📣 23 листопада на засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій було обрано переможців конкурсу на присудження Премії Верховної Ради України молодим вченим.

📗 Об'єднана конкурсна комісія затвердила перелік робіт-переможців за 2020 рік, до якого увійшли 30 наукових робіт. Кожен автор чи авторський колектив отримає грошову винагороду у розмірі понад 136 тис. грн.

⏩ Докладніше: https://bit.ly/3xhmhib

🟡 Інституту молекулярної біології та генетики НАН України оголосив конкурс стартапів із біомолекулярної електроніки у рамках проєкту BIONANOSENS, фінансованого Європейським Союзом.

🔬 Науковці можуть подавати роботи у напрямку медичної діагностики, екологічного моніторингу та харчової промисловості. Переможців буде запрошено взяти участь у Літній школі з розроблення та впровадження «розумних пристроїв», яка відбудеться у червні 2022 року у Дрездені (Німеччина).

🟢 Докладніше: https://bit.ly/32loiOL

📚 Європейська Комісія оголошує серію безкоштовних лекцій для підготовки до Брокерського заходу «Цифровізація та промисловість». Подія проходить у рамках Інформаційного дня Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

🔭 Напрями лекцій стосуються цифрової індустрії, промисловості, дослідження космосу. Для того, щоб узяти участь у навчанні, необхідно заповнити реєстраційну форму.

🕚 Дедлайн реєстрації: 28 листопада.

🟩 Докладніше: https://bit.ly/30WekmV

📌 Система присвоєння наукових звань — одна з кваліфікаційних систем, якою користуються для оцінювання діяльності вченого.

📜 Законодавством визначено наявність таких наукових звань: старший дослідник, доцент, професор. Для здобуття кожного з них висувається низка вимог. Крім цього, дещо різняться правила присвоєння вчених звань для працівників закладів вищої освіти та для працівників наукових установ.

📣 Єлизавета Батаєва, спеціаліст науково-навчального центру компанії «Наукові Публікації», детально розповідає про особливості здобуття вчених звань України в новому навчальному відео.

Переглянувши його, Ви дізнаєтесь:
✅ що таке система присвоєння наукових звань;
✅ як здобути вчене звання «старший дослідник», «доцент», «професор»;
✅ чим відрізняються вимоги присвоєння вчених звань для працівників закладів вищої освіти та наукових організацій;
✅ яка роль публікаційної діяльності вченого (особливо статей у виданнях, індексованих Scopus/Web of Science) для здобуття наукових звань.

📺 Дивитися відео: https://bit.ly/3cVNsFO

📈 Міжнародний рейтинг Times Higher Education’s World University Rankings анонсував про зміну методології (WUR 3.0).

🟢 Укладачі запевняють, що нововведення не будуть докорінними, а стануть радше уточненнями. Це забезпечуватиме глибше та надійніше оцінювання діяльності університету.

🟢 Зміни стосуватимуться бібліометричних показників, міжнародних метрик та технологічного трансферу, а також деяких галузевих та регіональних рейтингів. Нова методологія WUR 3.0 уперше буде застосована для World University Rankings 2024 (що публікуватиметься у вересні 2023).

🏫 Докладніше про те, що зміниться та як це впливатиме на рейтинги університетів: https://bit.ly/3puOU8a

📗 2 грудня 2021 року Верховною Радою України було ухвалено державний бюджет на наступний рік.

✅ Він передбачає збільшення загального обсягу видатків на МОН на 10,3 %.

✅ Найбільше фінансування у сфері науки передбачено за графою «Виплата академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти» — 5, 14 млрд грн.

✅ У відсотковому співвідношенні рекордне збільшення фінансування передбачено за напрямом «Наукова й науково-технічна діяльність на антарктичній станції «Академік Вернадський» — на 157,6 % більше, ніж попереднього року.

▶️ Докладніше про те, як змінилися видатки на науку, в порівнянні з 2021 роком та скільки коштів закладено на цю сферу в 2022: https://bit.ly/3xZITnF

📌 Українські університети отримали доступ до SciVal!

🟠 Компанія Elsevier надала доступ до аналітичного ресурсу SciVal десятьом українським університетам. Це дає змогу організаціям відстежувати власні наукометричні показники та ефективніше будувати публікаційну стратегію.

📊 Як показує міжнародний досвід, організації-користувачі SciVal володіють кращою динамікою розвитку, ніж наукові установи, що не проводять аналітику публікаційної діяльності. Дослідження основних наукометричних показників підвищує рейтинговість університету, його імідж та авторитет.

