Виключення інфекції, алергії та первинних імунодефіцитів є важливою частиною диференційної діагностики у дуже маленьких дітей. Генетична панель може бути корисною для диференціації конкретної етіології захворювання у цій віковій групі.
Рівні фекального калпротектину підвищені у дітей із ЗЗК, але нормальні діапазони різняться в різних вікових групах. Ювенільні поліпи викликають ректальні кровотечі і значно підвищений рівень калпротектину, що слід враховувати при проведенні диференційної діагностики.
Пацієнтам із щойно діагностованою або хворобою Крона у стадії загострення рекомендований 6-8-тижневий курс ексклюзивного ентерального харчування, що призводить до індукції ремісії приблизно у 80% дітей. Дана відповідь еквівалентна реакції, що досягається за допомогою кортикостероїдів, але забезпечує вищі темпи регенерації слизової оболонки (https://bit.ly/2Eqvj21, https://bit.ly/2JzyN6n).
У детальному японському проспективному когортному дослідженні пацієнтів з індексом активності хвороби Крона (CDAI) ≤150 випадковим чином розподіляли на 6-меркаптопурин (0,5-1,5 мг / кг / добу, n = 30), елементарну дієту (≥ 900 ккал / день, n = 32) або группу із продовженням терапії 5-аміносаліцилатами (контроль, n = 33). Через 24 місяці 60%, 46,9% та 27,2% пацієнтів підтримували ремісію у відповідних групах (р <0,05 для обох активних груп порівняно з контрольною групою). Не було виявлено достовірних відмінностей між активними групами, і більше негативних ефектів спостерігалося у 6-меркаптопуринової групи (n = 3) порівняно з елементарною дієтою (https://bit.ly/2HwHWuy).
Підготувала Анастасія Моісєєнко до World Inflammatory Bowel Disease Day (Всесвітнього дня боротьби з запальними захворюваннями кишківника)
Хочете дізнатися більше про кишечник та запальні захворювання кишечника?
Приходь на наш лекторій Kyiv IBD Day vol.3!
Якщо Ви не встигли зареєструватись, але хочете відвідати подію, вже відкрита РЕЄСТРАЦІЯ НА ЧЕРГУ!
Переходьте за посиланням: https://bit.ly/2VP2eYE
Рівні фекального калпротектину підвищені у дітей із ЗЗК, але нормальні діапазони різняться в різних вікових групах. Ювенільні поліпи викликають ректальні кровотечі і значно підвищений рівень калпротектину, що слід враховувати при проведенні диференційної діагностики.
Пацієнтам із щойно діагностованою або хворобою Крона у стадії загострення рекомендований 6-8-тижневий курс ексклюзивного ентерального харчування, що призводить до індукції ремісії приблизно у 80% дітей. Дана відповідь еквівалентна реакції, що досягається за допомогою кортикостероїдів, але забезпечує вищі темпи регенерації слизової оболонки (https://bit.ly/2Eqvj21, https://bit.ly/2JzyN6n).
У детальному японському проспективному когортному дослідженні пацієнтів з індексом активності хвороби Крона (CDAI) ≤150 випадковим чином розподіляли на 6-меркаптопурин (0,5-1,5 мг / кг / добу, n = 30), елементарну дієту (≥ 900 ккал / день, n = 32) або группу із продовженням терапії 5-аміносаліцилатами (контроль, n = 33). Через 24 місяці 60%, 46,9% та 27,2% пацієнтів підтримували ремісію у відповідних групах (р <0,05 для обох активних груп порівняно з контрольною групою). Не було виявлено достовірних відмінностей між активними групами, і більше негативних ефектів спостерігалося у 6-меркаптопуринової групи (n = 3) порівняно з елементарною дієтою (https://bit.ly/2HwHWuy).
Підготувала Анастасія Моісєєнко до World Inflammatory Bowel Disease Day (Всесвітнього дня боротьби з запальними захворюваннями кишківника)
Хочете дізнатися більше про кишечник та запальні захворювання кишечника?
Приходь на наш лекторій Kyiv IBD Day vol.3!
Якщо Ви не встигли зареєструватись, але хочете відвідати подію, вже відкрита РЕЄСТРАЦІЯ НА ЧЕРГУ!
Переходьте за посиланням: https://bit.ly/2VP2eYE
Антитромбоцитарний препарат тикагрелор продемонстрував бактерицидну активність проти стійких до антибіотиків грампозитивних бактерій, які становлять загрозу для здоров'я людини, включаючи стійкий до метициліну Staphylococcus aureus (MRSA). Він може представляти новий клас антибіотиків проти мультирезистентних стафілококів або ентерококів, як свідчать нові дослідження
#INgenius #INgeniusNews
"Антибактеріальні властивості тикагрелору, здається, не пов'язані з його антитромбоцитарною активністю та не зустрічаються серед інших антиагрегантів на зразок клопідогрелю, — прокоментував Патріціо Ланцелотті, доктор медичних наук Льєжського університету, Бельгія. — Цей новий механізм потенційно відкриває двері до нового класу антибіотиків, які терміново потрібні, оскільки все більше бактерій стають стійкими до нинішніх препаратів".
Дослідники кажуть, що їхні висновки вимагають подальшого дослідження, включаючи рандомізовані клінічні випробування, які порівнюють захисну активність тикагрелору з іншими антитромбоцитарними препаратами проти грампозитивної бактеріальної інфекції у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.
Вчені провели дослідження після того, як помітили, що серед пацієнтів з гострим коронарним синдромом та легеневими інфекціями, які отримували інтенсивну терапію, виживання виявилося більш імовірним з тикагрелором, ніж з іншим антиагрегантним засобом.
Дослідники провели серію досліджень in vitro та виявили, що препарат був дуже активним відносно S.aureus, включаючи MRSA.
"MRSA є величезною проблемою через невелику кількість доступних лікарських засобів, але в лабораторії тикагелор убив MRSA швидше, ніж ванкоміцин, - зазначив Ланцелотті. — Він також показав хорошу активність проти Enterococcus, який може викликати бактеріальний ендокардит або інфекцію, пов’язану з серцевими пристроями. Ці бактерії часто мають високу стійкість до антибіотиків, тому такі інфекції дуже важко вилікувати", — додав він.
Субтерапевтична бактерицидна концентрація тикагрелору (10 мкг / мл) у поєднанні з ванкоміцином (4 мкг / мл) знищила приблизно 50% початкового інокуляту MRSA, демонструючи синергічну активність. Тикагрелор також збільшував бактерицидну активність рифампіцину (декількох марок), ципрофлоксацину (декількох марок) і ванкоміцину (кілька марок) в аналізі диско-дифузійним методом.
"Найбільш відповідна доза тикагрелору для антибактеріальної дії є занадто високою щодо антитромбоцитарної дії, тому вона матиме високий ризик кровотечі, — сказав Ланцелотті. — Таким чином, щоб отримати антибактеріальний ефект без кровотечі, ми трохи змінили молекулу тикагрелору, внаслідок чого він втрачає антитромбоцитарний ефект, але зберігає антибактеріальну дію. Ми також досліджуємо різні сполуки на основі тикагрелору".
#тикагрелор #антибіотик #дослідження #інфекції # MRSA #антитромбоцитарний
Джерело: https://wb.md/2Jt6kPP
Переклад та адаптація : Kateryna Slyviak
#INgenius #INgeniusNews
"Антибактеріальні властивості тикагрелору, здається, не пов'язані з його антитромбоцитарною активністю та не зустрічаються серед інших антиагрегантів на зразок клопідогрелю, — прокоментував Патріціо Ланцелотті, доктор медичних наук Льєжського університету, Бельгія. — Цей новий механізм потенційно відкриває двері до нового класу антибіотиків, які терміново потрібні, оскільки все більше бактерій стають стійкими до нинішніх препаратів".
Дослідники кажуть, що їхні висновки вимагають подальшого дослідження, включаючи рандомізовані клінічні випробування, які порівнюють захисну активність тикагрелору з іншими антитромбоцитарними препаратами проти грампозитивної бактеріальної інфекції у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.
Вчені провели дослідження після того, як помітили, що серед пацієнтів з гострим коронарним синдромом та легеневими інфекціями, які отримували інтенсивну терапію, виживання виявилося більш імовірним з тикагрелором, ніж з іншим антиагрегантним засобом.
Дослідники провели серію досліджень in vitro та виявили, що препарат був дуже активним відносно S.aureus, включаючи MRSA.
"MRSA є величезною проблемою через невелику кількість доступних лікарських засобів, але в лабораторії тикагелор убив MRSA швидше, ніж ванкоміцин, - зазначив Ланцелотті. — Він також показав хорошу активність проти Enterococcus, який може викликати бактеріальний ендокардит або інфекцію, пов’язану з серцевими пристроями. Ці бактерії часто мають високу стійкість до антибіотиків, тому такі інфекції дуже важко вилікувати", — додав він.
Субтерапевтична бактерицидна концентрація тикагрелору (10 мкг / мл) у поєднанні з ванкоміцином (4 мкг / мл) знищила приблизно 50% початкового інокуляту MRSA, демонструючи синергічну активність. Тикагрелор також збільшував бактерицидну активність рифампіцину (декількох марок), ципрофлоксацину (декількох марок) і ванкоміцину (кілька марок) в аналізі диско-дифузійним методом.
"Найбільш відповідна доза тикагрелору для антибактеріальної дії є занадто високою щодо антитромбоцитарної дії, тому вона матиме високий ризик кровотечі, — сказав Ланцелотті. — Таким чином, щоб отримати антибактеріальний ефект без кровотечі, ми трохи змінили молекулу тикагрелору, внаслідок чого він втрачає антитромбоцитарний ефект, але зберігає антибактеріальну дію. Ми також досліджуємо різні сполуки на основі тикагрелору".
#тикагрелор #антибіотик #дослідження #інфекції # MRSA #антитромбоцитарний
Джерело: https://wb.md/2Jt6kPP
Переклад та адаптація : Kateryna Slyviak
Як гриби, котрими вкрите тіло, впливають на здоров’я?
#INgenius #INgeniusNews
Після широкого вивчення «бактеріальних мешканців» тіла людини, дослідники приходять до того, що наші сусіди гриби можуть сприяти запальним захворюванням кишечника та іншим станам.
Зв'язки між різними частинами людського тіла повні несподіванок, але ось той, який ви, можливо, ніколи не враховували: чи може що, етіологічний фактор лупи на голові, також викликати захворювання травної системи?
Це ще одна таємниця, яку вчені намагаються розгадати шляхом дослідження грибів, які живуть у кишечнику. Хоча бактерії, які колонізують кишечник, були науковим акцентом вже більше десяти років, гриби зараз привертають все більше уваги.
В цих дослідженнях було виявлено вражаючі зв'язки між грибами та декількома хронічними захворюваннями, включаючи хворобу Крона та виразковий коліт. Типово для медичної науки, просте пояснення цього факту малоймовірне.
Але потенціал поліпшення життя сотень тисяч пацієнтів і розкриття складних процесів, які ми ніколи не усвідомлювали, які лежали в основі цих захворювань, зробили царство грибів цікавим для медичних досліджень.
«Це дуже захоплююча сфера науки, до якої потрібно залучатись», — сказав David Underhill (Девід Андерхілл), науковий керівник з досліджень запальних захворювань кишечника в медичному центрі Cedars-Sinai в Лос-Анджелесі.
Він та його команда досліджують зв'язок між грибами в кишечнику та запальними процесами шлунково-кишкового тракту на зразок хвороби Крона: «Я думаю, що протягом наступних п'яти рокі ми будемо розвивати зовсім інше розуміння цієї області».
У травному тракті мешкають трильйони бактерій, аж до 100 різних видів. Кількість грибів обчислюється сотнями тисяч, причому їх лише кілька різних видів. Протягом багатьох років грибам не надавали великого наукового значення.
Тепер, коли наше розуміння бактеріального мікробіома стало кращим, дослідники звернули свою увагу на гриби, які дехто називає мікобіомом. Швидко стало очевидно, що ці організми відіграють особливу роль в нашому здоров'ї.
Один із родів грибів, який досліджує доктор Андерхілл — це Malassezia. Незважаючи на те, що його назва може бути вам незнайомою, в даний час ви покриті ним.
Цей гриб є на здоровому людському тілі. Він колонізує шкіру незабаром після народження. У деяких людей Malassezia на шкірі голови викликає подразнення, через яке виникає лупа.
Але він також проживає і всередині наших тіл, уздовж травного тракту. Нещодавно доктор Андерхілл і його колеги опублікували дослідження в журналі «Cell Host & Microbe» («Клітина-господар & Мікроб»), в якому було розглянуто зв'язок між Malassezia в кишечнику та хворобою Крона.
У людей з хворобою Крона були виявлені високі концентрації Malassezia на стінках кишечника, в той час як у здорових пацієнтів їх практично не було. Потім дослідники продемонстрували, що просто додавання цього типу грибів до кишечника, принаймні, у мишей було достатньо для того, щоб загострити запалення, яке спостерігається при хворобі Крона.
Ця робота заснована на зростаючій кількості доказів, що пов'язують гриби із запальними захворюваннями кишечника. Ще в 2010 році дослідники повідомили, що протигрибкові препарати допомогли пацієнтам з ЗЗК досягти ремісії. До 2012 року, зокрема, було виявлено, що Malassezia асоціюється з цими видами захворювань.
У 2016 році у Франції було опубліковано дослідження, яке показало, що популяції грибів у людей із захворюваннями кишечника були різко відмінні від таких у здорових пацієнтів.
«Це невеликі фрагменти, які ми збираємо разом», — сказав Mathias L. Richard (Матіас Л. Річард), мікробіолог з Micalis Institute (Інститут Мікаліс у Франції) та співавтор цього дослідження. Йдуть перегони, щоб встановити ці зв'язки і додати їх до вже існуючих доказів, адже результати можуть допомогти сотням тисяч людей.
