#INgeniusCase #ClinicalCase
У хворого з аномаліями рук (фото) нормальні рівні сироваткового кальцію, фосфору та паратиреоїдних гормонів. Від кого у хворого успадкований ген, що спричинив аномалію?
Джерело: http://thelancet.com
#Pediatrics #Genetics
У хворого з аномаліями рук (фото) нормальні рівні сироваткового кальцію, фосфору та паратиреоїдних гормонів. Від кого у хворого успадкований ген, що спричинив аномалію?
Джерело: http://thelancet.com
#Pediatrics #Genetics
В МакДональдз ходите компанією, а гладшаєш лише ти?
#INgenius #INgeniusNews #obesity #genetics #Cambridge
В масштабному досліджені науковці з Кембріджу спробували зрозуміти, чому деяким людям вдається залишатись худими, в той час як інші з легкістю набирають масу. Останнім часом кількість людей, що страждають на ожиріння суттєво зростає, це пов’язано з легким доступом до їжі та сидячим способом життя. Однак, присутня значна варіабельність серед індивідів одної популяції, деякі люди здатні їсти, що забажають і залишатись при цьому в формі.
За підтримки Wellcome та European Research Council, команда на чолі з професором Садафом Фарукі провела дослідження «Study Into Lean and Thin Subjects» - STILTS, з метою дослідити як та чому декому легше вдається залишатись худим. Дослідження близнюків з різною масою тіла продемонстрували, що на масу суттєвий вплив чинять наші гени. Більшість проведених до цього часу досліджень були сконцентровані виключно на людях з надмірною вагою, як результат виявили сотні генів, що збільшують ризик ожиріння.
Команда професора Фарукі вирішила зробити акцент в першу чергу на худих людях(індекс маси тіла(ІМТ) не вище 18), за умови, що вони здорові та не мають будь-яких розладів харчування.
Співпрацюючи з сімейними лікарями у Британії, дослідники брали зразки слини у пацієнтів для аналізу ДНК та проводили анкетування про їх спосіб життя та загальне самопочуття.
Загалом порівнювали ДНК 14000 людей, 1622 – худих, 1985 – зі значним ступенем ожиріння, 10433 – з нормальним індексом маси тіла. Команда професора Фарукі виявила декілька нових регіонів ДНК, що грають роль у підтриманні нормальної ваги та щоб, побачити, який вплив чинять гени на вагу в цілому, дослідники врахували вплив інших генетичних варіацій і ввели поняття так званого значення генетичного ризику. Три з чотирьох худих людей цієї вибірки мали сім’ї, члени якої також були з низьким ІМТ і команді вчених вдалось визначити певні генетичні зміни, які набагато частіше зустрічаються у худих людей. В майбутньому це може допомогти виявити та зрозуміти біологічні механізми, які допомагають деяких людям залишатись стрункими.
«Як і очікувалось, значення генетичного ризику у людей з ожирінням було значно вищим, аніж у здорових людей. Водночас, люди з ІМТ менше 18 мали низькі значення генетичного ризику. Це дослідження є демонстрацією того, що більшість худих людей просто має меншу кількість генів, що підвищують ризик розвитку ожиріння, а не те що вони морально стійкіші та можуть контролювати свій апетит як вважалось раніше. Проблеми з вагою більш складні ніж здається на перший погляд, ми маємо набагато менше контролю над нашою вагою аніж ми вважали».
«Якщо ми знайдемо конкретні гени, що запобігають виникненню ожиріння, то зможемо розробити таргетну терапію, винайти нові стратегії боротьби з ожирінням і допомогти людям, які мають генетичну схильність до ожиріння».
#ожиріння #вага #ІМТ #AKlimWorking
Джерело: https://goo.gl/nRXVPj
https://goo.gl/3be7fV
Переклад: Alexandr Klimenko
#INgenius #INgeniusNews #obesity #genetics #Cambridge
В масштабному досліджені науковці з Кембріджу спробували зрозуміти, чому деяким людям вдається залишатись худими, в той час як інші з легкістю набирають масу. Останнім часом кількість людей, що страждають на ожиріння суттєво зростає, це пов’язано з легким доступом до їжі та сидячим способом життя. Однак, присутня значна варіабельність серед індивідів одної популяції, деякі люди здатні їсти, що забажають і залишатись при цьому в формі.
