#мадрид #подорожі #бар
Тільки що була у старому мадридському херес-барі La Venencia (Echegaray, 7), заснованому ще у 1928 році. Здається, час тут зупинився: фотографувати заборонено (мама, а ем крімінал), рахунок записують крейдою на барній стійці, жодної музики (в якості супроводу голоси гостей), старовинні меблі та ще старіші пляшки та бочки, вкриті пилом років. Кажуть, що це місце дуже полюбляв Ернест Гемінґвей. До речі, ціни теж з минулого: херес з оливками по 2-2,5 євро.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
Тільки що була у старому мадридському херес-барі La Venencia (Echegaray, 7), заснованому ще у 1928 році. Здається, час тут зупинився: фотографувати заборонено (мама, а ем крімінал), рахунок записують крейдою на барній стійці, жодної музики (в якості супроводу голоси гостей), старовинні меблі та ще старіші пляшки та бочки, вкриті пилом років. Кажуть, що це місце дуже полюбляв Ернест Гемінґвей. До речі, ціни теж з минулого: херес з оливками по 2-2,5 євро.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
🔥19❤2👍1
#мадрид #подорожі #бар
Завітала до іншого мадридського бару Museo Chicote (номер 323 у цьогорічному Top 500 Bars), і тут Гемінґвей. Ох, Ернесте, жили б ми з тобою в одні часи, що то було б😅
Заснований у 1931 році Museo Chicote був першим американським баром у Іспанії. І імʼя Ернеста лише крапля у морі постійних відвідувачів цього закладу, серед яких персонажі блакитної крові, такі як Реньє з Монако чи принцеса Сорайя, політики всіх тенденцій (серед них Хосе Антоніо Прімо де Рівера й Пасіонарія), письменники (з Ернестом Хемінгуеєм і Хосе Ортегою-і-Гассетом на чолі нескінченного списку), зірки класичного кіно (Френк Сінатра, Грейс Келлі, Ава Гарднер, Ріта Гейворт, Софія Лорен, Грегорі Пек) і легендарних спортсменів, як-от Альфредо Ді Стефано чи Пушкаш.
Безліч світлин із ними можна побачити на стінах. Лише три з них зроблені не у стінах бару, але все одно пов’язані з ним. Наприклад, із мексиканським поетоим-музикантом Агустіном пара, який увічнив Museo Chicote у пісні Madrid.
З коктейлів мені дуже сподобався Hot Mexican на мескалі, з шартрезом, лимонним кордіалом та лікером з хабанеро. Такий збалансовано кисло-солодкий з перчинкою і явним дуже приємним присмаком мескаля. Коктейлі тут по 14 євро.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
Завітала до іншого мадридського бару Museo Chicote (номер 323 у цьогорічному Top 500 Bars), і тут Гемінґвей. Ох, Ернесте, жили б ми з тобою в одні часи, що то було б😅
Заснований у 1931 році Museo Chicote був першим американським баром у Іспанії. І імʼя Ернеста лише крапля у морі постійних відвідувачів цього закладу, серед яких персонажі блакитної крові, такі як Реньє з Монако чи принцеса Сорайя, політики всіх тенденцій (серед них Хосе Антоніо Прімо де Рівера й Пасіонарія), письменники (з Ернестом Хемінгуеєм і Хосе Ортегою-і-Гассетом на чолі нескінченного списку), зірки класичного кіно (Френк Сінатра, Грейс Келлі, Ава Гарднер, Ріта Гейворт, Софія Лорен, Грегорі Пек) і легендарних спортсменів, як-от Альфредо Ді Стефано чи Пушкаш.
Безліч світлин із ними можна побачити на стінах. Лише три з них зроблені не у стінах бару, але все одно пов’язані з ним. Наприклад, із мексиканським поетоим-музикантом Агустіном пара, який увічнив Museo Chicote у пісні Madrid.
