Неонатальний пневмоторакс
#INgenius #INgeniusGuide
Виділяють наступні типи синдрому витоку повітря залежно від локалізації:
1) iнтерстиційна легенева емфізема (в інтерстиційному легеневому просторі);
2) пневмоторакс (у плевральній порожнині);
3) пневмомедіастинум (у передньому середостiнні);
4) пневмоперикард (у перикардіальній порожнині);
5) пневмоперитонеум (в очеревинній порожнині);
6) пневмоскротум (у калитці);
7) повітряний ембол (повітря піднімається по легеневим венам і поширюється з током крові);
8) хірургічна емфізема (у підшкірній клітковині).
Клінічні прояви
1. До основних загальних проявів відносять збільшення потреби в кисні та/або неефективну вентиляцію, ажитацію та нестабільні вітальні ознаки (зниження сатурації О2).
2. Розвитку напруженого пневмотораксу притаманні ціаноз, гіпервентиляція, можливий зсув середостіння, зменшення надходження повітря в уражений бiк.
3. Ознаками прогресування напруженого пневмотораксу є апное, брадикардія, різке зниження систолічного та пульсового тиску, асиметрія грудної клітки, знижена периферична перфузія. На периферичних артеріях визначається пульс слабкого наповнення. Ціаноз шкіри голови в комбінації з блідістю тулуба може виникати при напруженому пневмотораксі або пневмоперикарді.
4. У випадку пневмоперикардіальної тампонади серця розвивається зниження серцевого викиду, тахікардія, зниження перфузії, зниження систолічного та пyльсового тисків, приглyшеність серцевих тонів.
Діагностика
1. Транслюмінація грудної клітки (не може замінити рентгенографію ОГК, яка є настyпним кроком навіть при негативному результаті).
2. Радіологічні дослідження.
Набір для невідкладної допомоги при пневмотораксі складається з:
1) вени для катетерів «метелик» 2З та 25 калібрів;
2) шприц 10 мл, 1;
3) спиртова серветка, 1;
4) перехідник із трьома входами, 1;
5. Малий стерильний контейнер, 1.
#neonatology #emergencymedicine #pediatrics #neonatalpneumothorax #педіатрія #неонатологія #невідкладнийстан #пневмотораксновонароджених
Джерело: https://bit.ly/2CH29M1
Переклад: Анастасія Моісєєнко
#INgenius #INgeniusGuide
Виділяють наступні типи синдрому витоку повітря залежно від локалізації:
1) iнтерстиційна легенева емфізема (в інтерстиційному легеневому просторі);
2) пневмоторакс (у плевральній порожнині);
3) пневмомедіастинум (у передньому середостiнні);
4) пневмоперикард (у перикардіальній порожнині);
5) пневмоперитонеум (в очеревинній порожнині);
6) пневмоскротум (у калитці);
7) повітряний ембол (повітря піднімається по легеневим венам і поширюється з током крові);
8) хірургічна емфізема (у підшкірній клітковині).
Клінічні прояви
1. До основних загальних проявів відносять збільшення потреби в кисні та/або неефективну вентиляцію, ажитацію та нестабільні вітальні ознаки (зниження сатурації О2).
2. Розвитку напруженого пневмотораксу притаманні ціаноз, гіпервентиляція, можливий зсув середостіння, зменшення надходження повітря в уражений бiк.
3. Ознаками прогресування напруженого пневмотораксу є апное, брадикардія, різке зниження систолічного та пульсового тиску, асиметрія грудної клітки, знижена периферична перфузія. На периферичних артеріях визначається пульс слабкого наповнення. Ціаноз шкіри голови в комбінації з блідістю тулуба може виникати при напруженому пневмотораксі або пневмоперикарді.
4. У випадку пневмоперикардіальної тампонади серця розвивається зниження серцевого викиду, тахікардія, зниження перфузії, зниження систолічного та пyльсового тисків, приглyшеність серцевих тонів.