Наприклад, хвороба Крона зазвичай лікується за допомогою протизапальних препаратів, відомих як інгібітори фактору некрозу пухлин (ФНП). Але, за даними Фонду хвороби Крона та коліту, ці методи лікування ефективні приблизно для 60% пацієнтів.
#INgenius #INgeniusNews
Після широкого вивчення «бактеріальних мешканців» тіла людини, дослідники приходять до того, що наші сусіди гриби можуть сприяти запальним захворюванням кишечника та іншим станам.
Зв'язки між різними частинами людського тіла повні несподіванок, але ось той, який ви, можливо, ніколи не враховували: чи може що, етіологічний фактор лупи на голові, також викликати захворювання травної системи?
Це ще одна таємниця, яку вчені намагаються розгадати шляхом дослідження грибів, які живуть у кишечнику. Хоча бактерії, які колонізують кишечник, були науковим акцентом вже більше десяти років, гриби зараз привертають все більше уваги.
В цих дослідженнях було виявлено вражаючі зв'язки між грибами та декількома хронічними захворюваннями, включаючи хворобу Крона та виразковий коліт. Типово для медичної науки, просте пояснення цього факту малоймовірне.
Але потенціал поліпшення життя сотень тисяч пацієнтів і розкриття складних процесів, які ми ніколи не усвідомлювали, які лежали в основі цих захворювань, зробили царство грибів цікавим для медичних досліджень.
«Це дуже захоплююча сфера науки, до якої потрібно залучатись», — сказав David Underhill (Девід Андерхілл), науковий керівник з досліджень запальних захворювань кишечника в медичному центрі Cedars-Sinai в Лос-Анджелесі.
Він та його команда досліджують зв'язок між грибами в кишечнику та запальними процесами шлунково-кишкового тракту на зразок хвороби Крона: «Я думаю, що протягом наступних п'яти рокі ми будемо розвивати зовсім інше розуміння цієї області».
У травному тракті мешкають трильйони бактерій, аж до 100 різних видів. Кількість грибів обчислюється сотнями тисяч, причому їх лише кілька різних видів. Протягом багатьох років грибам не надавали великого наукового значення.
Тепер, коли наше розуміння бактеріального мікробіома стало кращим, дослідники звернули свою увагу на гриби, які дехто називає мікобіомом. Швидко стало очевидно, що ці організми відіграють особливу роль в нашому здоров'ї.
Один із родів грибів, який досліджує доктор Андерхілл — це Malassezia. Незважаючи на те, що його назва може бути вам незнайомою, в даний час ви покриті ним.
Цей гриб є на здоровому людському тілі. Він колонізує шкіру незабаром після народження. У деяких людей Malassezia на шкірі голови викликає подразнення, через яке виникає лупа.
Але він також проживає і всередині наших тіл, уздовж травного тракту. Нещодавно доктор Андерхілл і його колеги опублікували дослідження в журналі «Cell Host & Microbe» («Клітина-господар & Мікроб»), в якому було розглянуто зв'язок між Malassezia в кишечнику та хворобою Крона.
У людей з хворобою Крона були виявлені високі концентрації Malassezia на стінках кишечника, в той час як у здорових пацієнтів їх практично не було. Потім дослідники продемонстрували, що просто додавання цього типу грибів до кишечника, принаймні, у мишей було достатньо для того, щоб загострити запалення, яке спостерігається при хворобі Крона.
Ця робота заснована на зростаючій кількості доказів, що пов'язують гриби із запальними захворюваннями кишечника. Ще в 2010 році дослідники повідомили, що протигрибкові препарати допомогли пацієнтам з ЗЗК досягти ремісії. До 2012 року, зокрема, було виявлено, що Malassezia асоціюється з цими видами захворювань.
У 2016 році у Франції було опубліковано дослідження, яке показало, що популяції грибів у людей із захворюваннями кишечника були різко відмінні від таких у здорових пацієнтів.
«Це невеликі фрагменти, які ми збираємо разом», — сказав Mathias L. Richard (Матіас Л. Річард), мікробіолог з Micalis Institute (Інститут Мікаліс у Франції) та співавтор цього дослідження. Йдуть перегони, щоб встановити ці зв'язки і додати їх до вже існуючих доказів, адже результати можуть допомогти сотням тисяч людей.
Наприклад, хвороба Крона зазвичай лікується за допомогою протизапальних препаратів, відомих як інгібітори фактору некрозу пухлин (ФНП). Але, за даними Фонду хвороби Крона та коліту, ці методи лікування ефективні приблизно для 60% пацієнтів.
Також препарати є дорогими. Курс лікування анти-ФНП препаратом «Humira» («Хуміра») може коштувати до 38 000 доларів на рік (для застрахованих пацієнтів США).
Однак, вже зараз не остаточно доведений зв'язок між хворобою Крона і Malassezia створює ймовірність того, що щось настільки просте, як звичайне протигрибковий препарат, може допомогти і знищити гриби, і тим самим прибрати запалення. Доктор Андерхілл та його колеги вже розпочали клінічні випробування, і це лише одна з багатьох команд, які прагнуть перевірити цю ідею.
Учені в Монреалі проводять аналогічне клінічне випробування, лікувальний етап якого почнеться вже цього літа — за словами Martin Laurence (Мартін Лоуренс), дослідника і творця «The Malassezia Project», який відстежує дослідження цього конкретного виду грибів.
Це не просто запальні захворювання кишечника, які були пов'язані з мікобіомом. Дослідження, опубліковане минулого року, показало, що зміна складу кишкових грибів у мишей посилює симптоми астми. Деякі ранні дані свідчать про зв'язок між грибковими захворюваннями та раком передміхурової залози.
«Технологія вдосконалюється з кожним роком, ми стаємо кращими і краще визначаємо організми та їх роль в лікуванні хвороб й симптомів», — сказав Dr. J. Curtis Nickel (доктор Дж. Кертіс Нікель), уролог з Queen’s University (Королівський університет в Канаді).
Доктор Нікель є співавтором майбутнього дослідження, яке передбачає зв'язок між Malassezia та інтерстиційним циститом, хронічним і болісним станом сечового міхура. Він сказав, що наступним кроком для багатьох дослідників стане вивчення того, як ці гриби взаємодіють з іншими організмами, які живуть поруч з ними та піддаються їх впливу.
«Я підозрюю, що це взаємодія всіх різних бактерій, грибів і вірусів, — сказав доктор Нікель. — Нездорова популяція цих мікроорганізмів загострює захворювання і, можливо, навіть — викликає його. Але до цього ми ще не прийшли».
Незважаючи на те, що ми далекі від того, щоб оголосити протигрибкові засоби панацеєю від захворювань кишечника, вчені з оптимізмом вважають, що подальші дослідження мікобіома допоможуть розгадати таємниці, пов'язані з цими запальними захворюваннями, і навіть зможуть запропонувати нові форми та методи лікування.
«Коли ви говорите про це дослідження людям, які мають ці захворювання, це схоже на промінь світла в темряві. Це нова надія», — сказав доктор Річард.
Джерело: https://u.to/YH1AFQ
Переклад: Sophia Zhurba
Адаптація: Oleksii Osipa
#Malassezia #Маласезія #ХК #мікобіом #НВК #IBD #ЗЗК #хворобаКрона #коліт
Однак, вже зараз не остаточно доведений зв'язок між хворобою Крона і Malassezia створює ймовірність того, що щось настільки просте, як звичайне протигрибковий препарат, може допомогти і знищити гриби, і тим самим прибрати запалення. Доктор Андерхілл та його колеги вже розпочали клінічні випробування, і це лише одна з багатьох команд, які прагнуть перевірити цю ідею.
Учені в Монреалі проводять аналогічне клінічне випробування, лікувальний етап якого почнеться вже цього літа — за словами Martin Laurence (Мартін Лоуренс), дослідника і творця «The Malassezia Project», який відстежує дослідження цього конкретного виду грибів.
Це не просто запальні захворювання кишечника, які були пов'язані з мікобіомом. Дослідження, опубліковане минулого року, показало, що зміна складу кишкових грибів у мишей посилює симптоми астми. Деякі ранні дані свідчать про зв'язок між грибковими захворюваннями та раком передміхурової залози.
«Технологія вдосконалюється з кожним роком, ми стаємо кращими і краще визначаємо організми та їх роль в лікуванні хвороб й симптомів», — сказав Dr. J. Curtis Nickel (доктор Дж. Кертіс Нікель), уролог з Queen’s University (Королівський університет в Канаді).
Доктор Нікель є співавтором майбутнього дослідження, яке передбачає зв'язок між Malassezia та інтерстиційним циститом, хронічним і болісним станом сечового міхура. Він сказав, що наступним кроком для багатьох дослідників стане вивчення того, як ці гриби взаємодіють з іншими організмами, які живуть поруч з ними та піддаються їх впливу.
«Я підозрюю, що це взаємодія всіх різних бактерій, грибів і вірусів, — сказав доктор Нікель. — Нездорова популяція цих мікроорганізмів загострює захворювання і, можливо, навіть — викликає його. Але до цього ми ще не прийшли».
Незважаючи на те, що ми далекі від того, щоб оголосити протигрибкові засоби панацеєю від захворювань кишечника, вчені з оптимізмом вважають, що подальші дослідження мікобіома допоможуть розгадати таємниці, пов'язані з цими запальними захворюваннями, і навіть зможуть запропонувати нові форми та методи лікування.
«Коли ви говорите про це дослідження людям, які мають ці захворювання, це схоже на промінь світла в темряві. Це нова надія», — сказав доктор Річард.
Джерело: https://u.to/YH1AFQ
Переклад: Sophia Zhurba
Адаптація: Oleksii Osipa
#Malassezia #Маласезія #ХК #мікобіом #НВК #IBD #ЗЗК #хворобаКрона #коліт
УВАГА! РОЗІГРАШ!
Друзі, на численні прохання ми розігруємо 👉ЧОТИРИ 👈 квитки на безкоштовну участь на нашу подію INspeak: МВА в медицині!
ДВА квитки будуть розіграні у мережі Facebook та ДВА квитки в Instagram.
Для участі у розіграші переходь за посиланнями:
✔ Instagram (https://bit.ly/2Woywt3);
✔ Facebook (https://bit.ly/2wmJgtm).
📌 Результати конкурсу будуть оголошені 3 червня.
Нехай щастить!
P. S. Заходьте одразу в дві соцмережі та беріть участь у розіграші! Збільшіть свої шанси)
Друзі, на численні прохання ми розігруємо 👉ЧОТИРИ 👈 квитки на безкоштовну участь на нашу подію INspeak: МВА в медицині!
ДВА квитки будуть розіграні у мережі Facebook та ДВА квитки в Instagram.
Для участі у розіграші переходь за посиланнями:
✔ Instagram (https://bit.ly/2Woywt3);
✔ Facebook (https://bit.ly/2wmJgtm).
📌 Результати конкурсу будуть оголошені 3 червня.
Нехай щастить!
P. S. Заходьте одразу в дві соцмережі та беріть участь у розіграші! Збільшіть свої шанси)
Попередження ВІЛу та ряду інших вірусів стане можливим?
#INgenius #INgeniusNews
Вакцини запобігають мільйонам смертей на рік та стали ефективними в елімінації багатьох хвороб на планеті. Проте доведено, що дуже важко, або навіть неможливо, розробити ефективні вакцини проти ряду вірусів.
Незважаючи на десятиліття досліджень, немає жодної схваленої вакцини, що забезпечує довгостроковий захист від грипу, вірусу Епштейна-Барра (ВЕБ) або респіраторно-синцитіального вірусу (РСВ), поширеного збудника, що викликає інфекції дихальних шляхів.
В останні роки кілька груп вчених дослідили інший підхід: використовуючи антитіло-генеровані В-клітини імунної системи та методику CRISPR, можна «налаштувати» імунні клітини таким чином, щоб ті продукували власні АТ проти вірусів.
Остання команда вчених, що реалізувала вище описане, успішно модифікувала B-клітини людини і миші для експресії антитіл, спрямованих на ВІЛ, ВЕБ, вірус грипу та РСВ. Дослідники також продемонстрували, що сконструйовані В-клітини захищають від РСВ мишачої моделі інфекції. Про такі результати було повідомлено в журналі Science Immunology.
Щоб змінити клітини, Justin Taylor, імунолог у Fred Hutchinson Cancer Research Center і його команда використали антитіла, які довели свою ефективність проти кожного з чотирьох вірусів у попередніх дослідженнях. Вони використовували звичайну методику CRISPR для вставки ДНК, що кодує потрібне антитіло, в невеликий розріз, виконаний в генах антитіл первинних людських В-клітин.
«Вставка» було виконана таким чином, щоб експресія нового білка антитіла регулювалася власним промотором клітин, дозволяючи клітинам виробляти його так, як вони це зазвичай й роблять, наприклад, після активації вірусними антигенами. Потім вони диференціювали таку кількість клітин, скільки було можливо, на плазменні В-клітини, які як експресують антитіла на своїй клітинній поверхні, так і секретують їх.
Вчені зазначають, що експермент досі не завершений. З їхніх слів, «Необхідно збільшити тривалість експресії антитіл. Краще розуміння умов культивування В-клітин нам допоможе рухатись впевненіше в цьому напрямку. Проте, початкові результати вже є обнадійливими».
"Одна річ, яку ми повністю ігнорували в цьому дослідженні, це безпека того, що ми робимо. Ми мусимо переконатися, що впровадження такого виду попередження вірусних захворювань не нестиме до жодного негативного ефекту, пов’язаного з використанням CRISPR-Cas9», — говорить він.
