Наука та метрика
737 subscribers
24 photos
1 video
2 files
443 links
Проєкт «Наука та метрика» допоможе досліднику глибше розуміти значення наукометрії в теперішньому світі, бути в курсі останніх новин, користуватися порадами, щоб успішно йти до своїх наукових цілей тощо.

Для зв'язку: info@nim.media
Download Telegram
💥 Компанія «Наукові Публікації» анонсувала запуск Телеграм бота!

Тепер у вас є можливість переглядати усі останні новини, спеціальні пропозиції для вчених та одразу залишити заявку прямо у мессенджері.

Що пропонує бот:
Інформацію про компанію та новини
Меню послуг та швидкий спосіб залишити заявку
Розсилку унікальних пропозицій для вчених
Можливість залишити будь-яке звернення прямо у мессенджері

🟢 Приєднатися до бота
🔬 Вітаємо колег-дослідників з Всесвітнім днем науки в ім’я миру та розвитку!

📗 Всесвітній День науки відзначають 10 листопада. Офіційно він був запровадженим ЮНЕСКО у 2002 році. У цей день заведено наголошувати на значущості науки у всьому світі, підкреслювати її важливість для досягнення миру та розвитку, вшановувати традиції та популяризовувати наукові відкриття.

❗️Глобальна мета Дня науки – забезпечити глибшу взаємодію між суспільством та наукою. Тому, пам’ятаймо про це та розвиваймо науку разом!

🟩 Детальніше про Всесвітній день науки: https://bit.ly/3D4A65s
#нім #наука_та_метрика
📚 Міністерство освіти та науки затвердило перший стандарт вищої освіти для ступеня доктора філософії.

🟢 Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», необхідно розробити та затвердити 439 стандартів вищої освіти. Для ступеня доктора філософії розроблено проєкти 78 таких стандартів. 8 листопада 2021 року МОН затверджено перший з них.

📋 Перший стандарт вищої освіти для ступеня доктора філософії затверджено зі спеціальності 182 Технології легкої промисловості. Він пройшов професійну експертизу та регламентує основи підготовки з відповідного фаху та ступеню.

🔎 Детальніше: https://bit.ly/3knb0aI
#нім #наука_та_метрика
📝 Наукова стаття – висвітлення думок вченого, що описує основні елементи дослідження. Для написання якісної наукової публікації часто використовують структуру IMRAD.

📗 Особливу увагу слід звернути на розділ «Materials and Methods» (Матеріали та методи). Його оформлення в практиці українських наукових досліджень різниться з вимогами міжнародних наукометричних баз даних.

✏️Катерина Сосєдко, науковий редактор Видавничого дому «Наукові журнали», детально розглядає особливості розділу «Materials and Methods» у нашому відео.

Після перегляду Ви дізнаєтесь про:
🟢 особливості написання розділу «Materials and Methods» відповідно до вимог впливових міжнародних видань;
🟢 основні проблеми при описі матеріалів та методів;
🟢 рекомендації редактора щодо коректного оформлення розділу «Materials and Methods».

📹 Дивитись відео: https://bit.ly/3HjhfX7
📥 Триває конкурс проєктів з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020»!
Чудова можливість для науковців отримати фінансування для здійснення наукової роботи, реалізації науково-технічного чи інфраструктурного проєкту.

🗓 З 11 листопада по 20 грудня МОН України приймає конкурсні роботи на участь у програмі «Горизонт 2020». Конкурс проводиться у межах Рамкової програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій.

Тематика конкурсу включає 11 напрямків, переважно – у галузі інновацій та розв'язання глобальних проблем.

🟢 Детальніше: https://bit.ly/3nm4oLQ
📌 13 жовтня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв рішення щодо припинення діяльності складу НАЗЯВО. Для «розблокування» цього органу та усунення всіх правових колізій Верховна Рада прийняла відповідний законопроєкт.

📜 2 листопада був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти». Він вносить зміни у низку законів України у сфері освіти та науки, визначає подальший порядок функціонування НАЗЯВО.

🟢 Детальніше: https://bit.ly/3FrEo7F
📖 17 листопада МОН затвердило Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук.