Діагностика
1. Транслюмінація грудної клітки (не може замінити рентгенографію ОГК, яка є настyпним кроком навіть при негативному результаті).
2. Радіологічні дослідження.
Набір для невідкладної допомоги при пневмотораксі складається з:
1) вени для катетерів «метелик» 2З та 25 калібрів;
2) шприц 10 мл, 1;
3) спиртова серветка, 1;
4) перехідник із трьома входами, 1;
5. Малий стерильний контейнер, 1.
#neonatology #emergencymedicine #pediatrics #neonatalpneumothorax #педіатрія #неонатологія #невідкладнийстан #пневмотораксновонароджених
Джерело: https://bit.ly/2CH29M1
Переклад: Анастасія Моісєєнко
#CaseFile #INgenius #INgeniusUSMLE
32-річний чоловік, що зловживає наркотиками та алкоголем, звенувся до лікаря зі скаргами на втому та втрату ваги. Пацієнту була виконана біопсія печінки (див.нижче). На зображенні видно, що гепатоцити містять цитоплазматичні білкові гранули.
Від чого, найімовірніше, страждає пацієнт?
▪️ Гепатит В
▪️ Гепатит С
▪️ Жирова дистрофія
▪️ Первинний біліарний цироз
▪️ Гемохроматоз
32-річний чоловік, що зловживає наркотиками та алкоголем, звенувся до лікаря зі скаргами на втому та втрату ваги. Пацієнту була виконана біопсія печінки (див.нижче). На зображенні видно, що гепатоцити містять цитоплазматичні білкові гранули.
Від чого, найімовірніше, страждає пацієнт?
▪️ Гепатит В
▪️ Гепатит С
▪️ Жирова дистрофія
▪️ Первинний біліарний цироз
▪️ Гемохроматоз
Останні рекомендації European Society of Cardiology та European Society of Hypertension
#INgenius #INgeniusGuide
Власне, тут наголошують про необхідність зміни стартової терапії при гіпертонічній хворобі: на зміну однокомпонентному препарату приходить комбінований двокомпонентний препарат.
Основною метою є зміна парадигми лікування гіпертонічної хвороби. «Те, що ми намагаємось зробити — це прийняти той факт, що починати з монотерапії у більшості пацієнтів марно, адже контроль за АТ не досягається. Тож якщо мета — це досягти контролю, краще починати з подвійної терапії. Тоді ви матимете більшу ймовірність позитивного результату — близько 70% хворих досягають контролю при такому підході. Та ідеальним доповненням цього підходу є використання комбінованих препаратів, які пацієнт все ще сприйматиме як лише одну пігулку, та ефективність набагато вища», — наголошує голова робочої групи Браян Вільямс.
Дещо змінилися показання призначення медикаментозної терапії: віднині вона показана пацієнтам iз високим нормальним тиском (130-139/85-89 мм рт. ст.) та високим кардіоваскулярним ризиком, пацієнтам iз гіпертонічною хворобою 1 ступеня, низького-середнього ризику, у яких тиск залишається підвищеним після модифікації способу життя, та пацієнтам у віковій групі 65-80 років iз систолічним тиском 140-159 мм рт. ст., які добре переносять лікування.
Цільові рівні систолічного артеріального тиску відтепер залежать від віку: для пацієнтів молодше 65-ти років це 120-129 мм рт. ст., а для старших — 130-139 мм рт. ст. А діастолічного —єдиний для всіх: менше 80 мм рт.ст.
Нові рекомендації намагаються спростити алгоритм лікування. Препаратами вибору для стартової терапії є іАПФ або БРА, комбіновані з БКК та/або тіазидним/тіазидоподібним діуретиком. Бета-блокатори залишаються у резерві для хворих iз певними показаннями до їх застосування. Також додавання до терапії спіронолактону в низьких дозах (або іншого діуретику за наявності протипоказiв до застосування спіронолактону) рекомендовано для пацієнтів, які не мали позитивного результату на попередньому лікуванні.
