“We have learned not to be scared,” Reznikov told his Kyiv audience on Saturday. “Now we ask the rest of you not to be scared too.”
https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2022/09/ukraine-victory-russia-putin/671405/
https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2022/09/ukraine-victory-russia-putin/671405/
The Atlantic
It’s Time to Prepare for a Ukrainian Victory
The liberation of Russian-occupied territory might bring down Vladimir Putin.
Would you pay a premium to participate in the water cooler conversation about the latest AAA release?
https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2022-09-16/game-releases-from-zelda-to-hogwarts-next-year-may-not-lead-to-higher-sales
https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2022-09-16/game-releases-from-zelda-to-hogwarts-next-year-may-not-lead-to-higher-sales
Bloomberg
A Video Game Pile-Up Next Year Doesn’t Guarantee a Sales Boom
Hey everyone, it’s Cecilia. This week, we’re diving into next year’s exciting, but crowded game release calendar. But first...
Джозеп Борель про виклики для ЄС на конференції послів
https://www.eeas.europa.eu/eeas/eu-ambassadors-annual-conference-2022-opening-speech-high-representative-josep-borrell_en
https://www.eeas.europa.eu/eeas/eu-ambassadors-annual-conference-2022-opening-speech-high-representative-josep-borrell_en
“What we built made housing something for the four to five percent,” Koster says. Not long after Ultima Online launched, there was nowhere left to build. Players with houses discovered economic advantages that house-less players could not access, like the ability to set up personal businesses in their homes. While the rich got richer and safer–and bought more houses–the unprivileged and homeless left.
https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2022-10-14/final-fantasy-xiv-found-a-virtual-solution-to-the-housing-crisis
https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2022-10-14/final-fantasy-xiv-found-a-virtual-solution-to-the-housing-crisis
Bloomberg.com
The Video Game That Solved the Housing Crisis — Virtually
Hi everyone, it’s Cecilia. In today’s newsletter, we’re talking about a housing market that doesn’t make millennials groan with frustration. But first…
There is a lot of free software around because there’s plenty of venture capital and ad dollars. Free apps are an illusion. They warp the image of what apps cost in development and what they should cost in usage.
https://ia.net/topics/how-much-would-you-charge-for-ia-presenter
https://ia.net/topics/how-much-would-you-charge-for-ia-presenter
iA
Presenter Pricing (I)
We could just ask you how much you would pay for iA Presenter. You'd probably want the lowest possible price.
Whether the developers realize this or not when they are making these games, Steam shoppers just want cheap games that are really deep and ridiculously fun. Beautiful graphics be damned! Story and character be damned! Gameplay is king! Just like an airline can’t scrimp on safety, these games cannot scrimp on gameplay, gamefeel, and quality. Hyper Hardcore games cannot be janky, cannot be buggy, cannot have bad framerate. They cannot be shallow. They are the purest of video games.
https://howtomarketagame.com/2022/01/31/vampire-survivors-success-an-opportunity-in-the-steam-marketplace/
https://howtomarketagame.com/2022/01/31/vampire-survivors-success-an-opportunity-in-the-steam-marketplace/
…Історія досі не знає прикладів добровільної відмови народів від самих себе, тобто добровільного самогубства народів. Не було і не може бути такого ніколи, як не може людство хотіти самознищитися.
Немає і тепер добровільного зречення українського народу чи його частини від самого себе, своєї мови. Те, що на поверховий погляд здається добровільним, насправді таким не є. Маємо вимушену, під тиском обставин і дією серйозних причин відмову частини українців від своєї мови і всі пов’язані з цим ненормальні наслідки для суспільства.
"Хто вам не дає говорити по-українському?" — люблять "уничтожающе" питати погано замасковані під інтернаціоналістів українофоби й недозрілі до справжньої людської культури русифікаторські "общечеловеки".
"Хто вам заважає говорити по-українському?" — дивуються люди оброзичливі, але політично наївні, байдужі до "надуманої" національної проблеми.
"Хто вам забороняє говорити по-українському?" — гримає високе начальство, всім своїм гнівним виглядом доводячи цілковиту неможливість будь-якого примусу.
