8 та 9 травня вшановуємо День пам'яті та примирення - Перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, яка забрала життя мільйонів людей по всьому світу!
Бібліотека КПІ зробила невелику добірку книг від рубрики #Що_почитати. Ці книги нагадають про трагічні часи та наші втрати, дадуть усвідомити важливість слів - «Ніколи знову!»!
1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо
https://telegra.ph/SHCHo-pochitati-do-Dnya-pamyat%D1%96-ta-primirennya-05-06
Бібліотека КПІ зробила невелику добірку книг від рубрики #Що_почитати. Ці книги нагадають про трагічні часи та наші втрати, дадуть усвідомити важливість слів - «Ніколи знову!»!
1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо
https://telegra.ph/SHCHo-pochitati-do-Dnya-pamyat%D1%96-ta-primirennya-05-06
Telegraph
#Що_почитати до Дня пам'яті та примирення
8 та 9 травня вшановуємо День пам'яті та примирення - Перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, яка забрала життя мільйонів людей по всьому світу! Бібліотека КПІ зробила невелику добірку книг від рубрики #Що_почитати. Ці книги нагадають про трагічні…
Forwarded from ДНВР 🇺🇦
📰 «Пам'ятаємо своїх героїв» – події в КПІ ім. Ігоря Сікорського до Дня пам'яті та примирення і 76-тої річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
📜 "...Ми пишаємося самовідданим внеском наших батьків і дідів у спільну з народами світу перемогу над нацизмом; великим подвигом, що увінчує героїзм, мужність і прагнення до свободи. [...] Вічна і світла пам’ять полеглим. Доземний уклін і сердечна вдячність усім ветеранам-політехнікам старшого покоління, за подвиг заради щасливого життя нащадків.", — Михайло Згуровський.
📋 Повний текст ректора до Дня пам’яті та примирення на сайті КПІ.
🔸 8 травня, у День пам’яті та примирення, відбулося вшанування пам’яті героїв Другої світової війни біля пам'ятника полеглим студентам та співробітникам та Міжконфесійного храму Святителя Миколи Чудотворця (вул. Академіка Янгеля, 5)
📋 Детальніше.
🔸 За матеріалами книги "КПІ. Перше століття. Історичний огляд" ми підготували для вас статтю про те, що відбувалося з КПІ ім. Ігоря Сікорського у Другій світовій війні.
📋 Стаття.
🔸 Бібліотека КПІ зробила невелику добірку книг від рубрики #Що_почитати. Ці книги нагадають про трагічні часи та наші втрати, дадуть усвідомити важливість слів – «Ніколи знову!»!
📋 Детальніше.
🔸 З нагоди 9 травня заступник голови Студентської Ради ІТС Лісовський Костянтин підготував презентацію, присвячену Дню пам'яті та примирення.
📋 Презентація.
#ДНВР #ціннісні_орієнтири
📜 "...Ми пишаємося самовідданим внеском наших батьків і дідів у спільну з народами світу перемогу над нацизмом; великим подвигом, що увінчує героїзм, мужність і прагнення до свободи. [...] Вічна і світла пам’ять полеглим. Доземний уклін і сердечна вдячність усім ветеранам-політехнікам старшого покоління, за подвиг заради щасливого життя нащадків.", — Михайло Згуровський.
📋 Повний текст ректора до Дня пам’яті та примирення на сайті КПІ.
🔸 8 травня, у День пам’яті та примирення, відбулося вшанування пам’яті героїв Другої світової війни біля пам'ятника полеглим студентам та співробітникам та Міжконфесійного храму Святителя Миколи Чудотворця (вул. Академіка Янгеля, 5)
📋 Детальніше.
🔸 За матеріалами книги "КПІ. Перше століття. Історичний огляд" ми підготували для вас статтю про те, що відбувалося з КПІ ім. Ігоря Сікорського у Другій світовій війні.
📋 Стаття.
🔸 Бібліотека КПІ зробила невелику добірку книг від рубрики #Що_почитати. Ці книги нагадають про трагічні часи та наші втрати, дадуть усвідомити важливість слів – «Ніколи знову!»!
📋 Детальніше.
🔸 З нагоди 9 травня заступник голови Студентської Ради ІТС Лісовський Костянтин підготував презентацію, присвячену Дню пам'яті та примирення.
📋 Презентація.
