Топ-10 відкриттів у галузі нейронаук в 2017 р.
#INgenius #INgeniusArticle #Neuroscience
2017 рік був дуже сприятливим для досліджень, що проводились у сфері нейронаук. До вашої уваги, топ-10 важливих відкриттів 2017 року.
1. Визначено стуктуру білка tau
Для того щоб створити дієвий фармацевтичний препарат, необхідно досконало знати структуру молекули, на яку потрібно вплинути. Цього року, нарешті, дослідники з Cambridge University визначили 3D-структуру tau-білку, що відіграє важливу роль у розвитку деменції. Це відкриття потенційно дозволить розробити більш селективні препарати для лікування нейродегенеративних захворювань.
Більше: goo.gl/Qhor8S
2. Виявилено нову функцію гіпокампа
Вчені з University of Hong Kong виявили, що низькочастотні (1Гц) коливання, джерелом яких є гіпокамп, допомагають синхронізувати активність мозку. Використовуючи оптогенетику та фМРТ, автори дослідження показали, що гіпокамп дійсно котролює та поєднує різні ділянки мозку.
Більше: goo.gl/8MHWV3
3. Лімфатична система мозку
Команда вчених з National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS) показали, що у мозку існує лімфатична система. Переналаштувавши МРТ-сканер, автори мали змогу побачити лімфодренаж з оболонок мозку. Ці дані допоможуть у подальшому становленні розуміння процесів, які лежать в основі видалення токсичних метаболітів з нервової тканини.
Більше: goo.gl/r4sTMG
4. The Human Brain Atlas
В жовтні цього року Allen Institute for Brain Science додав перші дані про нервові клітини людини в Allen Cell Types Database — публічну базу даних для дослідників, які цікавляться нейронаукою. Наявність відкритого доступу для кожного бажаючого дозволить вченим використовувати інформацію у власних досліженнях, прискорюючи таким чином хід відкриттів.
Більше: goo.gl/3VJV2b
5. Кожен бажаючий може стати нейронауковцем.
Mozak — гра, створена науковцями з University of Washington, користування якою не вимагає спеціальних навичок і умінь, і яка допомагає отримувати нову інформацію стосовно форми та структури нейронів. Дана інформація, отримана в "ігровому" режимі використовується дослідниками у наукових роботах.
Більше: goo.gl/ZpkTHo
6. Штучний інтелект зі здібностями до навчання
В жовтні сього року система штучного інтелекту AlphaGo Zero навчилась грати в настільну гру "Go" абсолютно самостійно. Використовуючи алгоритми, що базувались на нейромережах, AlphaGo Zero навчилась не лише правилам гри, а і змогла перемогти діючого чемпіона (cвого попередника AlphaGo).
Більше: goo.gl/g8XD13
7. Модифікований вірус сказу в процесі картування нейронів
Як науковці ідентифікують нейронні ланцюги? Один із підходів полягає в інфікуванні нейронів вірусами, генетичний матеріал яких спричиняє утворення забарвленого в певний колір білку або ж особливих каналів, які активуються світлом. Важливим нещодавнім відкриттям стала можливість модифікації вірусу сказу із програмуванням процесу самостійної деактивації. Це вирішує проблеми токсичності, що спричиняється вірусом, і означає можливість довготривалого доступу до клітин, що вивчаються.
Більше: goo.gl/fSdgdc
8. Нейронауковці об'єднують зусилля
Новий проект International Brain Lab об'єднує нейронауковців з усього світу з метою масштабного дослідження. Тема роботи — вивчення процесів, що лежать в основі прийняття рішень, починаючи з клітинного рівня та закінчуючи координованою роботою нейронних ланцюгів. Вважається, такий підхід пришвидшить отримання вагомих результатів.
Більше: goo.gl/Lgj1tw
9. Новий інструмент для нейровізуалізації
Neuropixels — електроди нового покоління, що роблять можливим спостереження за активністю сотень нейронів одночасно на рівні, який був раніше недоступним. Neuropixels стане одним із ключових інструментів у роботі International Brain Lab.
Більше: goo.gl/GTDd8V
10. Препарат для лікування Хвороби Хантінгтона
В грудні дослідники з UCL опублікували результати клінічного випробування олігонуклеотидного лікування Хвороби Хантінгтона. Було показано, що препарат був ефективним і добре переносився, що означає продовження випробувань.
Більше: goo.gl/6BmdBK
Джерело: goo.gl/jsafqY
#INgenius #INgeniusArticle #Neuroscience
2017 рік був дуже сприятливим для досліджень, що проводились у сфері нейронаук. До вашої уваги, топ-10 важливих відкриттів 2017 року.
1. Визначено стуктуру білка tau
Для того щоб створити дієвий фармацевтичний препарат, необхідно досконало знати структуру молекули, на яку потрібно вплинути. Цього року, нарешті, дослідники з Cambridge University визначили 3D-структуру tau-білку, що відіграє важливу роль у розвитку деменції. Це відкриття потенційно дозволить розробити більш селективні препарати для лікування нейродегенеративних захворювань.
Більше: goo.gl/Qhor8S
2. Виявилено нову функцію гіпокампа
Вчені з University of Hong Kong виявили, що низькочастотні (1Гц) коливання, джерелом яких є гіпокамп, допомагають синхронізувати активність мозку. Використовуючи оптогенетику та фМРТ, автори дослідження показали, що гіпокамп дійсно котролює та поєднує різні ділянки мозку.