Хто забороняє?.. Чи може бути більш фальшиве і пусте запитання? А хто забороняв у царській Росії говорити по-українському, по-польському, по-грузинському і т. д.? Навіть писати і друкувати не в усі часи забороняли. І чому все-таки, попри відсутність юридичної заборони, "землячки", кажучи словами Шевченка, "різали по-московськи"? Хто забороняв африканцям говорити по-своєму і чому все-таки в значній частині Африки запанувала французька мова або англійська, і тепер молоді африканські держави стоять перед важливим завданням емансипації питомих мов? Чому в певних сферах індійського суспільства так запанувала англійська мова, що тепер заходи уряду для "деанглізації" зустрічають, як відомо, одчайдушний опір з боку цих кіл населення? А хто взагалі забороняє всім людям на землі бути культурними, освіченими, добрими, приязними, розумними, щасливими? Хто забороняє вам, тим, хто примус бачить тільки в кнуті й шомполах, — хто забороняє вам, шановні "інтернаціоналісти"-русифікатори й "інтернаціоналісти"-українофоби, позбутися вашого русифікаторства й українофобства, зрозуміти національні потреби українського народу, а заодно побачити його фактичне національне становище й побачити вами ж створений механізм русифікації"?
Ви забороняєте (заважаєте, не даєте), — якщо ви все-таки наполягаєте на своєму не дуже чесному запитанні і хочете на нього відповіді, — ви, тобто створені вами обставини життя. "Нерівність, що склалася в житті фактично" (Ленін), фактичне другорядне становище української мови (як і культури) — ось що є невблаганною силою, незрівнянною з будь-якою силою батога й будь-якого шомпола, будь-якого наказу й юридичного закону, справді нездоланною силою, що диктує, примушує українця, зокрема й українську масу взагалі, говорити поросійському, відмовлятися від своєї рідної мови. Одні просто перестають відчувати потребу в українській мові, тоді як життя скрізь і всюди владно вимагає російської (як слушно зауважив один ненадрукований дописувач до "Літературної газети": з російською мовою можна проїхати всю Україну і обійтися без української, з українською ж без російської на Україні не обійдешся); інші ж і хотіли б говорити по-українському, так соромно: всі дивляться, як на дивака (це в кращому разі).
Іван Дзюба, «Інтернаціоналізм чи русифікація», 1968 рік.
http://litopys.org.ua/idzuba/dz.htm
Немає і тепер добровільного зречення українського народу чи його частини від самого себе, своєї мови. Те, що на поверховий погляд здається добровільним, насправді таким не є. Маємо вимушену, під тиском обставин і дією серйозних причин відмову частини українців від своєї мови і всі пов’язані з цим ненормальні наслідки для суспільства.
"Хто вам не дає говорити по-українському?" — люблять "уничтожающе" питати погано замасковані під інтернаціоналістів українофоби й недозрілі до справжньої людської культури русифікаторські "общечеловеки".
"Хто вам заважає говорити по-українському?" — дивуються люди оброзичливі, але політично наївні, байдужі до "надуманої" національної проблеми.
"Хто вам забороняє говорити по-українському?" — гримає високе начальство, всім своїм гнівним виглядом доводячи цілковиту неможливість будь-якого примусу.
Хто забороняє?.. Чи може бути більш фальшиве і пусте запитання? А хто забороняв у царській Росії говорити по-українському, по-польському, по-грузинському і т. д.? Навіть писати і друкувати не в усі часи забороняли. І чому все-таки, попри відсутність юридичної заборони, "землячки", кажучи словами Шевченка, "різали по-московськи"? Хто забороняв африканцям говорити по-своєму і чому все-таки в значній частині Африки запанувала французька мова або англійська, і тепер молоді африканські держави стоять перед важливим завданням емансипації питомих мов? Чому в певних сферах індійського суспільства так запанувала англійська мова, що тепер заходи уряду для "деанглізації" зустрічають, як відомо, одчайдушний опір з боку цих кіл населення? А хто взагалі забороняє всім людям на землі бути культурними, освіченими, добрими, приязними, розумними, щасливими? Хто забороняє вам, тим, хто примус бачить тільки в кнуті й шомполах, — хто забороняє вам, шановні "інтернаціоналісти"-русифікатори й "інтернаціоналісти"-українофоби, позбутися вашого русифікаторства й українофобства, зрозуміти національні потреби українського народу, а заодно побачити його фактичне національне становище й побачити вами ж створений механізм русифікації"?
Ви забороняєте (заважаєте, не даєте), — якщо ви все-таки наполягаєте на своєму не дуже чесному запитанні і хочете на нього відповіді, — ви, тобто створені вами обставини життя. "Нерівність, що склалася в житті фактично" (Ленін), фактичне другорядне становище української мови (як і культури) — ось що є невблаганною силою, незрівнянною з будь-якою силою батога й будь-якого шомпола, будь-якого наказу й юридичного закону, справді нездоланною силою, що диктує, примушує українця, зокрема й українську масу взагалі, говорити поросійському, відмовлятися від своєї рідної мови. Одні просто перестають відчувати потребу в українській мові, тоді як життя скрізь і всюди владно вимагає російської (як слушно зауважив один ненадрукований дописувач до "Літературної газети": з російською мовою можна проїхати всю Україну і обійтися без української, з українською ж без російської на Україні не обійдешся); інші ж і хотіли б говорити по-українському, так соромно: всі дивляться, як на дивака (це в кращому разі).