Наразі в Європі лише 50% пацієнтів мають контрольований перебіг гіпертонічної хвороби та є певні свідчення того, що новий підхід збільшить цей відсоток до 80%.
#hypertension #guideline #ESC #ESH #cardiology #2018 #гіпертонічнаховроба #гіпертонічна_хвороба #гіпертензія #кардіологія #рекомендації
Джерело: https://wb.md/2SkSS1F
Підготував: Oleksii Osipa
#INgenius #INgeniusGuide
Власне, тут наголошують про необхідність зміни стартової терапії при гіпертонічній хворобі: на зміну однокомпонентному препарату приходить комбінований двокомпонентний препарат.
Основною метою є зміна парадигми лікування гіпертонічної хвороби. «Те, що ми намагаємось зробити — це прийняти той факт, що починати з монотерапії у більшості пацієнтів марно, адже контроль за АТ не досягається. Тож якщо мета — це досягти контролю, краще починати з подвійної терапії. Тоді ви матимете більшу ймовірність позитивного результату — близько 70% хворих досягають контролю при такому підході. Та ідеальним доповненням цього підходу є використання комбінованих препаратів, які пацієнт все ще сприйматиме як лише одну пігулку, та ефективність набагато вища», — наголошує голова робочої групи Браян Вільямс.
Дещо змінилися показання призначення медикаментозної терапії: віднині вона показана пацієнтам iз високим нормальним тиском (130-139/85-89 мм рт. ст.) та високим кардіоваскулярним ризиком, пацієнтам iз гіпертонічною хворобою 1 ступеня, низького-середнього ризику, у яких тиск залишається підвищеним після модифікації способу життя, та пацієнтам у віковій групі 65-80 років iз систолічним тиском 140-159 мм рт. ст., які добре переносять лікування.
Цільові рівні систолічного артеріального тиску відтепер залежать від віку: для пацієнтів молодше 65-ти років це 120-129 мм рт. ст., а для старших — 130-139 мм рт. ст. А діастолічного —єдиний для всіх: менше 80 мм рт.ст.
Нові рекомендації намагаються спростити алгоритм лікування. Препаратами вибору для стартової терапії є іАПФ або БРА, комбіновані з БКК та/або тіазидним/тіазидоподібним діуретиком. Бета-блокатори залишаються у резерві для хворих iз певними показаннями до їх застосування. Також додавання до терапії спіронолактону в низьких дозах (або іншого діуретику за наявності протипоказiв до застосування спіронолактону) рекомендовано для пацієнтів, які не мали позитивного результату на попередньому лікуванні.
Наразі в Європі лише 50% пацієнтів мають контрольований перебіг гіпертонічної хвороби та є певні свідчення того, що новий підхід збільшить цей відсоток до 80%.
#hypertension #guideline #ESC #ESH #cardiology #2018 #гіпертонічнаховроба #гіпертонічна_хвороба #гіпертензія #кардіологія #рекомендації
Джерело: https://wb.md/2SkSS1F
Підготував: Oleksii Osipa
Геніальність да Вінчі зумовлено страбізмом?
#INgenius #INgeniusNews #daVinci #strabismus #vision #exotropia
Вітруваінська людина, Мона Ліза, Спаситель світу та інші шедеври митця епохи Ренесансу створені надзвичайно реалістично та об’ємно. Вчені вважають, що да Вінчі зображав тривимірні об’єкти на двовимірній поверхні настільки ефектно внаслідок того, що мав косоокість.
Крістофер Тайлер, спеціаліст з нейрофізіології зору у Division of Optometry and Vision Sciences, School of Health Sciences, City University of London стверджує, що у Леонардо була переміжна екзотропія. Під час екзотропії одне око дещо відвернуте назовні. На думку Тайлера, це суттєво покращує здатність художника зображати об’єм і глибину світу на свої картинах.
