Дбаємо про психічне здоров'я на роботі: нові вимоги до роботодавців 🧠
Шановні бухгалтери! Поділюсь важливими новинами про психологічну підтримку на роботі. Верховна Рада зробила перший крок до впровадження системи охорони психічного здоров'я на підприємствах (законопроєкт №12030).
🔍 Що чекає на роботодавців:
50+ працівників — створення окремої служби
20-49 працівників — призначення відповідальної особи за сумісництвом
До 20 працівників — можливість залучати зовнішніх фахівців
📋 Кожен роботодавець має розробити політику захисту психічного здоров'я, а працівники проходитимуть відповідне навчання коштом підприємства.
⏳ Коли чекати змін? Закон запрацює через рік після публікації. На сертифікацію фахівців дається 6 років перехідного періоду.
P.S. Яка Ваша думка з цього питання? Підтримуєте таку ініціативу?
Джерело: https://news.dtkt.ua/labor/labor-relations/94378-robotodavciv-zoboviazut-zaprovaditi-sluzbi-oxoroni-psixicnogo-zdorovia-priiniato-za-osnovu-zakonoprojekt
#бухоблік #законодавство #охоронапраці #персонал

​​Ентропія норми: як фіскальні міфи заміщують право
Слова мають здатність кристалізуватися в реальність, навіть якщо вони позбавлені правового змісту. У професійному середовищі бухгалтерів та податкових консультантів часто спостерігається феномен, коли багаторазове повторення помилкової установки перетворює її на непорушну істину. Це механізм створення правового міфу, де реальний текст закону залишається статичним набором букв, тоді як його інтерпретація перетворюється на живий, часто викривлений організм. Між буквою закону та його розумінням утворюється значна відстань, і саме в цьому зазорі народжуються деструктивні практики.
Поява високих штрафів стає потужним каталізатором для ввімкнення особливого режиму сприйняття. Страх перед санкціями змушує мозок контролерів і консультантів гарячково шукати ознаки порушень там, де законодавець їх не передбачав. Класичним прикладом є штучне вишукування відмінностей між трудовими та цивільно-правовими договорами. Хоча закон лише пропонує дві різні правові конструкції — як два різні костюми для різних цілей — сторони позбавляються права самостійно обирати форму взаємодії через нав’язані ззовні «маркери». Коли система контролю ґрунтується на тотальній підозрі, а не на внутрішній мотивації працювати чесно, вона неминуче отруює суспільний фон. Це змушує бізнес або шукати обхідні маневри, або покірно приймати неправомірні вимоги.
Консультантів часто затягує у вир цих міфів, оскільки вони не мають справжньої незалежності від вектора, заданого контрольними органами. Прагнення бухгалтерської спільноти отримати просту, однозначну відповідь на складне питання створює запит на «майстрів», які безапеляційно диктують правила там, де насправді існує правова невизначеність. Це ознака професійного сектантства: коли буквальне трактування окремої норми без урахування контексту всього законодавства стає догмою. У такому середовищі абсурдні вимоги — наприклад, обов’язкова наявність оригіналу документа там, де достатньо копії — сприймаються як істина, яку неможливо оскаржити.
Інформаційне поле, насичене помилковими установками податкової служби, діє як шкідливий код, що формує поведінку людей. Якщо професійна спільнота постійно проговорює відверту дурницю, вона поступово узаконюється у свідомості кожного окремого фахівця. Це спонукає більшість виконувати дії, що штучно збільшують податкові зобов’язання підприємств, перетворюючи бухгалтерію з інструменту раціонального обліку на інструмент безпідставної жертовності. Велич інженерної думки та цивілізаційні здобутки спрямовані на створення комфорту, але коли колективна енергія витрачається лише на обслуговування фіктивних страхів та підтримку хиткої стабільності перед загрозою штрафів, ресурс для розвитку вичерпується. Справжній професіоналізм починається з відмови від легітимізації помилок та повернення до раціонального аналізу першоджерел.