Більше: goo.gl/8MHWV3
3. Лімфатична система мозку
Команда вчених з National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS) показали, що у мозку існує лімфатична система. Переналаштувавши МРТ-сканер, автори мали змогу побачити лімфодренаж з оболонок мозку. Ці дані допоможуть у подальшому становленні розуміння процесів, які лежать в основі видалення токсичних метаболітів з нервової тканини.
Більше: goo.gl/r4sTMG
4. The Human Brain Atlas
В жовтні цього року Allen Institute for Brain Science додав перші дані про нервові клітини людини в Allen Cell Types Database — публічну базу даних для дослідників, які цікавляться нейронаукою. Наявність відкритого доступу для кожного бажаючого дозволить вченим використовувати інформацію у власних досліженнях, прискорюючи таким чином хід відкриттів.
Більше: goo.gl/3VJV2b
5. Кожен бажаючий може стати нейронауковцем.
Mozak — гра, створена науковцями з University of Washington, користування якою не вимагає спеціальних навичок і умінь, і яка допомагає отримувати нову інформацію стосовно форми та структури нейронів. Дана інформація, отримана в "ігровому" режимі використовується дослідниками у наукових роботах.
Більше: goo.gl/ZpkTHo
6. Штучний інтелект зі здібностями до навчання
В жовтні сього року система штучного інтелекту AlphaGo Zero навчилась грати в настільну гру "Go" абсолютно самостійно. Використовуючи алгоритми, що базувались на нейромережах, AlphaGo Zero навчилась не лише правилам гри, а і змогла перемогти діючого чемпіона (cвого попередника AlphaGo).
Більше: goo.gl/g8XD13
7. Модифікований вірус сказу в процесі картування нейронів
Як науковці ідентифікують нейронні ланцюги? Один із підходів полягає в інфікуванні нейронів вірусами, генетичний матеріал яких спричиняє утворення забарвленого в певний колір білку або ж особливих каналів, які активуються світлом. Важливим нещодавнім відкриттям стала можливість модифікації вірусу сказу із програмуванням процесу самостійної деактивації. Це вирішує проблеми токсичності, що спричиняється вірусом, і означає можливість довготривалого доступу до клітин, що вивчаються.
Більше: goo.gl/fSdgdc
8. Нейронауковці об'єднують зусилля
Новий проект International Brain Lab об'єднує нейронауковців з усього світу з метою масштабного дослідження. Тема роботи — вивчення процесів, що лежать в основі прийняття рішень, починаючи з клітинного рівня та закінчуючи координованою роботою нейронних ланцюгів. Вважається, такий підхід пришвидшить отримання вагомих результатів.
Більше: goo.gl/Lgj1tw
9. Новий інструмент для нейровізуалізації
Neuropixels — електроди нового покоління, що роблять можливим спостереження за активністю сотень нейронів одночасно на рівні, який був раніше недоступним. Neuropixels стане одним із ключових інструментів у роботі International Brain Lab.
Більше: goo.gl/GTDd8V
10. Препарат для лікування Хвороби Хантінгтона
В грудні дослідники з UCL опублікували результати клінічного випробування олігонуклеотидного лікування Хвороби Хантінгтона. Було показано, що препарат був ефективним і добре переносився, що означає продовження випробувань.
Більше: goo.gl/6BmdBK
Джерело: goo.gl/jsafqY
Ліпоарабіноманнанглікан сечі ВІЛ-негативних пацієнтів, хворих на туберкульоз легень, корелює з тяжкістю захворювання
#INgenius #INgeniusArticle
Ліпоарабіноманнанглікан (ЛАМ-глікан) – компонент клітинної стінки Mycobactérium tuberculósis, яка вражає переважно легені. ЛАМ-глікан може бути виявлений у зразках сечі пацієнтів, організм яких одночасно уражений ВІЛ, проте сьогоденні методи дослідження не спрацьовували для ВІЛ-негативних пацієнтів. Використовуючи гідрогель «nanocage» з наночастинками та хімічною «приманкою», високоспорідненою з ЛАМ-гліканом, науковці виявили, що ВІЛ-негативні пацієнти з активною формою ТБ володіють значно вищою концентрацією ЛАМ-глікану в сечі, ніж люди без активного ТБ. Також гель може використовуватися для виявлення цитокінів та інших антигенів, що презентовані в сечі у невеликій кількості.
Точний аналіз сечі для виявлення туберкульозу легень, від якого страждають 9,6 млн людей у всьому світі, є критично необхідним для підвищення виживаності пацієнтів і регулювання методів терапії. Минулі спроби виявлення у сечі мікобактеріального гліканового антигена ЛАМ, маркера ТБ легень у ВІЛ-негативних хворих (85% з 9,6 млн), увінчались поразкою.
У даному експерименті науковці застосовують мідний комплексний барвник у гідрогелі, який «захоплює» ЛАМ завдяки високій спорідненості, витісняючи «зайві» білки сечі. Ця технологія була використана у дослідженні зразків сечі 48-ми ВІЛ-негативних перуанських пацієнтів з підтвердженим діагнозом активного ТБ легень, які не проходили курс терапії до цього. ЛАМ-глікан вимірювався кількісно (чутливість >95%, специфічність >80%, n=101) в діапазоні концентрацій 14-2000 пікограм на мілілітр, а результати порівнювались з такими у людей без ТБ, здоровими та хворими, різної вікової категорії. Підвищений ЛАМ сечі спостерігався у пацієнтів з високою концентрацією Mycobactérium tuberculósis в організмі (n=42), суттєвою втратою ваги тіла (n=37), кашлем (n=50). Технологія може бути налаштована в різних форматах для виявлення раніше не знайдених ТБ-маркерів у дуже низькій концентрації та широко введена у програму скринінгу ТБ легень, контролю трансмісії та регулювання терапії ВІЛ-негативних пацієнтів.
