Полез читать о том, что это за израильские военные ИИшницы такие. Оказалось о них рассказывали по сливам пару лет назад. Тот же коллектив авторов, что нынче снял кино. В общем, описывают три штуки: Lavender вычисляет боевиков ХАМАС и прочих плохих ребят, анализируя большие массивы косвенных данных, система под названием Where's Daddy? (хех) определяет местоположение. Есть еще нечто под названием The Gospel: оно про анализ зданий, а не людей. Уничтожить цель проще всего, когда эта цель спит дома. Но там же находятся и посторонние люди, поэтому программы также обучены вычислять "назу", сопутствующий ущерб, анализируя, кто находится внутри, какие будут разрушения от примененного оружия и т.д.

С одной стороны можно сказать: сам факт того, что израильтяне создают такие системы, точечно вычисляющие вражеские боевиков и даже показывающие потенциальный сопутствующий ущерб, свидетельствует о том, что израильтяне стремятся воевать в белых перчатках. Не стремились бы: просто сносили бы квартал за кварталом артиллерией и массированными бомбардировками. Поэтому наверняка сами эти системы задумывали in good faith как средства, которые помогут точечно уничтожать боевиков, минимизируя жертвы среди нонкомбатантов. Но как обычно что-то пошло не так. И что же?

По всей видимости то, что у всякой автоматизации есть типичные последствия. Обычно, если автоматизация ведет к увеличению производства товара Х на единицу времени, результатом будет не снижение единиц времени потраченных на производство, а увеличение количества товара Х. Автоматизация (по крайней мере на первых порах) также обычно приводит к производству товара низкого качества, зато дешевого и массового. Неолитическая революция позволила производить пищу куда хуже той, что добывали охотники-собиратели, зато населила мир толпами аграрных задохликов. Книгопечатание наводнило мир дешевой макулатурой. Индустриализация наполнила мир ширпотребом, одновременно загнав толпы людей в вонючие цеха. Луддиты были обречены во все времена, но часто они знали о чем говорили, как в своей родной Англии, где шерстяные мануфактуры вытеснили ручную работу: ребята, посмотрите, вы же делаете говно... Революция ИИ кое-где облегчила академическую и прочую важную работу, но главный эффект: нам засрали всю сеть убогим нейрослопом.

Таким образом, автоматизация делает а) дешевое б) некачественное. К чему же тогда может привести автоматизация убийств? Правильно, убийств станет, во-первых, больше, а во-вторых они будут некачественные. Качество тут не в плане самого убийства, а в плане выбора цели. До ИИ вычислением боевиков занимались люди, на это тратились месяцы работы аналитиков. Поэтому точечные убийства применяли редко, стараясь тратить ресурсы на ценные цели. Теперь эта работа делается машиной по щелчку пальцев: целей вагон, бомби не хочу. До ИИ люди проверяли и перепроверяли информацию, взвешивали все за и против прежде чем нажать на гашетку. Теперь это все отдано на откуп ИИ, а он это делает... ну, нейрослоп видели, да? Даже если решение принимает в итоге живой человек, то он полагается на суждение машины. Со всеми вытекающими вроде переноса ответственности. Раньше за неверный выбор цели или гражданские жертвы, мог получить по башке конкретный аналитик. Теперь в наказание можно высечь код, как персидский царь море. Таким образом, внедрять ИИ тут можно было с самыми добрыми намерениями и чаяниями о снижении гражданских жертв, но результат один: увеличение количества ударов, количества ошибок и тех самых жертв.

Этого можно было ожидать. И, похоже, так и получилось. Катализатором стала травма 7 октября. Пишут, что до нее точечные удары старались применять только по senior operatives хамасовцев и тому подобным. Информация перепроверялась, применяли высокоточное оружие, количество "назы" старались держать на приемлемом в пару десятков уровне. С началом войны в Газе ИИшницу решили также науськать на junior operatives. Бесноватая машина тут же обозначила 37 тыс. человек на ликвидацию (это не значит, что решили убить 37 тыс., просто показывает размах, напомню, что оперирует система данными типа "кто кому звонил"). Тратить управляемые бомбы на джуниоров накладно, стали использовать неуправляемые, от чего количество гражданских жертв возросло еще больше. Лимиты "назы" при этом повысили.