З коктейлів мені дуже сподобався Hot Mexican на мескалі, з шартрезом, лимонним кордіалом та лікером з хабанеро. Такий збалансовано кисло-солодкий з перчинкою і явним дуже приємним присмаком мескаля. Коктейлі тут по 14 євро.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
❤6🔥2👍1💘1
#варшава #подорожі #бар
Найкращі бари Варшави. Частина 1
Дорогою додому я опинилася у польских сусідів. Спочатку у Вроцлаві (але там розповідати ні про що), а потім і у столиці. Маю сказати, що загалом Польща
відстає від України у барній культурі (та взагалі щодо питань сервісу) років на 10-20. Тут полюбляють шоти, Май Тай та Лонг-Айленд. Але знайти справді круті бари все ж таки можна. І згодом їх буде ще більше, зважаючи на кількість наших барменів, які залучились до місцевих проєктів. Але повернімося до Варшави.
Перше місце у моєму рейтингу — і протягом цієї поїздки я вже не встигну змінити свою думку — посів El Koktel. Невеличкий затишний бар приблизно на 30 осіб, схований за масивними шторами. Хочеш потрапили у всередину? Тисни на дзвінок та чекай, за тобою вийдуть.
Темно-смарагдові стіни, безліч лампочок над головою, забиті пляшками та келихами полиці. Прямо посеред бару крейдяна дошка, написи на якій змінюються відповідно до пропозицій — на мене чекала інформація про Negroni Week. Окрім класичного коктейлю, але на власному джині, мене чекала трюфельна варіація Negroni Noir (трохи солодше, ніж очікувала, але приємно збалансовано з трюфельним (а яким ще?) після смаком) та Melting Clock на ромі з дистилятом Campari.
В основу коктейльного меню покладені футуристично-фантастичні роздуми з нахилом у кінематограф. Тут тобі згадується і Blade Runner, і Inseprion, і Black Mirror. Є і коктейль зроблений штучним інтелектом — AI (hennessy vsop, cocchi americano, wormwood liqueur, lavender forest mushroom essence), подається із металевою охолоджуючою кулею. Але його, як зізнався бармен, від початкової запропонованої ШІ версії довелося самостійно доробляти. На щастя, хоч в когось ці інновації не скоро заберуть роботу.
➖➖➖
Нещодавно на каналі також публікувалися огляди таких закладів:
🔻 Museo Chicote у Мадриді (номер 323 у цьогорічному Top 500 Bars)
🔻 Херес-барі La Venencia у Мадриді
🔻 Hemingway Bar у Празі (номер 279 місце у Top 500 Bars)
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
Найкращі бари Варшави. Частина 1
Дорогою додому я опинилася у польских сусідів. Спочатку у Вроцлаві (але там розповідати ні про що), а потім і у столиці. Маю сказати, що загалом Польща
відстає від України у барній культурі (та взагалі щодо питань сервісу) років на 10-20. Тут полюбляють шоти, Май Тай та Лонг-Айленд. Але знайти справді круті бари все ж таки можна. І згодом їх буде ще більше, зважаючи на кількість наших барменів, які залучились до місцевих проєктів. Але повернімося до Варшави.
Перше місце у моєму рейтингу — і протягом цієї поїздки я вже не встигну змінити свою думку — посів El Koktel. Невеличкий затишний бар приблизно на 30 осіб, схований за масивними шторами. Хочеш потрапили у всередину? Тисни на дзвінок та чекай, за тобою вийдуть.
Темно-смарагдові стіни, безліч лампочок над головою, забиті пляшками та келихами полиці. Прямо посеред бару крейдяна дошка, написи на якій змінюються відповідно до пропозицій — на мене чекала інформація про Negroni Week. Окрім класичного коктейлю, але на власному джині, мене чекала трюфельна варіація Negroni Noir (трохи солодше, ніж очікувала, але приємно збалансовано з трюфельним (а яким ще?) після смаком) та Melting Clock на ромі з дистилятом Campari.
В основу коктейльного меню покладені футуристично-фантастичні роздуми з нахилом у кінематограф. Тут тобі згадується і Blade Runner, і Inseprion, і Black Mirror. Є і коктейль зроблений штучним інтелектом — AI (hennessy vsop, cocchi americano, wormwood liqueur, lavender forest mushroom essence), подається із металевою охолоджуючою кулею. Але його, як зізнався бармен, від початкової запропонованої ШІ версії довелося самостійно доробляти. На щастя, хоч в когось ці інновації не скоро заберуть роботу.