За підтримки Wellcome та European Research Council, команда на чолі з професором Садафом Фарукі провела дослідження «Study Into Lean and Thin Subjects» - STILTS, з метою дослідити як та чому декому легше вдається залишатись худим. Дослідження близнюків з різною масою тіла продемонстрували, що на масу суттєвий вплив чинять наші гени. Більшість проведених до цього часу досліджень були сконцентровані виключно на людях з надмірною вагою, як результат виявили сотні генів, що збільшують ризик ожиріння.
Команда професора Фарукі вирішила зробити акцент в першу чергу на худих людях(індекс маси тіла(ІМТ) не вище 18), за умови, що вони здорові та не мають будь-яких розладів харчування.
Співпрацюючи з сімейними лікарями у Британії, дослідники брали зразки слини у пацієнтів для аналізу ДНК та проводили анкетування про їх спосіб життя та загальне самопочуття.
Загалом порівнювали ДНК 14000 людей, 1622 – худих, 1985 – зі значним ступенем ожиріння, 10433 – з нормальним індексом маси тіла. Команда професора Фарукі виявила декілька нових регіонів ДНК, що грають роль у підтриманні нормальної ваги та щоб, побачити, який вплив чинять гени на вагу в цілому, дослідники врахували вплив інших генетичних варіацій і ввели поняття так званого значення генетичного ризику. Три з чотирьох худих людей цієї вибірки мали сім’ї, члени якої також були з низьким ІМТ і команді вчених вдалось визначити певні генетичні зміни, які набагато частіше зустрічаються у худих людей. В майбутньому це може допомогти виявити та зрозуміти біологічні механізми, які допомагають деяких людям залишатись стрункими.
«Як і очікувалось, значення генетичного ризику у людей з ожирінням було значно вищим, аніж у здорових людей. Водночас, люди з ІМТ менше 18 мали низькі значення генетичного ризику. Це дослідження є демонстрацією того, що більшість худих людей просто має меншу кількість генів, що підвищують ризик розвитку ожиріння, а не те що вони морально стійкіші та можуть контролювати свій апетит як вважалось раніше. Проблеми з вагою більш складні ніж здається на перший погляд, ми маємо набагато менше контролю над нашою вагою аніж ми вважали».
«Якщо ми знайдемо конкретні гени, що запобігають виникненню ожиріння, то зможемо розробити таргетну терапію, винайти нові стратегії боротьби з ожирінням і допомогти людям, які мають генетичну схильність до ожиріння».
#ожиріння #вага #ІМТ #AKlimWorking
Джерело: https://goo.gl/nRXVPj
https://goo.gl/3be7fV
Переклад: Alexandr Klimenko
Близнюки від різних батьків
#INgenius #INgeniusNews
Австралійські лікарі зафіксували другий випадок народження напівідентичних близнюків (ДНК матері ідентична в обох, а ДНК батька різне в кожного з близнюків). Нещодавнє дослідження в журналі New England Journal of Medicine стверджує, що таке явище надзвичайно рідкісне, і єдиний схожий випадок стався ще у 2007 році.
Практично всі близнюки є або різнояйцевими (дві яйцеклітини і два сперматозоїди утворюють два окремі ембріони), або однояйцевими (зигота ділиться надвоє і розвивається як два зародки однієї статі). Проте народження цих дітей може підтвердити гіпотезу про третій тип близнюків, який не є братнім, і не є ідентичним.
У випадку дітей з австралійського Брісбена, яким вже майже 5 років, материнська яйцеклітина була запліднена двома сперматозоїдами: один ніс Х˗хромосому, а інший ˗ Y. Попереднє обстеження жінки показало, що плоди мають одну плаценту на двох, тому лікарі прогнозували народження однояйцевих близнюків.
