#CaseFile #INgenius #INgeniusUSMLE
2-а частина тесту:
При лабораторному дослідженні крові даного пацієнта було виділено культуру Staphylococcus aureus.
Який з наступних паталогічних процесів бере безпосередню участь у патогенезі змін, що були виявлені при аутопсії?
▪️ Лейкоцитарна інфільтрація
▪️ Ендокардіальний фіброз
▪️ Депозиція фібрину
▪️ Міксоматозна дегенерація
▪️ Колікваційний некроз
2-а частина тесту:
При лабораторному дослідженні крові даного пацієнта було виділено культуру Staphylococcus aureus.
Який з наступних паталогічних процесів бере безпосередню участь у патогенезі змін, що були виявлені при аутопсії?
▪️ Лейкоцитарна інфільтрація
▪️ Ендокардіальний фіброз
▪️ Депозиція фібрину
▪️ Міксоматозна дегенерація
▪️ Колікваційний некроз
Мікробіота мозку. Є і така?
#INgenius #INgeniusNews
Мікроби навколо нас і всередині нас - і це не новина.
Мікробіом в цілому, а кишківника особливо - одна з найбільш досліджуваних тем сучасності.
Ми знаємо про те, ким населений наш кишківник, про важливість і участь мікрофлори в травленні, про її вплив на інші функції нашого організму.
Однак в деякі речі все ще важко повірити.
Мозок, як і раніше вважається одним з найбільш захищених органів тіла, ізольованим від безлічі потенційно небезпечних речовин й тим більше мікробів і вірусів. Їх присутність у середовищі мозку завжди асоціюється з захворюванням.
У своїй доповіді в Сан-Дієго на минулій щорічній зустрічі Товариства нейронаук (SfN) медики з Університету Алабами в Бірмінгемі, з обережністю представили результати своїх спостережень - на мікрофотографіях тканин здорового мозку, були присутні клітини бактерій. За словами вчених, до своєї несподіваної знахідки вони поставилися з великою обережністю: вперше таке спостереження було зроблено ще п'ять років тому, коли на посмертному зрізі мозку лікарі помітили дрібні об'єкти в формі паличок.
Тільки після найретельніших та прискіпливих перевірок, проведених спільно з фахівцями-мікробіологами, вони переконалися, що ці тіла, мабуть, бактерії. Вчені досліджували зразки тканин мозку 34 здорових людей (приблизно навпіл хворих на шизофренію і здорових) - і помітили присутність бактерій в усьому досліджуваному матеріалі. У всіх випадках вони розташовувались специфічно. Переважно вони населяли не самі нейрони, а астроцити - клітини нейроглії, що підтримують роботу нервових клітин. Основні їх скупчення спостерігалися в ділянках, що оточують судини та беруть участь в роботі гематоенцефалічного бар'єра, а також в клітинах, які оточують мієлінізовані відростки нейронів.
Автори припустили, що мікроби можуть потрапляти в мозок з кишківника - по нервових волокнах або кровоносних судинах, долаючи захисний гематоенцефалічний бар'єр.
Для перевірки цієї гіпотези та виключення фактора забруднення матеріалу (безпосередньо після смерті), вчені вивчили зразки мозку лабораторних мишей. І дійсно, у звичайних тварин бактерії в мозку виявлялися, а у «стерильних», повністю позбавлених нормальної кишкової мікрофлори, - ні.
Вчені поки що не можуть сказати, який саме вплив ці бактерії мають на мозок, і чи є воно взагалі.
Цікаво, що ніяких структурних ознак запалення в будь-якому з досліджених мізків не було, але цей момент ще вимагає додаткової, більш ретельної роботи.
#микробіомкишківника #бактерії #їмікрофлора #мозок #intestine #brain #microbiome
Дежерела:
https://is.gd/TcE118
http://bit.do/eBuec
Переклад: Елена Нестеренко (Elena Nesterenko)
#INgenius #INgeniusNews
Мікроби навколо нас і всередині нас - і це не новина.