➖➖➖
Нещодавно на каналі також публікувалися огляди таких закладів:
🔻 Museo Chicote у Мадриді (номер 323 у цьогорічному Top 500 Bars)
🔻 Херес-барі La Venencia у Мадриді
🔻 Hemingway Bar у Празі (номер 279 місце у Top 500 Bars)
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
❤8🔥3🍾2❤🔥1👍1🫡1
#Париж #подорожі #гід
Минулі вихідні я провела в Парижі, і певно вперше і житті я нічого не розповім вам про нічні клуби та тусовки. Проте буде про Париж не зовсім туристичний і дуже культурний.
Для початку декілька цікавих нюансів:
🔻 В більшості закладів, особливо барів, немає гардеробу або підлогових вішалок для верхнього одягу. І ті, хто за столом, і ті, хто за баром, вішають на стілець. У разі барного стільця, ти потім сидиш на своєму пальті. Це норма. Але, як на мене, дебільна і незручна.
🔻 Пішоходи поводяться як підараси. Перепрошую за французьську😂 Всі бігають на червоний. Парижанам взагалі чхати на світлофор, вони просто переходять дорогу де заманеться та коли заманеться. Як мені пояснили, то за законодавством щодо питання дорожнього руху слабший (у нашому випадку пішохід) завжди правий. Не хотіла б я сідати в Парижі за кермо. Якось я стояла на переході, горів червоний мені, гальмує скутер і звідси чувак кричить «Madam, u can go. I’ll wait”… Коротше, бідолашні водії
🔻 Англійською тепер говорять майже всі. Вони хоча і далі не люблять бритосів, але більше не роблять вигляд, що тебе не розуміють.
🔻 Всюди черги. Але якщо ти бачиш не просто чергу, а чергу з французів, ставай туди. Там точно щось цікаве або хороше.
🔻 Проблема біженців перестала відчуватися так гостро як раніше, коли їх була тьма-тьмуща у туристичних місцях. Авжеж палатки ще є і тобі так само втюхують маленькі Ейфелеві вежі, але все ж таки вони поступово асимілювалися. Що не скажеш про Брюсель.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
Минулі вихідні я провела в Парижі, і певно вперше і житті я нічого не розповім вам про нічні клуби та тусовки. Проте буде про Париж не зовсім туристичний і дуже культурний.
Для початку декілька цікавих нюансів:
🔻 В більшості закладів, особливо барів, немає гардеробу або підлогових вішалок для верхнього одягу. І ті, хто за столом, і ті, хто за баром, вішають на стілець. У разі барного стільця, ти потім сидиш на своєму пальті. Це норма. Але, як на мене, дебільна і незручна.
🔻 Пішоходи поводяться як підараси. Перепрошую за французьську😂 Всі бігають на червоний. Парижанам взагалі чхати на світлофор, вони просто переходять дорогу де заманеться та коли заманеться. Як мені пояснили, то за законодавством щодо питання дорожнього руху слабший (у нашому випадку пішохід) завжди правий. Не хотіла б я сідати в Парижі за кермо. Якось я стояла на переході, горів червоний мені, гальмує скутер і звідси чувак кричить «Madam, u can go. I’ll wait”… Коротше, бідолашні водії
🔻 Англійською тепер говорять майже всі. Вони хоча і далі не люблять бритосів, але більше не роблять вигляд, що тебе не розуміють.
🔻 Всюди черги. Але якщо ти бачиш не просто чергу, а чергу з французів, ставай туди. Там точно щось цікаве або хороше.
🔻 Проблема біженців перестала відчуватися так гостро як раніше, коли їх була тьма-тьмуща у туристичних місцях. Авжеж палатки ще є і тобі так само втюхують маленькі Ейфелеві вежі, але все ж таки вони поступово асимілювалися. Що не скажеш про Брюсель.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
❤13❤🔥2🔥1