Шановні одесити!

Я хочу поінформувати вас про те, на якому етапі зараз перебуває ситуація з моїм громадянством.

Як ви знаєте, ще 18 лютого я публічно звернувся до Президента України та всіх відповідальних органів. Я вважав, що главу держави могли просто ввести в оману, не розібратися до кінця або приховати від нього реальні факти. Я сподівався на конструктив і чекав реакції до останнього. Але, на жаль, дива не сталося. Ніхто нічого не переглянув.
Тому мені довелося діяти виключно у правовій площині.

8 квітня цього року ми з адвокатами офіційно звернулися до Верховного Суду з позовом до Президента України. Наша вимога чітка: визнати указ (№782/2025) в частині, що стосується мене, незаконним та скасувати його.
Це не просто заява на кілька сторінок. Наша позовна заява з додатками складається з 986 аркушів. Це офіційні матеріали, перевірені НАБУ, матеріали, отримані моїми захисниками на суді, та офіційні відповіді від іноземних адвокатів.
Зокрема, там є офіційна відповідь від 30 грудня 2025 року, де чітко зазначено: у мене немає і ніколи не було громадянства Російської Федерації. Ця інформація офіційно отримана через міжнародних адвокатів країни великої сімки, а саме Італійської республіки - країни Європейської союзу та члена НАТО. Більше того, сама РФ із 2014 року офіційно заперечує, що я є їхнім громадянином. Але наші органи чомусь вирішили інакше. І найабсурдніше те, що СБУ до останнього, навіть після указу про припинення громадянства, не бачила жодних порушень і не скасовувала мій доступ до державної таємниці.
Це рішення, на мою думку, приймалось спонтанно. Мене ніхто не викликав, ніхто не вислухав, ніхто не брав жодних пояснень. Просто був виданий указ.

Але є і хороша новина. Верховний Суд спрацював дуже оперативно. Вже наступного дня, 9 квітня, суд відкрив провадження у справі. Більше того, в ухвалі суду зазначено, що задоволені всі наші клопотання. Зокрема, про залучення третіх осіб на стороні відповідача - Державної Міграційної служби України та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області. А також задоволено клопотання щодо витребування доказів, які сторона позивача не мала можливості отримати.

Я українець за народженням. Я народився, жив і працював в Одесі. З 2014 року я допомагав Збройним Силам України як власним коштом, так і завдяки своїй посаді міського голови. Я не пропустив майже жодного прильоту по нашому місту, щоб бути поруч із людьми. А сьогодні мене фактично позбавили можливості займатися будь-якою громадською чи професійною діяльністю.
Ми вичікували до останнього, щиро сподіваючись на об'єктивність, що рішення переглянуть і указ буде скасовано без суду. Але процесуальні строки добігали кінця, і ми були змушені звернутися до суду. Я розумію, що відповідачем у цій справі є Президент України. Мені б дуже не хотілося доводити ситуацію до цього. Але перед законом мають бути всі рівні. Для Феміди немає значення, хто позивач, а хто відповідач.
Тому сьогодні моя єдина надія — це незалежний, справедливий і законний суд. І ми будемо йти до кінця.

Я щиро дякую кожному з вас за те, що ви залишаєтесь зі мною у цей непростий час. Ваша довіра і підтримка дають мені сили боротися за правду. Обов'язково триматиму вас у курсі.

Дякую вам!