Мікробіом в цілому, а кишківника особливо - одна з найбільш досліджуваних тем сучасності.
Ми знаємо про те, ким населений наш кишківник, про важливість і участь мікрофлори в травленні, про її вплив на інші функції нашого організму.
Однак в деякі речі все ще важко повірити.
Мозок, як і раніше вважається одним з найбільш захищених органів тіла, ізольованим від безлічі потенційно небезпечних речовин й тим більше мікробів і вірусів. Їх присутність у середовищі мозку завжди асоціюється з захворюванням.
У своїй доповіді в Сан-Дієго на минулій щорічній зустрічі Товариства нейронаук (SfN) медики з Університету Алабами в Бірмінгемі, з обережністю представили результати своїх спостережень - на мікрофотографіях тканин здорового мозку, були присутні клітини бактерій. За словами вчених, до своєї несподіваної знахідки вони поставилися з великою обережністю: вперше таке спостереження було зроблено ще п'ять років тому, коли на посмертному зрізі мозку лікарі помітили дрібні об'єкти в формі паличок.
Тільки після найретельніших та прискіпливих перевірок, проведених спільно з фахівцями-мікробіологами, вони переконалися, що ці тіла, мабуть, бактерії. Вчені досліджували зразки тканин мозку 34 здорових людей (приблизно навпіл хворих на шизофренію і здорових) - і помітили присутність бактерій в усьому досліджуваному матеріалі. У всіх випадках вони розташовувались специфічно. Переважно вони населяли не самі нейрони, а астроцити - клітини нейроглії, що підтримують роботу нервових клітин. Основні їх скупчення спостерігалися в ділянках, що оточують судини та беруть участь в роботі гематоенцефалічного бар'єра, а також в клітинах, які оточують мієлінізовані відростки нейронів.
Автори припустили, що мікроби можуть потрапляти в мозок з кишківника - по нервових волокнах або кровоносних судинах, долаючи захисний гематоенцефалічний бар'єр.
Для перевірки цієї гіпотези та виключення фактора забруднення матеріалу (безпосередньо після смерті), вчені вивчили зразки мозку лабораторних мишей. І дійсно, у звичайних тварин бактерії в мозку виявлялися, а у «стерильних», повністю позбавлених нормальної кишкової мікрофлори, - ні.
Вчені поки що не можуть сказати, який саме вплив ці бактерії мають на мозок, і чи є воно взагалі.
Цікаво, що ніяких структурних ознак запалення в будь-якому з досліджених мізків не було, але цей момент ще вимагає додаткової, більш ретельної роботи.
#микробіомкишківника #бактерії #їмікрофлора #мозок #intestine #brain #microbiome
Дежерела:
https://is.gd/TcE118
http://bit.do/eBuec
Переклад: Елена Нестеренко (Elena Nesterenko)
Неонатальні вітамін-К-дефіцитні кровотечі
#INgenius #INgeniusGuides
Розрізняють наступні різновиди вітамін-К-дефіцитних кровотеч:
1. Рання: виникає в дітей, матері яких приймали антиконвульсанти, особливо фенобарбітал і фенітоїн, або кумарин. Також вона може розвиватись, якщо мати проходить курс протитуберкульозної терапії (ріфампіцин та ізоніазид). У такому випадку жінкам слід отримувати пероральні препарати вітаміну К у дозі 20 мг/день упродовж 2 тижнів.
2. Класична: переважно кровотечі починаються на 2-5 день життя і включають внутрішньочерепні, шлунково-кишкові та умбілікальні.
3. Пізня: виникає на 2-12 тижні, переважно у дітей на грудному вигодовуванні, які не отримували вітаміну К. Характер кровотеч може бути тяжким, майже половину з них займають внутрішньочерепні. Часто пов’язані з холестатичними ураженнями печінки, проте іноді є єдиною ознакою даних патологій.
Дозування препаратів вітаміну К для внутрішньом’язового та перорального призначення:
1. Внутрішньом’язове введення:
- Для доношених дітей – 1 мг в перший день життя;
- Для недоношених із масою тіла <1500 г призначають 0,5 мг в перший день життя.