Інші відомі художники, включаючи Рембрандта, Пікассо, Дега та Дюрера, також мали страбізм, як було визначено при дослідженні їх автопортретів. Випадок з да Вінчі був дещо складнішим, адже його реальних портретів мало.
Крістофер Тайлер у пошуках доказів проаналізував дві скульптури, два портрети, виконані масляними фарбами, та ще дві картини з його зображенням. Косоокість оцінювалась, вимірюючи відносні позиції очей iз використанням спеціальних вставок у зіницю, райдужку та апертуру очниці. За результатами досліджень шести робiт, а саме, визначеним кутом між оптичними осями правого та лівого ока, було встановлено наступний діагноз: переміжна екзотропія з середньою екзодевіацією -10.3º. Да Вінчі мав тенденцію до екзотропії у розслабленому стані, а концентруючись на роботі, переходив до ортотропії.
«З переміжною екзотропією да Вінчі міг переходити з бінокулярного на моноколярне бачення з власної волі», — стверджує Тайлер, — Саме завдяки наявності екзотропії, в даному випадку, переміжної, Леонардо да Вінчі міг відтворювати об’ємний простір на канві».
#косоокість #екзотропія #офтальмологія #даВінчі #AKlimWorking
Джерело: https://goo.gl/9detsP
Переклад: Alexandr Klimenko
#INgenius #INgeniusNews #daVinci #strabismus #vision #exotropia
Вітруваінська людина, Мона Ліза, Спаситель світу та інші шедеври митця епохи Ренесансу створені надзвичайно реалістично та об’ємно. Вчені вважають, що да Вінчі зображав тривимірні об’єкти на двовимірній поверхні настільки ефектно внаслідок того, що мав косоокість.
Крістофер Тайлер, спеціаліст з нейрофізіології зору у Division of Optometry and Vision Sciences, School of Health Sciences, City University of London стверджує, що у Леонардо була переміжна екзотропія. Під час екзотропії одне око дещо відвернуте назовні. На думку Тайлера, це суттєво покращує здатність художника зображати об’єм і глибину світу на свої картинах.
Інші відомі художники, включаючи Рембрандта, Пікассо, Дега та Дюрера, також мали страбізм, як було визначено при дослідженні їх автопортретів. Випадок з да Вінчі був дещо складнішим, адже його реальних портретів мало.
Крістофер Тайлер у пошуках доказів проаналізував дві скульптури, два портрети, виконані масляними фарбами, та ще дві картини з його зображенням. Косоокість оцінювалась, вимірюючи відносні позиції очей iз використанням спеціальних вставок у зіницю, райдужку та апертуру очниці. За результатами досліджень шести робiт, а саме, визначеним кутом між оптичними осями правого та лівого ока, було встановлено наступний діагноз: переміжна екзотропія з середньою екзодевіацією -10.3º. Да Вінчі мав тенденцію до екзотропії у розслабленому стані, а концентруючись на роботі, переходив до ортотропії.
«З переміжною екзотропією да Вінчі міг переходити з бінокулярного на моноколярне бачення з власної волі», — стверджує Тайлер, — Саме завдяки наявності екзотропії, в даному випадку, переміжної, Леонардо да Вінчі міг відтворювати об’ємний простір на канві».
#косоокість #екзотропія #офтальмологія #даВінчі #AKlimWorking
Джерело: https://goo.gl/9detsP
Переклад: Alexandr Klimenko
FDA надали 510 (k) дозвіл на розповсюдження на території США OpenSight Augmented Reality System — першої медичної системи доповненої реальності, яка використовує Microsoft HoloLens для передопераційного планування
#INgenius #INgeniusNews
Технологія інтерактивно проектує 2D-, 3D- та 4D-зображення безпосередньо на тіло пацієнта в реальному часі — згідно з прес-релізом "Novarad", опублікованим 24 жовтня.