#ДНВР #ціннісні_орієнтири
💥Сьогодні пропонуємо вам переглянути одну з лекцій Бібліотеки КПІ "Фантастичний курс. Фантасти різних світів".
Цього разу обговорювали таких різних але талановитих авторів, як Олекса Бердник та Курт Воннегут.
Впевнені - буде цікаво, а ще цікавіше попереду 😉
📌Лекція за посиланням:
https://youtu.be/M-nijm-wFPU
📌Більше Лекцій Бібліотеки: https://youtube.com/playlist?list=PLotcMLgU7ilZXUG_EnT-Fz0PZqRmRrxR5
Цього разу обговорювали таких різних але талановитих авторів, як Олекса Бердник та Курт Воннегут.
Впевнені - буде цікаво, а ще цікавіше попереду 😉
📌Лекція за посиланням:
https://youtu.be/M-nijm-wFPU
📌Більше Лекцій Бібліотеки: https://youtube.com/playlist?list=PLotcMLgU7ilZXUG_EnT-Fz0PZqRmRrxR5
YouTube
Фантасти з різних світів
20 квітня відбулася чергова зустріч Фантастичного курсу!
Ведучі Євгенія Брезницька та Ірина Філоненко розповіли про таких несхожих Олексу Бердника та Курта Воннегута.
Майстер феєрії Олекса Бердник
Культовий український письменник-фантаст, футурист і глобаліст…
Ведучі Євгенія Брезницька та Ірина Філоненко розповіли про таких несхожих Олексу Бердника та Курта Воннегута.
Майстер феєрії Олекса Бердник
Культовий український письменник-фантаст, футурист і глобаліст…
Ви любите робити відкриття? Тоді давайте продовжимо разом відкривати скарби Бібліотеки ❤
💥 Плануємо зустріч про особливі підручники – літографічні 💥
Дізнаємося більше про те:
📍що літографія – це окремий вид графічного мистецтва, коли зображення створюється шляхом нанесення на папір фарбового шару з друкарської форми під сильним тиском.
📍 що в фонді нашої Бібліотеки є велика колекція літографічних конспектів лекцій
📍 як відбувалося оформлення літографічних посібників ззовні і всередині.
📍хто з викладачів Київського політехнічного видавав такі роботи своїм коштом.
📍 як маргиналії на полях книги (написи, позначки, штампи) здатні розказати історію.
💥12 травня о 19.00
💥Реєструйтеся за посиланням – https://cutt.ly/gbSyjJmї та приєднуйтеся!
💥 Плануємо зустріч про особливі підручники – літографічні 💥
Дізнаємося більше про те:
📍що літографія – це окремий вид графічного мистецтва, коли зображення створюється шляхом нанесення на папір фарбового шару з друкарської форми під сильним тиском.
📍 що в фонді нашої Бібліотеки є велика колекція літографічних конспектів лекцій
📍 як відбувалося оформлення літографічних посібників ззовні і всередині.
📍хто з викладачів Київського політехнічного видавав такі роботи своїм коштом.
📍 як маргиналії на полях книги (написи, позначки, штампи) здатні розказати історію.
💥12 травня о 19.00
💥Реєструйтеся за посиланням – https://cutt.ly/gbSyjJmї та приєднуйтеся!
Forwarded from Events Бібліотека КПІ
15 травня відзначають два свята – Міжнародний день Астрономії та День Науки в Україні.
Тому Бібліотека КПІ запросила до себе астронома-науковця і доброго друга Юліану Кузнєцову.
То ж поговоримо про молоду науку АРХЕОАСТРОНОМІЮ.
Предметом її вивчення є астрономічні уявлення людей давнини.
На онлайн-зустрічі отримаємо відповіді на багато цікавих питань, а саме:
• Коли люди почали цікавитися небом і спостерігати небесні світила?
• Які методи та інструменти використовували для цього?
• Яку практичну користь давні люди отримували від астрономічних спостережень?
• З якого часу можна вважати, що астрономія стала наукою?
• Наскільки давно з’явилися одні з перших сонячно-місячних обсерваторій, наприклад Стоунхендж?
• Хто створив геогліфи пустелі Наска і навіщо?
Лекція відбудеться 14 травня о 19:00 за умови попередньої реєстрації https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7gPN16IDOerJSwqD5MbnmIFpqmjaYiDv_WCcLG1fEqBhC1w/viewform?usp=sf_link
Тому Бібліотека КПІ запросила до себе астронома-науковця і доброго друга Юліану Кузнєцову.