Джерело: goo.gl/cLQTn8
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
#INgenius #INgeniusArticle
Ліпоарабіноманнанглікан (ЛАМ-глікан) – компонент клітинної стінки Mycobactérium tuberculósis, яка вражає переважно легені. ЛАМ-глікан може бути виявлений у зразках сечі пацієнтів, організм яких одночасно уражений ВІЛ, проте сьогоденні методи дослідження не спрацьовували для ВІЛ-негативних пацієнтів. Використовуючи гідрогель «nanocage» з наночастинками та хімічною «приманкою», високоспорідненою з ЛАМ-гліканом, науковці виявили, що ВІЛ-негативні пацієнти з активною формою ТБ володіють значно вищою концентрацією ЛАМ-глікану в сечі, ніж люди без активного ТБ. Також гель може використовуватися для виявлення цитокінів та інших антигенів, що презентовані в сечі у невеликій кількості.
Точний аналіз сечі для виявлення туберкульозу легень, від якого страждають 9,6 млн людей у всьому світі, є критично необхідним для підвищення виживаності пацієнтів і регулювання методів терапії. Минулі спроби виявлення у сечі мікобактеріального гліканового антигена ЛАМ, маркера ТБ легень у ВІЛ-негативних хворих (85% з 9,6 млн), увінчались поразкою.
У даному експерименті науковці застосовують мідний комплексний барвник у гідрогелі, який «захоплює» ЛАМ завдяки високій спорідненості, витісняючи «зайві» білки сечі. Ця технологія була використана у дослідженні зразків сечі 48-ми ВІЛ-негативних перуанських пацієнтів з підтвердженим діагнозом активного ТБ легень, які не проходили курс терапії до цього. ЛАМ-глікан вимірювався кількісно (чутливість >95%, специфічність >80%, n=101) в діапазоні концентрацій 14-2000 пікограм на мілілітр, а результати порівнювались з такими у людей без ТБ, здоровими та хворими, різної вікової категорії. Підвищений ЛАМ сечі спостерігався у пацієнтів з високою концентрацією Mycobactérium tuberculósis в організмі (n=42), суттєвою втратою ваги тіла (n=37), кашлем (n=50). Технологія може бути налаштована в різних форматах для виявлення раніше не знайдених ТБ-маркерів у дуже низькій концентрації та широко введена у програму скринінгу ТБ легень, контролю трансмісії та регулювання терапії ВІЛ-негативних пацієнтів.
Джерело: goo.gl/cLQTn8
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
Science Translational Medicine
Urine lipoarabinomannan glycan in HIV-negative patients with pulmonary tuberculosis correlates with disease severity
Lipoarabinomannan (LAM) is a component of the cell wall shed by Mycobacterium tuberculosis , the bacteria responsible for tuberculosis, an infection mainly affecting the lungs. LAM can be detected in urine samples from patients coinfected with HIV, but current…
8 січня 1998 року в журналі Nature було опубліковано статтю в якій вперше йшлося про механізми формування залежності від нікотину на біохімічному рівні.
#INgenius #INgeniusHistory
Згідно результатів дослідження, вивільнення нейротрансмітера дофаміну в мезолімбічній системі мозку опосередковує підсилення властивостей ряду препаратів, що здатні викликати розвиток залежності, в тому числі і нікотину.Вчені досліджували роль високо-споріднених нейронних нікотинових ацетилхолінових рецепторів у впливі нікотину на мезолімбічну допамінову систему у мишей, що були позбавлені бета2 субодиниці цього рецептора. Було встановлено, що нікотин стимулює вивільнення дофаміну в вентральних відділах смугастого тіла у мишей з контрольної групи, проте не у мишей із мутацією бета2 субодиниці. За допомогою методу локальної фіксації потенціалу, вчені виявили, що дофамінергічні нейрони середнього мозку у мишей із відсутньою бета2 субодиницею більше не реагують на нікотин, і, на відміну від мишей із контрольної групи, вони не виявляють самостійного бажання вживати нікотин.
Таким чином, було встановлено, що бета2-вмісні нейронні нікотинові ацетилхолінові рецептори грають ключову роль в потенціюванні ефектів нікотину. Це стало першим переконливим та обґрунтованим поясненням механізму розвитку залежності від даної речовини.
Джерела: https://goo.gl/hxuHmJ
Переклад: Діана Жегестовська
#INgenius #INgeniusHistory
Згідно результатів дослідження, вивільнення нейротрансмітера дофаміну в мезолімбічній системі мозку опосередковує підсилення властивостей ряду препаратів, що здатні викликати розвиток залежності, в тому числі і нікотину.Вчені досліджували роль високо-споріднених нейронних нікотинових ацетилхолінових рецепторів у впливі нікотину на мезолімбічну допамінову систему у мишей, що були позбавлені бета2 субодиниці цього рецептора. Було встановлено, що нікотин стимулює вивільнення дофаміну в вентральних відділах смугастого тіла у мишей з контрольної групи, проте не у мишей із мутацією бета2 субодиниці. За допомогою методу локальної фіксації потенціалу, вчені виявили, що дофамінергічні нейрони середнього мозку у мишей із відсутньою бета2 субодиницею більше не реагують на нікотин, і, на відміну від мишей із контрольної групи, вони не виявляють самостійного бажання вживати нікотин.