Цим порядком вводиться низка нововведень щодо порядку захисту дисертації, діяльності спеціалізованих вчених рад, визнання наукових ступенів, здобутих за кордоном, позбавлення наукових ступенів та ін.

🟢 Детальніше: https://bit.ly/3qL3VEP
🟣 Clarivate підбила підсумки найбільш цитованих авторів 2021 року!

📗 Щорічно, Clarivate складає список «Високоцитованих досліджень». У ньому за рейтинговою системою визначаються світові лідери цитування серед наукових авторів. Крім цього, список ранжує таких дослідників за країною, організацією напрямом дослідження та ін.

🎓Цього року список включає 6602 авторів. За основу рейтингу взято дані бази даних Web of Science. Найбільша кількість авторів представляють США, а організацією-лідером списку став Гарвардський університет.

🟢 Детальніше про результати: https://bit.ly/3p1h6zh
📌 19 листопада 2021 року МОН оголосило результати конкурсу на здобуття іменних стипендій найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України - Героїв Небесної Сотні.

Основними вимогами до конкурсантів є наявність вагомих наукових результатів та активна громадянська позиція. Цьогоріч стипендії здобули 22 науковці у 5 номінаціях.

🟩 Докладніше: https://bit.ly/3DIRrBj
🔴 25 листопада завершується термін подачі конкурсних науково-технічних та експериментальних розробок за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2022 році коштом держбюджету.

📃 Тематичні напрями конкурсу відповідають положенням Закону України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки».

🟢 Детальніше: https://bit.ly/3oSiV1l
📣 23 листопада на засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій було обрано переможців конкурсу на присудження Премії Верховної Ради України молодим вченим.

📗 Об'єднана конкурсна комісія затвердила перелік робіт-переможців за 2020 рік, до якого увійшли 30 наукових робіт. Кожен автор чи авторський колектив отримає грошову винагороду у розмірі понад 136 тис. грн.

Докладніше: https://bit.ly/3xhmhib
🟡 Інституту молекулярної біології та генетики НАН України оголосив конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки у рамках проєкту BIONANOSENS, фінансованого Європейським Союзом.

🔬 Науковці можуть подавати роботи у напрямку медичної діагностики, екологічного моніторингу та харчової промисловості. Переможців буде запрошено взяти участь у Літній школі з розроблення та впровадження «розумних пристроїв», яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені (Німеччина).

🟢 Докладніше: https://bit.ly/32loiOL
📚 Європейська Комісія оголошує серію безкоштовних лекцій для підготовки до Брокерського заходу «Цифровізація та промисловість». Подія проходить у рамках Інформаційного дня Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

🔭 Напрями лекцій стосуються цифрової індустрії, промисловості, дослідження космосу. Для того, щоб узяти участь у навчанні, необхідно заповнити реєстраційну форму.

🕚 Дедлайн реєстрації: 28 листопада.

🟩 Докладніше: https://bit.ly/30WekmV
📌 Система присвоєння наукових звань — одна з кваліфікаційних систем, якою користуються для оцінювання діяльності вченого.

📜 Законодавством визначено наявність таких наукових звань: старший дослідник, доцент, професор. Для здобуття кожного з них висувається низка вимог. Крім цього, дещо різняться правила присвоєння вчених звань для працівників закладів вищої освіти та для працівників наукових установ.

📣 Єлизавета Батаєва, спеціаліст науково-навчального центру компанії «Наукові Публікації», детально розповідає про особливості здобуття вчених звань України в новому навчальному відео.

Переглянувши його, Ви дізнаєтесь:
що таке система присвоєння наукових звань;
як здобути вчене звання «старший дослідник», «доцент», «професор»;
чим відрізняються вимоги присвоєння вчених звань для працівників закладів вищої освіти та наукових організацій;
яка роль публікаційної діяльності вченого (особливо статей у виданнях, індексованих Scopus/Web of Science) для здобуття наукових звань.

📺 Дивитися відео: https://bit.ly/3cVNsFO
📈 Міжнародний рейтинг Times Higher Education’s World University Rankings анонсував про зміну методології (WUR 3.0).