2. Пероральне введення слід проводити у 3 окремі прийоми відповідно до наступного режиму:
- 2 мг одразу після народження;
- 2 мг у віці 3-7 днів;
- 2 мг у віці 6 тижнів.
Відомі чинники ризику вітамін-К-дефіцитних кровотеч:
- Прийом матір’ю антиконвульсантів;
- Хірургічні втручання;
- Грудне вигодовування.
Ускладнення, що виникають після призначення препаратів вітаміну К, переважно пов’язані із внутрішньом’язовим введенням:
- Загострення жовтяниці і гемоліз (пов’язані із застосуванням водорозчинного вітаміну К, із появою ліпідорозчинного К1 (Конакіон) ця проблема була ліквідована);
- Ризики, пов’язані із технікою ін’єкції (інфікування ділянки, подразнення її або нервового волокна, ушкодження м’яза, тому необхідно проводити введення вітаміну К глибоко в м’язову тканину).
#neonatology #vitaminK #vitaminKdeficiency #neonatalbleeding #neonatologyguide #неонатологія #кровотечіновонароджених #вітамінК #дефіцитвітамінуК
Джерело: https://bit.ly/2RX41EN
Переклад: Анастасія Моісєєнко
#INgenius #INgeniusGuides
Розрізняють наступні різновиди вітамін-К-дефіцитних кровотеч:
1. Рання: виникає в дітей, матері яких приймали антиконвульсанти, особливо фенобарбітал і фенітоїн, або кумарин. Також вона може розвиватись, якщо мати проходить курс протитуберкульозної терапії (ріфампіцин та ізоніазид). У такому випадку жінкам слід отримувати пероральні препарати вітаміну К у дозі 20 мг/день упродовж 2 тижнів.
2. Класична: переважно кровотечі починаються на 2-5 день життя і включають внутрішньочерепні, шлунково-кишкові та умбілікальні.
3. Пізня: виникає на 2-12 тижні, переважно у дітей на грудному вигодовуванні, які не отримували вітаміну К. Характер кровотеч може бути тяжким, майже половину з них займають внутрішньочерепні. Часто пов’язані з холестатичними ураженнями печінки, проте іноді є єдиною ознакою даних патологій.
Дозування препаратів вітаміну К для внутрішньом’язового та перорального призначення:
1. Внутрішньом’язове введення:
- Для доношених дітей – 1 мг в перший день життя;
- Для недоношених із масою тіла <1500 г призначають 0,5 мг в перший день життя.
2. Пероральне введення слід проводити у 3 окремі прийоми відповідно до наступного режиму:
- 2 мг одразу після народження;
- 2 мг у віці 3-7 днів;
- 2 мг у віці 6 тижнів.
Відомі чинники ризику вітамін-К-дефіцитних кровотеч:
- Прийом матір’ю антиконвульсантів;
- Хірургічні втручання;
- Грудне вигодовування.
Ускладнення, що виникають після призначення препаратів вітаміну К, переважно пов’язані із внутрішньом’язовим введенням:
- Загострення жовтяниці і гемоліз (пов’язані із застосуванням водорозчинного вітаміну К, із появою ліпідорозчинного К1 (Конакіон) ця проблема була ліквідована);
- Ризики, пов’язані із технікою ін’єкції (інфікування ділянки, подразнення її або нервового волокна, ушкодження м’яза, тому необхідно проводити введення вітаміну К глибоко в м’язову тканину).