Таким чином, було встановлено, що бета2-вмісні нейронні нікотинові ацетилхолінові рецептори грають ключову роль в потенціюванні ефектів нікотину. Це стало першим переконливим та обґрунтованим поясненням механізму розвитку залежності від даної речовини.
Джерела: https://goo.gl/hxuHmJ
Переклад: Діана Жегестовська
9 січня 1823 року народився німецький хірург, винахідник Йоган Фрідріх фон Есмарх (Johannes Friedrich August von Esmarch), піонер асептики та антисептики та один із найвидатніших військових хірургів свого часу.
#INgenius #INgeniusHistory
Есмарх був одним з найавторитетніших представників військово-польової хірургії свого часу. Він був автором довідника з військової хірургії (Handbuch der kriegschirurgischen Technik), де дуже детально описувалися та ілюструвалися різноманітні методи перев'язки, бинтування, а також хірургічні операції, що проводилися безпосередньо на полі бою. Есмарх сам винайшов апарат для збереження кінцівки майже безкровною під час ампутації — кровоспинний джгут, який зараз називають джгутом Есмарха. Окрім того, він вніс величезний вклад в сферу надання першої медичної допомоги на полі бою, і, на правах очільника військової медичної служби, ввів у вжиток антисептичний перев’язувальний набір, що супроводжував кожного солдата. До його складу входив і бандаж, що розробив особисто Есмарх, на якому одразу були проілюстровані різноманітні способи його використання на різних частинах тіла.
На цьому список досягнень вченого не закінчується. Він був новатором, що сконструював маску для проведення ефірної анестезії, удосконалив процедуру проведення очисної клізми, застосувавши ємність, що зараз відома всім під назвою «кухоль Есмарха».
Джерела:
https://goo.gl/7wpxZz
https://goo.gl/Yhqj71
Переклад: Діана Жегестовська
#INgenius #INgeniusHistory
Есмарх був одним з найавторитетніших представників військово-польової хірургії свого часу. Він був автором довідника з військової хірургії (Handbuch der kriegschirurgischen Technik), де дуже детально описувалися та ілюструвалися різноманітні методи перев'язки, бинтування, а також хірургічні операції, що проводилися безпосередньо на полі бою. Есмарх сам винайшов апарат для збереження кінцівки майже безкровною під час ампутації — кровоспинний джгут, який зараз називають джгутом Есмарха. Окрім того, він вніс величезний вклад в сферу надання першої медичної допомоги на полі бою, і, на правах очільника військової медичної служби, ввів у вжиток антисептичний перев’язувальний набір, що супроводжував кожного солдата. До його складу входив і бандаж, що розробив особисто Есмарх, на якому одразу були проілюстровані різноманітні способи його використання на різних частинах тіла.
На цьому список досягнень вченого не закінчується. Він був новатором, що сконструював маску для проведення ефірної анестезії, удосконалив процедуру проведення очисної клізми, застосувавши ємність, що зараз відома всім під назвою «кухоль Есмарха».
Джерела:
https://goo.gl/7wpxZz
https://goo.gl/Yhqj71
Переклад: Діана Жегестовська
Wikipedia
Esmarch bandage
Esmarch bandage (also known as Esmarch's bandage for surgical haemostasis or Esmarch's tourniquet) in its modern form is a narrow (5 to 10 cm wide) soft rubber bandage that is used to expel venous blood from a limb (exsanguinate) that has had its arterial…
Приєднуйтесь до нас в Instagram - https://www.instagram.com/ingenius_ua
Фотографії новорічних святкувань, столів, ялинок та інших атрибутів вже в минулому, а ми готуємо для Вас багато цікавого, не пропустіть!
Фотографії новорічних святкувань, столів, ялинок та інших атрибутів вже в минулому, а ми готуємо для Вас багато цікавого, не пропустіть!
Ризики виникнення апластичної крупноклітинної лімфоми у жінок з грудними імплантами
#INgenius #INgeniusArticle
З моменту введення імплантів грудей в 1960-х роках їхня безпечність постійно знаходиться під питанням. Але ця процедура залишається популярною. З 2008 року лікарі відзначають зростання кількості жінок з анапластичною крупноклітинною лімфомою (ALCL молочної залози), яку виявляють у пацієнток із силіконовими імплантами. Проте відносні та абсолютні ризики розвитку ALCL молочної залози у жінок з імплантами ще невідомі.
Використовуючи дані Загальнонаціонального реєстру патологій населення Нідерландів, дослідники виявили всіх пацієнток з первинною неходжкінською лімфомою молочної залози з 1990 по 2016 рік і відновили медичні анамнези, включаючи наявність грудних імплантів. Вони оцінили відношення шансів ALCL, пов’язаної з грудними імплантами, визначивши контингент пацієнток, які хворіють на ALCL та на інші типи лімфом.
Дослідники зробили певні висновки.
По-перше, вони радять проводити обов’язкові консультації для пацієнток з метою повідомлення ризиків та симптомів ALCL.