OpenSight використовує окуляри Microsoft HoloLens, за допомогою яких реальний пацієнт та його оточення доповнюються тривимірною медичною візуалізацією внутрішніх структур. Така технологія може зменшити тривалість операцій, удосконалити передопераційне планування та розуміння анатомічних структур тіла.
«Ця технологія направлена на збільшення точності, швидкості та безпеки медичних процедур, — заявляє співзасновник OpenSight Венделл Гіббі, — Віднині можна побачити, що знаходиться всередині, навіть не зробивши розріз. Це покращить результати лікування у світі точної медицини».
OpenSight також передбачає одночасне застосування багатьма користувачами як з метою навчання, так і з метою лікування. Як повідомляється у прес-релізі, студенти-медики мають доступ до навчальної версії програми для виконання віртуальних розтинів на трупах.
#новини #хірургія #візуалізація #surgery #visualisation #news #FDA
Джерело: https://bit.ly/2RjUDe0
Підготував: Oleksii Osipa
#INgenius #INgeniusNews
Технологія інтерактивно проектує 2D-, 3D- та 4D-зображення безпосередньо на тіло пацієнта в реальному часі — згідно з прес-релізом "Novarad", опублікованим 24 жовтня.
OpenSight використовує окуляри Microsoft HoloLens, за допомогою яких реальний пацієнт та його оточення доповнюються тривимірною медичною візуалізацією внутрішніх структур. Така технологія може зменшити тривалість операцій, удосконалити передопераційне планування та розуміння анатомічних структур тіла.
«Ця технологія направлена на збільшення точності, швидкості та безпеки медичних процедур, — заявляє співзасновник OpenSight Венделл Гіббі, — Віднині можна побачити, що знаходиться всередині, навіть не зробивши розріз. Це покращить результати лікування у світі точної медицини».
OpenSight також передбачає одночасне застосування багатьма користувачами як з метою навчання, так і з метою лікування. Як повідомляється у прес-релізі, студенти-медики мають доступ до навчальної версії програми для виконання віртуальних розтинів на трупах.
#новини #хірургія #візуалізація #surgery #visualisation #news #FDA
Джерело: https://bit.ly/2RjUDe0
Підготував: Oleksii Osipa
Класифікація антиаритмічних препаратів
#INgenius #INgeniusUseful
Схема чудово ілюструє механізмі дії окремих класів антиаритмічних на схемі ЕКГ
#AnaesthesiaDolorosa_SN
Джерело: https://bit.ly/2Onfnj4
#INgenius #INgeniusUseful
Схема чудово ілюструє механізмі дії окремих класів антиаритмічних на схемі ЕКГ
#AnaesthesiaDolorosa_SN
Джерело: https://bit.ly/2Onfnj4
www.slideshare.net
16 arrhythmias2009
Cardiac Arrhythmias Liu Pin-Ming, M.D., Ph.D. Professor of Medicine Department of Cardiology Sun Yat-sen Memorial Hospital Sun Yat-sen University
На одній хвилі
#INgenius #INgeniusNews
Команда вчених iз Великобританії продемонстрували, що друзі сприймають світ майже однаково.
У дослідженні було проаналізовано дружні відносини, соціальна дистанція та зв'язки в когорті з приблизно 280 студентів. 42-м з них було показано різні відеоролики (від комедії, музичних кліпів до політичних дебатів) і виміряно активність мозку за допомогою МРТ. Дослідження продемонструвало, що реакція нейронів на одні й ті ж самі стимули у близьких друзів схожа. Причому, чим міцніше була дружба, тим більше схожості виявлялося в нейронній активності ділянок мозку, відповідальних за емоційний інтелект, увагу та високорівневе мислення.
Вчені стверджують, що роботу людського мозку неможливо зрозуміти, ігноруючи соціальні зв'язки. Людина як соціальний вид еволюціонувала в суспільстві, де всі пов'язанi. В даний час дослідники мають намір з'ясувати причину, за якою у друзів синхронізована нейронна активність. Можливих пояснень два: ми або підсвідомо тяжіємо до людей, які бачать світ так само, як ми, або змінюємося, коли ділимося з друзями досвідом.
