Государственный секретарь Соединенных Штатов Энтони Блинкен во время своего выступления на проходящей в Вильнюсе конференции, посвященной украинским реформам, назвал пять шагов, которые помогут изменениям в нашей стране. Эти американские пожелания хорошо бы внимательно перечитать тем, кто говорит о «внешнем управлении» Украиной - начиная от российского президента Владимира Путина и пророссийскими политиками и пропагандистами в нашей стране и заканчивая «простыми украинцами», которые рассказывают об этом внешнем управлении в социальных сетях а потом голосуют за проходимцев.
Итак, чего же хотят американцы? Они хотят, чтобы в Украине был справедливый суд. То есть чтобы была прозрачная процедура избрания членов Высшего совета правосудия и Высшей квалификационной комиссии судей.
Они хотят, чтобы в Украине были честные и неподконтрольные власти антикоррупционные органы. И поэтому настаивают на прозрачной процедуре отбора руководства НАПК и Специализированной антикоррупционной прокуратуры.
Они настаивают на сохранении стандартов в корпоративном управлении государственными предприятиями - привет авантюристам из офиса президента и правительства, осуществившим самый настоящий переворот в «Нафтогазе». Впрочем, во время своего визита в украинскую столицу госсекретарь США говорил об этом открытым текстом.
Блинкен напоминает о предвыборном обещании Зеленского - реформе СБУ, лишению этого ведомства возможностей бороться с экономическими преступлениями. Иными словами - СБУ должно перестать «кошмарить» бизнес по заказу власти.
И, наконец - реальные наказания для высокопоставленных коррупционеров, а не имитация борьбы с коррупцией.
Как все это поможет американцам «захватить» и «ограбить» Украину? Да никак. Американцы же - не идиоты. Зачем им грабить Украину? Они не хотят, чтобы ее грабили и уничтожали сами украинцы - как высокопоставленные, так и не очень. Они стремятся иметь дело с предсказуемым, стабильным успешным государством. А не с нищим рассадником коррупции, жители которого избирают себе на погибель какого-нибудь очередного Главного Сказочника, который красиво им расскажет о «мудром народе», сделавшем уже все возможное для вступления в ЕС и НАТО - вот только почему-то не берут!
Прислушается ли к этим пожеланиям украинская власть? Только в случае, если деньги вообще окончатся и даже воровать будет нечего, кроме международной помощи. Потому что эти пожелания ограничивают самоуправство и самодурство любой власти. А популистской, олигархической - в особенности.
Обидно жить в стране, об изменениях в которой должны говорить иностранцы. А содействует этим переменам не добрая воля, а только крах и обнищание граждан.
Итак, чего же хотят американцы? Они хотят, чтобы в Украине был справедливый суд. То есть чтобы была прозрачная процедура избрания членов Высшего совета правосудия и Высшей квалификационной комиссии судей.
Они хотят, чтобы в Украине были честные и неподконтрольные власти антикоррупционные органы. И поэтому настаивают на прозрачной процедуре отбора руководства НАПК и Специализированной антикоррупционной прокуратуры.
Они настаивают на сохранении стандартов в корпоративном управлении государственными предприятиями - привет авантюристам из офиса президента и правительства, осуществившим самый настоящий переворот в «Нафтогазе». Впрочем, во время своего визита в украинскую столицу госсекретарь США говорил об этом открытым текстом.
Блинкен напоминает о предвыборном обещании Зеленского - реформе СБУ, лишению этого ведомства возможностей бороться с экономическими преступлениями. Иными словами - СБУ должно перестать «кошмарить» бизнес по заказу власти.
И, наконец - реальные наказания для высокопоставленных коррупционеров, а не имитация борьбы с коррупцией.