По-друге, необхідно заохочувати до альтернативних (аутопластичних) хірургічних втручань, а використання силіконових імплантів, на думку дослідників, є суперечливим через підвищенний ризик розвитку ALCL.
Ризик виникнення ALCL у жінок з імплантами зростає з їхнім віком, але абсолютний ризик залишається невеликим.
Вчені визначають, що необхідна співпраця з міжнародними дослідницькими групами, реєстрами та державними організаціями для отримання багатопрофільної інформації про поширення ALCL серед жінок з грудними імплантами для того, щоб мати змогу оцінити всі ризики.
Джерело: https://jamanetwork.com/journals/jamaoncology/fullarticle/2667737
Переклад та адаптація: Daria Kramarenko
#INgenius #INgeniusArticle
З моменту введення імплантів грудей в 1960-х роках їхня безпечність постійно знаходиться під питанням. Але ця процедура залишається популярною. З 2008 року лікарі відзначають зростання кількості жінок з анапластичною крупноклітинною лімфомою (ALCL молочної залози), яку виявляють у пацієнток із силіконовими імплантами. Проте відносні та абсолютні ризики розвитку ALCL молочної залози у жінок з імплантами ще невідомі.
Використовуючи дані Загальнонаціонального реєстру патологій населення Нідерландів, дослідники виявили всіх пацієнток з первинною неходжкінською лімфомою молочної залози з 1990 по 2016 рік і відновили медичні анамнези, включаючи наявність грудних імплантів. Вони оцінили відношення шансів ALCL, пов’язаної з грудними імплантами, визначивши контингент пацієнток, які хворіють на ALCL та на інші типи лімфом.
Дослідники зробили певні висновки.
По-перше, вони радять проводити обов’язкові консультації для пацієнток з метою повідомлення ризиків та симптомів ALCL.
По-друге, необхідно заохочувати до альтернативних (аутопластичних) хірургічних втручань, а використання силіконових імплантів, на думку дослідників, є суперечливим через підвищенний ризик розвитку ALCL.
Ризик виникнення ALCL у жінок з імплантами зростає з їхнім віком, але абсолютний ризик залишається невеликим.
Вчені визначають, що необхідна співпраця з міжнародними дослідницькими групами, реєстрами та державними організаціями для отримання багатопрофільної інформації про поширення ALCL серед жінок з грудними імплантами для того, щоб мати змогу оцінити всі ризики.
Джерело: https://jamanetwork.com/journals/jamaoncology/fullarticle/2667737
Переклад та адаптація: Daria Kramarenko
Онлайн-ресурси для вивчення німецької мови
#INgenius #INgeniusHelp
Німецька мова є однією з найбільш поширених у світі , тому і популярною для вивчення. До вашої уваги, підбірка ресурсів, що зроблять процес максимально продуктивним та приємним.
1. еasy-online-german.com
(http://www.easy-online-german.com/ )
– ресурс особливо корисний для тих, хто починає вивчати мову, адже вправи легкі та доступні, охоплюють базові теми та слова, основи граматики, містять тексти та відео.
2. DW.COM
( http://www.dw.com/de/themen/s-9077 )
– позитивними відмінностями цього ресурсу є те, що матеріал поділений на рівні, які складаються з блоків, що, в свою чергу, діляться на тематичні уроки. Також ви можете читати світові новини та переглядати відео.
3. Вивчення німецької мови онлайн
( http://deutschonline.at.ua/ )
– один з найкращих ресурсів українською мовою; починає вивчення німецької з алфавіту, поступово нашаровуючи лексику та граматику.
4. Cornelsen
( https://www.cornelsen.de/pluspunkt_deutsch/1.c.2838854.de)
– на цьому сайті ви можете безкоштовно завантажити в форматах pdf та doc вправи з німецької мови для вивчення граматики, поповнення словникового запасу та засвоєння вивченого матеріалу. Всі матеріали зібрані та поділені на три групи складності – обирайте свою та навчайтесь.
#INgenius #INgeniusHelp
Німецька мова є однією з найбільш поширених у світі , тому і популярною для вивчення. До вашої уваги, підбірка ресурсів, що зроблять процес максимально продуктивним та приємним.
1. еasy-online-german.com
(http://www.easy-online-german.com/ )
– ресурс особливо корисний для тих, хто починає вивчати мову, адже вправи легкі та доступні, охоплюють базові теми та слова, основи граматики, містять тексти та відео.
2. DW.COM
( http://www.dw.com/de/themen/s-9077 )
– позитивними відмінностями цього ресурсу є те, що матеріал поділений на рівні, які складаються з блоків, що, в свою чергу, діляться на тематичні уроки. Також ви можете читати світові новини та переглядати відео.
3. Вивчення німецької мови онлайн
( http://deutschonline.at.ua/ )
– один з найкращих ресурсів українською мовою; починає вивчення німецької з алфавіту, поступово нашаровуючи лексику та граматику.
4. Cornelsen
( https://www.cornelsen.de/pluspunkt_deutsch/1.c.2838854.de)
– на цьому сайті ви можете безкоштовно завантажити в форматах pdf та doc вправи з німецької мови для вивчення граматики, поповнення словникового запасу та засвоєння вивченого матеріалу. Всі матеріали зібрані та поділені на три групи складності – обирайте свою та навчайтесь.
Easy-Online-German
Easy online German - free Internet course
Learn German online - New: Lesson 2 for beginners online! Video pronunciation trainings available. Lots of audio files all spoken by a native speaker. German pronunciation, grammar, exercises.