В результате жизнь в Газе, видимо, стала похожа на чистый киберпанк: вы находитесь под постоянным надзором искусственного разума, можете пообщаться с плохим человеком по телефону или в сети, система отметит вас как джуниор-террориста, вечером ваши дети отправят родным сообщение "папа дома" в мессенджере и в ваш дом влетит неуправляемая бомба, похоронив заодно человек этак сто. Автоматизированный гуманизм, образца двадцать первого столетия.

на випадок будь-яких важливих переговорів

Я щиро і глибоко дивуюся, наскільки люди не воліють усвідомлювати, що найближчим часом людству прийде густий такий піздєц. Я досі спостерігаю сардонічні коментарі та криві ухмилки від недотичних, коли мова заходить про абсолютно безконтрольну акселерацію генеративних моделей - і відповідних механізмів прийняття рішень, які вони невідворотно будуть набувати.

Норміси мої дорогі, ви хоч розумієте, що ви находитесь здесь, коли не очікування апокапіпсису є конспірологічною теорією, а його заперечення? Роздупліться вже, господі. Явище типу ковіду не вписувалось у вашу картину світу, страшна континентальна війна, заручниками якої ви стали, теж не вписувалась. Але нічо, світ якось не постєснявся послати нахуй ваше крепке статус-кво. Інертність сприйняття реальності саму реальність не дуже-то і їбе. А про nothing ever happens - це ви будете апостолу Петру заливати, сподіваючись, що він пошкодує дурачків та пустить в небесне укриття.

Але не пустить, бо ні сховища, ні Петра; лише геєна огнєнна.

Дивіться, коротше, «Меланхолію» Трієра та готуйтесь до зустрічі.

В коментарі прийшов мій товариш з дуже цікавим тейком. "А що, якщо вся ця істерика щодо ші-апокаліпсису індукована його провідниками, які хочуть відвернути нашу увагу від реальних проблем (глобальне тупіння, знищення системи освіти, ші-психоз, вплив на екологію, вплив на ринок праці)?". Щоб відповісти на це питання, спочатку треба розглянути логіку конспірологічного мислення.

Мене, як людину на аутичному спектрі, завжди вабили шизоїди (була навіть наукова гіпотеза, що це ментальні полярності; не підтвердилася). Конспірологія - в суті своїй шизоїдний процес. Мене щиро захоплює (тут треба зупинитися і візуалізувати жижека з його вотс рілі фасінейтс мі) вміння окремих пасіонарних людей будувати складні логічні патерни на базі некоректних передумов. Одним із найпопулярніших тропів теорій заговору звучить так: "шукай, кому вигідно". Це реверсивне мислення, яке аналізує наслідки і ретроспективно індукує мотивацію. Припустимо, ви є свідком деякої події. Ви спостерігаєте, як вона впливає на певне коло людей. Серед іншого помічаєте, як хтось із цього кола покращує своє становище чи отримує зиск у іншій формі. Думка, чи не причетна ця людина до самої події, не позбавлена сенсу. Але тоді треба аналізувати не наслідки, а передумови та мотивацію. Хиба починається з парадоксальної впевненості, що саме результат виводить причини. Побачити умовність такого звʼязку дуже легко, інакше ми б мусили уявляти, що ковід придумали виробники медичних масок, війну з Росією спровокувала Україна, щоб фармити гроші американців та європейців (можете додати ще "щоб не проводити вибори", "щоб красти під час воєнного стану" - обирайте флейвор за смаком). Шизоїдне мислення взагалі просякнуте обсесією контролю, тому в ньому не буває випадкових речей. Реальність же значно більш сумна: майже все - результат рендому. Або варива волі такої кількості екторів, що у витоку отримуємо той самий рендом. Усе - стихія. Навіть наші інституції більш агентні, ніж ми самі. Повторю ще раз впізнавані тези: якби ми були б ін контрол відносно того, що продукує наша цивілізація, ми б не дрочили себе швидкими подразниками, не висушували нашу дофімінову систему, не їбали б біологічні механізми накоплення енергії цукрами, не сиділи б у креветковому скрючеві й так далі. Очевидно, що наше середовище - те, що сталося, а не те, що мало дизайн. Ми прокляті боги, які не контролюють створювані ними ж речі.