#вакцина #вірус #грип #ВІЛ #CRISPR #імунологія
#AZlotnykArticle
Джерело: https://bit.ly/2YKrdJO
Зображення: https://bit.ly/2YKrdJO
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
#INgenius #INgeniusNews
Вакцини запобігають мільйонам смертей на рік та стали ефективними в елімінації багатьох хвороб на планеті. Проте доведено, що дуже важко, або навіть неможливо, розробити ефективні вакцини проти ряду вірусів.
Незважаючи на десятиліття досліджень, немає жодної схваленої вакцини, що забезпечує довгостроковий захист від грипу, вірусу Епштейна-Барра (ВЕБ) або респіраторно-синцитіального вірусу (РСВ), поширеного збудника, що викликає інфекції дихальних шляхів.
В останні роки кілька груп вчених дослідили інший підхід: використовуючи антитіло-генеровані В-клітини імунної системи та методику CRISPR, можна «налаштувати» імунні клітини таким чином, щоб ті продукували власні АТ проти вірусів.
Остання команда вчених, що реалізувала вище описане, успішно модифікувала B-клітини людини і миші для експресії антитіл, спрямованих на ВІЛ, ВЕБ, вірус грипу та РСВ. Дослідники також продемонстрували, що сконструйовані В-клітини захищають від РСВ мишачої моделі інфекції. Про такі результати було повідомлено в журналі Science Immunology.
Щоб змінити клітини, Justin Taylor, імунолог у Fred Hutchinson Cancer Research Center і його команда використали антитіла, які довели свою ефективність проти кожного з чотирьох вірусів у попередніх дослідженнях. Вони використовували звичайну методику CRISPR для вставки ДНК, що кодує потрібне антитіло, в невеликий розріз, виконаний в генах антитіл первинних людських В-клітин.
«Вставка» було виконана таким чином, щоб експресія нового білка антитіла регулювалася власним промотором клітин, дозволяючи клітинам виробляти його так, як вони це зазвичай й роблять, наприклад, після активації вірусними антигенами. Потім вони диференціювали таку кількість клітин, скільки було можливо, на плазменні В-клітини, які як експресують антитіла на своїй клітинній поверхні, так і секретують їх.
Вчені зазначають, що експермент досі не завершений. З їхніх слів, «Необхідно збільшити тривалість експресії антитіл. Краще розуміння умов культивування В-клітин нам допоможе рухатись впевненіше в цьому напрямку. Проте, початкові результати вже є обнадійливими».
"Одна річ, яку ми повністю ігнорували в цьому дослідженні, це безпека того, що ми робимо. Ми мусимо переконатися, що впровадження такого виду попередження вірусних захворювань не нестиме до жодного негативного ефекту, пов’язаного з використанням CRISPR-Cas9», — говорить він.
#вакцина #вірус #грип #ВІЛ #CRISPR #імунологія
#AZlotnykArticle
Джерело: https://bit.ly/2YKrdJO
Зображення: https://bit.ly/2YKrdJO
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
Психогенна пурпура
#INgeniusRare #INgeniusOrphanDisease #рідкісніхвороби
Більш ніж півстоліття тому Гардрнер та Даймонд описали випадки появи болючих синців, що часто виникали без попереднього травмування та супроводжувались еритемою та набряками, що прогресували (https://tinyurl.com/y5wsh8ye). При цьому, показники коагулограми та загального аналізу крові знаходилися в межах норми. Вони припустили, що цей патологічний стан було зумовлено аутосенсибілізацією еритроцитів. Як вони це виявили? Вводили внутрішньошкірно пацієнтам їх власні еритроцити та спостерігали за реакцією. Якщо в контрольній групі її не було (цілком очікувано), то у хворих ін’єкція супроводжувалась появою еритеми, що мала тенденцію до прогресування та розростання протягом наступних кількох годин та навіть днів. Методика проста, але інформативна, а тому подекуди використовується з метою діагностики цього синдрому й досі (https://tinyurl.com/y3uhrtq5).
Та найцікавішим в цьому синдромі є асоціація шкірного висипу із психіатричною симптоматикою. Найчастіше в літературі синдром Гарднера — Даймонда можна зустріти під назвою «психогенна пурпура». При цьому, як не дивно, симптоматика у таких хворих може бути вкрай гетерогенною: депресія, тривожні розлади, іпохондрія, розлади статевої чи харчової поведінки тощо. Як саме ці стани впливають на розвиток патологічного процесу досі достеменно не відомо. Існують гіпотези, які припускають, що асоційований з цими розладами стрес супроводжується підвищенням рівнем глюкокортикоїдів та катехоламінів, що може впливати на процеси згортання крові, зокрема фібринолізу. При цьому, до кінця не з’ясовано те, який саме має бути рівень стресу в людини, щоб запустити аутоімунні механізми.
Суть патогенезу синдрому Гарднера — Даймонда полягає в аутосенсибілізації еритроцитів, про яку вже згадувалося вище. Якщо бути точнішими, в цій ситуації вирішальну роль грає аутосенсибілізація до фосфатидилсерину — фософоліпідного компоненту клітинної мембрани еритроцитів. В клітинних мембранах вони зосереджені на внутрішніх їх частинах. Відповідно, якщо з тих чи інших причин вони переміщаються на зовнішню поверхню мембрани (де їм не місце), вони спричиняють апоптоз. Вченим вдалося встановити, що у хворих із психогенною пурпурою близько 50% еритроцитарного фосфатидилсерину було знайдено на зовнішньому боці мембрани.
Варто зазначити, що синдром Гарднера — Даймонда — це діагноз, що ставиться методом виключення. Він потребує дуже ретельної диференційної діагностики.
Специфічного лікування для синдрому Гарднера — Даймонда немає, лише симптоматичне. Зокрема, непогано зарекомендували себе психотерапія, антидепресанти, антигістамінні препарати, кортикостероїди, гормони. Зважаючи на психогенну природу захворювання, в окремих випадках цілком виправданим є використання плацебо.
Джерела:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5544053/
https://rarediseases.info.nih.gov/diseases/6481/gardner-diamond-syndrome
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2528627/
Підготувала: Діана Жегестовська
#INgeniusRare #INgeniusOrphanDisease #рідкісніхвороби
Більш ніж півстоліття тому Гардрнер та Даймонд описали випадки появи болючих синців, що часто виникали без попереднього травмування та супроводжувались еритемою та набряками, що прогресували (https://tinyurl.com/y5wsh8ye). При цьому, показники коагулограми та загального аналізу крові знаходилися в межах норми. Вони припустили, що цей патологічний стан було зумовлено аутосенсибілізацією еритроцитів. Як вони це виявили? Вводили внутрішньошкірно пацієнтам їх власні еритроцити та спостерігали за реакцією. Якщо в контрольній групі її не було (цілком очікувано), то у хворих ін’єкція супроводжувалась появою еритеми, що мала тенденцію до прогресування та розростання протягом наступних кількох годин та навіть днів. Методика проста, але інформативна, а тому подекуди використовується з метою діагностики цього синдрому й досі (https://tinyurl.com/y3uhrtq5).
Та найцікавішим в цьому синдромі є асоціація шкірного висипу із психіатричною симптоматикою. Найчастіше в літературі синдром Гарднера — Даймонда можна зустріти під назвою «психогенна пурпура». При цьому, як не дивно, симптоматика у таких хворих може бути вкрай гетерогенною: депресія, тривожні розлади, іпохондрія, розлади статевої чи харчової поведінки тощо. Як саме ці стани впливають на розвиток патологічного процесу досі достеменно не відомо. Існують гіпотези, які припускають, що асоційований з цими розладами стрес супроводжується підвищенням рівнем глюкокортикоїдів та катехоламінів, що може впливати на процеси згортання крові, зокрема фібринолізу. При цьому, до кінця не з’ясовано те, який саме має бути рівень стресу в людини, щоб запустити аутоімунні механізми.
Суть патогенезу синдрому Гарднера — Даймонда полягає в аутосенсибілізації еритроцитів, про яку вже згадувалося вище. Якщо бути точнішими, в цій ситуації вирішальну роль грає аутосенсибілізація до фосфатидилсерину — фософоліпідного компоненту клітинної мембрани еритроцитів. В клітинних мембранах вони зосереджені на внутрішніх їх частинах. Відповідно, якщо з тих чи інших причин вони переміщаються на зовнішню поверхню мембрани (де їм не місце), вони спричиняють апоптоз. Вченим вдалося встановити, що у хворих із психогенною пурпурою близько 50% еритроцитарного фосфатидилсерину було знайдено на зовнішньому боці мембрани.
Варто зазначити, що синдром Гарднера — Даймонда — це діагноз, що ставиться методом виключення. Він потребує дуже ретельної диференційної діагностики.
Специфічного лікування для синдрому Гарднера — Даймонда немає, лише симптоматичне. Зокрема, непогано зарекомендували себе психотерапія, антидепресанти, антигістамінні препарати, кортикостероїди, гормони. Зважаючи на психогенну природу захворювання, в окремих випадках цілком виправданим є використання плацебо.
Джерела:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5544053/
https://rarediseases.info.nih.gov/diseases/6481/gardner-diamond-syndrome
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2528627/
Підготувала: Діана Жегестовська
FDA схвалила генну терапію в 2,1 мільйона доларів, що робить її найдорожчим у світі препаратом
#INgenius #INgeniusNews
Американська адміністрація з питань харчових продуктів і медикаментів 24 травня, 2019 року — схвалила Zolgensma, першу генну терапію, призначену для лікування дітей, молодших двох років, зі спінальною м'язовою атрофією (SMA), найбільш важкою формою SMA і провідною генетичною причиною дитячої смертності.
Терапія, Zolgensma, є одноразовим лікуванням спінальної м'язової атрофії, хворобою виснаження м'язів і провідною генетичною причиною дитячої смертності, яка впливає на кожні 11000 народжень.
Компанія Novartis заявила, що лікування обійдеться в $ 2,1 млн. — або $ 425 тис. на рік протягом п'яти років. В своїй заяві фармфірма оголосила, що "тісно співпрацює зі страховиками, щоб створити 5-річні угоди, засновані на успішності лікування".
SMA є рідкісним генетичним захворюванням, викликаним мутацією в гені виживаючого моторного нейрона 1 (SMN1). Ген кодує білок моторного нейрона виживання (SMN) — білок, що знаходиться по всьому тілу, що є критичним для підтримки та функціонування спеціалізованих нервових клітин — рухових нейронів. Рухові нейрони головного і спинного мозку контролюють рух м'язів по всьому тілу. Якщо функціонального білка SMN недостатньо, то моторні нейрони гинуть, що призводить до виснажливої і часто смертельної м'язової слабкості. Діти з цим станом мають проблеми з триманням голови, ковтанням та диханням. Ці симптоми можуть бути при народженні або з’явитися у віці 6 місяців.
Zolgensma показаний для лікування дітей віком до двох років з SMA. Продукт являє собою адено-асоційовану генну терапію на основі вірусних векторів, яка спрямована на причину SMA. Вектор доставляє повністю функціональну копію людського SMN гена в цільові клітини рухового нейрона. Одноразове внутрішньовенне введення Zolgensma призводить до експресії білка SMN у рухових нейронах дитини, що покращує рух і функцію м'язів і виживання дитини з SMA. Дозування визначається виходячи з ваги пацієнта.
Раціоналізуючи дорогу ціну, Novartis сказав, що одноразове лікування коштує на 50% менше, ніж 10-річна вартість поточного хронічного лікування захворювання.
Іншим поточним лікуванням спинномозкової атрофії у дітей і дорослих є Spinraza компанії Biogen, яка має ціну в 750 000 доларів за перший рік і 375 000 доларів щорічно після цього. Акції Biogen знизилися більш ніж на 1% у п'ятницю, 24 травня.
Найбільш поширеними побічними ефектами Zolgensma є підвищення ферментів печінки і блювота. Zolgensma також попереджає про, можливість виникнення гострого серйозного ураження печінки. Пацієнти з попередніми порушеннями функцій печінки можуть піддаватися підвищеному ризику даного ускладнення. Клінічне обстеження та лабораторні тести для оцінки функції печінки повинні бути завершені до початку лікування Zolgensma, а функцію печінки пацієнтів слід контролювати протягом принаймні трьох місяців після введення препарату Zolgensma.
"Zolgensma є історичним прогресом для лікування SMA і знаковою одноразовою генною терапією", — сказав генеральний директор Novartis Вас Нарасіман. "Наша мета — забезпечити широкий доступ пацієнтів до цієї трансформаційної медицини та ділитися цінністю з системою охорони здоров'я".
FDA також нагородила виробника рідкісним ваучером огляду пріоритетів дитячих хвороб в рамках програми, спрямованої на заохочення розробки нових ліків і біологічних продуктів для профілактики і лікування деяких рідкісних дитячих захворювань.
#спінальнамязоваатрофія #zoglensma #геннатерапія
Джерело: https://bit.ly/2wnyOC5; https://cnb.cx/2VSJ4fW
Зображення: https://bit.ly/2Wx7CiI
Підготувала: Yulia Lozko
#INgenius #INgeniusNews
Американська адміністрація з питань харчових продуктів і медикаментів 24 травня, 2019 року — схвалила Zolgensma, першу генну терапію, призначену для лікування дітей, молодших двох років, зі спінальною м'язовою атрофією (SMA), найбільш важкою формою SMA і провідною генетичною причиною дитячої смертності.
Терапія, Zolgensma, є одноразовим лікуванням спінальної м'язової атрофії, хворобою виснаження м'язів і провідною генетичною причиною дитячої смертності, яка впливає на кожні 11000 народжень.
Компанія Novartis заявила, що лікування обійдеться в $ 2,1 млн. — або $ 425 тис. на рік протягом п'яти років. В своїй заяві фармфірма оголосила, що "тісно співпрацює зі страховиками, щоб створити 5-річні угоди, засновані на успішності лікування".