То ж поговоримо про молоду науку АРХЕОАСТРОНОМІЮ.
Предметом її вивчення є астрономічні уявлення людей давнини.
На онлайн-зустрічі отримаємо відповіді на багато цікавих питань, а саме:
• Коли люди почали цікавитися небом і спостерігати небесні світила?
• Які методи та інструменти використовували для цього?
• Яку практичну користь давні люди отримували від астрономічних спостережень?
• З якого часу можна вважати, що астрономія стала наукою?
• Наскільки давно з’явилися одні з перших сонячно-місячних обсерваторій, наприклад Стоунхендж?
• Хто створив геогліфи пустелі Наска і навіщо?
Лекція відбудеться 14 травня о 19:00 за умови попередньої реєстрації https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7gPN16IDOerJSwqD5MbnmIFpqmjaYiDv_WCcLG1fEqBhC1w/viewform?usp=sf_link
📚У фонд Бібліотеки постійно прибувають нові надхоження.
Сьогодні покажемо корисні новинки, які стосуються мови програмування Python. Шлях книг до нас зовсім різний. Часто — це щедрі і благодійні дарунки в межах акції #книгу_студенту, до якої можуть долучитися усі охочі 😇
Книги вже можна замовити у електронному каталозі Бібліотеки:
https://cutt.ly/abFrKgo
https://cutt.ly/JbFrX2A
Звертайтеся - Бібліотека неодмінно допоможе знайти те, що потрібно саме вам ❤
Сьогодні покажемо корисні новинки, які стосуються мови програмування Python. Шлях книг до нас зовсім різний. Часто — це щедрі і благодійні дарунки в межах акції #книгу_студенту, до якої можуть долучитися усі охочі 😇
Книги вже можна замовити у електронному каталозі Бібліотеки:
https://cutt.ly/abFrKgo
https://cutt.ly/JbFrX2A
Звертайтеся - Бібліотека неодмінно допоможе знайти те, що потрібно саме вам ❤
Продовжуємо ділитися рідкісними і цінними виданнями Бібліотеки ❤
Сьогодні розкажемо про підручники, за якими навчалися студенти в кінці XIX – на початку XX століття авторства німецького фізика-експериментатора, фізикохіміка та електротехніка Фрідріха Вільгельма Георга Кольрауша.
А ви знали, що:
📚 Фрідріх Вільгельм Георг Кольрауша був сином фізика Рудольфа Кольрауша – піонера у дослідженнях електрики та онуком фізика та викладача Теодора Кольрауша.
📚 Ф. Кольрауш першим зауважив необхідність систематичного курсу практичних робіт з фізики в університетському навчанні.
📚 В 1869 р. вчений видав «Leitfaden der praktischen Physik» («Посібник з практичної фізики») – підручник, який витримав 8 німецьких видань, його було перекладено на англійську, французьку, угорську та російську мови.
📚 Завдяки Ф. Кольраушу фізика збагатилася важливими і цінними дослідженнями в галузі магнетизма, гальванізма та електричного вимірювання. Кольрауш виробив цілий ряд нових методів та інструментів для вимірювання місцевих та періодичних змін земного магнетизму.
📚 Саме відомий спосіб Ф. Кольрауша для визначення електричного опору електролітів ліг в основу сучасної теорії розчинів.
📚 Роботи Фрідріха Кольрауша друкувалися головним чином в «Wiedemann's Annalen der Physik»(німецький журнал, про проблеми фізики, новинки, видавався з 1799 р.), а також в виданнях берлінської, геттінгенскої і мюнхенської академій.
📚 На книгах, які збереглися в нашій Бібліотеці збереглися цікаві печатки та дарчі написи, які здатні розказати історію видання.
⁉️Хочете дізнатися більше про історію КПІ, книги, культури, науки та техніки?
