Думаю за кількістю інших подій і новин, цей текст міг дещо загубитися. Проте він вартий вашої уваги.

🎤 Я взяла інтерв’ю у Лейли Туваклієвої, з Leilia Bakery та «Кафе Марія» про досвід пекарів та власників пекарень у підготовці до Великодня.

Лейла відкрита, динамічна та відверто ділиться своїми спостереженнями про ритм, біль, проблеми та пошук традицій українськими пекарями. Про повагу до професії дуже важливе. І бонус трек - одна порожня бізнес ніша, яку за бажання можна зайняти 🧁

До слова про випічку. Зараз триває Песах, ось як віртуозно підходить до десертів моя подруга з Дніпра, Юля.

«Класичний єврейський домашній рецепт з хіпстерським твістом :)

NB: Якщо крем хочеться пожирніше, можна в нього ще кокосової олії вмішати, поки гарячий 🙃»

🪴 Витоки 🪴

Під час свого виступу на Ukrainian Gastro Show згадувала, що зелена полуниця - це один з тих унікальних випадків, коли ми знаємо де і коли з’явилась певна тенденція.

Зелена полуниця була присутня в садах протягом усієї історії, але вважалася нішевою культурою, яку споживали лише в невеликих масштабах. Її використання на професійній кухні почалося з Рене Редзепі. У 2012 році він використав тонко нарізну зелену полуницю у страві з гребінців, презентувавши її Девіду Чангу в шоу «The mind of a chef». І після виходу цього епізоду кухарі зацікавилися продуктом, а зелена полуниця почала з’являтися в ресторанних меню по всьому світу.

А згадала я про важливість та, на жаль, непоширеність наших знань про появу та поступову популяризацію певних продуктів у нашій кухні ще під час написання «Весни». Тоді з пам’яті виринула чудова стаття про спаржу, яку ще у 2017 році опублікували в журналі La Boussole, у номері присвяченому Херсону. І саме там зафіксований початок успішного шляху спаржі на українському ринку. Спаржа з Любимівки були першими навіженими фанатами, які повірили та почали прищеплювати смак до цієї культури. Зараз ця територія знаходиться у тимчасовій окупації.

Так щиро тішуся зараз тому, що той журнал досі у мене, це як капсула часу. Звучить може занадто ностальгійно, проте в поточних умовах - це як зліпок хороших часів.

До речі, зі штук, які поступово починають рухатися слідами спаржі - українські артишоки! Минулого року стали помітні перші фермери, які зацікавились культурою. Зараз легко знаходяться Nature Asparagus, Артишок Україна, Спаржа Приорілля. Виглядає так, що артишок стає культурою компаньйоном спаржі в Україні. Так само нішева, непоширена, проте закриває собою літній сезон, коли спаржа вже відходить.

Рубрика «я недоговорила» 😅
Окрім того, щоб вирощувати культурні рослини і заробляти на тому, наші аграрії та фермери поступово підходять до розуміння того, що у різних шефів та їхнього оточення бувають так би мовити специфічні смаки. І на цьому можна заробляти.

Так, Олена Жаботинська у своєму виступі на Ukrainian Gastro Show говорила про «органічну кропиву», яку пропонують по 500 грн за кг. А Дмитро Кривошап жалівся, що фермери зелену полуницю не хочуть продавати навіть з подвійним підвищенням ціни (600 грн/кг).

🌱 Тут ось, дивіться, дехто зрозумів, що пагони хмелю теж можна зробити високомаржинальним продуктом.

☝️«Найдорожчими та найрозкішнішими з усіх овочів, представлених на ринку, є молоді пагони хмелю (hop shoots), їх ще називають “хмелевою спаржею”»
☝️«Бельгія та Голландія – країни, які найбільше цінують молоді пагони хмелю і готові платити до 1000 євро за кілограм цього делікатесу. При цьому і в інших країнах швидко зростає популярність цього дорогого виду овочів.»

При тому, що хміль у нас поширена і доволі інвазивна рослина, додатково розводити його під ресторани навряд чи хтось буде. Нормально підуть пагони, які щедро заплітають всі сільські заброшки )))

🌱 А ще цієї весни вже дехто почав тихенько постачати в ресторани по запиту рахіси папороті Орляк.

Оце дожила до часів, коли все це мандрування лісами й кущами та повернення на кухню з оберемками незрозуміло чого, стало трендовим дозвіллям (якщо шо - готувала і хміль, і папороть, смачно).

Ну те, що в США своя атмосфера з продуктами ми знали і до того. А от те, що для того, щоб вирощувати мандарини без кісточок місцеві виробники:
а) судились з пасічниками;
б) тепер вирощують в момент цвітіння мандарини під сітками, щоб до них не добрались бджоли,
- оце таки змогло мене здивувати.
Як це виглядає можна подивитись тут.

🌿 True & Local 🧑‍🌾

18 та 19 травня в Києві в ТРЦ Respublika Park повертається формат True & Local від Сільпо!

Тема фестивалю - ярина, городина та овочі.

Будуть виробники з усіх куточків країни зі своєю продукцією, лекції та майстер-класи.

📍В суботу, 18 травня з 14:00 до 14:45, і я буду запрошеним спікером, щоб поговорити з вами про сезонність, її вплив на наш стіл та презентувати книгу «Весна».

Дехто як раз питав коли буде можливість підписати свої екземпляри - власне це вона 😊

Подивіться на лайнап спікерів та активностей, знайдеться і для дітей, і для дорослих. Наприклад майстер-клас з акварельної ілюстрації! В нашій книзі як раз представлені прекрасні зразки, яким я так тішуся і мріяла б сама вміти так малювати.

Отже, зберігайте дату та до зустрічі!

Недільна читанка від Наді, авторки каналу «Їжа від тривог» про трансформацію локальних ініціатив.
✨Дуже важливі кроки, дуже потрібні дії✨

Про те, як створювати win-win сценарії, в яких фермери з прифронтових територій отримують можливість заробляти, а містяни отримують смачні продукти. І все це народжене з однієї ідеї допомогти продати врожай кукурудзи одній хоробрій фермерці.
Так багато хороших потрібних сенсів всередині. Не пропустіть.

На невизначений строк релокувалась з Київа в Одесу. Але серце моє з Харковом❤️‍🩹
Нарешті можу показати інтерв'ю, записане з Мер'ям Йол про Лавку деокупації. Тут всі хто, чому, навіщо, як і коли.

Допомогти закрити поточні запити військових з бригад, якими опікується Волонтерська, можна за посиланням.