SMA є рідкісним генетичним захворюванням, викликаним мутацією в гені виживаючого моторного нейрона 1 (SMN1). Ген кодує білок моторного нейрона виживання (SMN) — білок, що знаходиться по всьому тілу, що є критичним для підтримки та функціонування спеціалізованих нервових клітин — рухових нейронів. Рухові нейрони головного і спинного мозку контролюють рух м'язів по всьому тілу. Якщо функціонального білка SMN недостатньо, то моторні нейрони гинуть, що призводить до виснажливої і часто смертельної м'язової слабкості. Діти з цим станом мають проблеми з триманням голови, ковтанням та диханням. Ці симптоми можуть бути при народженні або з’явитися у віці 6 місяців.
Zolgensma показаний для лікування дітей віком до двох років з SMA. Продукт являє собою адено-асоційовану генну терапію на основі вірусних векторів, яка спрямована на причину SMA. Вектор доставляє повністю функціональну копію людського SMN гена в цільові клітини рухового нейрона. Одноразове внутрішньовенне введення Zolgensma призводить до експресії білка SMN у рухових нейронах дитини, що покращує рух і функцію м'язів і виживання дитини з SMA. Дозування визначається виходячи з ваги пацієнта.
Раціоналізуючи дорогу ціну, Novartis сказав, що одноразове лікування коштує на 50% менше, ніж 10-річна вартість поточного хронічного лікування захворювання.
Іншим поточним лікуванням спинномозкової атрофії у дітей і дорослих є Spinraza компанії Biogen, яка має ціну в 750 000 доларів за перший рік і 375 000 доларів щорічно після цього. Акції Biogen знизилися більш ніж на 1% у п'ятницю, 24 травня.
Найбільш поширеними побічними ефектами Zolgensma є підвищення ферментів печінки і блювота. Zolgensma також попереджає про, можливість виникнення гострого серйозного ураження печінки. Пацієнти з попередніми порушеннями функцій печінки можуть піддаватися підвищеному ризику даного ускладнення. Клінічне обстеження та лабораторні тести для оцінки функції печінки повинні бути завершені до початку лікування Zolgensma, а функцію печінки пацієнтів слід контролювати протягом принаймні трьох місяців після введення препарату Zolgensma.
"Zolgensma є історичним прогресом для лікування SMA і знаковою одноразовою генною терапією", — сказав генеральний директор Novartis Вас Нарасіман. "Наша мета — забезпечити широкий доступ пацієнтів до цієї трансформаційної медицини та ділитися цінністю з системою охорони здоров'я".
FDA також нагородила виробника рідкісним ваучером огляду пріоритетів дитячих хвороб в рамках програми, спрямованої на заохочення розробки нових ліків і біологічних продуктів для профілактики і лікування деяких рідкісних дитячих захворювань.
#спінальнамязоваатрофія #zoglensma #геннатерапія
Джерело: https://bit.ly/2wnyOC5; https://cnb.cx/2VSJ4fW
Зображення: https://bit.ly/2Wx7CiI
Підготувала: Yulia Lozko
НАУКА АНТИДОТ ВІД РАСИЗМУ?
#INgenius #INgeniusArticle
Минулого місяця студентам факультету біохімії та біотехнології Університету Фессалії (Греція) під час іспитів було запропоновано пояснити, як вони будуть використовувати свої знання в біології для протидії расистським проявам в будь-якій формі дискримінації. Це було відгуком на заяву ООН «Немає рас, є тільки перехідні форми!».(https://bit.ly/2wpm6m3)
Хоча наука постійно доводить, що люди мають більше подібностей, ніж відмінностей, расизм продовжує існувати і зростати на всіх рівнях. Наукові висновки часто ігнорують, навмисно невірно тлумачать або не включають до расистських планів екстремістських націоналістичних груп. Такі групи іноді вдавалися до генетичних досліджень, таких як переварювання лактози в молоці або генетичні маркери інтелекту людей з предками з різних континентів, щоб заявити про фіктивну «расову перевагу» над популяціями, «пофарбованими» в інший колір шкіри. З іншого боку, освіта і глибокі знання науки можуть допомогти громадянам боротися з цими тенденціями.
Безсумнівно, між популяціями існують біологічні відмінності, які, як науково доведено, мінімальні і поверхневі, оскільки характеристики, які визначають нас, як людей, глибші. У недавній заяві Американське товариство генетики людини засуджує це неправильне використання генетики для підживлення расистських ідеологій. Воно стверджує, що існує тільки генетична різноманітність серед людських популяцій, що пов'язано з імміграцією і змішаням населенням протягом історії людства.
Зверніть увагу, що це наукове об’єднання налічує близько 8000 членів і є найбільшим науковим товариством в світі, яке вивчає генетику людини. (http://www.ashg.org) (https://bit.ly/2ORHufD)
Однак в деяких випадках знаходяться вчені, які посилюють динаміку расизму. Наприклад, нобелівський лауреат Джеймс Уотсон, «батько ДНК». У 2007 році його позбавили почесних звань через публічні заяви, що генетика спричинює різницю в інтелекті між чорними і білими без надання наукових доказів. (https://bit.ly/2NRQJMq)
«Раса» — це соціальне сприйняття
Це було в 1942 році, під час Другої світової війни, коли антрополог Ешлі Монтегю мав сміливість опублікувати свою книгу «Найнебезпечніший міф людини: омана раси», стверджуючи, що раса є соціальним сприйняттям без генетичної основи. Приблизно в той самий час расизм захопився «наукою», допомагаючи Адольфу Гітлеру переконати мільйони німців після поразки в Першій світовій війні. (https://bit.ly/2I5AghI)
На переконання доктора Христоса Япіякісу, доцента нейрогенетики Афінського університету, трайбалізм чи расизм заснований не на наукових знаннях, а на вигадці і одержимості: «Як підкреслив Карл Поппер в 1945 році у своїй книзі «Відкрите суспільство і його вороги», расизм нацистів та їх ідеї про «чисті» раси і євгенічну методологію були засновані на «Республіці» Платона. Нацисти перейняли платонівський міф про метали, який класифікує людей по золоту, сріблу, міді та залізу, і божественне пророцтво про те, що Республіка буде зруйнована, коли нею правитимуть люди з міді та заліза. Віра в метафізичний расовий міф, який більшою мірою пов'язаний з платонівським ідеалізмом, ніж з науковим спостереженням, призвів до нацистських законів «расової перебудови» і до злочинного винищення мільйонів людей в концентраційних таборах. Все це було зроблено за допомогою лікарів і біологів, таких як Менгеле, які проводили нелюдські експерименти в Освенцимі».(https://bit.ly/2QBuCIc) (https://stanford.io/2Cs9M9s)
Тридцять років по тому, в 1972 році, висновки відомого генетика Річарда Левонтіна з Гарвардського університету підтвердили аргумент Монтегю. Вчений вивчив типи білків крові людини у вибірці людей з семи регіонів (Євразія, Африка, Східна та Південна Азія, Америка, Океанія та Австралія) і викликав колапс біологічної «раси». Аналізуючи і статистично корелюючи генетичні відмінності між вибірковими популяціями, він продемонстрував, що людські популяції вражаюче схожі одна на одну з генетичної точки зору.
#INgenius #INgeniusArticle
Минулого місяця студентам факультету біохімії та біотехнології Університету Фессалії (Греція) під час іспитів було запропоновано пояснити, як вони будуть використовувати свої знання в біології для протидії расистським проявам в будь-якій формі дискримінації. Це було відгуком на заяву ООН «Немає рас, є тільки перехідні форми!».(https://bit.ly/2wpm6m3)
Хоча наука постійно доводить, що люди мають більше подібностей, ніж відмінностей, расизм продовжує існувати і зростати на всіх рівнях. Наукові висновки часто ігнорують, навмисно невірно тлумачать або не включають до расистських планів екстремістських націоналістичних груп. Такі групи іноді вдавалися до генетичних досліджень, таких як переварювання лактози в молоці або генетичні маркери інтелекту людей з предками з різних континентів, щоб заявити про фіктивну «расову перевагу» над популяціями, «пофарбованими» в інший колір шкіри. З іншого боку, освіта і глибокі знання науки можуть допомогти громадянам боротися з цими тенденціями.
Безсумнівно, між популяціями існують біологічні відмінності, які, як науково доведено, мінімальні і поверхневі, оскільки характеристики, які визначають нас, як людей, глибші. У недавній заяві Американське товариство генетики людини засуджує це неправильне використання генетики для підживлення расистських ідеологій. Воно стверджує, що існує тільки генетична різноманітність серед людських популяцій, що пов'язано з імміграцією і змішаням населенням протягом історії людства.
Зверніть увагу, що це наукове об’єднання налічує близько 8000 членів і є найбільшим науковим товариством в світі, яке вивчає генетику людини. (http://www.ashg.org) (https://bit.ly/2ORHufD)
Однак в деяких випадках знаходяться вчені, які посилюють динаміку расизму. Наприклад, нобелівський лауреат Джеймс Уотсон, «батько ДНК». У 2007 році його позбавили почесних звань через публічні заяви, що генетика спричинює різницю в інтелекті між чорними і білими без надання наукових доказів. (https://bit.ly/2NRQJMq)
«Раса» — це соціальне сприйняття
Це було в 1942 році, під час Другої світової війни, коли антрополог Ешлі Монтегю мав сміливість опублікувати свою книгу «Найнебезпечніший міф людини: омана раси», стверджуючи, що раса є соціальним сприйняттям без генетичної основи. Приблизно в той самий час расизм захопився «наукою», допомагаючи Адольфу Гітлеру переконати мільйони німців після поразки в Першій світовій війні. (https://bit.ly/2I5AghI)
На переконання доктора Христоса Япіякісу, доцента нейрогенетики Афінського університету, трайбалізм чи расизм заснований не на наукових знаннях, а на вигадці і одержимості: «Як підкреслив Карл Поппер в 1945 році у своїй книзі «Відкрите суспільство і його вороги», расизм нацистів та їх ідеї про «чисті» раси і євгенічну методологію були засновані на «Республіці» Платона. Нацисти перейняли платонівський міф про метали, який класифікує людей по золоту, сріблу, міді та залізу, і божественне пророцтво про те, що Республіка буде зруйнована, коли нею правитимуть люди з міді та заліза. Віра в метафізичний расовий міф, який більшою мірою пов'язаний з платонівським ідеалізмом, ніж з науковим спостереженням, призвів до нацистських законів «расової перебудови» і до злочинного винищення мільйонів людей в концентраційних таборах. Все це було зроблено за допомогою лікарів і біологів, таких як Менгеле, які проводили нелюдські експерименти в Освенцимі».(https://bit.ly/2QBuCIc) (https://stanford.io/2Cs9M9s)
Тридцять років по тому, в 1972 році, висновки відомого генетика Річарда Левонтіна з Гарвардського університету підтвердили аргумент Монтегю. Вчений вивчив типи білків крові людини у вибірці людей з семи регіонів (Євразія, Африка, Східна та Південна Азія, Америка, Океанія та Австралія) і викликав колапс біологічної «раси». Аналізуючи і статистично корелюючи генетичні відмінності між вибірковими популяціями, він продемонстрував, що людські популяції вражаюче схожі одна на одну з генетичної точки зору.
Найбільш вражаючим було, звичайно, те, що генетична різноманітність серед різних і географічно віддалених груп населення була мінімальною, в той час як генетична різноманітність серед людей з однієї ж групи населення, які живуть в одному місці, була пропорційно набагато більша! (https://bit.ly/2I8M5DO)
Наука довела, що люди схожі
Вищесказане було підтверджено в 2002 році в результаті значного дослідження в Стенфорді, де вчені вивчили різноманітність людей в семи основних географічних районах, використовуючи 4000 алельних генів. Згідно з дослідженням, понад 92% алелей були виявлені в двох або більше регіонах, і майже половина вивчених алелей присутня у всіх географічних областях. Спостереження, що переважна більшість алелей розподілена по регіонам або по всій земній кулі, вказує на фундаментальну подібність всіх людей у всьому світі — ідея, підтримана багатьма пізнішими дослідженнями.
«Немає ніяких людських рас», — каже голова Фонду досліджень і технологій Еллади (FORTH) на Криті, професор Нектаріос Тавернаракіс і продовжує: «Немає жодних наукових доказів «генної переваги». Як і ким визначається це «перевага»? З чим пов'язано? Хто більш «розумний»? Хто працює швидше? Все це соціальні структури, що служать конкретним ідеологічним посиланнях », — робить висновок грецький вчений. Те ж саме доводить директор департаменту еволюційної генетики. Інститут еволюційної антропології ім. Макса Планка, Сванте Пяебо. Протягом багатьох років провідний вчений вивчає і порівнює ДНК неандертальця, якому 38.000 років і Денісована зі зразками ДНК з різних популяцій сучасної людини. Успішні результати його досліджень дійсно вражають: «нашому спільному предку 400 000 років!».( https://bit.ly/2HIlIFJ) (https://www.forth.gr)
Останні революційні розробки в технології секвенування ДНК і, зокрема, Проект Генома Людини — HGP в 2003 році — дозволили вченим простежити генетичне походження популяцій багато століть назад, ще до об'єднання генофондів Західної Африки і Європи в Америці, які були майже ізольовані за останні 70000 років. Сьогодні вчені вважають за краще використовувати термін «походження» для опису людської різноманітності щодо географічного походження предків. Наприклад, в клінічних умовах вчені зараз говорять, що такі захворювання, як муковісцидоз, поширені у людей з країн Африки на південь від Сахари або Північної Європи, а не у чорношкірих або білих людей
«Генетика дає нам можливість зрозуміти, як біологія об'єднує нас як людей», — каже професор Медичної школи Стенфорда Джон Іоаннідіс. — В одній книзі кілька років тому я писав, що кожна людина більше схожа на інших, ніж на себе. Якщо ми хочемо краще зрозуміти себе, ми повинні спочатку зрозуміти і поважати інших. Сумно, коли люди, групи або цілі народи харчуються переконаннями в перевазі». (https://bit.ly/2K7Qf1q) (https://bit.ly/2IXqTTy)
Статтю підготував — Oleg Kardasevich
#наука #історія #расизм
Наука довела, що люди схожі
Вищесказане було підтверджено в 2002 році в результаті значного дослідження в Стенфорді, де вчені вивчили різноманітність людей в семи основних географічних районах, використовуючи 4000 алельних генів. Згідно з дослідженням, понад 92% алелей були виявлені в двох або більше регіонах, і майже половина вивчених алелей присутня у всіх географічних областях. Спостереження, що переважна більшість алелей розподілена по регіонам або по всій земній кулі, вказує на фундаментальну подібність всіх людей у всьому світі — ідея, підтримана багатьма пізнішими дослідженнями.