💥 Підписуйтеся та читайте блог «Стародруки Київської політехніки», яким уважно опікується відділ стародруків, рідкісних і цінних видань Бібліотеки КПІ – https://www.facebook.com/groups/1648243738773490/
💥 Або приєднуйтеся до нового корисного лекторію Бібліотеки "Розповіді про життя старих підручників". Чекайте анонсів, а поки перегляньте перший випуск на біблотечному ютуб-каналі -https://www.youtube.com/watch?v=mJESgfzcnyo
Бібліотека завжди поруч, чекає на ваші звернення і неодмінно допоможе знайти усе необхідне ❤
#стародруки_Київської_політехніки
Сьогодні розкажемо про підручники, за якими навчалися студенти в кінці XIX – на початку XX століття авторства німецького фізика-експериментатора, фізикохіміка та електротехніка Фрідріха Вільгельма Георга Кольрауша.
А ви знали, що:
📚 Фрідріх Вільгельм Георг Кольрауша був сином фізика Рудольфа Кольрауша – піонера у дослідженнях електрики та онуком фізика та викладача Теодора Кольрауша.
📚 Ф. Кольрауш першим зауважив необхідність систематичного курсу практичних робіт з фізики в університетському навчанні.
📚 В 1869 р. вчений видав «Leitfaden der praktischen Physik» («Посібник з практичної фізики») – підручник, який витримав 8 німецьких видань, його було перекладено на англійську, французьку, угорську та російську мови.
📚 Завдяки Ф. Кольраушу фізика збагатилася важливими і цінними дослідженнями в галузі магнетизма, гальванізма та електричного вимірювання. Кольрауш виробив цілий ряд нових методів та інструментів для вимірювання місцевих та періодичних змін земного магнетизму.
📚 Саме відомий спосіб Ф. Кольрауша для визначення електричного опору електролітів ліг в основу сучасної теорії розчинів.
📚 Роботи Фрідріха Кольрауша друкувалися головним чином в «Wiedemann's Annalen der Physik»(німецький журнал, про проблеми фізики, новинки, видавався з 1799 р.), а також в виданнях берлінської, геттінгенскої і мюнхенської академій.
📚 На книгах, які збереглися в нашій Бібліотеці збереглися цікаві печатки та дарчі написи, які здатні розказати історію видання.
⁉️Хочете дізнатися більше про історію КПІ, книги, культури, науки та техніки?
💥 Підписуйтеся та читайте блог «Стародруки Київської політехніки», яким уважно опікується відділ стародруків, рідкісних і цінних видань Бібліотеки КПІ – https://www.facebook.com/groups/1648243738773490/
💥 Або приєднуйтеся до нового корисного лекторію Бібліотеки "Розповіді про життя старих підручників". Чекайте анонсів, а поки перегляньте перший випуск на біблотечному ютуб-каналі -https://www.youtube.com/watch?v=mJESgfzcnyo
Бібліотека завжди поруч, чекає на ваші звернення і неодмінно допоможе знайти усе необхідне ❤
#стародруки_Київської_політехніки
Forwarded from Events Бібліотека КПІ
15 травня відзначають два свята – Міжнародний день Астрономії та День Науки в Україні.
Тому Бібліотека КПІ запросила до себе астронома-науковця і доброго друга Юліану Кузнєцову.
То ж поговоримо про молоду науку АРХЕОАСТРОНОМІЮ.
Предметом її вивчення є астрономічні уявлення людей давнини.
На онлайн-зустрічі отримаємо відповіді на багато цікавих питань, а саме:
• Коли люди почали цікавитися небом і спостерігати небесні світила?
• Які методи та інструменти використовували для цього?
• Яку практичну користь давні люди отримували від астрономічних спостережень?
• З якого часу можна вважати, що астрономія стала наукою?
• Наскільки давно з’явилися одні з перших сонячно-місячних обсерваторій, наприклад Стоунхендж?
• Хто створив геогліфи пустелі Наска і навіщо?
Лекція відбудеться 14 травня о 19:00 за умови попередньої реєстрації https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7gPN16IDOerJSwqD5MbnmIFpqmjaYiDv_WCcLG1fEqBhC1w/viewform?usp=sf_link
Тому Бібліотека КПІ запросила до себе астронома-науковця і доброго друга Юліану Кузнєцову.
То ж поговоримо про молоду науку АРХЕОАСТРОНОМІЮ.
Предметом її вивчення є астрономічні уявлення людей давнини.
На онлайн-зустрічі отримаємо відповіді на багато цікавих питань, а саме:
• Коли люди почали цікавитися небом і спостерігати небесні світила?
• Які методи та інструменти використовували для цього?
• Яку практичну користь давні люди отримували від астрономічних спостережень?