🗓 Докладніше: https://bit.ly/3DwEoSJ

📗 8 грудня 2021 року Clarivate у співпраці з Китайською академією наук (CAS) випустили восьмий щорічний підсумковий звіт «Research Fronts 2021».

📊 У звіті проведено комплексний аналіз найбільш популярних тематичних напрямків 2021 року, які у наукометричному світі заведено називати «research fronts».

🟢 Як це може бути корисно науковцям?
«Research Fronts» зображає основні тренди наукових досліджень та дає розуміння того, які з них є найбільш перспективними. Відповідно, їхні автори мають вищі шанси на здобуття гранту чи підвищення основних наукометричних показників.

📖 Визначення пріоритетних напрямків у кожній зі сфер знань, дозволяє авторами «йти в ногу з часом» та ефективно планувати вектор розвитку власних досліджень.

🟢 Докладніше про «Research Fronts 2021» та найбільш актуальні теми поточного року: https://bit.ly/3DHp0Dc

📖 Думаєте науковці не зазнають невдач? Звісно зазнають. Наука, як і будь-яка сфера людської діяльності, допускає те, «що щось іде не за планом».

⚗️ Наприклад, вчений прогнозував позитивні результати практичної частини, а отримав нульові чи від’ємні показники. Звісно, це не те, на що був розрахунок. Крім цього, втрачено багато часу, сил та коштів. Тож робота була даремною?

❓ Чи варто публікувати таке дослідження та як повернути невдачі на успіхи?

🟢 Докладніше про це у нашій статті (за даними ресурсу Research Gatе): https://bit.ly/3yzXfvr

📃 У Scopus з’явилася функція відстеження використання публікацій у політичних документах за даними ресурсу Overton.

📌 Overton — єдиний у світі агрегатор офіційних політичних документів, що містить інтегровану інформацію про вплив наукових публікацій на політичні рішення та процеси.

📙 Elsevier і Scopus володіє унікальним доступом до офіційних політичних документів Overton через PlumX Metrics. Це дає можливість дослідникам із державного управління, юриспруденції, політології та суміжних наук відстежувати яким чином їхні дослідження впливають на політичні рішення та процеси.

🟢 Докладніше про те, як користуватись даними Overton у Scopus: https://bit.ly/3IRTS7u

📚 Наукові ступені – одна з кваліфікаційних систем оцінювання професійної діяльності вченого. Законодавством передбачено існування ступенів кандидата та доктора наук. Крім цього, в українську наукову практику було введено ступінь доктора філософії (PhD).

📗 Єлизавета Батаєва, спеціаліст науково-навчального центру компанії «Наукові Публікації», детально характеризує вимоги до здобуття наукових ступенів в Україні в новому відео науково-навчального центру.

Переглянувши його, Ви дізнаєтесь:
🟢 що таке система присудження наукових ступенів;
🟢 які вимоги до здобуття ступенів «кандидат наук», «доктор наук»;
🟢 що таке ступінь PhD;
🟢 як публікаційна діяльність впливає на здобуття наукових ступенів;
🟢 чим важлива наявність публікацій у журналах, індексованих у Scopus/Web of Science для здобуття наукових ступенів.

🎥 Посилання на відео: https://bit.ly/3e9mD1H

🗂 17 грудня 2021 року Міністр освіти та науки України під час свого онлайн-брифінгу визначив головні досягнення поточного року.

У сфері науки найбільшу увагу надано:

✅ Затвердженню першого стандарту вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії.
✅ Створенню платформи «Наука та бізнес».
✅ Підписанню Угоди про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії «Євратом».
✅ Започаткуванню міжнародного конкурсу «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE».

🟢 Детальніше про підсумки 2021 року на основі брифінгу Міністра освіти та науки України: https://bit.ly/3qif6Tx

📗 Цього року Кабінетом Міністрів України було ухвалено масштабну стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності до 2030 року.

📌 Першим кроком до її реалізації стало затвердження відповідного плану заходів на 2022-2023 рр. Його прийняття означає і певні зміни у науковій сфері, зокрема щодо розвитку дослідницької інфраструктури, юридичного унормування сфери інновацій, захисту інтелектуальної власності та ін.

🟢 Аналізуємо, що означатиме для науки реалізація плану заходів 2022-2023 відповідно до стратегії розвитку інноваційної сфери: https://bit.ly/3yUOYlN

📖 За даними наукометричної бази Scopus, у 2021 році було проіндексовано понад 15 тис. наукових документів, де країною афіліації вказано Україну.