«Немає ніяких людських рас», — каже голова Фонду досліджень і технологій Еллади (FORTH) на Криті, професор Нектаріос Тавернаракіс і продовжує: «Немає жодних наукових доказів «генної переваги». Як і ким визначається це «перевага»? З чим пов'язано? Хто більш «розумний»? Хто працює швидше? Все це соціальні структури, що служать конкретним ідеологічним посиланнях », — робить висновок грецький вчений. Те ж саме доводить директор департаменту еволюційної генетики. Інститут еволюційної антропології ім. Макса Планка, Сванте Пяебо. Протягом багатьох років провідний вчений вивчає і порівнює ДНК неандертальця, якому 38.000 років і Денісована зі зразками ДНК з різних популяцій сучасної людини. Успішні результати його досліджень дійсно вражають: «нашому спільному предку 400 000 років!».( https://bit.ly/2HIlIFJ) (https://www.forth.gr)
Останні революційні розробки в технології секвенування ДНК і, зокрема, Проект Генома Людини — HGP в 2003 році — дозволили вченим простежити генетичне походження популяцій багато століть назад, ще до об'єднання генофондів Західної Африки і Європи в Америці, які були майже ізольовані за останні 70000 років. Сьогодні вчені вважають за краще використовувати термін «походження» для опису людської різноманітності щодо географічного походження предків. Наприклад, в клінічних умовах вчені зараз говорять, що такі захворювання, як муковісцидоз, поширені у людей з країн Африки на південь від Сахари або Північної Європи, а не у чорношкірих або білих людей
«Генетика дає нам можливість зрозуміти, як біологія об'єднує нас як людей», — каже професор Медичної школи Стенфорда Джон Іоаннідіс. — В одній книзі кілька років тому я писав, що кожна людина більше схожа на інших, ніж на себе. Якщо ми хочемо краще зрозуміти себе, ми повинні спочатку зрозуміти і поважати інших. Сумно, коли люди, групи або цілі народи харчуються переконаннями в перевазі». (https://bit.ly/2K7Qf1q) (https://bit.ly/2IXqTTy)
Статтю підготував — Oleg Kardasevich
#наука #історія #расизм
Causes of upper zone pulmonary fibrosis (A TEA SHOP)
Причини фіброзу верхніх долей легень
#INgenius #INgeniusMnemonics
— ABPA (аспергільоз);
— TB (туберкульоз);
— Extrinsic allergic alveolitis (алергічний альвеоліт);
— Ankylosing spondylitis (анкілозуючий спондиліт);
— Sarcoidosis (саркоідоз);
— Histiocytosis (гістіоцитоз);
— Occupational: silicosis, berylliosis (професійні хвороби: силікоз, бериліоз);
— Pneumoconiosis: coal-worker’s (пневмоконіоз).
Підготувала: Sophia Zhurba
Зображення: Andrii Kurmanskyi
#mnemonic #мнемоніка #фіброз #легені #туберкульоз
#AndriiKurmanskyi
Причини фіброзу верхніх долей легень
#INgenius #INgeniusMnemonics
— ABPA (аспергільоз);
— TB (туберкульоз);
— Extrinsic allergic alveolitis (алергічний альвеоліт);
— Ankylosing spondylitis (анкілозуючий спондиліт);
— Sarcoidosis (саркоідоз);
— Histiocytosis (гістіоцитоз);
— Occupational: silicosis, berylliosis (професійні хвороби: силікоз, бериліоз);
— Pneumoconiosis: coal-worker’s (пневмоконіоз).
Підготувала: Sophia Zhurba
Зображення: Andrii Kurmanskyi
#mnemonic #мнемоніка #фіброз #легені #туберкульоз
#AndriiKurmanskyi
💥 Залишилось всього 10 місць на нашу подію INspeak: MBA в медицині!
Для вас виступлять 4⃣ успішні керівники та практикуюі лікарі:
👉 Андрій Безносенко – головний лікар Національного інституту раку, онкохірург, отримав МВА
👉 Юрій Кондрацький – завідувач відділення пухлин стравоходу та шлунка Національного інституту раку, співвласник, розробник та директор проекту Doctoright, отримав МВА
👉 Анна Фунікова – засновник навчального закладу косметології UMAA (Ukrainian Medical Aesthetic Academy) та групи клінік Medical Community Ukraine, лікар дерматовенеролог та косметолог
👉 Михайло Криштопа – головний лікар та керівний партнер Grál Clinic, лікар уролог, онколог
Ви почуєте 4⃣ різні точки зору на бізнес освіту від керівників та лікарів, які вдало поєднують ці дві справи.
Головні питання, які будуть розглянуті на заході:
✅ Чи потрібно отримувати спеціальну освіту лікарю для того, щоб бути більш ефективним на керівній посаді в державній структурі / приватному секторі або у власному бізнесі?
✅ Як підвищувати свій рівень експертності в управлінні/підприємництві, окрім МВА освіти?
✅ Де здобути необхідні знання?
✅ Як успішно поєднувати роботу лікаря та управлінця?
✅ Який шлях найшвидший та як оминути помилок?
✅ Особисті рекомендації та лайфхаки від лекторів.
Та ще багато чого цікавого!
До зустрічі!
📌Дата: 8 червня (субота)
Час: 17:00 - 20:00
Місце: 1991 Civic Tech Center, вул.Мечникова 2 (Бізнес-центр Парус), м.Київ.
Вхід: 400 грн.
Форма для реєстрації: http://tiny.cc/cvcp6y
Кількість місць обмежена!
Для вас виступлять 4⃣ успішні керівники та практикуюі лікарі:
👉 Андрій Безносенко – головний лікар Національного інституту раку, онкохірург, отримав МВА
👉 Юрій Кондрацький – завідувач відділення пухлин стравоходу та шлунка Національного інституту раку, співвласник, розробник та директор проекту Doctoright, отримав МВА
👉 Анна Фунікова – засновник навчального закладу косметології UMAA (Ukrainian Medical Aesthetic Academy) та групи клінік Medical Community Ukraine, лікар дерматовенеролог та косметолог
👉 Михайло Криштопа – головний лікар та керівний партнер Grál Clinic, лікар уролог, онколог
Ви почуєте 4⃣ різні точки зору на бізнес освіту від керівників та лікарів, які вдало поєднують ці дві справи.
Головні питання, які будуть розглянуті на заході:
✅ Чи потрібно отримувати спеціальну освіту лікарю для того, щоб бути більш ефективним на керівній посаді в державній структурі / приватному секторі або у власному бізнесі?
✅ Як підвищувати свій рівень експертності в управлінні/підприємництві, окрім МВА освіти?
✅ Де здобути необхідні знання?
✅ Як успішно поєднувати роботу лікаря та управлінця?
✅ Який шлях найшвидший та як оминути помилок?
✅ Особисті рекомендації та лайфхаки від лекторів.
Та ще багато чого цікавого!
До зустрічі!
📌Дата: 8 червня (субота)
Час: 17:00 - 20:00
Місце: 1991 Civic Tech Center, вул.Мечникова 2 (Бізнес-центр Парус), м.Київ.
Вхід: 400 грн.
Форма для реєстрації: http://tiny.cc/cvcp6y
Кількість місць обмежена!
Натуральна сполука, що міститься в броколі, пробуджує функцію потужного супресора пухлини
#INgenius #INgeniusNews #Tumor #Food #Natural
Броколі та інші хрестоцвітні овочі — сімейство рослин, яке також включає цвітну капусту, зелену капусту та брюссельську капусту — містять молекулу, яка інактивує ген, що грає певну роль у розвитку раку в людському організмі. У нещодавній статті, опублікованій в "Science", дослідники під керівництвом доктора філософії Pier Paolo Pandolfi, директора Центру онкології та науково-дослідного інституту раку Beth Israel Deaconess Medical Center, демонструють, що таргетний вплин на ген WWP1 за допомогою інгредієнта, що міститься в броколі пригнічує ріст пухлини у схильних до раку лабораторних тварин.
"Ми знайшли нового важливого гравця, який сприяє розвитку раку. Це фермент, який може пригнічуватися природною сполукою, що міститься в броколі та інших представниках родини капустяних, — сказав Пандольфі. — Цей шлях виступає не тільки як регулятор контролю росту пухлини, але й як ахілесова п'ята, на яку можна впливати терапевтичними засобами".
Добре відомий і потужний ген-пригнічувач пухлини PTEN є одним із найбільш часто мутуючих генів-супресорів пухлин у людей. Деякі успадковані мутації PTEN можуть викликати синдроми, що характеризуються чутливістю до раку та дефектами розвитку. Але оскільки повна втрата гена вмикає незворотній і потужний механізм безпеки, який зупиняє проліферацію ракових клітин, обидві копії гена (у людей є дві копії кожного гена; по одному від кожного з батьків) рідко вражені. У пухлинних клітинах виявляють більш низькі рівні PTEN, що підіймає питання можливості відновлення активності PTEN при раку.
Для цього Пандольфі та його колеги визначили молекули і сполуки, що регулюють функцію й активацію PTEN. Проводячи серію експериментів на мишах, що схильні до раку, та людських клітинах, група дослідників виявила, що ген WWP1, який також приймає участь у розвитку раку, виробляє фермент, який інгібує пригнічуючу пухлинну активність PTEN. Аналізуючи фізичну форму ферменту, хіміки дослідницької групи визнали, що невелика молекула — формально названа індол-3-карбінол (I3C), інгредієнт броколі та її родичів, може бути ключем до придушення раку, що викликається впливом WWP1.
Коли Пандольфі та його колеги випробували цю ідею, вводячи I3C піддослідним лабораторним тваринам, вони з'ясували, що ця сполука інактивує WWP1, відпускаючи гальма пухлинної супресивної дії PTEN.
Проте не поспішайте вирушати до місцевого фермера за чудо-броколі. Перш за все, автор Yu-Ru Lee, доктор філософії, член лабораторії Пандольфі, зазначає, що вам доведеться з'їдати майже 6 фунтів броколі на день (до того ж, сирої), щоб скористатися їхньою потенційною протираковою дією. Ось чому команда Пандольфі шукає інші шляхи для використання цих нових знань. Команда планує подальше вивчення функції WWP1 з кінцевою метою розробки більш потужних інгібіторів WWP1.
"Генетична або фармакологічна інактивація WWP1 або технологією CRISPR або I3C може відновити функцію PTEN і додатково розкрити свою супресивну активність пухлини, — сказав Пандольфі. — Ці знахідки прокладають шлях до довгоочікуваного підходу до реактивації пухлинного супресора до лікування раку".
Крім Пандольфі та Лі, автори включають: Мінь Чень, Джонатан Д. Лі, Цзіньфанг Чжан, Томокі Ісікава, Джессі М. Катон, Ян Чжан, Юлія В. Шульга, Асаф С. Бестер, Жаклін Фунг, Еммануель Монтелоне, Лісін Ван John G Clohessy і Wenyi Wei, всі BIDMC, Шу-Ю Лін, Шан-Інь Чан і Рю-Хва Чен з Інституту біологічної хімії, Тянь-Мін-Фу і Чен Шень з Гарвардської медичної школи, Чі-Хун Хсу, Хао Чень і Хао Ву з Бостонської дитячої лікарні, Антонелла Папа з університету Монаш, Джулі Теруя-Фельдштейн з медичної школи ім. Ікана на горі Синай, Суреш Джейн з дослідницьких лабораторій інтонації, Лідія Матесік з Університету Південної Кароліни.
#пухлини #їжа #рак #дослідження #YuliiaLozko
Джерело: https://bit.ly/2YFolhw
Зображення: https://bit.ly/2YOqxDd
Підготувала: Yulia Lozko
#INgenius #INgeniusNews #Tumor #Food #Natural
Броколі та інші хрестоцвітні овочі — сімейство рослин, яке також включає цвітну капусту, зелену капусту та брюссельську капусту — містять молекулу, яка інактивує ген, що грає певну роль у розвитку раку в людському організмі. У нещодавній статті, опублікованій в "Science", дослідники під керівництвом доктора філософії Pier Paolo Pandolfi, директора Центру онкології та науково-дослідного інституту раку Beth Israel Deaconess Medical Center, демонструють, що таргетний вплин на ген WWP1 за допомогою інгредієнта, що міститься в броколі пригнічує ріст пухлини у схильних до раку лабораторних тварин.
"Ми знайшли нового важливого гравця, який сприяє розвитку раку. Це фермент, який може пригнічуватися природною сполукою, що міститься в броколі та інших представниках родини капустяних, — сказав Пандольфі. — Цей шлях виступає не тільки як регулятор контролю росту пухлини, але й як ахілесова п'ята, на яку можна впливати терапевтичними засобами".