🟢 Укладачі запевняють, що нововведення не будуть докорінними, а стануть радше уточненнями. Це забезпечуватиме глибше та надійніше оцінювання діяльності університету.

🟢 Зміни стосуватимуться бібліометричних показників, міжнародних метрик та технологічного трансферу, а також деяких галузевих та регіональних рейтингів. Нова методологія WUR 3.0 уперше буде застосована для World University Rankings 2024 (що публікуватиметься у вересні 2023).

🏫 Докладніше про те, що зміниться та як це впливатиме на рейтинги університетів: https://bit.ly/3puOU8a
📗 2 грудня 2021 року Верховною Радою України було ухвалено державний бюджет на наступний рік.

Він передбачає збільшення загального обсягу видатків на МОН на 10,3 %.

Найбільше фінансування у сфері науки передбачено за графою «Виплата академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти» — 5, 14 млрд грн.

У відсотковому співвідношенні рекордне збільшення фінансування передбачено за напрямом «Наукова й науково-технічна діяльність на антарктичній станції «Академік Вернадський» — на 157,6 % більше, ніж попереднього року.

▶️ Докладніше про те, як змінилися видатки на науку, в порівнянні з 2021 роком та скільки коштів закладено на цю сферу в 2022: https://bit.ly/3xZITnF
📌 Українські університети отримали доступ до SciVal!

🟠 Компанія Elsevier надала доступ до аналітичного ресурсу SciVal десятьом українським університетам. Це дає змогу організаціям відстежувати власні наукометричні показники та ефективніше будувати публікаційну стратегію.

📊 Як показує міжнародний досвід, організації-користувачі SciVal володіють кращою динамікою розвитку, ніж наукові установи, що не проводять аналітику публікаційної діяльності. Дослідження основних наукометричних показників підвищує рейтинговість університету, його імідж та авторитет.

🗓 Докладніше: https://bit.ly/3DwEoSJ
📗 8 грудня 2021 року Clarivate у співпраці з Китайською академією наук (CAS) випустили восьмий щорічний підсумковий звіт «Research Fronts 2021».

📊 У звіті проведено комплексний аналіз найбільш популярних тематичних напрямків 2021 року, які у наукометричному світі заведено називати «research fronts».

🟢 Як це може бути корисно науковцям?
«Research Fronts» зображає основні тренди наукових досліджень та дає розуміння того, які з них є найбільш перспективними. Відповідно, їхні автори мають вищі шанси на здобуття гранту чи підвищення основних наукометричних показників.

📖 Визначення пріоритетних напрямків у кожній зі сфер знань, дозволяє авторами «йти в ногу з часом» та ефективно планувати вектор розвитку власних досліджень.

🟢 Докладніше про «Research Fronts 2021» та найбільш актуальні теми поточного року: https://bit.ly/3DHp0Dc
📖 Думаєте науковці не зазнають невдач? Звісно зазнають. Наука, як і будь-яка сфера людської діяльності, допускає те, «що щось іде не за планом».

⚗️ Наприклад, вчений прогнозував позитивні результати практичної частини, а отримав нульові чи від’ємні показники. Звісно, це не те, на що був розрахунок. Крім цього, втрачено багато часу, сил та коштів. Тож робота була даремною?

Чи варто публікувати таке дослідження та як повернути невдачі на успіхи?

🟢 Докладніше про це у нашій статті (за даними ресурсу Research Gatе): https://bit.ly/3yzXfvr
📃 У Scopus з’явилася функція відстеження використання публікацій у політичних документах за даними ресурсу Overton.

📌 Overton — єдиний у світі агрегатор офіційних політичних документів, що містить інтегровану інформацію про вплив наукових публікацій на політичні рішення та процеси.

📙 Elsevier і Scopus володіє унікальним доступом до офіційних політичних документів Overton через PlumX Metrics. Це дає можливість дослідникам із державного управління, юриспруденції, політології та суміжних наук відстежувати яким чином їхні дослідження впливають на політичні рішення та процеси.

🟢 Докладніше про те, як користуватись даними Overton у Scopus: https://bit.ly/3IRTS7u