• З якого часу можна вважати, що астрономія стала наукою?
• Наскільки давно з’явилися одні з перших сонячно-місячних обсерваторій, наприклад Стоунхендж?
• Хто створив геогліфи пустелі Наска і навіщо?
Лекція відбудеться 14 травня о 19:00 за умови попередньої реєстрації https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc7gPN16IDOerJSwqD5MbnmIFpqmjaYiDv_WCcLG1fEqBhC1w/viewform?usp=sf_link
Forwarded from ДНВР 🇺🇦
🗓 Запрошуємо вас долучитися до відкритого діалогу «ДоброЧесність: цінності в щоденних вчинках»
🔸 18 травня відбудеться перше відкрите обговорення в студентському просторі про академічну доброчесність у щоденному університетському житті. Захід проводиться спільно ДНВР, Бібліотекою, Студрадою, Профкомом та НТСА КПІ ім. Ігоря Сікорського.
🔸 Академічна доброчесність – один з основних ціннісних орієнтирів, на який спрямована увага всього освітнього простору. Списування та необ'єктивне оцінювання – серйозні актуальні проблеми, які викликають безліч суперечок та неузгоджень, як серед студентів, так і серед викладачів. Саме тому ми хочемо ґрунтовно обговорити ці питання та спільними зусиллями знайти шляхи їх вирішення.
🔸 Мета нашого заходу:
• обговорення впровадження принципів академічної доброчесності серед студентів;
• відкрита і чесна дискусія зі студентством з приводу списування та необ'єктивного оцінювання;
• пошук шляхів подолання викликів ЗВО щодо формування та дотримання принципів академічної доброчесності в освітньому середовищі.
📝 Реєстрація за посиланням. Після реєстрації ви отримаєте електронний лист із підтвердженням, що містить інформацію про приєднання до зустрічі.
🕓 Коли: 18.05.21 о 15:00.
📍 Де: онлайн (zoom).
💭 ДНВР на фейсбук | телеграм. З питаннями сюди. Успіхів!
#ДНВР #Бібліотека
🔸 18 травня відбудеться перше відкрите обговорення в студентському просторі про академічну доброчесність у щоденному університетському житті. Захід проводиться спільно ДНВР, Бібліотекою, Студрадою, Профкомом та НТСА КПІ ім. Ігоря Сікорського.
🔸 Академічна доброчесність – один з основних ціннісних орієнтирів, на який спрямована увага всього освітнього простору. Списування та необ'єктивне оцінювання – серйозні актуальні проблеми, які викликають безліч суперечок та неузгоджень, як серед студентів, так і серед викладачів. Саме тому ми хочемо ґрунтовно обговорити ці питання та спільними зусиллями знайти шляхи їх вирішення.
🔸 Мета нашого заходу:
• обговорення впровадження принципів академічної доброчесності серед студентів;
• відкрита і чесна дискусія зі студентством з приводу списування та необ'єктивного оцінювання;
• пошук шляхів подолання викликів ЗВО щодо формування та дотримання принципів академічної доброчесності в освітньому середовищі.
📝 Реєстрація за посиланням. Після реєстрації ви отримаєте електронний лист із підтвердженням, що містить інформацію про приєднання до зустрічі.
🕓 Коли: 18.05.21 о 15:00.
📍 Де: онлайн (zoom).
💭 ДНВР на фейсбук | телеграм. З питаннями сюди. Успіхів!
#ДНВР #Бібліотека
15 травня – День науки в Україні 📚
Досягнення науки та техніки сприяють невпинному руху вперед та прогресу. Тому Бібліотека щиро вітає з професійним святом рідну спільноту КПІ та усіх причетних до свята!
Принагідно анонсуємо два корисні заходи для дослідників:
• Вебінар про найважливіші аспекти проведення і презентування результатів власного дослідження згідно із засадами академічної доброчесності. Які виклики постають перед дослідницьким середовищем у процесі написання наукового тексту? Чи варто розміщувати результатии досліджень онлайн? Чи доцільно залучати студентство до дослідницької роботи у процесі викладання курсів? Відповіді шукатимемо разом 19 травня. Детальніше тут – https://fb.me/e/1ry3bL2Xh
• Також 19 травня відбудеться вебінар та дискусія «Відкрита наука: план дій для України». Презентація концепції Відкритої науки, актуальні європейські тенденції наукових комунікацій та перспективи України в цьому напрямку – https://fb.me/e/HaiaMNlC
Бібліотека бажає усім гарного настрою, а дослідникам ще й неймовірних знахідок в наукових пошуках, визнання, підтримки наукової спільноти і впевненого ентузіазму для нових відкриттів! ❤
Досягнення науки та техніки сприяють невпинному руху вперед та прогресу. Тому Бібліотека щиро вітає з професійним святом рідну спільноту КПІ та усіх причетних до свята!