Добре відомий і потужний ген-пригнічувач пухлини PTEN є одним із найбільш часто мутуючих генів-супресорів пухлин у людей. Деякі успадковані мутації PTEN можуть викликати синдроми, що характеризуються чутливістю до раку та дефектами розвитку. Але оскільки повна втрата гена вмикає незворотній і потужний механізм безпеки, який зупиняє проліферацію ракових клітин, обидві копії гена (у людей є дві копії кожного гена; по одному від кожного з батьків) рідко вражені. У пухлинних клітинах виявляють більш низькі рівні PTEN, що підіймає питання можливості відновлення активності PTEN при раку.
Для цього Пандольфі та його колеги визначили молекули і сполуки, що регулюють функцію й активацію PTEN. Проводячи серію експериментів на мишах, що схильні до раку, та людських клітинах, група дослідників виявила, що ген WWP1, який також приймає участь у розвитку раку, виробляє фермент, який інгібує пригнічуючу пухлинну активність PTEN. Аналізуючи фізичну форму ферменту, хіміки дослідницької групи визнали, що невелика молекула — формально названа індол-3-карбінол (I3C), інгредієнт броколі та її родичів, може бути ключем до придушення раку, що викликається впливом WWP1.
Коли Пандольфі та його колеги випробували цю ідею, вводячи I3C піддослідним лабораторним тваринам, вони з'ясували, що ця сполука інактивує WWP1, відпускаючи гальма пухлинної супресивної дії PTEN.
Проте не поспішайте вирушати до місцевого фермера за чудо-броколі. Перш за все, автор Yu-Ru Lee, доктор філософії, член лабораторії Пандольфі, зазначає, що вам доведеться з'їдати майже 6 фунтів броколі на день (до того ж, сирої), щоб скористатися їхньою потенційною протираковою дією. Ось чому команда Пандольфі шукає інші шляхи для використання цих нових знань. Команда планує подальше вивчення функції WWP1 з кінцевою метою розробки більш потужних інгібіторів WWP1.
"Генетична або фармакологічна інактивація WWP1 або технологією CRISPR або I3C може відновити функцію PTEN і додатково розкрити свою супресивну активність пухлини, — сказав Пандольфі. — Ці знахідки прокладають шлях до довгоочікуваного підходу до реактивації пухлинного супресора до лікування раку".
Крім Пандольфі та Лі, автори включають: Мінь Чень, Джонатан Д. Лі, Цзіньфанг Чжан, Томокі Ісікава, Джессі М. Катон, Ян Чжан, Юлія В. Шульга, Асаф С. Бестер, Жаклін Фунг, Еммануель Монтелоне, Лісін Ван John G Clohessy і Wenyi Wei, всі BIDMC, Шу-Ю Лін, Шан-Інь Чан і Рю-Хва Чен з Інституту біологічної хімії, Тянь-Мін-Фу і Чен Шень з Гарвардської медичної школи, Чі-Хун Хсу, Хао Чень і Хао Ву з Бостонської дитячої лікарні, Антонелла Папа з університету Монаш, Джулі Теруя-Фельдштейн з медичної школи ім. Ікана на горі Синай, Суреш Джейн з дослідницьких лабораторій інтонації, Лідія Матесік з Університету Південної Кароліни.
#пухлини #їжа #рак #дослідження #YuliiaLozko
Джерело: https://bit.ly/2YFolhw
Зображення: https://bit.ly/2YOqxDd
Підготувала: Yulia Lozko
FDA за крок до затвердження нового препарату для лікування муковісцидозу у дорослих
#INgenius #INgeniusNews
Консультативний комітет FDA проголосував за включення інгаляційного порошку манітолу ("Bronchitol", "Chiesi") до стандартних методів лікування муковісцидозу у хворих старше 18 років.
В компанії кажуть, що їх інгаляційний продукт DPM (сухий порошок манітолу) покращує кліренс слизу через осмотичні властивості манітолу, який забезпечує відтік рідини в оточуючі тканини та зменшує в’язкість слизу.
Муковісцидоз ― орфанне захворювання, на яке тільки в США страждають до 30 000 людей. Існує тільки симптоматична багаторічна терапія. Дотримання лікування може бути проблемою для деяких пацієнтів. Поширеною практикою є використання інгаляцій гіпертонічного сольового розчину, але він не схвалений FDA.
Історія цього препарату розпочалася ще 30 січня 2013 року. Тоді було прийнято рішення не рекомендувати інгаляційний порошок манітолу для пацієнтів віком від 6 років, зважаючи на недостатні докази ефективності та безпеки, включаючи кровохаркання у дітей. 19 березня того ж року FDA рекомендує компанії "Pharmaxis" провести додаткове випробування для затвердження препарату. Пізніше організація запропонувала обмежити випробування дорослими пацієнтами через побоювання з приводу ускладнень у дітей.
Згодом компанія "Pharmaxis" розпочинає чергове 26-тижневе дослідження, в якому взяли участь 318 людей із муковісцидозом. Їх випадковим чином розділили на дві групи: 192 пацієнти приймали "Bronchitol" у дозі 400 мг/двічі на день, інші 126 хворих ― 50 мг з такою ж частотою. Пацієнтам дозволялося приймати всі препарати, пов'язані з лікуванням муковісцидозу, за винятком інгаляційного гіпертонічного сольового розчину та пероральних неселективних бета-блокаторів.
Інгаляційний маніт може викликати бронхоспазм, тому всі пацієнти пройшли тест на толерантність до препарату перед участю в дослідженні.
Результати, опубліковані в "American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine", продемонстрували, що у пацієнтів, які отримували "Bronchitol", відбулося значне покращення функцій легень, що було продемонстровано на об’ємі форсованого видиху (ОФВ1). У групі хворих, які приймали 400 мг "Bronchitol" двічі на день, ОФВ1 покращився на 8,2% у порівнянні з їх початковими показниками та на 3,75% ― у порівнянні з пацієнтами, які отримували низькі дози препарату. Побічні ефекти були подібними в обох групах.
Ще одне клінічне випробування мало на меті оцінити ефективність та безпеку тривалого лікування. Воно включало в себе 324 пацієнтів, яким було призначено лікування з використанням 400 мг інгаляційного порошку два рази на день або плацебо протягом 26 тижнів.
Результати, опубліковані в "European Respiratory Journal", описали покращення ОФВ1 на 6,5% у пацієнтів, які отримували "Bronchitol", порівняно з 2,4% у групі плацебо.
В підсумку, консультативний комітет розділився: 10 проти 6 щодо того, чи є надані дані достовірними доказами ефективності інгаляційного манітолу та 10 проти 6 щодо того, чи є продукт безпечним.
Один з членів комітету, доктор медичних наук John M. Kelso неоднозначно оцінив перспективи препарату: "Я сподіваюся, що FDA, якщо вони затвердять цей засіб, має певним чином передати, як через етикетку, так і через рекламу, наше амбівалентне ставлення до цього препарату, яке пояснюється його незначним терапевтичним ефектом та занепокоєнням з приводу можливих загострень."
Джерела: https://wb.md/2Xih070
Зображення: https://bit.ly/2Mm2IRU
Підготував та переклав: Yura Popovych
#INgenius #INgeniusNews
Консультативний комітет FDA проголосував за включення інгаляційного порошку манітолу ("Bronchitol", "Chiesi") до стандартних методів лікування муковісцидозу у хворих старше 18 років.
В компанії кажуть, що їх інгаляційний продукт DPM (сухий порошок манітолу) покращує кліренс слизу через осмотичні властивості манітолу, який забезпечує відтік рідини в оточуючі тканини та зменшує в’язкість слизу.
Муковісцидоз ― орфанне захворювання, на яке тільки в США страждають до 30 000 людей. Існує тільки симптоматична багаторічна терапія. Дотримання лікування може бути проблемою для деяких пацієнтів. Поширеною практикою є використання інгаляцій гіпертонічного сольового розчину, але він не схвалений FDA.
Історія цього препарату розпочалася ще 30 січня 2013 року. Тоді було прийнято рішення не рекомендувати інгаляційний порошок манітолу для пацієнтів віком від 6 років, зважаючи на недостатні докази ефективності та безпеки, включаючи кровохаркання у дітей. 19 березня того ж року FDA рекомендує компанії "Pharmaxis" провести додаткове випробування для затвердження препарату. Пізніше організація запропонувала обмежити випробування дорослими пацієнтами через побоювання з приводу ускладнень у дітей.
Згодом компанія "Pharmaxis" розпочинає чергове 26-тижневе дослідження, в якому взяли участь 318 людей із муковісцидозом. Їх випадковим чином розділили на дві групи: 192 пацієнти приймали "Bronchitol" у дозі 400 мг/двічі на день, інші 126 хворих ― 50 мг з такою ж частотою. Пацієнтам дозволялося приймати всі препарати, пов'язані з лікуванням муковісцидозу, за винятком інгаляційного гіпертонічного сольового розчину та пероральних неселективних бета-блокаторів.
Інгаляційний маніт може викликати бронхоспазм, тому всі пацієнти пройшли тест на толерантність до препарату перед участю в дослідженні.
Результати, опубліковані в "American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine", продемонстрували, що у пацієнтів, які отримували "Bronchitol", відбулося значне покращення функцій легень, що було продемонстровано на об’ємі форсованого видиху (ОФВ1). У групі хворих, які приймали 400 мг "Bronchitol" двічі на день, ОФВ1 покращився на 8,2% у порівнянні з їх початковими показниками та на 3,75% ― у порівнянні з пацієнтами, які отримували низькі дози препарату. Побічні ефекти були подібними в обох групах.
Ще одне клінічне випробування мало на меті оцінити ефективність та безпеку тривалого лікування. Воно включало в себе 324 пацієнтів, яким було призначено лікування з використанням 400 мг інгаляційного порошку два рази на день або плацебо протягом 26 тижнів.
Результати, опубліковані в "European Respiratory Journal", описали покращення ОФВ1 на 6,5% у пацієнтів, які отримували "Bronchitol", порівняно з 2,4% у групі плацебо.
В підсумку, консультативний комітет розділився: 10 проти 6 щодо того, чи є надані дані достовірними доказами ефективності інгаляційного манітолу та 10 проти 6 щодо того, чи є продукт безпечним.
Один з членів комітету, доктор медичних наук John M. Kelso неоднозначно оцінив перспективи препарату: "Я сподіваюся, що FDA, якщо вони затвердять цей засіб, має певним чином передати, як через етикетку, так і через рекламу, наше амбівалентне ставлення до цього препарату, яке пояснюється його незначним терапевтичним ефектом та занепокоєнням з приводу можливих загострень."
Джерела: https://wb.md/2Xih070
Зображення: https://bit.ly/2Mm2IRU
Підготував та переклав: Yura Popovych
💥 Залишилось рівно 5 місць на INspeak: MBA в медицині!
Для вас виступлять 4⃣ успішні керівники та практикуючі лікарі:
👉 Андрій Безносенко – головний лікар Національного інституту раку, онкохірург, отримав МВА
👉 Юрій Кондрацький – завідувач відділення пухлин стравоходу та шлунка Національного інституту раку, співвласник, розробник та директор проекту Doctoright, отримав МВА
👉 Анна Фунікова – засновник навчального закладу косметології UMAA (Ukrainian Medical Aesthetic Academy) та групи клінік Medical Community Ukraine, лікар дерматовенеролог та косметолог
👉 Михайло Криштопа – головний лікар та керівний партнер Grál Clinic, лікар уролог, онколог
Ви почуєте 4⃣ різні точки зору на бізнес освіту від керівників та лікарів, які вдало поєднують ці дві справи.
Головні питання, які будуть розглянуті на заході:
✅ Чи потрібно отримувати спеціальну освіту лікарю для того, щоб бути більш ефективним на керівній посаді в державній структурі / приватному секторі або у власному бізнесі?
✅ Як підвищувати свій рівень експертності в управлінні/підприємництві, окрім МВА освіти?
✅ Де здобути необхідні знання?
✅ Як успішно поєднувати роботу лікаря та управлінця?
✅ Який шлях найшвидший та як оминути помилок?
✅ Особисті рекомендації та лайфхаки від лекторів.
Та ще багато чого цікавого!
До зустрічі!
📌Дата: 8 червня (субота)
Час: 17:00 - 20:00
Місце: 1991 Civic Tech Center, вул.Мечникова 2 (Бізнес-центр Парус), м.Київ.
Вхід: 400 грн.
Форма для реєстрації: http://tiny.cc/cvcp6y
Кількість місць обмежена!
Для вас виступлять 4⃣ успішні керівники та практикуючі лікарі:
👉 Андрій Безносенко – головний лікар Національного інституту раку, онкохірург, отримав МВА
👉 Юрій Кондрацький – завідувач відділення пухлин стравоходу та шлунка Національного інституту раку, співвласник, розробник та директор проекту Doctoright, отримав МВА
👉 Анна Фунікова – засновник навчального закладу косметології UMAA (Ukrainian Medical Aesthetic Academy) та групи клінік Medical Community Ukraine, лікар дерматовенеролог та косметолог
👉 Михайло Криштопа – головний лікар та керівний партнер Grál Clinic, лікар уролог, онколог
Ви почуєте 4⃣ різні точки зору на бізнес освіту від керівників та лікарів, які вдало поєднують ці дві справи.
Головні питання, які будуть розглянуті на заході:
✅ Чи потрібно отримувати спеціальну освіту лікарю для того, щоб бути більш ефективним на керівній посаді в державній структурі / приватному секторі або у власному бізнесі?
✅ Як підвищувати свій рівень експертності в управлінні/підприємництві, окрім МВА освіти?
✅ Де здобути необхідні знання?
✅ Як успішно поєднувати роботу лікаря та управлінця?
✅ Який шлях найшвидший та як оминути помилок?
✅ Особисті рекомендації та лайфхаки від лекторів.
Та ще багато чого цікавого!
До зустрічі!