#neonatology #vitaminK #vitaminKdeficiency #neonatalbleeding #neonatologyguide #неонатологія #кровотечіновонароджених #вітамінК #дефіцитвітамінуК
Джерело: https://bit.ly/2RX41EN
Переклад: Анастасія Моісєєнко
Пластичні операції зі збільшення грудей
#INgenius #INgeniusNews #ClinicalTrends
Сольовий імплант містить силіконову зовнішню оболонку, наповнену стерильним фізіологічним розчином, і має певні особливості:
- FDA рекомендує його для збільшення грудей у жінок у віці 18 років і старше та для реконструкції грудей жінок будь-якого віку;
- може бути порожнім спочатку (і заповнюватись під час процедури імплантації) або попередньо заповненим;
- доступний в різних розмірах;
- має гладеньку чи текстурну поверхню;
- можна розміщувати з інтегрованими віддаленими портами наповнення, що дозволяє робити післяопераційну корекцію обсягу соляного розчину імплантату;
- дешевший за силіконовий;
- розриви імпланту швидко виявляються;
- помітне коливання поверхні імплантату у жінок з тонкою тканиною грудей.
Силіконові гель-заповнені грудні імплантати схвалені FDA для збільшення грудей у жінок у віці 22 років і старше та для реконструкції грудей жінок будь-якого віку. У нього є силіконова зовнішня оболонка, заповнена силіконовим гелем різної консистенції. Цей імплант має наступні особливості:
- доступний в різних розмірах;
- має гладеньку чи текстурну поверхню;
- дорожчий за соляний;
- після встановлення відмічається більш природне відчуття, ніж після соляних;
- менш помітне коливання у жінок з тонкою тканиною грудей;
- не можна розміщувати через трансумбілічний розріз (на відміну від віддалених портів), але можна імплантувати через периареолярний, інфрамамарний та трансальвеолярний розрізи.
Три причини того, чому найчастіше операції з пластичної хірургії відбуваються взимку та восени від Американської асоціації пластичних хірургів:
1. Легше відновлення. Можна приховати післяопераційні сліди під одягом, аксесуарами тощо.
2. Привід залишитись вдома. Для того щоб післяопераційний період пройшов успішно, необхідні консультації та огляди лікаря, що легше зробити, якщо ви не зібрались у відпустку.
3. Подарунок краси та догляду. Свята -- найкраща частина зими, і дуже часто пари дарують один одному пластичну хірургію як подарунок. І навіть якщо ніхто вам не подарував цю процедуру, це ще не означає, що ви не зможете зробити подарунок самі собі. Після всього новорічного хаосу це чудовий спосіб мінімізувати стрес.
Clinical trends: https://bit.ly/2DJcQ0Y
Грудні імпланти (детальніше) https://bit.ly/2r5CxBE
Три причини того, чому найчастіше операції пластичної хірургії відбуваються взимку та восени (детальніше): https://bit.ly/1CVnVmY
Виконала: Дар'я Крамаренко
#drkramarenko #breast #implants #augmentation #surgery #mammary #імпланти
#INgenius #INgeniusNews #ClinicalTrends
Сольовий імплант містить силіконову зовнішню оболонку, наповнену стерильним фізіологічним розчином, і має певні особливості:
- FDA рекомендує його для збільшення грудей у жінок у віці 18 років і старше та для реконструкції грудей жінок будь-якого віку;
- може бути порожнім спочатку (і заповнюватись під час процедури імплантації) або попередньо заповненим;
- доступний в різних розмірах;
- має гладеньку чи текстурну поверхню;
- можна розміщувати з інтегрованими віддаленими портами наповнення, що дозволяє робити післяопераційну корекцію обсягу соляного розчину імплантату;
- дешевший за силіконовий;
- розриви імпланту швидко виявляються;
- помітне коливання поверхні імплантату у жінок з тонкою тканиною грудей.
Силіконові гель-заповнені грудні імплантати схвалені FDA для збільшення грудей у жінок у віці 22 років і старше та для реконструкції грудей жінок будь-якого віку. У нього є силіконова зовнішня оболонка, заповнена силіконовим гелем різної консистенції. Цей імплант має наступні особливості:
- доступний в різних розмірах;
- має гладеньку чи текстурну поверхню;
- дорожчий за соляний;
- після встановлення відмічається більш природне відчуття, ніж після соляних;
- менш помітне коливання у жінок з тонкою тканиною грудей;
- не можна розміщувати через трансумбілічний розріз (на відміну від віддалених портів), але можна імплантувати через периареолярний, інфрамамарний та трансальвеолярний розрізи.