Принагідно анонсуємо два корисні заходи для дослідників:
• Вебінар про найважливіші аспекти проведення і презентування результатів власного дослідження згідно із засадами академічної доброчесності. Які виклики постають перед дослідницьким середовищем у процесі написання наукового тексту? Чи варто розміщувати результатии досліджень онлайн? Чи доцільно залучати студентство до дослідницької роботи у процесі викладання курсів? Відповіді шукатимемо разом 19 травня. Детальніше тут – https://fb.me/e/1ry3bL2Xh
• Також 19 травня відбудеться вебінар та дискусія «Відкрита наука: план дій для України». Презентація концепції Відкритої науки, актуальні європейські тенденції наукових комунікацій та перспективи України в цьому напрямку – https://fb.me/e/HaiaMNlC
Бібліотека бажає усім гарного настрою, а дослідникам ще й неймовірних знахідок в наукових пошуках, визнання, підтримки наукової спільноти і впевненого ентузіазму для нових відкриттів! ❤
Стефанику – 150! 🎉
Цьогоріч 14 травня відзначаємо 150-річчя з дня народження майстра соціально-психологічної прози та експресіоністичної новели Василя Стефаника ❤️
«Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена» – зауважував сам письменник і його лаконічна, геніальна проза стала яскравою реалізацією поклику душі 🔥
Бібліотека КПІ хоча й науково-технічна, але серед цінних та рідкісних книг в ній зберігаються прижиттєві видання художніх творів Василя Стефаника – збірки «Дорога» (1901 р.) та «Моє слово» (1905 р.)📚
Прочитайте їх і переконайтеся - Василя Стефаника не полишало бажання «сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще» ❤️
Ми вважаємо, що письменнику це вдалося повною мірою та святкуємо сьогодні разом зі всією країною #Василю_Стефанику_150 🎉
Цьогоріч 14 травня відзначаємо 150-річчя з дня народження майстра соціально-психологічної прози та експресіоністичної новели Василя Стефаника ❤️
«Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена» – зауважував сам письменник і його лаконічна, геніальна проза стала яскравою реалізацією поклику душі 🔥
Бібліотека КПІ хоча й науково-технічна, але серед цінних та рідкісних книг в ній зберігаються прижиттєві видання художніх творів Василя Стефаника – збірки «Дорога» (1901 р.) та «Моє слово» (1905 р.)📚
Прочитайте їх і переконайтеся - Василя Стефаника не полишало бажання «сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще» ❤️
Ми вважаємо, що письменнику це вдалося повною мірою та святкуємо сьогодні разом зі всією країною #Василю_Стефанику_150 🎉
Сьогодні святкуємо День науки в Україні 🥳
Наука об'єднує людей, які хочуть зробити цей світ кращим, пізнати більше і відкрити незнане, але необхідне📚
З любов'ю та щирістю кажемо ще раз - зі святом усіх, хто торує шлях у майбутнє! Хай буде комфортно, плідно і радісно творцям прогресу! 🔥
Вітаємо наших талановитих київських політехніків, якими ми щиро пишаємося та усіх причетних до чудового свята 🌈
Бібліотека завжди радо чекає та готова сприяти приголомшливим відкриттям та інноваційним розробкам ♥️
Наука об'єднує людей, які хочуть зробити цей світ кращим, пізнати більше і відкрити незнане, але необхідне📚
З любов'ю та щирістю кажемо ще раз - зі святом усіх, хто торує шлях у майбутнє! Хай буде комфортно, плідно і радісно творцям прогресу! 🔥
Вітаємо наших талановитих київських політехніків, якими ми щиро пишаємося та усіх причетних до чудового свята 🌈
Бібліотека завжди радо чекає та готова сприяти приголомшливим відкриттям та інноваційним розробкам ♥️
💥 Нещодавно святкували Всеукраїнський день науки і зазначали, що Бібліотека рада сприяти вашим новим винаходам та розробкам.