Таким чином, щоб оцінити наскільки близька дружба, досить виміряти синхронність нейронної активності.
Що ж, бути "на одній хвилі" — не просто метафора, а науково пояснений феномен. Принаймні, якщо мова йде про мозкові хвилі.
#кращідрузі #дружба #нейроннаактивність #мозок #МРТ #нейрони #відносини #bestfriends #friendship #brain #MRI
Джерела:
https://goo.gl/z7u16g
https://goo.gl/yy8qXH
Переклад: Елена Нестеренко
#INgenius #INgeniusNews
Команда вчених iз Великобританії продемонстрували, що друзі сприймають світ майже однаково.
У дослідженні було проаналізовано дружні відносини, соціальна дистанція та зв'язки в когорті з приблизно 280 студентів. 42-м з них було показано різні відеоролики (від комедії, музичних кліпів до політичних дебатів) і виміряно активність мозку за допомогою МРТ. Дослідження продемонструвало, що реакція нейронів на одні й ті ж самі стимули у близьких друзів схожа. Причому, чим міцніше була дружба, тим більше схожості виявлялося в нейронній активності ділянок мозку, відповідальних за емоційний інтелект, увагу та високорівневе мислення.
Вчені стверджують, що роботу людського мозку неможливо зрозуміти, ігноруючи соціальні зв'язки. Людина як соціальний вид еволюціонувала в суспільстві, де всі пов'язанi. В даний час дослідники мають намір з'ясувати причину, за якою у друзів синхронізована нейронна активність. Можливих пояснень два: ми або підсвідомо тяжіємо до людей, які бачать світ так само, як ми, або змінюємося, коли ділимося з друзями досвідом.
Таким чином, щоб оцінити наскільки близька дружба, досить виміряти синхронність нейронної активності.
Що ж, бути "на одній хвилі" — не просто метафора, а науково пояснений феномен. Принаймні, якщо мова йде про мозкові хвилі.
#кращідрузі #дружба #нейроннаактивність #мозок #МРТ #нейрони #відносини #bestfriends #friendship #brain #MRI
Джерела:
https://goo.gl/z7u16g
https://goo.gl/yy8qXH
Переклад: Елена Нестеренко
#CaseFile #INgenius
Синдром Паріно при хворобі котячих подряпин
5-річна дівчина потрапила до відділення невідкладної допомоги з привушною масою та підщелепною аденопатією на лівій стороні її обличчя, яка спостерігалась протягом 2х місяців. При огляді виявили екскорію під лівим оком (фото A, червона стрілка), флуктуанти, слабкі привушні маси (фото А, синя стрілка та фото Б) та підщелепна аденопатія (фото А, чорна стрілка). Пацієнтка не хворіла на лихоманку, порушення зору відсутні. Вона часто грала з домашньою кішкою. Внаслідок аспірації привушної маси отримали гнійний коричневий дренаж. В звязку з підозрою на хворобу котячих подряпин, пацієнтці виписали 5-денний курс азитроміцину перорально. Результати культивування аспірації у шоколадному агарі були негативними, але при гістопатологічному аналізі аспіратів виявлено запальний інфільтрат з некрозом. Бацили були виявлені на забарвленні за Вартіном-Старрі. Серологічні дослідження були позитивними для бактерії Bartonella henselae (титр IgM,> 1: 1024; титр IgG,> 1:20). Синдром Паріно, який є проявом хвороби котячих подряпин, характеризується ураженням кон'юнктиви або області навколо очей у поєднанні з придвушним лімфаденітом на тій же стороні. Синдром може виникнути, коли ділянка інокуляції вражає кон'юнктиву або повіку. Повторний огляд через 2 місяці після лікування показав, що передсердна та підщелепна аденопатіі зникли.