Три причини того, чому найчастіше операції з пластичної хірургії відбуваються взимку та восени від Американської асоціації пластичних хірургів:
1. Легше відновлення. Можна приховати післяопераційні сліди під одягом, аксесуарами тощо.
2. Привід залишитись вдома. Для того щоб післяопераційний період пройшов успішно, необхідні консультації та огляди лікаря, що легше зробити, якщо ви не зібрались у відпустку.
3. Подарунок краси та догляду. Свята -- найкраща частина зими, і дуже часто пари дарують один одному пластичну хірургію як подарунок. І навіть якщо ніхто вам не подарував цю процедуру, це ще не означає, що ви не зможете зробити подарунок самі собі. Після всього новорічного хаосу це чудовий спосіб мінімізувати стрес.
Clinical trends: https://bit.ly/2DJcQ0Y
Грудні імпланти (детальніше) https://bit.ly/2r5CxBE
Три причини того, чому найчастіше операції пластичної хірургії відбуваються взимку та восени (детальніше): https://bit.ly/1CVnVmY
Виконала: Дар'я Крамаренко
#drkramarenko #breast #implants #augmentation #surgery #mammary #імпланти
Вперше створені генетично модифіковані близнята
#INgenius #INgeniusNews
«У світі вперше створені генетично модифіковані близнята», — саме так стверджує He Jiankui — китайський дослідник, який власне й модифікував ДНК дівчат новим, за його словами дуже потужним, інструментом у сфері генної інженерії.
Якщо це правда, то це дуже великий стрибок у науці та ще більший у медичній етиці.
На даний момент немає точного підтвердження словам дослідника, жодної статті поки не опублікували, та за словами He Jankui це марна справа — статтю такого змісту скоріше за все відхилять редактори. Дослідження було зареєстровано в реєстрі клінічних випробувань Китаю лише 8-го листопада, що набагато пізніше дати його початку.
Отже, за словами науковця, його метою було так модифікувати людський організм, аби він став резистентним до ВІЛ, що до речі є дуже великою проблемою там. Як відомо, існують люди, які природно резистентні до цього вірусу. Тож китайський дослідник намагався вимкнути ген CCR5, який відповідає за проходження вірусу імунодефіциту людини всередину клітини.
В процесі дослідження він модифікував генетичний матеріал ембріонів для семи подружніх пар, у яких чоловіки були носіями ВІЛ, а жінки були здорові. Таким чином він намагався не просто знизити ризик передачі інфекції до нуля, а створити такий організм, для якого було б неможливим інфікування вірусом імунодефіциту взагалі.
Ось як науковець описував свій експеримент: «Ми брали сім’я, відмивали сперматозоїдів, потім запліднювали яйцеклітину одним із них і тоді вже проводили генетичну модифікацію. Оцінювали на 3-5 день, забираючи певну кількість клітин та перевіряючи на ефективність. На цьому етапі пари могли обирати використовувати модифіковані чи немодифіковані ембріони для імплантації.» Загалом було модифіковано 16 з 22 ембріонів, з яких 11 було використано на 6 спроб імплантації і в результаті отримали одну вагітність двійнею.
До речі за результатами тестів одна із близнят має обидва гени змінені, а інша лише один та обидві не мають жодних інших змін чи відхилень. Та якщо модифікований лише один ген із двох, то людина все одно може інфікуватися вірусом імунодефіциту.
Останнім часом вчені знайшли порівняно простий спосіб редагування генів — інструмент, що називається CRISPR/Сas9, дозволяє видалити мутантний ген, або той який викликає захворювання або ж увімкнути необхідний для забезпечення нормальної життєдіяльності організму. Та він лише недавно був випробуваний на дорослих людях для лікування смертельних захворювань.
А от редагування сперматозоїдів, яйцеклітин або ембріонів — це зовсім інша річ — це успадковується і невідомі віддалені наслідки таких генетичних модифікацій. Саме тому такі зміни в геномі заборонені законом у більшості країн, та не у Китаї.