📌Сьогодні нагадуємо - звертайтеся!
Індивідуальні консультації для дослідника чи онлайновий захід для групи науковців – дистанційно та швидко. Від фахівців Бібліотеки з використанням сервісу Zoom.
❗Заповнюйте форму за посиланням – https://cutt.ly/kfKkI9q та вдосконалюйте навички ефективного використання цифрових інструментів дослідницької діяльності вже сьогодні.
❤️ Бібліотека незмінно чекає на вас. Увесь перелік дистанційних послуг на сайті – https://www.library.kpi.ua/about-library/remote-services/
📌Сьогодні нагадуємо - звертайтеся!
Індивідуальні консультації для дослідника чи онлайновий захід для групи науковців – дистанційно та швидко. Від фахівців Бібліотеки з використанням сервісу Zoom.
❗Заповнюйте форму за посиланням – https://cutt.ly/kfKkI9q та вдосконалюйте навички ефективного використання цифрових інструментів дослідницької діяльності вже сьогодні.
❤️ Бібліотека незмінно чекає на вас. Увесь перелік дистанційних послуг на сайті – https://www.library.kpi.ua/about-library/remote-services/
Forwarded from ДНВР 🇺🇦
🗓 Нагадуємо, триває реєстрація на відкритий діалог «ДоброЧесність: цінності в щоденних вчинках»!
🔸 18 травня відбудеться перше відкрите обговорення в студентському просторі про академічну доброчесність у щоденному університетському житті. Захід проводиться спільно ДНВР, Бібліотекою, Студрадою, Профкомом та НТСА КПІ ім. Ігоря Сікорського. Реєструйся на подію і бери участь у обговоренні.
📝 Реєстрація за посиланням.
📋 Більше інформації про захід тут.
🕓 Коли: 18.05.21 о 15:00.
🔸 18 травня відбудеться перше відкрите обговорення в студентському просторі про академічну доброчесність у щоденному університетському житті. Захід проводиться спільно ДНВР, Бібліотекою, Студрадою, Профкомом та НТСА КПІ ім. Ігоря Сікорського. Реєструйся на подію і бери участь у обговоренні.
📝 Реєстрація за посиланням.
📋 Більше інформації про захід тут.
🕓 Коли: 18.05.21 о 15:00.
🎁 Нещодавно Бібліотека отримала чудовий подарунок від доктора технічних наук Мельника Ігоря Віталійовича, викладача КПІ Факультет електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського Кафедра електронних приладів та пристроїв
📚 Бібліотека щиро вдячна за поповнення фонду 10 екземплярами двотомного видання авторства дарувальника, талановитого політехніка - «Основи програмування на мові Рython».
💥 Зовсім скоро ви зможете замовити корисне видання в електронному каталозі Бібліотеки – https://opac.kpi.ua
📚 Бібліотека щиро вдячна за поповнення фонду 10 екземплярами двотомного видання авторства дарувальника, талановитого політехніка - «Основи програмування на мові Рython».
💥 Зовсім скоро ви зможете замовити корисне видання в електронному каталозі Бібліотеки – https://opac.kpi.ua
Нагадуємо про два онлайн-заходи Бібліотеки, які варто відвідати завтра, 20 травня:
💥Лекція В. Щибрі «Від традиційного вбрання до маркера ідентичності» о 14:15. Хочете почути про виникнення вишиванки, техніки вишивки, традиційні орнаменти та особливості крою української вишитої сорочки?
❗Реєструйтеся за лінком – https://cutt.ly/mb0EiZO
💥Розмова з Тетяною Кульковою (Українсько-японський центр) о 19.00 про японську чайну культуру.
❗ Реєстрація на Чайний клуб Бібліотеки тут – https://cutt.ly/jb0ExSg
💥Лекція В. Щибрі «Від традиційного вбрання до маркера ідентичності» о 14:15. Хочете почути про виникнення вишиванки, техніки вишивки, традиційні орнаменти та особливості крою української вишитої сорочки?
❗Реєструйтеся за лінком – https://cutt.ly/mb0EiZO
💥Розмова з Тетяною Кульковою (Українсько-японський центр) о 19.00 про японську чайну культуру.
❗ Реєстрація на Чайний клуб Бібліотеки тут – https://cutt.ly/jb0ExSg