Как изымали излишки.
«Торгзін.
…спеціалізована державна установа СССР, яка займалася золотовалютними спекулятивними операціями протягом 1931–1936 років.
…Магазини цього типу з'явились не в усіх, але в багатьох містах країни в період економічної кризи, зв'язаної з колективізацією, офіційно для торгівлі з іноземцями, але більш для того, щоб викачати у населення дорогоцінності, які ще залишились після численних експропріацій.
…близько 70% всіх цінностей, які скупив «Торгзін» (валюта, золото, срібло, діаманти, платина, твори мистецтва), … надійшли від радянських громадян.
…пріоритетом стає вилучення за безцінь у громадян СРСР золотовалютних та ювелірних цінностей, пропонуючи дефіцитні або критично необхідні товари за спекулятивними цінами.
Уряд позбавивши перед цим селян хліба та будь-яких засобів до існування, змусив їх купувати цей же насильно вилучений у них хліб за так зване побутове золото (кільця, сережки, інші прикраси, натільні хрестики тощо) і таким чином «вишукати» внутрішні резерви надходження валюти. Система «торгзіну» скуповувало у населення золото за ціною набагато нижчою, ніж воно коштувало на світових біржах. Вироби приймались як брухт.
…Побутове золото було необхідно здавати в приймальні пункти, в яких отримували за це «бони», «заборні книжки», тобто право на купівлю продуктів в магазинах системи «торгзіну».
…Часті зловживання працівників «Торгзіну» мали місце серед касирів агентства на перекази. Коли отримувачі переказу померли, касир міг виписати товарну книжку на власних рідних чи знайомих. Загалом такі дії проходили без покарання.
Інформація одержувачу переказа направлялася «Торгзіном» лише у випадку, коли клієнт закордону надсилав запит з оплаченою відповіддю.
Золото приймали за одною пробою, а до реєстраційних актів записували зовсім іншу, отримуючи таким чином поширений тоді прибуток, тобто різницю між прийнятим від населення та зданим в банк золотом.
«Торгзін» був і годівницею місцевої еліти, радянських керівників та місцевих партійних керівників, верхівки ОДПУ, куди ті заходили, буквально відкриваючи двері ногою, і вимагали надати їм продукти, товари, посилали навіть папірці з описом, скільки їм потрібно цигарок.
…В торгзінівський період проституція ставала стратегією виживання. Жінки обмінювали секс на кілограм цукру, на хліб. Торгзіни в портах, які, в основному, обслуговували іноземних моряків і капітанів, вони майже відкрито працювали як борделі.
…комуністична влада пропонувала голодуючим широкий асортимент їжі, але за гіперспекулятивними цінами. Відтак золота обручка чи сережки оцінювалися у «Торгсіні» за ціною 100 грамів хліба чи крупи, а на кінець існування цієї контори 1936 року в українців були тотально вилучені всі золотовалютні цінності.
…1 лютого 1936 року система «Торгзін» була офіційно закрита. …»
03.04.20.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B7%D1%96%D0%BD
#Торгсин #Бизнес #Экономика #Ломбард #Мошенничество #Ценности
«Торгзін.
…спеціалізована державна установа СССР, яка займалася золотовалютними спекулятивними операціями протягом 1931–1936 років.
…Магазини цього типу з'явились не в усіх, але в багатьох містах країни в період економічної кризи, зв'язаної з колективізацією, офіційно для торгівлі з іноземцями, але більш для того, щоб викачати у населення дорогоцінності, які ще залишились після численних експропріацій.
…близько 70% всіх цінностей, які скупив «Торгзін» (валюта, золото, срібло, діаманти, платина, твори мистецтва), … надійшли від радянських громадян.
…пріоритетом стає вилучення за безцінь у громадян СРСР золотовалютних та ювелірних цінностей, пропонуючи дефіцитні або критично необхідні товари за спекулятивними цінами.
Уряд позбавивши перед цим селян хліба та будь-яких засобів до існування, змусив їх купувати цей же насильно вилучений у них хліб за так зване побутове золото (кільця, сережки, інші прикраси, натільні хрестики тощо) і таким чином «вишукати» внутрішні резерви надходження валюти. Система «торгзіну» скуповувало у населення золото за ціною набагато нижчою, ніж воно коштувало на світових біржах. Вироби приймались як брухт.
…Побутове золото було необхідно здавати в приймальні пункти, в яких отримували за це «бони», «заборні книжки», тобто право на купівлю продуктів в магазинах системи «торгзіну».
…Часті зловживання працівників «Торгзіну» мали місце серед касирів агентства на перекази. Коли отримувачі переказу померли, касир міг виписати товарну книжку на власних рідних чи знайомих. Загалом такі дії проходили без покарання.
Інформація одержувачу переказа направлялася «Торгзіном» лише у випадку, коли клієнт закордону надсилав запит з оплаченою відповіддю.
Золото приймали за одною пробою, а до реєстраційних актів записували зовсім іншу, отримуючи таким чином поширений тоді прибуток, тобто різницю між прийнятим від населення та зданим в банк золотом.
«Торгзін» був і годівницею місцевої еліти, радянських керівників та місцевих партійних керівників, верхівки ОДПУ, куди ті заходили, буквально відкриваючи двері ногою, і вимагали надати їм продукти, товари, посилали навіть папірці з описом, скільки їм потрібно цигарок.
…В торгзінівський період проституція ставала стратегією виживання. Жінки обмінювали секс на кілограм цукру, на хліб. Торгзіни в портах, які, в основному, обслуговували іноземних моряків і капітанів, вони майже відкрито працювали як борделі.
…комуністична влада пропонувала голодуючим широкий асортимент їжі, але за гіперспекулятивними цінами. Відтак золота обручка чи сережки оцінювалися у «Торгсіні» за ціною 100 грамів хліба чи крупи, а на кінець існування цієї контори 1936 року в українців були тотально вилучені всі золотовалютні цінності.
…1 лютого 1936 року система «Торгзін» була офіційно закрита. …»
03.04.20.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B7%D1%96%D0%BD
#Торгсин #Бизнес #Экономика #Ломбард #Мошенничество #Ценности