Тож, зважаючи на невелику тривалість дослідження, дуже малу кількість пацієнтів, неостаточні та неоднозначні результати, відсутність наукових публікацій — рано говорити цей метод спрацює чи ні. Та навіть якщо це так, є нюанси — люди які мають мутанті гени CCR5 мають більші ризики інфікування арбовірусами, які викликають Лихоманку Західного Нілу, та більш складно перебігає грип із вищим ризиком смерті.
#GeneEngineering #Genetcs #ГеннаІнженерія #Генетика
Джерело: https://bit.ly/2TNzR8I
Підготував: Oleksii Osipa
#INgenius #INgeniusNews
«У світі вперше створені генетично модифіковані близнята», — саме так стверджує He Jiankui — китайський дослідник, який власне й модифікував ДНК дівчат новим, за його словами дуже потужним, інструментом у сфері генної інженерії.
Якщо це правда, то це дуже великий стрибок у науці та ще більший у медичній етиці.
На даний момент немає точного підтвердження словам дослідника, жодної статті поки не опублікували, та за словами He Jankui це марна справа — статтю такого змісту скоріше за все відхилять редактори. Дослідження було зареєстровано в реєстрі клінічних випробувань Китаю лише 8-го листопада, що набагато пізніше дати його початку.
Отже, за словами науковця, його метою було так модифікувати людський організм, аби він став резистентним до ВІЛ, що до речі є дуже великою проблемою там. Як відомо, існують люди, які природно резистентні до цього вірусу. Тож китайський дослідник намагався вимкнути ген CCR5, який відповідає за проходження вірусу імунодефіциту людини всередину клітини.
В процесі дослідження він модифікував генетичний матеріал ембріонів для семи подружніх пар, у яких чоловіки були носіями ВІЛ, а жінки були здорові. Таким чином він намагався не просто знизити ризик передачі інфекції до нуля, а створити такий організм, для якого було б неможливим інфікування вірусом імунодефіциту взагалі.
Ось як науковець описував свій експеримент: «Ми брали сім’я, відмивали сперматозоїдів, потім запліднювали яйцеклітину одним із них і тоді вже проводили генетичну модифікацію. Оцінювали на 3-5 день, забираючи певну кількість клітин та перевіряючи на ефективність. На цьому етапі пари могли обирати використовувати модифіковані чи немодифіковані ембріони для імплантації.» Загалом було модифіковано 16 з 22 ембріонів, з яких 11 було використано на 6 спроб імплантації і в результаті отримали одну вагітність двійнею.
До речі за результатами тестів одна із близнят має обидва гени змінені, а інша лише один та обидві не мають жодних інших змін чи відхилень. Та якщо модифікований лише один ген із двох, то людина все одно може інфікуватися вірусом імунодефіциту.
Останнім часом вчені знайшли порівняно простий спосіб редагування генів — інструмент, що називається CRISPR/Сas9, дозволяє видалити мутантний ген, або той який викликає захворювання або ж увімкнути необхідний для забезпечення нормальної життєдіяльності організму. Та він лише недавно був випробуваний на дорослих людях для лікування смертельних захворювань.
А от редагування сперматозоїдів, яйцеклітин або ембріонів — це зовсім інша річ — це успадковується і невідомі віддалені наслідки таких генетичних модифікацій. Саме тому такі зміни в геномі заборонені законом у більшості країн, та не у Китаї.
Тож, зважаючи на невелику тривалість дослідження, дуже малу кількість пацієнтів, неостаточні та неоднозначні результати, відсутність наукових публікацій — рано говорити цей метод спрацює чи ні. Та навіть якщо це так, є нюанси — люди які мають мутанті гени CCR5 мають більші ризики інфікування арбовірусами, які викликають Лихоманку Західного Нілу, та більш складно перебігає грип із вищим ризиком смерті.
#GeneEngineering #Genetcs #ГеннаІнженерія #Генетика
Джерело: https://bit.ly/2TNzR8I
Підготував: Oleksii Osipa
Страшний арахіс більше не страшний?
