому середовищі, а це означає, що їх майже неможливо уникнути. В нормі наша імунна система пригнічує ріст грибів всередині організму, але внаслідок імуносупресії гриби може отримати здатність розмножуватись, що призведе до розвитку мукормікозу.
Низький рівень кисню, діабет, високий рівень заліза (залізо — стимулятор росту для грибів Mucolares), імуносупресія, в поєднані з довгою госпіталізацією та великою кількістю пацієнтів, що тривало отримають штучну вентиляцію легень, — всі ці фактори створили ідеальні умови для розвитку захворювання в Індії.
Проте, точна причина стрімкого зростання випадків мукормікозу невідома, а індійські лікарі наполягають на проведенні епідеміологічних досліджень для того, щоб дати остаточну відповідь.
Reuters
Explainer: What is 'black fungus' that is hitting India's COVID-19 patients?
A rapid rise in cases of mucormycosis, also known as black fungus, has added to the challenges faced by India's healthcare system as it deals with a massive second wave of COVID-19 infections.
Прийшов час знайомитися ближче зі спікерами нашої школи "Як читати наукові статті?"🤩
#INwebinar #INspeak
🥁 Юрій Бісюк - доктор медичних наук, професор кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету імені П. Л. Шупика
Фішкою його лекції є досвід в клінічній доказовій медицині та міжнародних наукових дослідженях.
Наш спікер покаже, як вміння користуватись evidence-based джерелами допомагає в рутинній практиці лікаря будь-якої спеціальності, а слова "рандомізоване, плацебо-контрольоване і подвійне сліпе" не мають лякати.
🤯 За плечима має більше 100 статей і 25 міжнародних наукових та практичних конференцій в Європі та США, член багатьох українських, європейських та американських організацій та редактор 2 американських журналів: «Allergy & Rhinology» та «Allergy & Asthma Proceedings»
Крім того, Yuriy Bisyuk проходив стажування у клініках Ізраїлю та США, а з 2019 року являється експертом з впровадження телемедицини експертної групи з питань реформування системи охорони здоров’я МОЗ України та Світового Банку.
Вже цієї суботи! Поспішай приєднатись 👉
📅 Дата: 29-30 травня
🕐 Час: 12:00-15:00
🇺🇦 Мова: українська
Вартість: 400 грн
Увага! Щоб взяти участь у вебінарі, потрібні ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ: https://t.me/INgenius_bot
#INwebinar #INspeak
🥁 Юрій Бісюк - доктор медичних наук, професор кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології Національного університету імені П. Л. Шупика
Фішкою його лекції є досвід в клінічній доказовій медицині та міжнародних наукових дослідженях.
Наш спікер покаже, як вміння користуватись evidence-based джерелами допомагає в рутинній практиці лікаря будь-якої спеціальності, а слова "рандомізоване, плацебо-контрольоване і подвійне сліпе" не мають лякати.
🤯 За плечима має більше 100 статей і 25 міжнародних наукових та практичних конференцій в Європі та США, член багатьох українських, європейських та американських організацій та редактор 2 американських журналів: «Allergy & Rhinology» та «Allergy & Asthma Proceedings»
Крім того, Yuriy Bisyuk проходив стажування у клініках Ізраїлю та США, а з 2019 року являється експертом з впровадження телемедицини експертної групи з питань реформування системи охорони здоров’я МОЗ України та Світового Банку.
Вже цієї суботи! Поспішай приєднатись 👉
📅 Дата: 29-30 травня
🕐 Час: 12:00-15:00
🇺🇦 Мова: українська
Вартість: 400 грн
Увага! Щоб взяти участь у вебінарі, потрібні ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ: https://t.me/INgenius_bot