Тепер повернемося до тези. Чому вона конспірологічна, думаю, очевидно. До речі, її зламана реверсивна логіка не заперечує те, що монополісти ші дійсно можуть бути зацікавлені направляти суспільну думку в потрібне русло. Проте це не значить, що ці спроби мають вирішальне значення (та й відносно спроб сумнівно, але про це трохи нижче). Виклики у вигляді залежності наших інституцій від неконтролюємого сворма ші-агентів, що в багатьох аспектах вже перевищують наші когнітивні можливості, реальні. Сама інфраструктура нашої глобальної комунікації (в першу чергу інтернету), а також стійкі спроби індустрії завязати на ші все більш значущі рішення, натуральним чином створюють умови для ідеального шторму. Звичайно, вже наявне від цього не зникає; ентропія наших когнітивних здібностей на фоні агресивної слопоїзації річ реальна, як і виклики для економіки та екології. Це проблема сьогодняшнього для, тоді як сингулярність - завтрашнього.

Тепер про зиск. Треба розуміти, що крім спікерменів індустрії, які соромʼязливо дають людству від 2 до 10% на ймовірність анігіляції, є ще науковці, які стояли у витоків концепції генеративних моделей; окремі відчайдухи, процювали в комерційному сегменті ші та звільнилися на фоні апокаліптичного жаху; технооптимісти, які раптово охуєлі й почали гребти у зворотню сторону. Їм який зиск в цьому зміщенні фокусу від поточних проблем до типу уявних? Очевидно, що мова про щирі переконання. Та і небожитєлєй не треба відразу на мідасів перетворювати. Гроші це егрегор влади та можливостей, тому їх прагнуть. Але з цього фокусу не так складно вийти, якщо змінюються потреби або символічні проекції бажань. Приплітаю політоту: давайте згадаємо бабусю Юлію Тимошенко чи того ж Зеленського - хіба не очевидно, що їх мотивація в президентських змаганнях мала глибше підгрунтя, ніж чисто фінансове? Амбіції можуть виражатися по різному. Капіталізм настільки всіх загазлайтив, що навіть самі пристрасні його антагоністи не здатні мислити поза логікою "всім потрібні тільки гроші". От той самий Амодей, глава Антропік. Він виглядає як ідеаліст (це не завжди добре, ідеалістами були Гітлер і Пол Пот), який пришов із гік-простору ліпити бажану сингулярність. Від OpenAI він відбранчувався через незгоду з їх етичними полісі. Інша справа, що зараз він один із головних контрибʼюторів цієї гонки моделей. І його фонові інтенції не мають значення. Крім того що ми знаємо, як буває з тими, хто вбив дракона, логіка розвитку антропік все ще обмежена загальним треком розвитку ші. Але я вірю, що коли він лєпочє про свої 10%, то щирий (ну хіба трохи стєсняється і занижує цифри). Шо там з масками-хуясками я хз, але й тут закликаю відкинути цей давно забродивший аналіз на базі "поведінки людини раціональної" - такої людини не існує в природі. Просто нема. Он дєд на сході, шо, діє в рамках геополітичних інтересів своїх країни? Та не, чисто кайфує від двіжухі. Шо ви йому пропонуєте, назад в ковідний бункер повертатися і шуршать процентною ставкою без оцього ползучє-епічного "а бєзлікій ванюша посадив себе в посадці для мого майбутнього саду"? Та ні в жизнь, генералісимус спіймав тягу і тепер довго буде в солдатіки гратися. А дєд на заході? Та сама абсолютно хуйня, нуль звʼязку з якимось там раціо уявним. Чисто мавпа з двома тарілками, на одній написано america, на інший trump, а посередині дзинь.