#INgenius #INgeniusEvidence #INgeniusNews
З 90-х років відзначається зростання поширеності алергії на арахіс. За даними експертів з Вашингтонського університету в Сіетлі, представленими на щорічному науковому конгресі Американського коледжу алергії, астми та імунології, імунотерапія пероральним препаратом AR101 дає результат в лікуванні алергії на арахіс.
PALISADE - перше успішне дослідження, яке пропонує терапію від алергії на арахіс!
Актуальність дослідження алергічних реакцій до арахісу обумовлена:
1) кількістю населення, яке страждає на алергію на арахіс (приблизно 300 млн осіб: у США — 3 млн, в Канаді — 360 тис., У Великій Британії — 665 тис., в Німеччині — 910 тис., В Італії — 640 тис., тобто 1,5—2% населення в середньому);
2) різким збільшенням кількості пацієнтів з сенсибілізацією. У 2010 року в США при дослідженні 5 тис. сімей сенсибілізацію до арахісу було виявлено у 1,4% дітей, в 2018 р - 2%, тоді як ще в 2000 р. цей показник становив 0,4%;
3) наявністю широкого спектру алергенів. Одне зерно арахісу містить 200 мг білку — тут не менше 32 різних протеїнів із алергенними властивостями;
4) різноманіттям клінічних проявів. Зазвичай симптоми виникають при пероральному вживанні арахісу та його продуктів, проте описані випадки контактної кропив'янки при використанні косметичних засобів, що містять арахіс. Найбільш часті прояви: оральний алергічний синдром, контактний дерматит, атопічний дерматит, напади бронхообструкції, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. У 50% дітей із алергією на арахіс клінічні прояви відзначаються анафілаксією, приблизно у 30% спостерігаються симптоми з боку двох систем органів, у 15-20% - трьох систем і у 1% - чотирьох систем. Слід відзначити, що в 20-30% випадків анафілаксія до арахісу протікає у вигляді біфазної реакції, при якій алергічні симптоми знову виникають через 1-8 години після зникнення початкових проявів;
5) наявністю високосенсибілізованних пацієнтів з реакцією навіть на сліди арахісу. У дослідженні, в якому оцінювали мінімальну дозу білку арахісу, здатного викликати алергічну реакцію у високосенсибілізованних пацієнтів, суб'єктивні симптоми виникали при дозі нижче 100 нг; об'єктивні симптоми фіксували при дозі 2 мг;
6) високою часткою пацієнтів із анафілаксією. в США зі 150 випадків смертей, пов'язаних з анафілаксією, 100 припадає на арахіс як фактор, що її спровокував; 150 тис. викликів невідкладної допомоги в рік пов'язані з алергічними реакціями на цей продукт;
7) високою поживною та смаковою цінністю продукту, а також його поширеністю. У США щорічне споживання арахісового масла становить 1175 тис. т в рік, в Європі - 550 тис. на рік.
Дослідження проводилося в 66 різних місцях в 10 країнах Північної Америки та Європи. Експерти провели дослідження 551 пацієнтів віком 4-55 років із алергією на арахіс. Досліджуваних випадковим чином поділили на 2 групи: в першій їм пропонували імунотерапію AR101, в другій - плацебо. Більшість учасників (496 осіб віком 4-17 років) становили діти та підлітки. З них 372 отримували імунотерапію, а 124 - плацебо. В результаті 67,2% учасників першої групи змогли прийняти 600 мг або більше арахісу та проявити резистентність до арахісу без обмеження дози. На момент початку дослідження вони могли приймати не більше 100 мг арахісу.
Імунотерапія не була ефективною для учасників старше 18 років. Вчені прийшли до висновку, що для боротьби з алергією на арахіс слід призначати імунотерапію AR101 дітям і підліткам.
Як заявив президент Американського коледжу алергії, астми та імунології доктор Тодд Махр, лікарі та сім'ї очікують схвалення FDA імунотерапії препаратом AR101.