📌Дата: 8 червня (субота)
Час: 17:00 - 20:00
Місце: 1991 Civic Tech Center, вул.Мечникова 2 (Бізнес-центр Парус), м.Київ.
Вхід: 400 грн.
Форма для реєстрації: http://tiny.cc/cvcp6y
Кількість місць обмежена!
Що потрібно знати про спортивні добавки для м'язів
#INgenius #INgeniusArticle
Добавки для нарощування м'язової маси можуть поліпшити фізичну працездатність під час тренувань з навантаженням і стимулювати ріст м'язів. Білок і креатин — дві популярні добавки, які можуть мати ці ефекти.
Тренування на зразок важкої атлетики сильно навантажують м'язи. Згодом м'язи адаптуються, стають сильнішими і, як правило, більшими. У сучасному світі є багато добавок для нарощування м'язової маси, доступних для людей, які бажають поліпшити свої спортивні результати і збільшити м'язовий ріст.
Новачкам зазвичай не потрібні добавки, тому що вони швидко наростять м'язи після початку тренувань з навантаженнями. Добавки є більш корисними для людей на середньому або високому рівні або чиї показники досягли плато.
У цій статті будуть обговорюватися деякі з кращих добавок для нарощування м'язової маси, доступних зараз.
Протеїн
Білки — це група великих молекул. Амінокислоти, об'єднуючись, утворюють різні білкові структури, які підтримують клітини та виконують різні функції по всьому організму. (https://bit.ly/2cygnCc)
Білок необхідний для росту м'язів. Вправи з опором пошкоджують м'язи, а організм використовує амінокислоти для відновлення цього пошкодження.
Що кажуть докази?
Незважаючи на величезну кількість досліджень, вивчення ефективності добавок протеїну дали неоднозначні результати.
Наприклад, одне дослідження показало, що добавки білку в поєднанні з тренуваннями з навантаженням збільшували масу тіла без жиру у літніх людей, але не впливали на м'язову масу або силу (https://bit.ly/2HIaSQg).
У 2018 році у великому систематичному огляді, опублікованому в "Британському журналі спортивної медицини", були проаналізовані дані 1863 осіб, які займалися тренуваннями з навантаженням не менше 6 тижнів (https://bit.ly/2Xca3V1). Ці дослідники знайшли переконливі докази того, що харчові протеїнові добавки призводять до значного збільшення м'язової сили та розмірів.
Висновок
В цілому, дані свідчать про те, що білкові добавки можуть допомогти наростити м'язову масу у людей будь-якого віку.
Харчові протеїнові добавки більш ефективні. Людина може збільшити своє споживання білку, включивши в свій раціон м'ясо, молочні продукти та бобові. Ці продукти також містять ряд інших важливих поживних речовин і вітамінів, які можуть сприяти росту м'язів.
Якщо дієтичний підхід не є можливим, білкові добавки бувають різних форм, включаючи коктейлі та батончики. Багато з цих добавок доступні для покупки онлайн.
Для росту м'язів людині необхідно споживати на добу дієтичний білкок у кількості, більшої за рекомендовану. Щодо цільової кількості, дослідження показують, що споживання більше 1,6 г білку на кілограм ваги тіла в день навряд чи буде мати додаткові переваги (https://bit.ly/2wpcuYC).
Деякі люди вважають, що вживання протеїнових добавок відразу після тренування буде краще підтримувати зростання м'язів. Проте, дослідження показують, що така синхронізація кінець тренувань із вживанням протеїну навряд чи буде мати ефект (https://bit.ly/2uWBsi5).
Креатин
Креатин — це з'єднання, яке виробляють нирки, печінка і підшлункова залоза, а його запасають м'язи всього тіла.
Креатин, схоже, грає роль у фізичній працездатності та зростанні м'язів. Це з'єднання також присутнє в харчових продуктах на зразок м'яса та риби та є у формі пероральної добавки.
Що кажуть докази?
За даними Міжнародного товариства спортивного харчування, моногідрат креатину — популярна його форма — є найбільш ефективною добавкою для поліпшення фізичного навантаження і збільшення м'язової маси (https://bit.ly/2rWYL9X).
#INgenius #INgeniusArticle
Добавки для нарощування м'язової маси можуть поліпшити фізичну працездатність під час тренувань з навантаженням і стимулювати ріст м'язів. Білок і креатин — дві популярні добавки, які можуть мати ці ефекти.
Тренування на зразок важкої атлетики сильно навантажують м'язи. Згодом м'язи адаптуються, стають сильнішими і, як правило, більшими. У сучасному світі є багато добавок для нарощування м'язової маси, доступних для людей, які бажають поліпшити свої спортивні результати і збільшити м'язовий ріст.
Новачкам зазвичай не потрібні добавки, тому що вони швидко наростять м'язи після початку тренувань з навантаженнями. Добавки є більш корисними для людей на середньому або високому рівні або чиї показники досягли плато.
У цій статті будуть обговорюватися деякі з кращих добавок для нарощування м'язової маси, доступних зараз.
Протеїн
Білки — це група великих молекул. Амінокислоти, об'єднуючись, утворюють різні білкові структури, які підтримують клітини та виконують різні функції по всьому організму. (https://bit.ly/2cygnCc)
Білок необхідний для росту м'язів. Вправи з опором пошкоджують м'язи, а організм використовує амінокислоти для відновлення цього пошкодження.
Що кажуть докази?
Незважаючи на величезну кількість досліджень, вивчення ефективності добавок протеїну дали неоднозначні результати.
Наприклад, одне дослідження показало, що добавки білку в поєднанні з тренуваннями з навантаженням збільшували масу тіла без жиру у літніх людей, але не впливали на м'язову масу або силу (https://bit.ly/2HIaSQg).
У 2018 році у великому систематичному огляді, опублікованому в "Британському журналі спортивної медицини", були проаналізовані дані 1863 осіб, які займалися тренуваннями з навантаженням не менше 6 тижнів (https://bit.ly/2Xca3V1). Ці дослідники знайшли переконливі докази того, що харчові протеїнові добавки призводять до значного збільшення м'язової сили та розмірів.
Висновок
В цілому, дані свідчать про те, що білкові добавки можуть допомогти наростити м'язову масу у людей будь-якого віку.
Харчові протеїнові добавки більш ефективні. Людина може збільшити своє споживання білку, включивши в свій раціон м'ясо, молочні продукти та бобові. Ці продукти також містять ряд інших важливих поживних речовин і вітамінів, які можуть сприяти росту м'язів.
Якщо дієтичний підхід не є можливим, білкові добавки бувають різних форм, включаючи коктейлі та батончики. Багато з цих добавок доступні для покупки онлайн.
Для росту м'язів людині необхідно споживати на добу дієтичний білкок у кількості, більшої за рекомендовану. Щодо цільової кількості, дослідження показують, що споживання більше 1,6 г білку на кілограм ваги тіла в день навряд чи буде мати додаткові переваги (https://bit.ly/2wpcuYC).
Деякі люди вважають, що вживання протеїнових добавок відразу після тренування буде краще підтримувати зростання м'язів. Проте, дослідження показують, що така синхронізація кінець тренувань із вживанням протеїну навряд чи буде мати ефект (https://bit.ly/2uWBsi5).
Креатин
Креатин — це з'єднання, яке виробляють нирки, печінка і підшлункова залоза, а його запасають м'язи всього тіла.
Креатин, схоже, грає роль у фізичній працездатності та зростанні м'язів. Це з'єднання також присутнє в харчових продуктах на зразок м'яса та риби та є у формі пероральної добавки.
Що кажуть докази?
За даними Міжнародного товариства спортивного харчування, моногідрат креатину — популярна його форма — є найбільш ефективною добавкою для поліпшення фізичного навантаження і збільшення м'язової маси (https://bit.ly/2rWYL9X).
Моногідрат креатину є ергогенною добавкою. Слово "еrgogenic" походить від "ergo", що означає "робота", і "genic", що означає "створення", "виробництво".
Різні дослідження показали, що добавки з креатином можуть з часом покращувати виконання вправ, в тому числі, в тренуваннях з навантаженням.
Огляд 22 досліджень показав, що, в порівнянні з плацебо, добавка креатину збільшувала максимальну вагу, яку учасник міг би підняти, на 8%, а кількість підйомів — на 14% (https://bit.ly/30UKp9R).
Висновок
Підвищуючи ефективність вправ з плином часу, добавка креатину може призвести до більш значного збільшення м'язової маси.
Дійсно, кілька досліджень показали, що поєднання важких тренувань з добавками креатину призводить до більшого зростання м'язів, у порівнянні з плацебо.
Немає необхідності приймати більше 3-5 г креатину в день. Однак деякі люди вважають початкову фазу завантаження вигідною. Це може включати прийом близько 0,3 г креатину на кілограм ваги тіла щодня протягом не менше 3 днів. (https://bit.ly/2K9EOYR)
Кофеїн
Кофеїн є природним стимулятором, присутнім в ряді напоїв, включаючи каву та чай. Багато людей використовують кофеїн для розумової активності, але він також може допомогти у виконанні вправ.
Що кажуть докази?
Як і креатин, кофеїн є ергогенною добавкою. Багато досліджень показали, що кофеїн може підвищити продуктивність в різних видах спорту, включаючи плавання і веслування. Результати менш зрозумілі щодо того, чи може кофеїн посилювати тренування з навантаженнями і приводити до росту м'язів (https://bit.ly/2HHSy9V).
Систематичний огляд у 2010 році виявив деякі докази того, що добавки кофеїну можуть допомогти в тренуваннях з навантаженням. Дослідження, проведене в 2012 році, показало, що споживання щонайменше 3 мг кофеїну на кілограм ваги може підвищити продуктивність присіду зі штангою та жиму лежачи (https://bit.ly/2HGNUJk) (https://bit.ly/2zXIUf6).
Висновок
Є деякі свідчення того, що вживання кофеїну може поліпшити працездатність в тренуваннях з навантаженням. Це з часом може привести до росту м'язів.
Як обрати?
Вибір кращої добавки для росту м'язів може бути складним через велику різноманітність корпоративних і особистих схвалень. Більшість претензій є результатом маркетингу, а не наукових доказів.
Ріст м'язів відбувається в основному за рахунок ефективних тренувань з навантаженням і адекватного споживання білку з їжею. Нарощування м'язів займає багато часу, і тут немає ніяких коротких шляхів.
На ріст м'язів може впливати цілий ряд факторів, в тому числі, генетика і характер сну людини. Навіть найкращі легальні добавки матимуть дуже незначний вплив на фізичні вправи і ріст м'язів. Будь-які твердження про добавки, що роблять істотний або безпосередній вплив на продуктивність, швидше за все, є хибними.
Згадані в цій статті добавки добре вивчені. Також з'являються докази того, що інші добавки на зразок бета-аланіну можуть сприяти росту м'язів. З іншого боку, є мало доказів користі використання деяких добре зарекомендованих добавок, наприклад, амінокислот з розгалуженим ланцюгом або BCAA. (https://bit.ly/2wtCO3L)
Нарощування м'язів — це повільний процес, який вимагає тривалого тренування з навантаженням. Дотримання здорового способу життя і адекватного споживання білку підтримає цей процес. Деяким людям може бути корисно доповнити свій раціон креатином, кофеїном або і тим, і іншим.
Немає достатніх наукових даних, щоб визначити, чи допомагає більшість інших добавок на ринку наростити м'язову масу. Будьте обережні із заявами про те, що будь-яка добавка може зробити істотний або безпосередній вплив на їх роботу і ріст.
Статтю підготував — Oleg Kardasevich
#білок #протеїн #креатин #кофеїн #тренування
Різні дослідження показали, що добавки з креатином можуть з часом покращувати виконання вправ, в тому числі, в тренуваннях з навантаженням.
Огляд 22 досліджень показав, що, в порівнянні з плацебо, добавка креатину збільшувала максимальну вагу, яку учасник міг би підняти, на 8%, а кількість підйомів — на 14% (https://bit.ly/30UKp9R).
Висновок
Підвищуючи ефективність вправ з плином часу, добавка креатину може призвести до більш значного збільшення м'язової маси.
Дійсно, кілька досліджень показали, що поєднання важких тренувань з добавками креатину призводить до більшого зростання м'язів, у порівнянні з плацебо.
Немає необхідності приймати більше 3-5 г креатину в день. Однак деякі люди вважають початкову фазу завантаження вигідною. Це може включати прийом близько 0,3 г креатину на кілограм ваги тіла щодня протягом не менше 3 днів. (https://bit.ly/2K9EOYR)
Кофеїн
Кофеїн є природним стимулятором, присутнім в ряді напоїв, включаючи каву та чай. Багато людей використовують кофеїн для розумової активності, але він також може допомогти у виконанні вправ.
Що кажуть докази?
Як і креатин, кофеїн є ергогенною добавкою. Багато досліджень показали, що кофеїн може підвищити продуктивність в різних видах спорту, включаючи плавання і веслування. Результати менш зрозумілі щодо того, чи може кофеїн посилювати тренування з навантаженнями і приводити до росту м'язів (https://bit.ly/2HHSy9V).
Систематичний огляд у 2010 році виявив деякі докази того, що добавки кофеїну можуть допомогти в тренуваннях з навантаженням. Дослідження, проведене в 2012 році, показало, що споживання щонайменше 3 мг кофеїну на кілограм ваги може підвищити продуктивність присіду зі штангою та жиму лежачи (https://bit.ly/2HGNUJk) (https://bit.ly/2zXIUf6).
Висновок
Є деякі свідчення того, що вживання кофеїну може поліпшити працездатність в тренуваннях з навантаженням. Це з часом може привести до росту м'язів.
Як обрати?
Вибір кращої добавки для росту м'язів може бути складним через велику різноманітність корпоративних і особистих схвалень. Більшість претензій є результатом маркетингу, а не наукових доказів.