І останнє. Коли мені кажуть про "відвернути нас від <поточні_жахи>", я завжди сміюся. Кого-кого відвернути? Ми ж нині маємо активний соціальний рух проти дата-центрів, чи не так? Штурми небесного, усих цих хмарних сховищ з їхнім compute? Ну да, тут терміново треба кидати дістракшен плєбсу, а то він ще більше обідних мемів наплодить. Баюс, баюс. Давайте визнаємо факт: якщо в попередньому сторіччі ще можна було говорити про програш протесту, то в цьому він дискваліфікований за неявку (і тому на двіж типу картонок молитися маємо - це такий олд фешен, що скоро горювати будемо). Не треба знеціювати власну агентність, але і будувати шизо-теорії на відсутній вазі теж не варто. Не існує потреби перебивати повістку. Ви ніхуя не регламентуєте. Вони теж не особливо, але ви точно ніхуя. Просто уявіть собі - якби ризику апокаліпсису не існувало, то сфокусована критика на поточному збила би розвиток ші? Привела би до плотних регулювань? Світ - не Європа. Маємо одну таку бабусю, якій не похуй на рівні голови (даром, шо повільна і трохи в деменції). Поза ЄС ніякої дискусії щодо інтеграції ші в цивілізаційний вимір, яка б могла мати вплив на речі, просто нема. Тому дістракшен надумана сутність. Знову ж таки, надумана з єдиною метою: обгрунтувати хибний тезис, що в них там є потреба оглядуватися на нас. А в більш широкому вимірі обгрунтувати тезис, шо апокаліпсис онтологічно неможливий.

Чому? Бо нам не подобається.

💔 Сьогодні Сергію "Пуху" Апухтіну мало б виповнитися 37 років. Пух загинув, виконуючи бойове завдання 24 травня 2025. Ми згадуємо його енергійність, турботу й принциповість: як побратима, друга, вегана, анархіста та антифашиста, який до останнього жив відповідно до своїх переконань.

Пам’ятаємо Пуха


💔 Today, Serhiy “Pukh” Apukhtin would have turned 37. Pukh was killed while carrying out a combat mission on May 24, 2025. We remember his energy, kindness, and integrity. He was a comrade, a friend, a vegan, an anarchist, and an anti-fascist who lived according to his principles until the very end.

We remember Pukh.

Останніми тижнями провідні американські медіа щодня пишуть про загрозу з боку некерованого ШІ. Дослідники кажуть, що людство скоро може загинути, політичні опоненти стоять пліч-о-пліч на форумі про загрозу штучного інтелекту, а президент Дональд Трамп добре заробляє на ШІ і не бачить жодних проблем.

США — лідер у сфері штучного інтелекту (хоча в спину їм уже дихає Китай), тож саме від їхніх дій залежить майбутнє ШІ. «Бабель» розповідає, як за короткий час людство пройшло від галюцинацій ChatGPT до розмов про загрозу апокаліпсису.

@babel

Вчорашня гра між Україною та Грузією/Сакартвело була одним з найгірших футбольних матчів що я бачив, але українські фанати на трибуні додали важливого контексту.

Матч припав на річницю падіння Сохумі в 1993, коли (про)російські сили захопили столицю Абхазії та влаштували різанину тисяч етнічних картвелів. Ще десятки тисяч людей застрягли в горах без продуктів та підтримки. ЗСУ тоді здійснили масштабну гуманітарну місію, евакуювали 7634 людей та доставили сотні тон допомоги.