#бухгалтерія #податки #правовий_міф #консультації #законодавство #аналітика

Податковий кодекс чи «Гра престолів» на кухні? Як зрозуміти суть закону за 5 хвилин
Колеги, покладіть руку на серце: скільки разів ви хотіли спалити черговий стос змін до законодавства? Ми, бухгалтери, живемо у світі, де нормативка розмножується швидше, ніж кролики навесні. Здається, що єдина мета цих папірців — перетворити наше життя на бюрократичне пекло. Але давайте поглянемо на це під іншим кутом. Що, як закон — це не покарання, а правила гри, без яких наше життя перетворилося б на хаос?
Щоб розібратися, відкладемо ПКУ і завітаємо в гості до звичайної родини Петренків.
Хаос, втома і «жіноча доля»
Уявіть собі Наталку. Вона головний бухгалтер, профі на роботі, але вдома перетворюється на безправну попелюшку. Чоловік Петро після роботи окупує диван перед телевізором («Він же втомився!»). Донька Розалінда — принцеса, яку «не можна перевантажувати». А Наталка? Готує, пере, прибирає, знову готує. Круговерть, якій немає кінця.
Чому так? Бо в їхній «державі» (родині) панує анархія. Кожен тягне ковдру на себе, а відповідальність лежить на тому, хто мовчки везе цей віз. Знайома ситуація в бізнесі, правда? Коли немає чітких посадових інструкцій, працює той, хто найбільш совісний.
Еврика: Життя — це гра
Одного вечора, згадавши педагога Макаренка, Наталка зрозуміла просту істину: все наше життя — це гра. А будь-яка гра (навіть футбол, який так любить Петро) неможлива без ПРАВИЛ. Без правил гра перетворюється на бійку.
Щоб врятувати родину від бруду, а себе — від вигорання, Наталка використала свою бухгалтерську суперсилу. Вона написала «Домашній кодекс чистоти». І саме на його прикладі ми побачимо ідеальну анатомію будь-якого нормативного документа.
Анатомія Закону: Три кити порядку
Будь-яка норма права (чи то стаття ПКУ, чи правило миття посуду) складається з трьох елементів. Якщо хоч одного немає — закон не працює.
1.Гіпотеза (Де і коли діє правило?)
У Кодексі Наталки це преамбула: «Цей Кодекс регулює прибирання власного помешкання членами родини».
Суть: Правила діють лише тут і зараз. Вони не стосуються виховання кота чи ремонту авто сусіда. Чіткість меж — запорука спокою.
2.Диспозиція (Хто і що має робити?)
Це серце закону. У Наталчиному Кодексі це був чіткий графік.
- 1-7 число: Наталка — кухня, Петро — зала, Розалінда — дитяча.
- Процедура: пилосос, вологе прибирання, розкладання речей «паралельно і перпендикулярно».
Суть: Коли кожен знає свій маневр (хто подає звітність, а хто миє підлогу), зникають образи та хаос.
3.Санкція (Що буде, якщо порушити?)
Найцікавіше! У Наталчиному законі санкції були витонченими:
- Негативна: Якщо робиш зауваження в образливій формі — сам виправляєш недоліки!
- Позитивна: Чисте повітря, щирі посмішки та право поставити жирний «Х» у графіку виконання (це, до речі, працює краще за премії — азарт!).
- Психологічна: Прибирати треба з посмішкою. Не посміхаєшся? Переробляй, поки не станеш щасливим!
Чому це спрацювало?
Як тільки «Кодекс чистоти» затвердили (під підпис усіх членів родини, як належить!), сталося диво. Прибирання перестало бути «каторгою мами» і стало квестом. Петро почав змагатися за право першим закрити клітинку в графіку. Розалінда зрозуміла свої обов'язки.
Висновок для бухгалтера
Нормативний документ — це не нудний папірець. Це інструмент, який перетворює хаос («хтось колись зробить») на систему («робимо так, тоді-то і отримуємо такий результат»).
Тож наступного разу, відкриваючи новий закон, не зітхайте важко. Шукайте в ньому гіпотезу, диспозицію та санкцію. І пам’ятайте: це всього лише правила гри. А знаючи правила, можна не тільки грати, а й вигравати.
А у вашій родині чи компанії є свій «Кодекс чистоти», чи ви все ще «Наталка»? 😉
#бухгалтерськібудні #нормативка #законодавство #гумор #філософіябухгалтера #порядок #менеджмент
Джерело: https://budushim.pp.ua/domashnij-kodeks-chistoti/