30 червня AWS User Group Ukraine організовує AWS Tech Conference #StandWithUkraine для міжнародного AWS ком’юніті!

Dr. Werner Vogels, Chief Technology Officer at Amazon буде keynote спікером!
Долучайтеся до fireside chat з Dr. Werner про Next-Gen Cloud Computing.

Також 12 топ-спікерів: команда AWS, AWS heroes, лідери AWS User Groups і, звісно, українські AWS професіонали поділяться досвідом та кейсами у сфері Digital Transformation with AWS.

Долучайтеся до Backend виступів:
- “Enable public API in days with AWS Athena”, –– Aleks Fedorov, Staff Engineer at People.ai

- “Serverless patterns”, –– Matheus Guimaraes, AWS Developer Advocate at AWS


- “Application Integration Patterns for Microservices”, –– Diana Cheng, Sr. Solutions Architect at AWS

Коли: 30 червня
Де: онлайн

🎟 Долучайтесь безкоштовно: https://bit.ly/39QEJXK
АБО купуйте благодійний квиток*

*Весь прибуток конференції відправимо до українських благодійних фондів

До зустрічі!

Однако (естественно интерес в допрашиваемом, а не словах шарика) https://www.youtube.com/watch?v=3xkLp-KC3iA

Ситуація з Сєвєродонецьком і Лисичанськом у військовому плані повністю себе вичерпала. Як би важко не було, а було надзвичайно важко, всі поставлені завдання вищого керівництва були виконані. Далі не було ніякого сенсу утримувати цей «апендицит», який кожного дня міг завершитись оточенням.

Те, що відбувалось на цьому напрямку, важко назвати бойовим зіткненням, більше підходять слова хаос і пекло. Але українські підрозділи навіть у незручному для себе становищі змогли нанести ворогу величезних втрат. росія за кожен сантиметр просування платила ріками крові своїх солдат. Командир однієї з наших груп разом з ще двома хлопцями, за два дні, знищили 10 одиниць ворожої техніки. Уявіть собі: троє людей на позиціях, на які безперервно повзуть танки і бмп. Згодом про це напишу.

Тут не було простих доріг чи позицій. Все масовано обстрілювалось і штурмувалось кожного дня. Авіація, артилерія всіх типів, фосфорні заряди, ракетні удари, тут було все і дуже багато. В книжках і фільмах такого не пишуть і не показують. Кожен, хто брав участь в цій кампанії, заслуговує на повагу і визнання. Прості хлопці і дівчата показали, що битись можна навіть тоді, коли логіка це заперечує.

Ви знаєте, тут я для себе зрозумів дві глобальних речі. Перше: ця війна не за звільнення того чи іншого міста. Це війна на повне знищення московської орди, яка зупиниться лише тоді, коли всі її виродки лежатимуть в землі. Друге: деяким місцевим жителям ти можеш зробити найкращі дороги, збудувати нові школи і лікарні, але вони всерівно будуть тягнутись за брудом і бідністю, яку несе росія. Так їм чомусь простіше жити. Ну незмінні деякі речі і все. Єдине шкода дітей і тих, хто дійсно вірить у щось добре.

Ми повернемось в Лисичанськ з Сєвєродонецьком і в Гірське з Золотим. Ми звільнимо всі наші території. Але інколи доводиться робити крок назад, щоб згодом зробити два вперед. І в цьому випадку - це єдиноправильне рішення. Нема ніяких поразок. Війна триває! Рівно місяць тому, коли ми сюди потрапили, я написав, що наше основне завдання - вижити. Український воїн є набагато важливішим, аніж зрівняна з землею територія якоїсь промки чи НПЗ.

Далі нас чекає чітка лінія фронту. Це буде пряме протистояння на відстані десятків сотень кілометрів і тут головне показати нашу витривалість. У таких ідеологічних війнах найважливіше тримати удар і не розслаблятись.

Всім Героям, що незважаючи нінащо, виконували до кінця завдання і загинули в боях на Луганщині - вічна слава і честь. Ваша жертва ніколи не буде марною.

Запускаємо нове опитування в Дії.

Монумент «Батьківщина-мати» вважається найвищою скульптурою в Європі. Але на його щиті досі герб срср.

Після початку повномасштабної війни процес декомунізації активізувався. Тому Міністерство культури та інформаційної політики ініціювало опитування в застосунку Дія щодо подальшої долі щита з радянським символом.

Опитування триватиме два тижні. Продовжуємо будувати електронну демократію разом.

Жаль раніше це не чув (4 квітня якщо щось) https://www.youtube.com/watch?v=p-Q3eAvV-Nk

То де наш Шекспір?

З розмов і пояснень навколо цієї теми мені все більше й більше видається, що в нас це питання прийнято сприймати серйозно. Але ж питання не буквальне. Йдеться не про те, де у фізичному сенсі наш, скажімо, Шекспір. І йдеться не про імплікацію (яку багато хто бачить) "Чому наша культура не породила свого генія подібного рівня"?