Вперше виявлено кандидатів у генні маркери гомосексуальності
#INgenius #INgeniusArticle
В результаті першої спроби повногеномного аналізу з метою пошуку маркерів гомосексуальності у чоловіків було виявлено два кандидати, пов’язаних з розвитком мозку та роботою щитоподібної залози. Про це повідомляють автори роботи, опублікованої в журналі "Scientific Reports".
Дослідники проаналізували геноми 1077 гомосексуальних та 1231 гетеросексуальних чоловіків європейського походження, реєструючи сексуальні переваги учасників на основі їх слів. Ведучим автором дослідження став Алан Сандерс — психіатр, який займається генетикою поведінки.
Перша знайдена ділянка розташована на 13 хромосомі в некодуючій області між генами SLITRK5 і SLITRK6. Більшість генів з цієї групи експресуються в мозку та кодують білки, відповідальні за ріст нейронів та формування синапсів. Ген SLITRK6 експресується переважно в проміжному мозку. Раніше було показано, що розмір цієї області корелює з сексуальними вподобаннями у чоловіків. Другий варіант виявили на 14 хромосомі в некодуючій ділянці гена TSHR, що кодує рецептор тиреотропного гормону. Деякі генетичні варіанти, розташовані в цьому локусі, асоційовані з розвитком гіпертиреоїдизму — захворювання, пов'язаного з підвищеною концентрацією гормонів щитоподібної залози. Виходячи з цієї асоціації, автори припустили, що гомосексуальність може бути пов'язана з особливостями функціонування цього органу.
Попри знахідку, автори роботи попереджають, що вибірка була досить маленькою для повногеномного дослідження, до того ж охоплювала тільки чоловіків європейського походження, тому поки їх висновки можна вважати лише спекуляцією. Тим не менше, робота ознаменувала початок генетичних досліджень подібного роду, і варто розраховувати на продовження наукових пошуків в цьому ключі.
Джерело https://goo.gl/LmWgYD
Переклад та адаптація Валерій Покритюк
#INgenius #INgeniusArticle
В результаті першої спроби повногеномного аналізу з метою пошуку маркерів гомосексуальності у чоловіків було виявлено два кандидати, пов’язаних з розвитком мозку та роботою щитоподібної залози. Про це повідомляють автори роботи, опублікованої в журналі "Scientific Reports".
Дослідники проаналізували геноми 1077 гомосексуальних та 1231 гетеросексуальних чоловіків європейського походження, реєструючи сексуальні переваги учасників на основі їх слів. Ведучим автором дослідження став Алан Сандерс — психіатр, який займається генетикою поведінки.
Перша знайдена ділянка розташована на 13 хромосомі в некодуючій області між генами SLITRK5 і SLITRK6. Більшість генів з цієї групи експресуються в мозку та кодують білки, відповідальні за ріст нейронів та формування синапсів. Ген SLITRK6 експресується переважно в проміжному мозку. Раніше було показано, що розмір цієї області корелює з сексуальними вподобаннями у чоловіків. Другий варіант виявили на 14 хромосомі в некодуючій ділянці гена TSHR, що кодує рецептор тиреотропного гормону. Деякі генетичні варіанти, розташовані в цьому локусі, асоційовані з розвитком гіпертиреоїдизму — захворювання, пов'язаного з підвищеною концентрацією гормонів щитоподібної залози. Виходячи з цієї асоціації, автори припустили, що гомосексуальність може бути пов'язана з особливостями функціонування цього органу.
Попри знахідку, автори роботи попереджають, що вибірка була досить маленькою для повногеномного дослідження, до того ж охоплювала тільки чоловіків європейського походження, тому поки їх висновки можна вважати лише спекуляцією. Тим не менше, робота ознаменувала початок генетичних досліджень подібного роду, і варто розраховувати на продовження наукових пошуків в цьому ключі.
Джерело https://goo.gl/LmWgYD
Переклад та адаптація Валерій Покритюк
Вживання ібупрофену може порушувати функціонування чоловічих гонад
#INgenius #INgeniusArticle
Команда дослідників з Данії та Франції встановила, що регулярний прийом ібупрофену протягом тривалого періоду може призвести до порушення функціонування чоловічих гонад, що називається компенсованим гіпогонадизмом. У своїй роботі, опублікованій в " Proceedings of the National Academy of Sciences ", вчені оцінювали вплив НПЗЗ та роботу гонад за допомогою спермограми та рівня статевих гормонів в крові.
Щоб дізнатись більше про можливий вплив протизапального препарату ібупрофену на чоловіче здоров’я, за умови, що цей препарат вживають протягом тривалого періоду в якості болезаспокійливого, дослідники відібрали 31 добровольця у віці від 18 до 35 років. Учасники вживали 600 міліграмів (три таблетки) ібупрофену на день протягом шести тижнів. Інші добровольці отримували плацебо. В ході дослідження чоловіки пройшли тестування, щоб дізнатись про можливі зміни в функціонуванні їх гонад.
Дослідники повідомляють, що в кінці другого тижня експерименту в учасників підвищився рівень лютеїнізуючого гормону, який відповідає за регуляцію синтезу тестостерону. Науковці припустили, що ібупрофен впливає на клітини в яєчках, що продукують тестостерон, інгібуючи утворення андрогенів. Зменшення чоловічих гормонів також впливає на сперматогенез. Проте в крові учасників рівень тестостерону залишався в межах норми, що може свідчити про розвиток компенсованого гіпогонадизму.
