"Дива не буде, або про важливість систематичного навчання".

Мене часто запитують: “як можна швидко вивчити іноземну мову”?
Я знаю, що ця відповідь не всім подобається, але відповідь така: “дива не буде, тільки наполеглива і регулярна праця.”

Вже втратили запал 😊 почекайте… Я не кажу, що не існує мнемонічних чи інших технік, лайфхаків і різних методик, які допомагають краще запам’ятовувати слова чи фрази, чи розуміти структуру граматики і мову загалом. Але це тільки частина справи.

Своїм учням я завжди наводжу метафору красивого тіла: “ви хочете красиве тіло, що для цього потрібно зробити”? Мабуть, за три тижні в спортзалі у вас не з’явиться шість кубиків пресу й пружні сідниці. Чому з освоєнням мови має бути по іншому? Я все свідоме життя займаюся мовами (а я їх добре знаю три) і скажу вам, що досі є куди розвиватися і це завжди цікаво. Я ставлю під сумнів “експрес методи” та “запам’ятовування 500 слів уві сні”... Знову ж, згадуємо метафору “Швиденько привести себе в форму до літа”... Знайомо? Мені теж😉

Будьмо чесні з собою! Скільки разів цього тижня я присідав (вивчив слів) скільки разів вийшов на пробіжку (зробив домашнє) і т.д. Звичайно, темпи й можливості вивчення у всіх різні, але підхід до навчання приблизно подібний. Давайте відповімо собі на декілька запитань:

✍️Я принаймні раз в тиждень виділив/ла по годині часу на навчання (малувато, але все ж початок)?
✍️Я принаймні раз в тиждень зробив/ла домашнє?
✍️Я вивчив/ла бодай 10 слів на тиждень (чим більше тим краще)?
✍️Я досі не подолав/ла мовний бар’єр? Страшно? (про це можна писати окрему статтю) - Скільки разів я був/була на спікінг клубі, слухав/ла новини чи фільми в оригіналі, співав/ла улюблені пісні іноземною мовою?

Відповіли собі на ці запитання?

Підіб'ємо підсумки. Задоволені результатом? Якщо так - ви на правильному шляху! Якщо ні - можна шукати інші причини (викладач не підходить, треба відкоригувати методику, внести зміни, знайти інший підхід і т.д.)

І НАЙГОЛОВНІШЕ - навчання це цікаво, полюбіть вчитися, дізнаватися нове і, зрештою, це просто корисно для душі й тіла 🙂

Увага!!! Вже сьогодні «Speaking club with Michael» запрошуємо поговорити про вступні фрази та початок розмови з незнайомцями. Як розпочати хорошу розмову? Приєднуємося за посиланням і дізнаємося👉https://t.me/+H4-f9-u61xwwYjI6

Уже сьогодні, о 19:00, поговоримо з Ліліт про незвичні історії з життя людей, запрошуємо приєднатися до нас за посиланням нижче👇🏼, разом послухаємо та обговоримо цікаві життєві ситуації.

https://t.me/+H4-f9-u61xwwYjI6

Сподіваємося, що ви з нетерпінням чекаєте English Speaking Club о 19:00, на якому будемо обговорювати незвичні ситуації з життя людей.

Якщо так👍переходьте за посиланням:

https://meet.google.com/pmy-bxrz-fjm

8 травня в світі відзначається День пам’яті та примирення у Другій світовій війні, а також день перемоги в Європі.
Основними європейськими мовами Друга світова війна має такі назви:
• 🇬🇧Англійською – World War II (WW2);
• 🇪🇸Іспанською - II Guerra Mundial;
• 🇫🇷Французькою - Deuxième Guerre mondiale;
• 🇮🇹Італійською - Seconda guerra mondiale;
• 🇩🇪Німецькою - Zweiter Weltkrieg;
• 🇵🇱Польською - Druga wojna światowa;
Надзвичайно важливо вшановувати тих, хто загинув у боротьбі за свободу. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це мільйони особистих людських трагедій. Після Другої світової людство дало собі обітницю "ніколи знову", нажаль, цю ідею спотворили і перетворили на "можем повторить". Тому доречно, щоб ми відзначали день пам'яті не 9, а 8 травня, разом з усім цивілізованим світом. Символом пам’яті усіх полеглих у цій жорстокій війні є мак пам’яті, або ж coquelicot de la mémoire французькою мовою, poppy of memory англійською, mak pamięci польською, amapola de la memoria іспанською.