📌 Більшість із них наукові статті - 72,3%. Найпопулярнішими галузями знань за кількістю публікацій стали інженерія, фізика та астрономія, комп’ютерні науки.

🏛 Лідери за кількістю наукових робіт, проіндексованих у Scopus у 2021 році: Національна академія наук України, Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка».

🔬 Серед найбільш цитованих статей українського авторства (та співавторства) переважають публікації медичного напряму.

🟢 Детальніше про підсумки наукової діяльності в Україні за поточний рік (на основі даних Scopus) у нашому матеріалі: https://bit.ly/3FMVUEl

📗 Структура IMRAD на сьогодні стала міжнародним стандартом, що широко використовується для написання наукових статей. Але так було не завжди. Історія формування структури IMRAD сягає ХІХ століття, однак і нині інколи виникають дискусії щодо модифікацій цієї структури.

📋 Катерина Тимків, спеціаліст науково-навчального центру компанії «Наукові Публікації», у новому відео науково-навчального центру, аналізує, у чому переваги структури IMRAD, з чого вона складається та які її варіанти нині використовуються науковим товариством.

Що Ви дізнаєтесь після перегляду відео?

✅ що таке структура IMRAD;
✅ з яких розділів складається структура;
✅ що повинен містити кожен з описаних розділів;
✅ як використовувати структуру IMRAD для написання наукової статті.

🎬 Посилання на відео: https://bit.ly/3pGRXeN

✨ Видання «Наука та метрика» вітає з прийдешніми святами!

🗒 В честь цього, пропонуємо проаналізувати, що відбулося у 2021 році в науковій сфері та чого чекати українській науці у 2022.

📗 Загалом, прийдешній рік обіцяє бути продуктивним для втілення усіх дослідницьких задумів. Цьому сприятиме розширення доступу до наукометричних баз даних для закладів вищої освіти та наукових установ, підвищення фінансування та законодавчі нововведення.

✅ Варто зазначити, що позитивним аспектом є курс на інтеграцію українського наукового товариства з міжнародним.

👉 Діліться в коментарях, які наукові здобутки плануєте реалізувати у 2022 році?

🟢 Докладніше: https://bit.ly/3HkwzBS

📇 Підвищення наукометричних показників та популярність дослідника напряму залежать від вміння визначати та прогнозувати тенденції у світі науки. Саме через це вчені широко використовують платформу SciVal.

🏛 Нині ресурс стає доступним і для українських наукових установ та закладів вищої освіти. Проаналізуймо особливості вітчизняних наукових досліджень за даними платформи SciVal.

❓ У яких журналах публікуються українські науковці? За якими напрямами? Яка вітчизняна наукова установа публікує найбільшу кількість матеріалів?

📗 Відповіді на ці та інші питання: https://bit.ly/3thhgpP

😲 Ось уже декілька днів поспіль найбільш обговорюваною темою серед науковців є затвердження Кабінетом Міністрів України порядку, який регулює процес присудження ступеня доктора філософії (PhD).

📗 Видання «Наука та метрика» пропонує детально проаналізувати основні законодавчі нововведення та ознайомитись з тематичною інфографікою посиланням: https://bit.ly/3Gopxfg

🟢 А Ви підтримуєте введення ступеня PhD в Україні?

📝 Внесення правок у науковий текст редактором — важливий етап публікаційного процесу. Зазвичай численні виправлення зустрічають негативне сприйняття з боку автора.

🤔 Тож чи завжди потрібно враховувати зауваження редактора?

📗 Катерина Сосєдко, науковий редактор Видавничого дому «Наукові журнали», детально розглядає особливості редагування наукових матеріалів у новому навчальному відео.

Після перегляду Ви дізнаєтеся про:
📌 основні помилки в оформленні наукових робіт.
📌 різновиди редагування дослідницького матеріалу.
📌 особливості кожного з рівнів організації наукового тексту.

🎥 Посилання на відео: https://bit.ly/3nuIHc8

📕 Компанія Springer Nature відкрила тимчасовий доступ до добірки найбільш вагомих наукових статей минулого року «Research Highlights 2021».

✅ Добірка містить тексти публікацій з-понад 60 тематичних напрямків, що розміщені на платформах BMC, nature.com, Palgrave Macmillan, Springer.

🟢 Докладніше про те, де переглянути добірку Springer Nature у відкритому доступі: https://bit.ly/3tVLOhl