Джерело: https://goo.gl/YMRGZH
Підготував: Alex Kolesnik
#INgenius #INgeniusEvidence #INgeniusNews
З 90-х років відзначається зростання поширеності алергії на арахіс. За даними експертів з Вашингтонського університету в Сіетлі, представленими на щорічному науковому конгресі Американського коледжу алергії, астми та імунології, імунотерапія пероральним препаратом AR101 дає результат в лікуванні алергії на арахіс.
PALISADE - перше успішне дослідження, яке пропонує терапію від алергії на арахіс!
Актуальність дослідження алергічних реакцій до арахісу обумовлена:
1) кількістю населення, яке страждає на алергію на арахіс (приблизно 300 млн осіб: у США — 3 млн, в Канаді — 360 тис., У Великій Британії — 665 тис., в Німеччині — 910 тис., В Італії — 640 тис., тобто 1,5—2% населення в середньому);
2) різким збільшенням кількості пацієнтів з сенсибілізацією. У 2010 року в США при дослідженні 5 тис. сімей сенсибілізацію до арахісу було виявлено у 1,4% дітей, в 2018 р - 2%, тоді як ще в 2000 р. цей показник становив 0,4%;
3) наявністю широкого спектру алергенів. Одне зерно арахісу містить 200 мг білку — тут не менше 32 різних протеїнів із алергенними властивостями;
4) різноманіттям клінічних проявів. Зазвичай симптоми виникають при пероральному вживанні арахісу та його продуктів, проте описані випадки контактної кропив'янки при використанні косметичних засобів, що містять арахіс. Найбільш часті прояви: оральний алергічний синдром, контактний дерматит, атопічний дерматит, напади бронхообструкції, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілаксія. У 50% дітей із алергією на арахіс клінічні прояви відзначаються анафілаксією, приблизно у 30% спостерігаються симптоми з боку двох систем органів, у 15-20% - трьох систем і у 1% - чотирьох систем. Слід відзначити, що в 20-30% випадків анафілаксія до арахісу протікає у вигляді біфазної реакції, при якій алергічні симптоми знову виникають через 1-8 години після зникнення початкових проявів;
5) наявністю високосенсибілізованних пацієнтів з реакцією навіть на сліди арахісу. У дослідженні, в якому оцінювали мінімальну дозу білку арахісу, здатного викликати алергічну реакцію у високосенсибілізованних пацієнтів, суб'єктивні симптоми виникали при дозі нижче 100 нг; об'єктивні симптоми фіксували при дозі 2 мг;
6) високою часткою пацієнтів із анафілаксією. в США зі 150 випадків смертей, пов'язаних з анафілаксією, 100 припадає на арахіс як фактор, що її спровокував; 150 тис. викликів невідкладної допомоги в рік пов'язані з алергічними реакціями на цей продукт;
7) високою поживною та смаковою цінністю продукту, а також його поширеністю. У США щорічне споживання арахісового масла становить 1175 тис. т в рік, в Європі - 550 тис. на рік.
Дослідження проводилося в 66 різних місцях в 10 країнах Північної Америки та Європи. Експерти провели дослідження 551 пацієнтів віком 4-55 років із алергією на арахіс. Досліджуваних випадковим чином поділили на 2 групи: в першій їм пропонували імунотерапію AR101, в другій - плацебо. Більшість учасників (496 осіб віком 4-17 років) становили діти та підлітки. З них 372 отримували імунотерапію, а 124 - плацебо. В результаті 67,2% учасників першої групи змогли прийняти 600 мг або більше арахісу та проявити резистентність до арахісу без обмеження дози. На момент початку дослідження вони могли приймати не більше 100 мг арахісу.
Імунотерапія не була ефективною для учасників старше 18 років. Вчені прийшли до висновку, що для боротьби з алергією на арахіс слід призначати імунотерапію AR101 дітям і підліткам.
Як заявив президент Американського коледжу алергії, астми та імунології доктор Тодд Махр, лікарі та сім'ї очікують схвалення FDA імунотерапії препаратом AR101.
Джерело: https://goo.gl/YMRGZH
Підготував: Alex Kolesnik