Іван Дзюба, «Інтернаціоналізм чи русифікація», 1968 рік.
http://litopys.org.ua/idzuba/dz.htm
No if Ukraine should have been overwhelmed, it eventually would have been. The Russian armed forces were nowhere near good enough to overwhelm the motivated and well-led Ukrainians. This is because the Times, much like many analyzing the war before Feb 24, really seem to think that possessing weapons is the indicator of power. Its not. Military power is the creation of a deeper societal, technological, economic and political structure that manufactures it.
Its why Russia was always going to fail in its invasion. So my worry in this week is that the power of the old narrative, which the Times still seems to harbor and which the Ukrainians are, understandably but I would say mistakenly, feeding, persists.
This is Ukraine’s war to win, because Ukraine is the more well-rounded power.
https://phillipspobrien.substack.com/p/weekend-update-7
Its why Russia was always going to fail in its invasion. So my worry in this week is that the power of the old narrative, which the Times still seems to harbor and which the Ukrainians are, understandably but I would say mistakenly, feeding, persists.
This is Ukraine’s war to win, because Ukraine is the more well-rounded power.
https://phillipspobrien.substack.com/p/weekend-update-7
Phillips’s Newsletter
Weekend Update #7
Some ideas on how the war is being presented and analyzed--oldies and not goodies
Here are some of the biggest lessons that the crypto world (hopefully) learned in 2022, to take into the new year:
If it looks too good to be true, it probably is
…
Crypto’s number one enemy in America this year was Securities and Exchange Commission (SEC) Chair Gary Gensler, who used his power to crack down upon various crypto projects. Many crypto insiders believed that the industry should exist outside the purview of the SEC, and that the blockchain would allow them to self-regulate effectively.
But crypto communities also failed to sniff out bad actors in their midst before it was far too late.
…
It took me a decade to realize how opposite of untraceable Bitcoin really was
…
Crypto prices are increasingly tied to mainstream markets
https://ti.me/3WKadBx
If it looks too good to be true, it probably is
…
Crypto’s number one enemy in America this year was Securities and Exchange Commission (SEC) Chair Gary Gensler, who used his power to crack down upon various crypto projects. Many crypto insiders believed that the industry should exist outside the purview of the SEC, and that the blockchain would allow them to self-regulate effectively.
But crypto communities also failed to sniff out bad actors in their midst before it was far too late.
…
It took me a decade to realize how opposite of untraceable Bitcoin really was
…
Crypto prices are increasingly tied to mainstream markets
https://ti.me/3WKadBx
Time
2022 Killed Wide-Eyed Crypto Idealism. Here Are Lessons for 2023
The hyper-financialization of the crypto space, and extreme emphasis on “number go up” only hurt the space in 2022. Next year, it’s time to try a different approach.
Before each decision to arm Ukraine with a new category of powerful arms, NATO partners progress through three stages of denial. First comes an outright dismissal of the country’s ability to effectively deploy the weapons in question against Russian invaders. Ukraine could never use these—the argument has been applied to multiple rocket-launch systems, anti-aircraft systems, and sophisticated tanks—because they are just too complex. Next comes a qualified dismissal. Ukrainian forces might be able to use these systems, but equipping and training them would take far too long. Then comes a desperate third stage. Yes, Ukraine can use these weapons, which could make a big difference in the war, but we worry about how Russia or China might respond.
https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2023/05/ukraine-military-f-16-aircraft/674022/
https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2023/05/ukraine-military-f-16-aircraft/674022/
The Atlantic
America’s Unconvincing Reasons for Denying F-16s to Ukraine
Before giving Kyiv the weapons that it needs, the U.S. always works through a list of excuses.
У 2022 мені здавалося, що війна зробила мою книгу неактуальною. У 2023 році я розумію, що все навпаки. Вторгнення запустило зміни і багато хто проходить зараз той шлях, який інші почали трохи раніше. І потрібно просто підтримувати тих, хто шукає себе за нових умов.
https://t.me/pavelkazarin/610
https://t.me/pavelkazarin/610
Telegram
Kazarin
Ідентичність визначається сумою подій, що трапились у нашому житті. А ще – тими, що не трапились.
Я не знаю, яким би я був, якби не анексія Криму. Саме вона перезавантажила мене - змусивши шукати відповіді на питання, які я раніше міг ігнорувати
Але в чиємусь…
Я не знаю, яким би я був, якби не анексія Криму. Саме вона перезавантажила мене - змусивши шукати відповіді на питання, які я раніше міг ігнорувати
Але в чиємусь…