Людина, котра ставить подібне питання, очевидно не знайома з українською літературою в принципі. Точно так само як людина, котра стверджує "українські переклади погані" очевидно не знайома зі станом українского перекладу. Це не поспішне судження про людей, котрих я не знаю. Це єдиний варіант. Рівень знань, що криється за цим твердженням, приблизно дорівнює знанню фізики в людини, що питає "А як земля кругла, якщо горизонт рівний?" В обох випадках проблема в тому, що людина бачить зникомо крихітну частину реальности, з якої екстраполює щонайзагальніші судження.

Так от, про літературу. Тексти не стають великими самі по собі, через власну герметичну цінність. Через це вони можуть стати популярними, але не великими — а більшість популярних і читаних авторів усіх поколінь нині забуті і навряд чи колись повернуться в мейнстрим. Хто з вас читав "Чорну красу" Анни Сьюелл чи бодай одну книжку Барбари Картленд? Йоганна Шпірі - одна з найпопулярніших дитячих авторок в історії (можливо, найпопулярніша, якщо робити поправку на час написання), але я не здивуюсь, якщо більшість із вас не зможуть назвати жодного її тексту.

Література стає безсмертною не тому що вона об'єктивно безсмертна, найкраща в своєму роді та обожнювана сучасниками. Література стає безсмертною тому що породжує нову літературу, масштабуючись на інші країни. Едґар По на час смерти нікого не цікавив, його псевдоготорнівське письмо, як і вкрай модерні експерименти з ґротеском, не обходили сучасників. Але Бодлер переклав його французькою і ЦЕ зробило Едґара Алановича найвідомішим американським романтиком. Не те, як він вплинув на своїх сучасників, а те, як він вплинув на практично всю західну літературу вже посмертно. Буквально така сама доля спіткала і Лавкрафта, до речі.

Шекспір був популярним, але також він був доволі-таки ігнорований у наступну добу класицизму, взорованого на французький театр Мольєра. Не забутий, але просто ще один автор минулого, котрих і без Шекспіра не бракувало. Він повернувся в літературу титаном і найвеличнішим автором вже в часи лейкістів, особливо Колріджа. І якби не Колрідж і компанія — шанси на те, що ви нині читали б твори Шекспіра приблизно дорівнюють шансам на те, що ви реально читали щось Колріджа. Вони ненульові, але й невеликі. Твори Шекспіра геніальні, але їхній статус сформований пізнішими перепрочитаннями в літературі, котра й сама стала каноном.

Доволі легко жити, не прочитавши жодного твору Миколи Куліша, але значно складніше жити, не прочитавши жодного твору Шекспіра. Під цим я маю на увазі — необов'язково читати Шекспіра, щоб мати добре поняття про його твори. Ви знаєте, про що "Ромео і Джульєтта". Ви знаєте, про що "Гамлет".

Ви могли ніколи в житті не розгортати "1984", але ви точно знаєте загальний сюжет і з десяток цитат звідти.

Коли людина питає "де наш/ваш Шекспір?", насправді людина питає "де в нас постать з інформаційним масштабом Шекспіра?" Не "де хтось, здатен написати тексти такого рівня", а "де хтось, про кого я знатиму стільки ж, навіть не читаючи його текстів". І от саме на це питання відповідає постколоніальна критика, яку в українському випадку називають "за що ви так ненавидите все російське?"

Запитання "Де український *прізвище*?" — це завжди зізнання в тому, що людина просто не читає української літератури, але вимагає від неї бути присутньою в інфополі на рівні з *прізвище*. Це обскурантне бажання бачити в цілеспрямованих імперських політиках об'єктивну і невблаганну логіку "історичного процесу", якщо людина хилиться вліво, чи "невидимої руки ринку", якщо людина хилиться вправо. Не більше.

© Остап Українець

Вдарити по росіянам тепер може кожен із нас💪🔥

Спільно з Мілітарним (https://mil.in.ua/uk/) та рядом інших партнерів ми запустили ресурс, де за донат від $500 можна передати «привіт» окупантам.

Для цього потрібно:

✔️Заповнити заявку на сайті👉https://revengefor.com;
✔️Написати текст, який має з’явитися на снаряді, що полетить у ворога;
✔️Передати за допомогою сайту пожертву для українського війська у розмірі від 500 доларів;
✔️Отримати фотодоказ. І наблизити перемогу України♥️

Усі ми знаємо, що 16 липня набрала чинності низка нових норм мовного закону. Тепер інтернет-ресурси, інтерфейси, застосунки, сторінки в соцмережах, ютуб-, вайбер-, телеграм-канали, інформаційні боти і т. ін. всіх суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, повинні мати основну версію українською мовою.
Що робити, якщо ви законослухняний підприємець, але у вас досі немає української версії сайту чи сторінка в соцмережі ведеться не державною мовою? Найочевидніша відповідь така: самому спробувати перекласти на українську мову. І багато хто так і робить. Однак часу й ресурсів це може забрати багатенько, а результат у підсумку може виявитися не найкращим.
Тоді вихід простий: довірити цю справу професіоналам. Наприклад, «Корректаріуму». Уже не перший рік ми перекладаємо й редагуємо рекламні та маркетингові тексти, пресрелізи, дописи для блогів і соцмереж, вебсайти, застосунки, інтерфейси та багато іншого.
Звертайтеся до нас, і ми вам залюбки допоможемо: https://correctarium.com/.