INgenius
5.9K subscribers
1.01K photos
11 videos
127 files
2.13K links
Медична платформа INgenius

👉https://www.facebook.com/INgeniusUA/
👉 https://instagram.com/ingenius_ua
Download Telegram
Правильна відповідь: лапаротомія.
#CaseFile #INgeniusUSMLE #INgeniusStep3

25-річний чоловік був доставлений у відділення невідкладної допомоги через 90 хв після ДТП. На місці аварії АТ пацієнта 90\60 мм.рт.ст., ЧСС 126\хв. Після того, як чоловіку було введено 2 л фізрочину, АТ піднявся до 110\70 мм.рт.ст., ЧСС - 90\хв. Живіт чутливий у лівій підреберній ділянці. УЗД показала наявність рідини в селезінково-нирковому закутку.

Яким є наступний крок у веденні пацієнта?

▪️ Лапаротомія

▫️ КТ

▪️ Лапароскопія

▫️ Переведення у відділення інтенсивної терапії
Правильна відповідь: КТ.
Тактика ведення пацієнта з травмою селезінки залежить від його гемодинамічного стану та реакції на внутрішньовенне введення рідини. Якщо пацієнт є нестабільним, необхідна термінова лапаротомія. У даному випадку стан пацієнта після введення рідини покращився, тому оптимальним кроком є проведення КТ для деталізації ураження.
#INgeniusCase #ClinicalCase

Чоловік. Вік – 27 років. Був госпіталізований з приводу гострого психотичного розладу. Оглянутий лікарем-психіатром та госпіталізований в психіатричне відділення місцевої лікарні. На момент огляду хворий був у свідомості, проте відповідав на питання із запізненням, були присутні виражена емоційна лабільність та розлади мислення (епізоди зупинки мислення, так званий шперунг). Галюцинації, маячні ідеї не турбували. Було розпочато лікування із використанням психотропних засобів, проте без ефекту. Через 7 днів від початку медикаментозної терапії з’явилася ригідність потиличних м’язів. На 12-ий день перебування в психіатричному стаціонарі хворого було переведено в неврологічне відділення із підозрою на вірусний енцефаліт з приводу розвитку неврологічних порушень. Надалі в хворого розвинулися інсомнія, сплутаність свідомості, дефекти пам’яті, мав місце епілептичний статус. При цьому підвищення температури тіла не було.

За результатами проведених обстежень: ЕЕГ (див. нижче) . МРТ головного мозку (див. нижче) – органічних змін не виявлено. Лабораторний аналіз спинно-мозкової рідини було проведено ще під час лікування хворого в умовах психіатричного стаціонару: рівні протеїну – 90 мг/дЛ, цитоз – 50 × 106/л, рівень глюкози в нормі – 4,26 ммоль/л, хлориди – 12,6 ммоль/л.

Запропонуйте подальшу тактику ведення пацієнта. Який патологічний стан доцільно припустити? Які додаткові обстеження Ви б провели?

/Відповідь шукайте тут сьогодні ввечері!/
Відповідь:
У відділенні неврології було проведено повторне обстеження ліквору пацієнта із визначення антитіл до NR1гетеромерного NMDA-рецептора (титр 1/100), ці ж антитіла було виявлено і в крові (титр 1/10). Окрім того було проведено КТ обстеження черевної порожнини та органів малого тазу, проте ні пухлин ні ознак запалення виявлено не було. Таким чином хворому встановили діагноз анти-NMDA-рецепторного енцефаліту (ANMDARE) та негайно розпочато лікування протисудомними препаратами, кортикостероїдами (пульс-терапія метилпреднізолоном 1 г/добу протягом 5 днів, із подальшим переходом на пероральний прийом преднізолону) та внутрішньовенним введенням імуноглобуліну (IVIG, 400 мг/кг/добу протягом 5 днів). Після проведеної терапії, загальний стан пацієнта суттєво покращився, він був виписаний із лікарні із нормальним психоемоційним статусом.

Анти-N-метил-D-аспартат-рецепторний енцефаліт – це форма енцефаліту, що зумовлюється продукуванням аутоантитіл до NR1 и NR2-субодиниць глутаматного NMDA-рецептора. NMDA-рецептор (NMDAR) — іонотропний рецептор глутамату, що селективно зв'язує N-метил-D-аспартат (NMDA).
Зазвичай дебютує захворювання у вигляді гострого психозу, і вже потім розвивається неврологічна симптоматика. Доволі часто попереднім діагнозом у таких пацієнтів є шизофренія, кататонія, абстинентний синдром. 

За різними даними близько 4-5 % від усіх випадків захворювання енцефалітом невідомого походження врешті діагностували наявність саме анти-NMDA-рецепторного енцефаліту. Його етіологію було встановлено лише в 2007 році. В класичному варіанті це захворювання частіше зустрічається серед жінок (за різними даними 80-90 % випадків) і асоціюється із супутнім онкологічним захворюванням, а саме пухлинами яєчників. Вважається, що одним із можливих патогенетичних механізмів його розвитку є утворення аутоантитіл до NMDA-рецепторів, що можуть знаходитися в тератомах (у випадку, якщо вони містять нервові клітини із цими рецепторами). Проте варто зазначити, що це не єдиний можливих механізм розвитку захворювання і воно зустрічається й серед чоловіків, а також у пацієнтів без супутніх онкологічних патологій. Як приклад – цей клінічний випадок. 


Джерело: https://goo.gl/P8aSj5

Додаткові джерела: https://goo.gl/EC7mx4
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3983958/
#CaseFile #INgeniusUSMLE #INgeniusStep3

23-річний чоловік був знайдений на місці ДТП з двосторонніми переломами нижніх кінцівок. Крім того, у чоловіка численні гематоми в ділянці живота, а також скальпована рана голови. АТ 80\60 мм.рт.ст., ЧСС 120\хв. Пацієнт отримав 2 л фізрозчину. Дорогою до лікарні, чоловік став сонливим, і почав скаржитись на слабкість в правій половині тіла.

Порушення фукнції якого нерва, найімовірніше, також наявне у даного пацієнта?

▪️ Відвідного

▫️ Окорухового

▪️ Язикоглоткового

▫️ Трійчастого

▪️ Додаткового