Как все это поможет американцам «захватить» и «ограбить» Украину? Да никак. Американцы же - не идиоты. Зачем им грабить Украину? Они не хотят, чтобы ее грабили и уничтожали сами украинцы - как высокопоставленные, так и не очень. Они стремятся иметь дело с предсказуемым, стабильным успешным государством. А не с нищим рассадником коррупции, жители которого избирают себе на погибель какого-нибудь очередного Главного Сказочника, который красиво им расскажет о «мудром народе», сделавшем уже все возможное для вступления в ЕС и НАТО - вот только почему-то не берут!
Прислушается ли к этим пожеланиям украинская власть? Только в случае, если деньги вообще окончатся и даже воровать будет нечего, кроме международной помощи. Потому что эти пожелания ограничивают самоуправство и самодурство любой власти. А популистской, олигархической - в особенности.
Обидно жить в стране, об изменениях в которой должны говорить иностранцы. А содействует этим переменам не добрая воля, а только крах и обнищание граждан.
👍2
Одна із заключних цитат у статті Володимира Путіна про те, що «справжня суверенність України можлива лише у партнерстві з Росією» - рімейк іншої, більш давньої цитати. «Тільки при єдиній дії пролетарів великоруських та українських вільна Україна можлива. Без такої єдності про неї не може бути й мови» - стверджував більшовицький вождь Володимир Ленін. Ці слова і сьогодні може прочитати кожен: вони вибиті на постаменті пам'ятника Леніну в Києві. Самої фігури того, хто керував окупацією першої незалежної української республіки, немає. А слова - є. І Путін повторює ці слова.
Це і є російське шовіністичне кредо: українці можуть існувати тільки на колінах. Тільки в цьому випадку якісь форми їх національного, навіть просто особистісного самовираження можна допустити. Але якщо немає «єднання» - про Україну «не може бути й мови». Це Ленін. «Разом ми завжди були і будемо незліченно сильнішими та успішнішими. Адже ми – один народ». Це Путін. Що змінилося за ціле століття? Тільки портрет на стіні та рівень освіченості: Леніну вдалося запустити на завойованій більшовиками території політичну програму, яка перетворила його спадкоємців на стадо варварів.
І ці цитати потрібно вивчити напам'ять кожному, хто сподівається домовитися з Путіним. До речі, були і ті, хто з Леніним намагався домовитися, делегації більшовиків навіть до Києва приїжджали, не до Мінська. Домовитися - не вийде. Війна - продовжиться. Люди будуть гинути і страждати. Це і є наша реальність. Або ми відіб'ємося і спадкоємці Путіна без особливого захоплення визнають право українців і України на існування, або територія України знову буде окупованою - вся - і знову стане частиною Росії.
Ніякого іншого вибору просто немає. І не буде. Як і у голові Путіна ніколи не було, немає і не буде українців і України.
Це і є російське шовіністичне кредо: українці можуть існувати тільки на колінах. Тільки в цьому випадку якісь форми їх національного, навіть просто особистісного самовираження можна допустити. Але якщо немає «єднання» - про Україну «не може бути й мови». Це Ленін. «Разом ми завжди були і будемо незліченно сильнішими та успішнішими. Адже ми – один народ». Це Путін. Що змінилося за ціле століття? Тільки портрет на стіні та рівень освіченості: Леніну вдалося запустити на завойованій більшовиками території політичну програму, яка перетворила його спадкоємців на стадо варварів.
І ці цитати потрібно вивчити напам'ять кожному, хто сподівається домовитися з Путіним. До речі, були і ті, хто з Леніним намагався домовитися, делегації більшовиків навіть до Києва приїжджали, не до Мінська. Домовитися - не вийде. Війна - продовжиться. Люди будуть гинути і страждати. Це і є наша реальність. Або ми відіб'ємося і спадкоємці Путіна без особливого захоплення визнають право українців і України на існування, або територія України знову буде окупованою - вся - і знову стане частиною Росії.
Ніякого іншого вибору просто немає. І не буде. Як і у голові Путіна ніколи не було, немає і не буде українців і України.