9 травня в Україні відзначається День Європи. Ми зібрали для вас лексику на тему структур Євросоюзу. Хоча не всі держави Європи є учасниками Євросоюзу, однак, ви можете знайти для себе цікаві слова щоб поповнити словниковий запас юридичної лексики 😊

«Кити» Євросоюзу: від Європарламенту до Ради ЄС
1 листопада 30 років тому набув чинності Договір про Європейський Союз (European Union), який підписали у нідерландському місті Маастріхт у лютому 1992 року. При цьому саме поняття ЄС з’явилося ще у 1972 році.
Україна у 2014 році підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом (European Union–Ukraine Association Agreement), кінцевою метою якої є вступ до євроблоку. Тому орієнтуватися у ЄС, який у далекій перспективі таки може стати домівкою наших нащадків, – неодмінно потрібно.
JIT.Academy розповість про основні інституції (institutions) ЄС, які не лише визначають життя його мешканців, але й мають чималий вплив на інші, особливо сусідні країни.
Найголовнішими органами Європейського союзу є: Європейська рада, Рада Європейського Союзу, Європейська комісія, Європарламент, Суд Європейського Союзу, Європейський центральний банк та Європейський суд аудиторів.
Законодавчими органами ЄС є Рада Європейського союзу і Європейський парламент.
Рада Європейською союзу (Council of the European Union)
Раду ЄС також називають Радою міністрів або ж просто Радою. Орган був створений в 1952 році як Особлива рада міністрів у рамках Європейського об’єднання вугілля і сталі (European Coal and Steel Community), щоб врівноважити Вищий керівний орган (сьогодні це – Європейська комісія, про яку мову піде пізніше).
Рада відіграє ключову роль (key role, crucial role, pivotal role, key part) в тих областях європейської інтеграції, де прийняття рішень відбувається на міжурядовому (intergovernmental) рівні. Це, серед іншого, питання спільної зовнішньої політики (foreign policy), політика у сфері безпеки (security policy, safety policy) та співпраця з внутрішніх питань (internal affairs). Також Рада Міністрів координує політику держав ЄС у таких сферах як соціальна політика, освіта, культура, охорона здоров’я, промисловість і так далі.
Дехто називає Раду Міністрів верхньою палатою у політичній системі Європейського союзу. Фактично будь-який правовий акт (legislative act) Євросоюзу повинен отримати схвалення Ради. Водночас бюджет ЄС Рада приймає разом з Європарламентом.
Загалом існує 10 окремих Ради чи конфігурацій: кожна складається з 27 національних міністрів (за кількістю країн-членів ЄС) відповідної галузі (як от освіта чи сільськогосподарська політика) та одного відповідального за цю галузь єврокомісара, який не має права голосувати.
Зазначимо, окремо виділяється Рада міністрів закордонних справ. Її очолює Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки, якого ще називають керівником Дипломатичної служби Європи. З 1 грудня 2019 року ним є іспанець Жозеп Боррель (Josep Borrell).
Сталого розкладу засідання Ради Європейського союзу немає. Одні групи можуть збиратися за потреби раз на місяць, інші – раз на півроку.
Європейський парламент (European Parliament)
У 2022 році своє 70-річчя святкуватиме Європейський парламент – один з семи керівних (leading, central, principal) органів Європейського Союзу. Офіційною датою початку його роботи є 10 вересня 1952 року.
Нині парламент має 705 депутатів (deputy, delegate, representative), його очолює президент. Інституція представляє найбільший міжнаціональний демократичний електорат (electorate, constituency) у світі.
Євродепутати обираються прямим голосуванням (voting, vote, poll, ballot) громадянами (citizen, national) Європейського Союзу кожні 5 років.
Парламент має законодавчу владу (legislature), водночас формально законодавчої ініціативи (legislative initiative), яку мають більшість національних парламентів, він немає.
Парламент — інституція ЄС, яка першою згадується в договорах (contract, agreement, treaty, pact) і яка розділяє законодавчі та бюджетні повноваження (power, authority, mandate) з Радою і контроль над бюджетом (budget).
Європейському парламенту підзвітна Європейська комісія – виконавчий орган (executive body) ЄС. Парламент обирає голову Комісії та затверджує (to approve, to confirm, to validate) чи відхиляє (to reject, to deny, to discard) призначення комісії.

З січня 2022 року Європарламент очолює мальтійська політична діячка Роберта Мецола Європарламент засідає (to meet, to sit, to be in session) в трьох місцях: Брюссель (Бельгія), Люксембург, Страсбург (Франція). Пленарні засідання (plenary meetings, plenary sessions, plenaries) проходять у Страсбурзі і Брюсселі, у той час, як Люксембургу розташовані адміністративні офіси парламенту.

Друзі, нанадуємо, що триває набір в групу Англійської для початківців. Пишіть нам запитання в приват, або реєструйтеся за посиланням і ми вам передзвонимо.

Сьогодні, о 19:00, поговоримо з Ліліт про те чи впливає на нашу особистість наше становище в сімʼї, запрошуємо приєднатися до нас за посиланням нижче👇🏼

Lilit English Speaking Club at 19:00

https://meet.google.com/dsg-ffkg-bes