Ріст м'язів відбувається в основному за рахунок ефективних тренувань з навантаженням і адекватного споживання білку з їжею. Нарощування м'язів займає багато часу, і тут немає ніяких коротких шляхів.
На ріст м'язів може впливати цілий ряд факторів, в тому числі, генетика і характер сну людини. Навіть найкращі легальні добавки матимуть дуже незначний вплив на фізичні вправи і ріст м'язів. Будь-які твердження про добавки, що роблять істотний або безпосередній вплив на продуктивність, швидше за все, є хибними.
Згадані в цій статті добавки добре вивчені. Також з'являються докази того, що інші добавки на зразок бета-аланіну можуть сприяти росту м'язів. З іншого боку, є мало доказів користі використання деяких добре зарекомендованих добавок, наприклад, амінокислот з розгалуженим ланцюгом або BCAA. (https://bit.ly/2wtCO3L)
Нарощування м'язів — це повільний процес, який вимагає тривалого тренування з навантаженням. Дотримання здорового способу життя і адекватного споживання білку підтримає цей процес. Деяким людям може бути корисно доповнити свій раціон креатином, кофеїном або і тим, і іншим.
Немає достатніх наукових даних, щоб визначити, чи допомагає більшість інших добавок на ринку наростити м'язову масу. Будьте обережні із заявами про те, що будь-яка добавка може зробити істотний або безпосередній вплив на їх роботу і ріст.
Статтю підготував — Oleg Kardasevich
#білок #протеїн #креатин #кофеїн #тренування
Коли форма набуває значення!
#INgenius #INgeniusNews
Поки одні вчені працюють над пошуком нових типів живих рекомбінантних та ДНК-вакцин, вдосконаленням вакцин проти хвороби Альцгеймера чи навіть деяких видів злоякісних пухлин, інші розробляють нові методи їх доставки. На диво, складність у перевезені чи відносна болючість процедури і у ХХІ ст. стає на шляху імунізації населення.
Не секрет, що вже створено вакцину проти грипу у формі назального спрею. Одна з таких доступна кожного року у сезон хвороби.
Іншою цікавою формою стали патчеві аплікації: матрикс з дуже дрібними голками, що «доставляють» вакцину без використання такого звичного для нас шприца. Ніяких страшних ін'єкцій!
Ще однією проблемою, яку намагаються подолати науковці, є складність, що виникає при транспортуванні вакцин, а саме з режимом «холодного ланцюга». Так, стійкість вакцини проти натуральної віспи до відносно високих температур зіграла важливу роль в ерадикації хвороби. Ще у 2010 році дослідники з University of Oxford розробили методику, завдяки якій матеріали вакцини можна легко транспортувати у різноманітних умовах навколишнього середовища таким чином, щоб вона не втрачала свої властивості. Важливість цього дослідження підтвердила ситуація, що сталася у світі 2010 року: виверження вулкана Ейяф’ятлайокютль в Ісландії зупинило повітряне сполучення в Північній Європі, затримуючи літаки, що перевозили 15 мільйонів доз вакцини проти поліомієліту для Західної Африки. Чиновники побоювалися, що складнощі в доставці вакцин призведуть до неконтрольованого поширення поліомієліту, а високі температури у вантажних сховищах літаків знизять ефективність матеріалу.
Їх розробка полягала у тому, що невелику фільтрувальну мембрану дослідники покривали ультратонким шаром цукрового скла, у якому знаходилися вірусні частинки. У цій формі віруси, які використовували вчені, могли зберігатися при температурі до 113° F протягом шести місяців без втрати здатності викликати імунну відповідь. Для порівняння, при використанні рідинного середовища при 113° F протягом лише семи днів один з двох випробуваних вірусів руйнувався.
Є очевидним той факт, що боротьба з хворобами за допомогою вакцин, яка триває вже 200 років, не завершується. А у цій війні вченим ще є що сказати!
#вакцина #вакцинація #поліо #поліомієліт #натуральнавіспа #хвороба
#AZlotnykArticle
Джерело: https://bit.ly/2Q16zC1
Зображення: https://bit.ly/2Qlh83c
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
#INgenius #INgeniusNews
Поки одні вчені працюють над пошуком нових типів живих рекомбінантних та ДНК-вакцин, вдосконаленням вакцин проти хвороби Альцгеймера чи навіть деяких видів злоякісних пухлин, інші розробляють нові методи їх доставки. На диво, складність у перевезені чи відносна болючість процедури і у ХХІ ст. стає на шляху імунізації населення.
Не секрет, що вже створено вакцину проти грипу у формі назального спрею. Одна з таких доступна кожного року у сезон хвороби.
Іншою цікавою формою стали патчеві аплікації: матрикс з дуже дрібними голками, що «доставляють» вакцину без використання такого звичного для нас шприца. Ніяких страшних ін'єкцій!
Ще однією проблемою, яку намагаються подолати науковці, є складність, що виникає при транспортуванні вакцин, а саме з режимом «холодного ланцюга». Так, стійкість вакцини проти натуральної віспи до відносно високих температур зіграла важливу роль в ерадикації хвороби. Ще у 2010 році дослідники з University of Oxford розробили методику, завдяки якій матеріали вакцини можна легко транспортувати у різноманітних умовах навколишнього середовища таким чином, щоб вона не втрачала свої властивості. Важливість цього дослідження підтвердила ситуація, що сталася у світі 2010 року: виверження вулкана Ейяф’ятлайокютль в Ісландії зупинило повітряне сполучення в Північній Європі, затримуючи літаки, що перевозили 15 мільйонів доз вакцини проти поліомієліту для Західної Африки. Чиновники побоювалися, що складнощі в доставці вакцин призведуть до неконтрольованого поширення поліомієліту, а високі температури у вантажних сховищах літаків знизять ефективність матеріалу.
Їх розробка полягала у тому, що невелику фільтрувальну мембрану дослідники покривали ультратонким шаром цукрового скла, у якому знаходилися вірусні частинки. У цій формі віруси, які використовували вчені, могли зберігатися при температурі до 113° F протягом шести місяців без втрати здатності викликати імунну відповідь. Для порівняння, при використанні рідинного середовища при 113° F протягом лише семи днів один з двох випробуваних вірусів руйнувався.
Є очевидним той факт, що боротьба з хворобами за допомогою вакцин, яка триває вже 200 років, не завершується. А у цій війні вченим ще є що сказати!
#вакцина #вакцинація #поліо #поліомієліт #натуральнавіспа #хвороба
#AZlotnykArticle
Джерело: https://bit.ly/2Q16zC1
Зображення: https://bit.ly/2Qlh83c
Переклад: Anastasiia Zlotnyk
Нові надії на лікування діабетичної ретинопатії
#INgenius #INgeniusNews #FDA
FDA затверджує афліберцепт — розчин для ін’єкцій, що використовують для терапії всіх стадій діабетичної ретинопатії. Афліберцепт — це інгібітор VEGF для лікування вікової макулярної дегенерації, макулярного набряку після оклюзії центральної вени сітківки та діабетичної макулярної едеми.
Затвердження препарату відбулось на основі результатів 3 фази клінічного дослідження PANORAMA, в якому загально брали участь 402 пацієнти. Близько у 20% пацієнтів протягом року розвивалась діабетична проліферативна ретинопатія, а використання афліберцепту знижувало цей ризик на 85–88%.
Проводився також ряд досліджень щодо ефективності препарату при інших патологіях, наприклад діабетичної макулярної едеми — два рандомізовані мультицентричні дослідження VIVID та VISTA з загальною кількістю 576 пацієнтів. Тестували два режими прийому препарату — 2 мг кожні 4 або 8 тижнів і порівнювали з контролем. Гострота зору суттєво підвищувалась після курсу терапії та підтримувалась довгий період часу, результати відмічали на 52 та 100 тиждень дослідження.
Рекомендована доза для пацієнтів з ретинопатією складає 2 мг, препарат вводиться інтравітреально кожні 28 діб. Після перших п’яти ін’єкцій частота введення зменшується і становить 1 раз на 8 тижнів.
Суттєві побічні прояви спостерігались у 0,1% пацієнтів, серед них ендофтальміт та відшарування сітківки. Найбільш частими побічними ефектами (понад 5% ін’єкцій) були кон’юнктивальні крововиливи, біль в очах, розвиток катаракти, підвищення внутрішньоочного тиску та відшарування скловидного тіла.
Препарат протипоказаний за наявності окулярних та периокулярних інфекцій, інтраокулярного запального процесу та гіперчутливості.
Джерело: https://wb.md/2WhWXJo
http://bit.ly/2WdmjYW
Автор: Александр Клименко (Oleksandr Klymenko)
#INgenius #INgeniusNews #FDA
FDA затверджує афліберцепт — розчин для ін’єкцій, що використовують для терапії всіх стадій діабетичної ретинопатії. Афліберцепт — це інгібітор VEGF для лікування вікової макулярної дегенерації, макулярного набряку після оклюзії центральної вени сітківки та діабетичної макулярної едеми.
Затвердження препарату відбулось на основі результатів 3 фази клінічного дослідження PANORAMA, в якому загально брали участь 402 пацієнти. Близько у 20% пацієнтів протягом року розвивалась діабетична проліферативна ретинопатія, а використання афліберцепту знижувало цей ризик на 85–88%.
Проводився також ряд досліджень щодо ефективності препарату при інших патологіях, наприклад діабетичної макулярної едеми — два рандомізовані мультицентричні дослідження VIVID та VISTA з загальною кількістю 576 пацієнтів. Тестували два режими прийому препарату — 2 мг кожні 4 або 8 тижнів і порівнювали з контролем. Гострота зору суттєво підвищувалась після курсу терапії та підтримувалась довгий період часу, результати відмічали на 52 та 100 тиждень дослідження.
Рекомендована доза для пацієнтів з ретинопатією складає 2 мг, препарат вводиться інтравітреально кожні 28 діб. Після перших п’яти ін’єкцій частота введення зменшується і становить 1 раз на 8 тижнів.
Суттєві побічні прояви спостерігались у 0,1% пацієнтів, серед них ендофтальміт та відшарування сітківки. Найбільш частими побічними ефектами (понад 5% ін’єкцій) були кон’юнктивальні крововиливи, біль в очах, розвиток катаракти, підвищення внутрішньоочного тиску та відшарування скловидного тіла.
Препарат протипоказаний за наявності окулярних та периокулярних інфекцій, інтраокулярного запального процесу та гіперчутливості.
Джерело: https://wb.md/2WhWXJo
http://bit.ly/2WdmjYW
Автор: Александр Клименко (Oleksandr Klymenko)
Шукайте більше корисної інформації в нашому Instagram https://www.instagram.com/p/ByabjfZic6R/?igshid=taa7o1732o2r !
Чергова порція книжок на цікаву тему #нейробіологія для затишного відпочинку на вихідних.
1. «Струс мозку»
Жанна-Марі Ласкас
Книга присвячена дослідженням лікаря-невропатолога Беннета Омалу, який вивчав вплив травми мозку на стан здоров'я у спортсменів. Відкриття Беннета стало можливим завдяки отриманому дозволу на дослідженню мозку футболіста Майка Вебстера, який помер у 2002 році.
2. «Ми - це наш мозок»
Дік Франс Свааб
Нідерландський нейробіолог розбиває вщент основні постулати філософів, релігійних діячів та політичних пропагандистів, доводячи, що людина, її характер, схильності, сексуальна орієнтація формуються ще в утробі матері під впливом генів та зовнішнього середовища і не можуть бути примусово змінені, виправлені, вилікувані пізніше. Єдине, що керує людиною, — її мозок.
3. «Твій мозок - суперзірка. Використовуй на повну!» Кайя Норденген
Ваш мозок робить вас тим, ким ви є. Він дозволяє вам спілкуватися з іншими, починаючи з найпростіших речень, закінчуючи тонкою іронією.
Автор книжки Кайя Норденген – лікар-невролог, доктор медичних наук та популярний спікер. У своїй книжці вона жваво та захопливо розкриває таємниці сірої речовини та допомагає читачеві зробити зі свого мозку справжню суперзірку.
Підготував: Denis Sokołowski
#INgenius #INgeniusBooks #INgeniusUseful #medicine #neurobiology #neuroscience #medical #medicalstudent #neurology
Чергова порція книжок на цікаву тему #нейробіологія для затишного відпочинку на вихідних.
1. «Струс мозку»
Жанна-Марі Ласкас
Книга присвячена дослідженням лікаря-невропатолога Беннета Омалу, який вивчав вплив травми мозку на стан здоров'я у спортсменів. Відкриття Беннета стало можливим завдяки отриманому дозволу на дослідженню мозку футболіста Майка Вебстера, який помер у 2002 році.
2. «Ми - це наш мозок»
Дік Франс Свааб
Нідерландський нейробіолог розбиває вщент основні постулати філософів, релігійних діячів та політичних пропагандистів, доводячи, що людина, її характер, схильності, сексуальна орієнтація формуються ще в утробі матері під впливом генів та зовнішнього середовища і не можуть бути примусово змінені, виправлені, вилікувані пізніше. Єдине, що керує людиною, — її мозок.
3. «Твій мозок - суперзірка. Використовуй на повну!» Кайя Норденген
Ваш мозок робить вас тим, ким ви є. Він дозволяє вам спілкуватися з іншими, починаючи з найпростіших речень, закінчуючи тонкою іронією.
Автор книжки Кайя Норденген – лікар-невролог, доктор медичних наук та популярний спікер. У своїй книжці вона жваво та захопливо розкриває таємниці сірої речовини та допомагає читачеві зробити зі свого мозку справжню суперзірку.
Підготував: Denis Sokołowski
#INgenius #INgeniusBooks #INgeniusUseful #medicine #neurobiology #neuroscience #medical #medicalstudent #neurology