Дослідники відзначають, що, хоча компенсований гіпогонадизм може призвести до тимчасового порушення сперматогенезу та зниження лібідо, такий побічний ефект виникає лише за умови тривалого прийому ( більше2 тижнів). Саме тому результати цього дослідження можуть бути актуальними для людей, що страждають від синдрому хронічного болю ( професійні атлети, футболісти, боксери…), адже вони постійно вживають НПЗЗ для зменшення болю. У них компенсований гіпогонадизм може перейти у стадію декомпенсації.
Джерело: https://medicalxpress.com/news/2018-01-ibuprofen-periods-human-testicular-physiology.html
Переклад: Olga Bilyk
#INgenius #INgeniusArticle
Команда дослідників з Данії та Франції встановила, що регулярний прийом ібупрофену протягом тривалого періоду може призвести до порушення функціонування чоловічих гонад, що називається компенсованим гіпогонадизмом. У своїй роботі, опублікованій в " Proceedings of the National Academy of Sciences ", вчені оцінювали вплив НПЗЗ та роботу гонад за допомогою спермограми та рівня статевих гормонів в крові.
Щоб дізнатись більше про можливий вплив протизапального препарату ібупрофену на чоловіче здоров’я, за умови, що цей препарат вживають протягом тривалого періоду в якості болезаспокійливого, дослідники відібрали 31 добровольця у віці від 18 до 35 років. Учасники вживали 600 міліграмів (три таблетки) ібупрофену на день протягом шести тижнів. Інші добровольці отримували плацебо. В ході дослідження чоловіки пройшли тестування, щоб дізнатись про можливі зміни в функціонуванні їх гонад.
Дослідники повідомляють, що в кінці другого тижня експерименту в учасників підвищився рівень лютеїнізуючого гормону, який відповідає за регуляцію синтезу тестостерону. Науковці припустили, що ібупрофен впливає на клітини в яєчках, що продукують тестостерон, інгібуючи утворення андрогенів. Зменшення чоловічих гормонів також впливає на сперматогенез. Проте в крові учасників рівень тестостерону залишався в межах норми, що може свідчити про розвиток компенсованого гіпогонадизму.
Дослідники відзначають, що, хоча компенсований гіпогонадизм може призвести до тимчасового порушення сперматогенезу та зниження лібідо, такий побічний ефект виникає лише за умови тривалого прийому ( більше2 тижнів). Саме тому результати цього дослідження можуть бути актуальними для людей, що страждають від синдрому хронічного болю ( професійні атлети, футболісти, боксери…), адже вони постійно вживають НПЗЗ для зменшення болю. У них компенсований гіпогонадизм може перейти у стадію декомпенсації.
Джерело: https://medicalxpress.com/news/2018-01-ibuprofen-periods-human-testicular-physiology.html
Переклад: Olga Bilyk
Medicalxpress
Taking ibuprofen for long periods found to alter human testicular physiology
A team of researchers from Denmark and France has found that taking regular doses of the pain reliever ibuprofen over a long period of time can lead to a disorder in men called compensated hypogonadism. ...
Що ми знаємо про кір?
#INgenius #INgeniusArticle
Кір (measles, rubeola) – одна з найбільш розповсюджених висококонтагіозних інфекційних хвороб. Незважаючи на те, що кір сприймається як дитяча хвороба, ним можуть заразитись всі вікові категорії. Індекс контагіозності становить 95–98% (із 100 неімунізованих осіб після контакту з зараженим захворює 95–98). Вважається, що уникнути кору вдається тільки тим особам, які протягом життя поставлені поза умов зіткнення з джерелом інфекції.
Механізм передачі – повітряно-крапельний. Через предмети побуту та продукти харчування не передається.
Інкубаційний період триває 7–14 днів. Хворий стає заразним в останні 48 годин інкубаційного періоду, увесь катаральний і 4-5 днів з моменту появи висипу, проте це може змінюватись в залежності від стану імунітету. Як правило, перші симптоми кору – лихоманка (може досягати 40* C), що триває 4–7 днів, та кон’юнктивіт, кашель і нежить (характерна для кору тріада). Також може бути світлобоязнь, периорбітальний набряк і міалгія. При огляді спостерігається енантема та екзантема.
Енантема – патогномонічна ознака кору, але буває не завжди:
• слизова оболонка ротової порожнини та м’якого піднебіння яскраво-червона, набрякла;
• з’являються характерні плями Бельського-Філатова-Копліка (червоні плями з білим нальотом в центрі, розміром з макове зерно), зазвичай розташовані на слизовій оболонці щік;
• поява на 1–2 день, триває 3–5 днів.
Екзантема – характерний висип на тілі:
• виникає приблизно на 14 день від зараження;
• може викликати свербіж;
• має поступовий розвиток:
o починається з обличчя (часто за вухами, на волосистій частині голови);
o на другий день опускається на тулуб, елементи збільшуються, з’являються папули;
o на третій день при типовому перебігу вражає кінцівки;
o зникає у такій самій послідовності, як і з'являється;
o на 1–2 день висипу зникає енантема;
o Обличчя схоже на обличчя заплаканої дитини;
• триває 5–7 днів;
• елементи висипу перетворюються на пігменті плями та лущаться;
• у пацієнтів зі зниженим імунітетом може не з’являтись.
Клінічний перебіг неускладненого кору триває в середньому 7–10 днів.