Але вже через вісім тижнів ультразвук встановив, що одна дитина чоловічої статі, інша ˗ жіночої, що в принципі неможливо для однояйцевих близнюків. Дослідники припускають, що після запліднення, ДНК яйцеклітини і двох сперматозоїдів розділилося на три ембріони. Два з них отримали достатню кількість генетичного матеріалу, щоб залишитися життєздатними. Третій ембріон, що мав тільки ДНК сперматозоїда не вижив . Новонароджені близнюки виявилися генетично ідентичними лише на 78%.
Інший єдиний приклад народження так званих напівідентичних близнюків був виявлений у 2007 році. Дізналися про них випадково. В обох дітей були проблеми з розвитком геніталій. Лікарі прагнули дізнатися яка частота такого явища. Команда науковців проаналізувала міжнародну базу даних 968 близнюків та їхніх батьків, але подібна картина не повторилася. Вся справа в незвичайній комбінації ДНК в дітей. Лікарі переймалися тим, що близнюки можуть бути вразливими до раку репродуктивних органів. Виявилося, що у дівчинки були уражені яєчники, і на жаль довелося їх видалити, хлопчик перебуває на постійному контролі.
#pregnancy #twins #sesquizygotic #genetics #вагітність #близнюки #напівідентичні #генетика
Джерела: https://bit.ly/2HeL5A7 https://bit.ly/2Tk6hu8
Зображення: https://bit.ly/2u3L7Ca
Підготував та переклав: Yurii Popovych
#INgenius #INgeniusNews
Австралійські лікарі зафіксували другий випадок народження напівідентичних близнюків (ДНК матері ідентична в обох, а ДНК батька різне в кожного з близнюків). Нещодавнє дослідження в журналі New England Journal of Medicine стверджує, що таке явище надзвичайно рідкісне, і єдиний схожий випадок стався ще у 2007 році.
Практично всі близнюки є або різнояйцевими (дві яйцеклітини і два сперматозоїди утворюють два окремі ембріони), або однояйцевими (зигота ділиться надвоє і розвивається як два зародки однієї статі). Проте народження цих дітей може підтвердити гіпотезу про третій тип близнюків, який не є братнім, і не є ідентичним.
У випадку дітей з австралійського Брісбена, яким вже майже 5 років, материнська яйцеклітина була запліднена двома сперматозоїдами: один ніс Х˗хромосому, а інший ˗ Y. Попереднє обстеження жінки показало, що плоди мають одну плаценту на двох, тому лікарі прогнозували народження однояйцевих близнюків.
Але вже через вісім тижнів ультразвук встановив, що одна дитина чоловічої статі, інша ˗ жіночої, що в принципі неможливо для однояйцевих близнюків. Дослідники припускають, що після запліднення, ДНК яйцеклітини і двох сперматозоїдів розділилося на три ембріони. Два з них отримали достатню кількість генетичного матеріалу, щоб залишитися життєздатними. Третій ембріон, що мав тільки ДНК сперматозоїда не вижив . Новонароджені близнюки виявилися генетично ідентичними лише на 78%.
Інший єдиний приклад народження так званих напівідентичних близнюків був виявлений у 2007 році. Дізналися про них випадково. В обох дітей були проблеми з розвитком геніталій. Лікарі прагнули дізнатися яка частота такого явища. Команда науковців проаналізувала міжнародну базу даних 968 близнюків та їхніх батьків, але подібна картина не повторилася. Вся справа в незвичайній комбінації ДНК в дітей. Лікарі переймалися тим, що близнюки можуть бути вразливими до раку репродуктивних органів. Виявилося, що у дівчинки були уражені яєчники, і на жаль довелося їх видалити, хлопчик перебуває на постійному контролі.
#pregnancy #twins #sesquizygotic #genetics #вагітність #близнюки #напівідентичні #генетика
Джерела: https://bit.ly/2HeL5A7 https://bit.ly/2Tk6hu8
Зображення: https://bit.ly/2u3L7Ca
Підготував та переклав: Yurii Popovych