Взагалі в України дуже багата історія гуманітарних інтервенцій: подвиг наших миротворців, які врятували від сербів цивільне населення боснійської Жепи; активне залучення миротворчого контингенту в Іраці; порятунок від талібів сотень людей, зраджених і покинутих байденом; доставка гуманітарки в різні країни літаком Мрія під час пандемії; ініціатива грейн фром юкрейн тощо.

При чому українці часто виступали рятівниками там, де вестерни не могл чи не хотіли. Але в Україні про це майже не згадують і не пам'ятають, а у світі взагалі не знають

До президента України було направлено петицію із закликом надати анархістці Лані «Саті» Чорногорській звання Героя України посмертно.

Лана воювала в «Українській добровольчій армії», яка має певну відносну організаційну автономію від держави, а отже не фінансується нею. Із цієї причини Лана не отримувала від держави жодних коштів. Ніяких виплат від держави не отримали і батьки Лани. Саме тому це звання дасть її сім'ї фінансову допомогу у вигляді щомісячних виплат і ряд пільг на комунальні послуги та медицину.

Люди, що були особисто знайомі із загиблою, наголошують на її хоробрості та відданості українському народові. До повномасштабного вторгнення Лана займалася творчістю й професійною журналістикою. Коли настав час, вона добровільно відправилася на захист українського народу.

🇺🇦 Загинула Іванка «Гайка» Куценко

Уночі 1 жовтня стало відомо, що під час артилерійського обстрілу загинула наша товаришка Гайка. Їй було 33 роки.

Анархістка, феміністка, веганка, освітянка, морська піхотинка, наша добра товаришка й подруга. Вона була втіленням натхнення і спротиву: щирою, впертою, живою.

«Я відчувала, що буду лупити далі цю скалу, і це дасть якийсь результат».

Досвід Гайки залишився задокументованим у багатьох інтерв’ю, лекціях і розмовах. В червні, на дні народження «Колективів Солідарності» вона разом з іншими антиавторитаріями розповідала про свій досвід в армії: про сексизм, житлові проблеми, веганство, логістику та повсякденне життя на службі. Вона не боялася кидати виклик системі й власним прикладом підтримувала та мотивувала товаришок, які хотіли долучитися до лав Збройних сил.

Її активістський шлях проходив крізь різноманітні антиавторитарні проєкти та ініціативи в Харкові, Одесі, Києві, Львові та поза містами. Вона виступала з лекціями, писала статті і казки, займалася самвидавом, фриганила, досліджувала сміттєзвалища та життя на них. Іванка багато мандрувала і жила активізмом. На початку повномасштабного вторгнення вона працювала в гуманітарних проєктах, допомагаючи жінкам і дітям із прифронтових територій, а згодом сама долучилася до збройного спротиву.

Гайка проклала свій шлях морської піхотинки крізь упередження та сексистські перепони армійської системи, щоб зрештою бути нарівні зі своїми побратимами на важких бойових виходах.
Гайко, нам тебе дуже бракуватиме.

Наші щирі співчуття близьким, друзям, товаришам, побратимам і посестрам.

Ми повідомимо про прощання, щойно матимемо більше інформації. Наразі дата поховання невідома.

🇬🇧 Ivanka “Hayka” Kutsenko was killed

On the night of October 1, we learned that our comrade Hayka had been killed during an artillery strike. She was 33 years old.

An anarchist, feminist, vegan, educator, marine, our dear comrade and friend. She was an embodiment of inspiration and resistance: sincere, stubborn, full of life.

“I felt that I would keep hammering away at this rock, and eventually it would bring results.”

Hayka’s experience has been documented in many interviews, lectures, and conversations. In June, at the birthday event of Solidarity Collectives, she spoke together with other anti-authoritarians about her experience in the army: sexism, housing problems, veganism, logistics, and everyday life in military service. She was never afraid to challenge the system, and through her own example she supported and encouraged other comrades who wanted to join the Armed Forces.