Джерело: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMicm1804942
Синдром Паріно при хворобі котячих подряпин
5-річна дівчина потрапила до відділення невідкладної допомоги з привушною масою та підщелепною аденопатією на лівій стороні її обличчя, яка спостерігалась протягом 2х місяців. При огляді виявили екскорію під лівим оком (фото A, червона стрілка), флуктуанти, слабкі привушні маси (фото А, синя стрілка та фото Б) та підщелепна аденопатія (фото А, чорна стрілка). Пацієнтка не хворіла на лихоманку, порушення зору відсутні. Вона часто грала з домашньою кішкою. Внаслідок аспірації привушної маси отримали гнійний коричневий дренаж. В звязку з підозрою на хворобу котячих подряпин, пацієнтці виписали 5-денний курс азитроміцину перорально. Результати культивування аспірації у шоколадному агарі були негативними, але при гістопатологічному аналізі аспіратів виявлено запальний інфільтрат з некрозом. Бацили були виявлені на забарвленні за Вартіном-Старрі. Серологічні дослідження були позитивними для бактерії Bartonella henselae (титр IgM,> 1: 1024; титр IgG,> 1:20). Синдром Паріно, який є проявом хвороби котячих подряпин, характеризується ураженням кон'юнктиви або області навколо очей у поєднанні з придвушним лімфаденітом на тій же стороні. Синдром може виникнути, коли ділянка інокуляції вражає кон'юнктиву або повіку. Повторний огляд через 2 місяці після лікування показав, що передсердна та підщелепна аденопатіі зникли.
Джерело: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMicm1804942
Увага всім студентам, інтернам та лікарям!
Ми ШУКАЄМО ЛЕКТОРІВ на #INspeak !
Якщо ти хочеш ділитися досвідом — тобі до нас!
Якщо Ти:
* Нещодавно брав/ла участь у закордонних стажуваннях;
* Знаєш на власному досвіді як знайти навчальну програму, отримати грант чи стипендію;
* Маєш цікаві історії про свої стажування закордоном та хочеш ними поділитися;
* Хочеш допомогти іншим скористатися новими можливостями
Заповни заявку тут: http://bit.do/ez6rF
Revolution in You!
Ми ШУКАЄМО ЛЕКТОРІВ на #INspeak !
Якщо ти хочеш ділитися досвідом — тобі до нас!
Якщо Ти:
* Нещодавно брав/ла участь у закордонних стажуваннях;
* Знаєш на власному досвіді як знайти навчальну програму, отримати грант чи стипендію;
* Маєш цікаві історії про свої стажування закордоном та хочеш ними поділитися;
* Хочеш допомогти іншим скористатися новими можливостями
Заповни заявку тут: http://bit.do/ez6rF
Revolution in You!
Вік батька має деякий вплив на здоров'я його дитини. То коли планувати батьківство?
#INgenius #INgeniusNews
Вік батька зростає і це має певні наслідки для здоров’я дитини та матері — саме такі результати отримали після 10-річного спостереження, під час якого було оцінено 40 млн немовлят у США.
«Здоров’я дитини – це командна робота, і вік батька тут теж має значення», – заявляє професор Школи Медицини Стенфордського Університету Майкл Айзенберг.
Рубіконом став вік батька 35 років, після якого спостерігаються незначне підвищення рівня ризику виникнення вад розвитку, та у віці 40-50 років тенденція різко збільшується. «Причиною цього є здобуття з кожним роком двох нових мутацій в ДНК сперматозоїдів», — пояснюють дослідники.
Так наприклад, для немовлят, батько яких старший за 45 років, гестаційний вік був меншим: ризик народження дитини недоношеною збільшувався на 13,2% у порівнянні з групою батьків до 45. Також маса новонародженого була меншою в групі батьків, старших 45-ти років, а вірогідність народження дитини вагою до 2500 г зростала на 14,5% у порівнянні з групою молодших татусів.
