Ну що, покидьки!
Сьогодні свято тих, хто пішов битися за Україну не заради слави, нагород, грошей, пільг і земельних ділянок.
Тих хто не чекав повісточки і сам став на захист батьківщини коли настала така потреба.
Тих об кого зламав зуби рузке мір.
Тих про кого співають пісні і розповідають легенди.

З днем Українського добровольця.

Пам'ятайте тих хто втримав Країну.
Згадайте, тих про не повернувся.

#Пісьма_в_штаб
@sivispacemparabellum1

Пісьма в штаб

#Пісьма_в_штаб
#і_тут_пиздує_БРДМ

Загострення на Сході.
Чергова кончена руsня, що перевантажує бюджет РФ своїм існуванням, приїхала на Донбас гасити кредити та хапанути горлівського коронавірусу. Ці падлюки не хочуть чемно закопатися під терикон й намагаються відверто бикувати, наші хлопці утримують оборону з останніх сил. Ресурси вичерпані, набоїв та енергетиків майже немає, а магазін тьоть Лєни та Нова Пошта закриті на карантин... Кулеметник уграв два ствола ПКМу та стріляє очєрідями з пістолета Макарова. АГСники швиряють ВОГи руками, снайпер прив'язує до "баррету" штик-ніж, а ПТУРист намається запустити ракету від батарєйки з роутера. Механізоване відділення воює на грані своїх можливостей, ситуацію врятує лише одне...
*
Ліва фара БРДМу прорізала темряву бетоного боксу, права - заіскрила та взірвалась до чортової матері. Бензиновий двигун харкнув в сіре небо порцією кіптяви. Звичайний день на Сході. Знову. Поїхали!
*
Вітер завиває посеред полів, де по вбитій грунтовці, наматуючи на колесо чергового фазана, їде й підскакує БРДМ. Василь однією рукою смакую красні "прилуки", другою керує машиною, а третьою - гортаю стрічку "Фейсбуку". Дарма. Дарма! Новини з материка бьют сильніше за усі догани та кумулятива: новий Кабмін, вода у Крим, падіння гривні, відміна аукціону ОВЗГ, переговори в Мінську, коронавірус той чортів, Кучма веде себе як наче не Кучма...дістало!
*
І тут пиздує БРДМ...в сторону Молдови. З цим усим більш не впорається ніхто і ніщо. Нівать механ Василь. Навіть БРДМ. Старі радянські протектори рихлять землю Буковини й проїзджають в сторону кордону: вже скоро все закінчиться. Механ Василь витирає скупі чоловічі сльози й сьорбає великий зелений "нон стоп", куплений на заправці під Чернівцями. На короткій зупинці він відкидує хвилеріза для форсування річки та затикає жвачками з сухих пайків дірки на борту. Вітер розгойдує ізолєнту на башті, де раніше було приклеяно ПТУРа. Все готово. Чергова варта українських прикордонників салютують пострілами в повітря на честь героїчної бронемашини Державної спеціальної служби транспорту. Собаки радісно гавкають та махають хвостами, водії "спартанів" ДПСУ ридають й перехрещують БРДМа. Старший прикордонної застави особисто відкриває шлагбаум та відсипає Василю трохи "біленького" на добру дорогу. Силует БРДМу зникає за горизонтом, а рокот бензинового двигуна поступово розчинається в шумі Дністра...
*
Пройшло 2 місяці... Механ Василь вдітий у новий флектарн прямує автобанами Східної Німеччини, адже будь-який кінець - це лише початок. Німецький бригадний генерал проводить поческого українського спеціаліста на секретну базу Бундесверу, де ще з часів існування ГДР лишилися підземні бокси з надпотужною бронетехнікою... Десять законсервованих східнонімеьцких БРДМів пригнаних сюди з-під Уралу, вони чекали свого часу. Вони дочекались. Той час, курво, настав! Аджу будь-який кінець - це лише початок. Відсьогодні обер-штабс ефрейтор Базиль розпочинає підготовку окремого підрозділу військово-транспортної служби Фатерлянду... І тут пиздує BRDM, scheiße!!!

В нашому ламповому бліндажику задають питаннячко:

Кароч, рішив я десь так тиждень тому попиздувати назад в армію. Заєбав мене долбоєбізм на граждаці і по сьому було прийнято рішення нирнути з головою в долбоєбізм армєйскій. Тим більше відмінили йобнуті стройові статути і була би 200 відсоткова путівка в стєпя бамбаса, щоб пофлешбечити і постріляти.

В день Че попиздив я весь красівий в воєнкомат, подивився як на тилову крису на мєсного полкана, получив список доків, йобнув пійсяшку з друганом прапорщіком і похуярив зацобувати ескулапів, раді слів, що хоче почути кожен мальчішка з 20 років - "Годєн".

В очко заглянули, без смущенія показав болта перед 20 літньою мєдсєстрою, заставивши її дивитися з вождєлєнієм на то всьо. Окуліст сказав, що з зрєнієм ок, невропатолог тоже закрив очі на кантуженость через яку і дємбєльнувся в 15. Прийшов до псіхіатра. Почитав він бомажкі, щось поколупався в компуктері і сказав, що я нєгодєн і лічицця мені треба, судя з записів психолога по реабілітації (була баба яка зайобувала, щоб я їй розказав свої тривоги, а я взяв і розказав всьо як на духу і судя по реакциї та баба сама попіздила потім на реабілітацию). Після вмовлянь, пропозицій тяпнути пійсяшку і получити полтос на сігі видав "Я їбав брати на себе отвєцтвєнность, ще де кляма впаде і захуяриш кого. Їдь на ВЛК в область"

Влк ще не було, карантін же. І я щось впевнений, що там те саме скажуть. І родилася мисль, що мір таки йобнувся.

От я з вами вже дохуя часу - я що дійсно попаявся? Чи то вони мене ігнорять бо їм борода не нравицця?