Лабораторна діагностика:
• загальний аналіз крові (лейкопенія, лімфоцитоз);
• цитоскопія мазків-відбитків з ротоглотки (багатоядерні гігантські клітини, тільця Арагао);
• серологічне дослідження (РПГА, РГГА) для виявлення збільшення титру антитіл в динаміці в 4 рази і більше;
• ІФА для виявлення антитіл класу IgM, IgG;
• ПЛР на виявлення РНК віруса кору.
Лікування – підтримуюча терапія, яка в себе включає:
• підтримку належного водного балансу;
• призначення вітаміну А, що полегшує перебіг захворювання і запобігає ураженню очей і сліпоті:
- діти 6-11 міс. – 50 000 МО/ 2 рази на добу;
- діти старше 1 року – 100 000 МО/ 2 рази на добу;
- якщо дитина має клінічні ознаки недостатності вітаміну А, третя доза повинна бути призначена через 4–6 тижнів.
• симптоматична терапія;
• госпіталізація за наявності ускладнень (приєднання вторинних інфекцій, дегідратація).
Неускладнені випадки лікують вдома під наглядом лікаря.
Етіотропне лікування не призначається.
Профілактика включає в себе:
• своєчасне відстеження невакцинованих контактів;
• застосування вакцини;
• застосування імуноглобуліну для людей зі зниженим імунітетом, дітей від 6 міс. до 1 року, або менше 6 міс., у яких немає імунітету до кору, вагітних жінкок.
Джерела: https://emedicine.medscape.com/article/966220-overview
Підготувала: Daria Kramarenko
#INgenius #INgeniusArticle
Кір (measles, rubeola) – одна з найбільш розповсюджених висококонтагіозних інфекційних хвороб. Незважаючи на те, що кір сприймається як дитяча хвороба, ним можуть заразитись всі вікові категорії. Індекс контагіозності становить 95–98% (із 100 неімунізованих осіб після контакту з зараженим захворює 95–98). Вважається, що уникнути кору вдається тільки тим особам, які протягом життя поставлені поза умов зіткнення з джерелом інфекції.
Механізм передачі – повітряно-крапельний. Через предмети побуту та продукти харчування не передається.
Інкубаційний період триває 7–14 днів. Хворий стає заразним в останні 48 годин інкубаційного періоду, увесь катаральний і 4-5 днів з моменту появи висипу, проте це може змінюватись в залежності від стану імунітету. Як правило, перші симптоми кору – лихоманка (може досягати 40* C), що триває 4–7 днів, та кон’юнктивіт, кашель і нежить (характерна для кору тріада). Також може бути світлобоязнь, периорбітальний набряк і міалгія. При огляді спостерігається енантема та екзантема.
Енантема – патогномонічна ознака кору, але буває не завжди:
• слизова оболонка ротової порожнини та м’якого піднебіння яскраво-червона, набрякла;
• з’являються характерні плями Бельського-Філатова-Копліка (червоні плями з білим нальотом в центрі, розміром з макове зерно), зазвичай розташовані на слизовій оболонці щік;
• поява на 1–2 день, триває 3–5 днів.
Екзантема – характерний висип на тілі:
• виникає приблизно на 14 день від зараження;
• може викликати свербіж;
• має поступовий розвиток:
o починається з обличчя (часто за вухами, на волосистій частині голови);
o на другий день опускається на тулуб, елементи збільшуються, з’являються папули;
o на третій день при типовому перебігу вражає кінцівки;
o зникає у такій самій послідовності, як і з'являється;
o на 1–2 день висипу зникає енантема;
o Обличчя схоже на обличчя заплаканої дитини;
• триває 5–7 днів;
• елементи висипу перетворюються на пігменті плями та лущаться;
• у пацієнтів зі зниженим імунітетом може не з’являтись.
Клінічний перебіг неускладненого кору триває в середньому 7–10 днів.
Лабораторна діагностика:
• загальний аналіз крові (лейкопенія, лімфоцитоз);
• цитоскопія мазків-відбитків з ротоглотки (багатоядерні гігантські клітини, тільця Арагао);
• серологічне дослідження (РПГА, РГГА) для виявлення збільшення титру антитіл в динаміці в 4 рази і більше;
• ІФА для виявлення антитіл класу IgM, IgG;
• ПЛР на виявлення РНК віруса кору.
Лікування – підтримуюча терапія, яка в себе включає:
• підтримку належного водного балансу;
• призначення вітаміну А, що полегшує перебіг захворювання і запобігає ураженню очей і сліпоті:
- діти 6-11 міс. – 50 000 МО/ 2 рази на добу;
- діти старше 1 року – 100 000 МО/ 2 рази на добу;
- якщо дитина має клінічні ознаки недостатності вітаміну А, третя доза повинна бути призначена через 4–6 тижнів.
• симптоматична терапія;
• госпіталізація за наявності ускладнень (приєднання вторинних інфекцій, дегідратація).
Неускладнені випадки лікують вдома під наглядом лікаря.
Етіотропне лікування не призначається.
Профілактика включає в себе:
• своєчасне відстеження невакцинованих контактів;
• застосування вакцини;
• застосування імуноглобуліну для людей зі зниженим імунітетом, дітей від 6 міс. до 1 року, або менше 6 міс., у яких немає імунітету до кору, вагітних жінкок.
Джерела: https://emedicine.medscape.com/article/966220-overview
Підготувала: Daria Kramarenko