Аналогічна тенденція спостерігалася й щодо оцінки за шкалою Апгар на 5-й хвилині — на 14% вища ймовірність оцінки меншої за 8 балів для дитини від батька, старшого за 55 років. До речі, такі немовлята на 10% частіше потребували дихальної підтримки після народження, а частота переведення у відділення інтенсивної терапії збільшувалась аж на 28%.
Але справжньою несподіванкою стало зростання ризику розвитку гестаційного діабету мами на 28%, якщо вік тата дитини перевищував 45 років.
За даними Управління національної статистики, близько 18% дітей, народжених в Англії та Уельсі, мають батька віком від 40 років. А середній вік тата у 2016 році склав 33,3 р. — майже на чотири роки більше, ніж у 1974 році. До речі, вік матерів збільшився практично з тією ж швидкістю — середній вік у 2016 році становив 30.4р, а в 1974 році — 26,4р.
Попри отримані результати, професор Айзенберг зазначив, що абсолютні ризики залишаються відносно невеликими. "Це як лотерея: якщо ви купуєте два білети замість одного, то ваші шанси виграти збільшуються вдвічі. Але це відносний приріст. Абсолютнi же залишаються дуже малими». Та все ж лікарі мають враховувати вік батька при плануванні сім’ї.
#дослідження #вік #новонароджені #немовлята #діти #неонатологія #педіатрія #baby #children #pediatrics #newborn #age #research
Джерело: https://bit.ly/2JBtl0a
Підготував: Oleksii Osipa
#INgenius #INgeniusNews
Вік батька зростає і це має певні наслідки для здоров’я дитини та матері — саме такі результати отримали після 10-річного спостереження, під час якого було оцінено 40 млн немовлят у США.
«Здоров’я дитини – це командна робота, і вік батька тут теж має значення», – заявляє професор Школи Медицини Стенфордського Університету Майкл Айзенберг.
Рубіконом став вік батька 35 років, після якого спостерігаються незначне підвищення рівня ризику виникнення вад розвитку, та у віці 40-50 років тенденція різко збільшується. «Причиною цього є здобуття з кожним роком двох нових мутацій в ДНК сперматозоїдів», — пояснюють дослідники.
Так наприклад, для немовлят, батько яких старший за 45 років, гестаційний вік був меншим: ризик народження дитини недоношеною збільшувався на 13,2% у порівнянні з групою батьків до 45. Також маса новонародженого була меншою в групі батьків, старших 45-ти років, а вірогідність народження дитини вагою до 2500 г зростала на 14,5% у порівнянні з групою молодших татусів.
Аналогічна тенденція спостерігалася й щодо оцінки за шкалою Апгар на 5-й хвилині — на 14% вища ймовірність оцінки меншої за 8 балів для дитини від батька, старшого за 55 років. До речі, такі немовлята на 10% частіше потребували дихальної підтримки після народження, а частота переведення у відділення інтенсивної терапії збільшувалась аж на 28%.
Але справжньою несподіванкою стало зростання ризику розвитку гестаційного діабету мами на 28%, якщо вік тата дитини перевищував 45 років.
За даними Управління національної статистики, близько 18% дітей, народжених в Англії та Уельсі, мають батька віком від 40 років. А середній вік тата у 2016 році склав 33,3 р. — майже на чотири роки більше, ніж у 1974 році. До речі, вік матерів збільшився практично з тією ж швидкістю — середній вік у 2016 році становив 30.4р, а в 1974 році — 26,4р.
Попри отримані результати, професор Айзенберг зазначив, що абсолютні ризики залишаються відносно невеликими. "Це як лотерея: якщо ви купуєте два білети замість одного, то ваші шанси виграти збільшуються вдвічі. Але це відносний приріст. Абсолютнi же залишаються дуже малими». Та все ж лікарі мають враховувати вік батька при плануванні сім’ї.
#дослідження #вік #новонароджені #немовлята #діти #неонатологія #педіатрія #baby #children #pediatrics #newborn #age #research
Джерело: https://bit.ly/2JBtl0a
Підготував: Oleksii Osipa