Her activist path ran through a wide range of anti-authoritarian projects and initiatives in Kharkiv, Odesa, Kyiv, Lviv, and beyond the cities. She gave lectures, wrote articles and fairy tales, was involved in self-publishing, practiced freeganism, and researched landfills and the lives of people around them. Ivanka travelled a lot and lived through activism. At the beginning of the full-scale invasion, she worked on humanitarian projects, helping women and children from frontline areas, and later joined the armed resistance herself.

Hayka carved out her own path as a marine through prejudice and the sexist barriers of the military system, eventually serving alongside her comrades as an equal on difficult combat missions.

Hayka, we will miss you deeply.
Our sincere condolences to her loved ones, friends, comrades, and fellow soldiers.

We will share information about the farewell as soon as we know more. The date of the funeral is not yet known.

Вчера была годовщина падения Казани. Город пал 2 октября 1552 года после сорокадневной обороны. Войска Ивана Грозного разрушили город и вырезали его последних защитников. Лишь немногим удалось прорвать окружение и уйти.

Предыстория падения Казани - это очень важная и поучительная тема. После смерти хана Сафа-Гирея Москва потребовали, чтобы казанцы выдали малолетнего наследника Утямыш-Гирея и его мать - Сююмбике. И казанцы уступили.

Иван посадил править Казанью свою креатуру - Шах-Али и вскоре потребовал от казанцев отдать Москве всю “горную” часть государства, т.е. правый берег Волги. И казанцы опять уступили. На аннексированных землях Иван выстроил крепость - Свияжск, которая потом послужила ключевым логистическим центром при осаде Казани.

Ну и наконец Иван решил ликвидировать даже формальную независимость Казани, ликвидировав ханство и поставив туда русских наместников. Тут уже казанцы возмутились, выгнали Шах-Али и стали готовиться к обороне города. Дальнейшее известно.

О чем нам говорит эта история? О полной бессмысленности и абсурдности попыток договариваться с тем, кто изначально договариваться не собирается, а намерен сожрать вас целиком. Ваши уступки не ведут к компромиссу, а ведут лишь к тому, что вам придется принимать бой во все более тяжелых условиях. К сожалению, казанцы поняли это слишком поздно.

Вслед за падением Казани все татарские деревни по берегам Волги были разрушены, чтобы освободить место для русских колонистов, а население изгнано вглубь страны - подальше от речных коммуникаций.

Коренные народы региона были подвергнуты самым варварским репрессиям. Татарам, марийцам, чувашам было запрещено заниматься любой металлообработкой - включая и кузнечное и ювелирное ремесло. Учитывая, что земледелие без первого невозможно, это означало сознательную криминализацию коренных народов. Уже во второй половине 19 в. дядю моей прапрабабушки повесили за то, что он подковал проезжему русскому лошадь - он же и донес на него в ближайшем же городе.

За падением Казани последовали века насильственной христианизации, разрушения мечетей, вырубки священных лесов и уничтожения капищ. В самой жесткой форме насильственная христианизация продолжалась до Екатерины II, в меньших масштабах - до 1905 г.

Вечная память моим предкам, защитникам Казани.

ВИЩА МІРА ПОКАРАННЯ?

Імовірно, ви теж звернули увагу на резонансу новину про вирок підозрюваному у вбивстві Ірини Фаріон. У зв'язку з цим ми хотіли б детальніше розкрити пункт 5 нашого маніфесту. Зауважимо, що в цьому дописі нам неважливо, винен насправді В'ячеслав Зінченко чи ні, так само ми не оцінюємо особу вбитої. У цьому дописі йдеться лише про довічне ув'язнення, присуджене 20-річній людині (яка вже два роки і так за ґратами).

Відомо, що європейська та американська системи державного "правосуддя" сперечаються про те, що є більш гуманним - стратити людину (припустимо, ін'єкцією) чи тримати її живою в неволі до природної смерті.

Смертної кари в Україні давно немає (і це добре), й навіть в США вона має карикатурний вигляд - перед стратою людей десятиліттями тримають у в'язниці (що може бути безглуздішим?), а ін'єкція в підсумку може навіть не подіяти (на днях стався доволі нашумілий випадок із Крістою Пайк, яка вижила після двох смертельних ін'єкцій).

