«Адже всякий військовий чобіт, що гучно крокує, і одяг заплямований кров’ю, будуть спалені, – віддані на їжу вогню.»
ІСАЇ 9:4 CUV

На скільки мене сьогодні торкнулись ці слова 🔥

Божа справедливість всеодно буде попереду 🙌

«Люди поливають інших брудом не від великого розуму, а лише тому, що їхній власний внутрішній бруд переливається через край».

Ф. М. Достоєвський

Дякую кожному, хто сьогодні поруч із нами, поруч із нашою церквою та будівництвом.

Я дивлюся на все, що відбувається, і розумію: Бог щось робить. І дуже часто Він робить це через людей. Через вас.
Через вашу підтримку, молитви, жертовність і небайдужість.
Дякую, що дозволяєте Богові використовувати вас у цій великій справі.
Дякую, що ви поруч

Друзі всім привіт. Кидаю це відео, яке добре показує на скільки добрий Бог і що він допоміг реалізувати протягом року. Ми рухаємось далі, і продовжуємо наше будівництво. 🚧

Просимо вас долучайтесь, і допоможіть нам на тепло!

https://send.monobank.ua/jar/74m2Xt3FR2

Наш рівень вразливості - показує наш рівень зрілості.

Великі зустрічі з Богом відбуваються в момент відчаю.

Вчора до мене прийшов один дідусь, виявляється наш сусід, і каже:

— Мені сказали, що тут живе волонтер.

Я кажу:
— Може, пастор?

А він:
— Ну, я не знаю, як ви називаєтесь.

І каже:
— Я хочу, щоб ви передали військовим сушені яблука. Я їх сам збирав, сам сушив на сонці. Маю мішечок і хочу передати.

Я кажу:
— Вау! Добре. Давайте ви завтра ввечері прийдете і принесете.

І щойно я дивлюся — приходить цей старенький дідусь. Він вже повільно ходить, погано чує, але везе за собою візочок, а на ньому — великий мішок сушених яблук.

Він привіз їх, усміхається… такий світлий.

І знаєте, що мене сьогодні до сліз торкнуло?

Цей дідусь — у безпеці. Він міг би просто жити своїм життям і сказати: «Я вже старий, що я можу зробити?»

Але ні.

Він збирав яблука у себе в саду, сам їх сушив на сонці і думав про військових.
Шукав спосіб допомогти.

І я побачила в ньому такого доброго ангела, який зі свого боку робить усе, що може.

Можливо, він ще не знає Ісуса. Але я впевнена: це почерк Бога в його житті.

І сьогодні ми будемо молитися за цього дідуся. Щоб він встиг примиритися з Богом. Щоб пізнав Небесного Отця і прийшов до Нього — до Того, Хто дав йому таке добре серце.

А ще ця історія стала для мене особливим нагадуванням.

Цей дідусь, можливо, не знає, як називається наша церква. Він навіть не знає, як мене звати. Але він знає, що цей дім допомагає людям.

І він прийшов саме сюди.
Для мене це сьогодні такий великий комплімент від Бога.

Наші сусіди бачать. Люди знають. Можливо, вони називають нас по-своєму, але вони знають, що з цього дому виходить допомога.

І це для мене набагато більше, ніж просто мішечок сушених яблук.

Це історія людини, яка в цій клятій війні все одно хоче продовжувати робити добро.

І, можливо, сьогодні Бог нагадує кожному з нас:

Не думай, що ти замалий для того, щоб щось змінити.
Роби те добро, яке можеш.
І нехай через твоє життя люди бачать, який твій Бог.

Дякую, Ісус!

Повертаюсь в Україну, задоволенний тим що почув.

Бог чітко говорив в моє серце, багато нових друзів, знайомств з пасторами по всій Європі.

Все було дуже Христоцентрично і Біблійно.

Прочитайте це будь ласка ⬇️

Моє покоління поступово втрачає тих дідусів і бабусь, які були молитовниками. Тих, хто роками схиляв коліна перед Богом, молився за своїх дітей, онуків, церкву та країну. Вони відходять до Дому Отця.

І я думаю про те, що настає час, коли ми маємо стати тими молитовниками, якими колись були вони.

Час нам і нашим батькам ставати людьми молитви. Тими, хто стоятиме в проломі за свою країну, хто благословлятиме своїх дітей та онуків, хто молитиметься за церкву, за наступне покоління, за пробудження.

Молитва не повинна піти разом із нашими дідусями та бабусями. Вона має продовжитися в нас.

Колись хтось молився за нас. Тепер наша черга молитися за тих, хто прийде після нас.

Нехай наші діти пам’ятають не лише те, що ми говорили їм про Бога, а й те, як ми схиляли перед Ним свої коліна.

Бо віра передається не лише словами. Вона передається через життя, посвяту та молитву.

«Вилікуй мене, ГОСПОДИ, і я буду здоровим, – спаси мене, і я буду спасенним. Адже лише Тобою я хвалюся.»
ЄРЕМІЇ 17:14 CUV

🏠❤️ РАЗОМ МИ ЗРОБИЛИ ВЕЛИКУ СПРАВУ!

Те, що колись здавалося складним і майже неможливим, сьогодні стало реальністю!

Ми щиро дякуємо кожному, хто став частиною відновлення будинку для цієї родини!

❤️ Дякуємо за вашу небайдужість, щедрість, підтримку та відкриті серця.

За кожною доброю справою стоять люди, які вирішили не залишатися осторонь.

Завдяки вам ця родина отримала не лише допомогу у відбудові дому, а й надію, підтримку та відчуття, що вони не самі.

🙏 Нехай Бог благословить кожного, хто долучився!

Будемо вдячні, якщо ви поділитеся цим дописом, щоб якомога більше людей побачили, скільки добра ми можемо зробити разом!

Добро варто не лише робити, а й поширювати! ❤️

Друзі крок за кроком йдемо у перед! Дякуємо вам за молитви 🙏