У нашій країні тих, кого держава визнала "злочинцем", прийнято саджати за ґрати. Таким чином людей ізолюють від решти суспільства, і за його кошт годують, одягають і охороняють. Добре відомо, що тюрма жодним чином не "виправляє" "злочинців". Вірогідність рецидиву серед колишніх в'язнів в Україні - від 30 до 60%. Чому так? Бо в'язниця створює цілком конкретне середовище. Це середовище часто дає людині відчуття спільноти, роками привчає до цілком конкретних практик, стилю розмови й поведінки. Крім того, на колишніх "зеках" лишається юридичне тавро.

В особливості це стосується молодих людей. Передбачається, що Зінченко назавжди буде ізольований від решти суспільства, він - "невиправний" і, крім того, "має бути покараний" за вбивство відомої громадської діячки (хоча зазвичай за таке саджають на 7-15 років). І ось питання: чи допомогло це покійній Фаріон чи її родичам? Чи усуне це подібні випадки в майбутньому? Навряд. Зате донька Фаріон, а також ми і наші діти, а, можливо, навіть онуки, платитимемо гроші за його утримання в ізоляції. Справа тут, звісно, не в доцільності використання податків, а в тому, чи залишається в цій системі бодай крихта здорового глузду.

Люди не вбивають інших людей не тому, що бояться бути покараними, провівши решту життя за ґратами. Тих, хто намірився здійснити умисне вбивство, не зупинить примарна санкція закону. Чимало вбивств скоюють у стані афекту, під впливом речовин, за великі гроші або за ідею. І навпаки, ідея про те, що суворість закону здатна сама по собі зменшити кількість "злочинів", засновується на крихкій антропологічній концепції, буцімто людей слід дисциплінувати, ляскаючи батогом інших людей, які завинили перед системою суспільством. Довічне ув'язнення має під собою застаріле припущення, мовляв, деякі люди від народження або в силу виховання особливо схильні до "злочинів".

Як анархісти, ми виступаємо за відмову від каральної системи правосуддя та її заміну на реабілітаційну. Крім запровадження повноцінного суду присяжних, це потребує повного заміну підходу "злочинець має понести покарання" на модель компенсаторну (для постраждалих) та реінтеграційну (для "злочинця"). Той, хто нашкодив громаді або окремим її членам, має бути оточений особливою увагою з боку фахових психологів, які допомогли б йому або їй осягнути причини й наслідки своїх дій, альтернативні варіанти, способи компенсувати шкоду й примиритися з постраждалими (якщо це можливо).

Крім того, у суспільстві прямого народовладдя та усуспільненого господарства чимало мотивів для нинішніх "злочинів" просто зникнуть, адже вони укорінені в несправедливій та максимально нерівній системі розподілу благ, в якій люди не мають іншого способу вижити або реалізувати себе.

Навіть якщо Зінченко сповідував ультраправі ідеї (вочевидь, іншого ґатунку, ніж Фаріон), його покарання видається максимально абсурдним і несумісним із людською гідністю. Зрештою, це стосується будь-якого довічно ув'язненого у будь-якій країні світу.

У наступних дописах ми розкриємо детальніше, як можна було би інакше розв'язувати або, що важливіше, запобігати конфліктам у громаді без державного примусу.

Если демократы выиграют сенатские выборы в Техасе, то это станет политическим землетрясением в США. По абсолютному большинству опросов на данный момент, лидирует именно кандидат от демпартии Таларико.

Нагадую, що згідно сюжету "Повстання штатів" (2024) Каліфорнія та Техас (Western Forces) разом йшли маршем на Вашингтон

Яка ж позорна епоха

Магія цифр. Вже не памʼятаю, скільки разів канал відкотувався і повертався до цих вєлікіх нумерів.

Ви там це, підтримайте відпискою/підпискою, давайте тримати небосвод плечима.