#Париж #подорожі #гід
Минулі вихідні я провела в Парижі, і певно вперше і житті я нічого не розповім вам про нічні клуби та тусовки. Проте буде про Париж не зовсім туристичний і дуже культурний.
Для початку декілька цікавих нюансів:
🔻 В більшості закладів, особливо барів, немає гардеробу або підлогових вішалок для верхнього одягу. І ті, хто за столом, і ті, хто за баром, вішають на стілець. У разі барного стільця, ти потім сидиш на своєму пальті. Це норма. Але, як на мене, дебільна і незручна.
🔻 Пішоходи поводяться як підараси. Перепрошую за французьську😂 Всі бігають на червоний. Парижанам взагалі чхати на світлофор, вони просто переходять дорогу де заманеться та коли заманеться. Як мені пояснили, то за законодавством щодо питання дорожнього руху слабший (у нашому випадку пішохід) завжди правий. Не хотіла б я сідати в Парижі за кермо. Якось я стояла на переході, горів червоний мені, гальмує скутер і звідси чувак кричить «Madam, u can go. I’ll wait”… Коротше, бідолашні водії
🔻 Англійською тепер говорять майже всі. Вони хоча і далі не люблять бритосів, але більше не роблять вигляд, що тебе не розуміють.
🔻 Всюди черги. Але якщо ти бачиш не просто чергу, а чергу з французів, ставай туди. Там точно щось цікаве або хороше.
🔻 Проблема біженців перестала відчуватися так гостро як раніше, коли їх була тьма-тьмуща у туристичних місцях. Авжеж палатки ще є і тобі так само втюхують маленькі Ейфелеві вежі, але все ж таки вони поступово асимілювалися. Що не скажеш про Брюсель.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
Минулі вихідні я провела в Парижі, і певно вперше і житті я нічого не розповім вам про нічні клуби та тусовки. Проте буде про Париж не зовсім туристичний і дуже культурний.
Для початку декілька цікавих нюансів:
🔻 В більшості закладів, особливо барів, немає гардеробу або підлогових вішалок для верхнього одягу. І ті, хто за столом, і ті, хто за баром, вішають на стілець. У разі барного стільця, ти потім сидиш на своєму пальті. Це норма. Але, як на мене, дебільна і незручна.
🔻 Пішоходи поводяться як підараси. Перепрошую за французьську😂 Всі бігають на червоний. Парижанам взагалі чхати на світлофор, вони просто переходять дорогу де заманеться та коли заманеться. Як мені пояснили, то за законодавством щодо питання дорожнього руху слабший (у нашому випадку пішохід) завжди правий. Не хотіла б я сідати в Парижі за кермо. Якось я стояла на переході, горів червоний мені, гальмує скутер і звідси чувак кричить «Madam, u can go. I’ll wait”… Коротше, бідолашні водії
🔻 Англійською тепер говорять майже всі. Вони хоча і далі не люблять бритосів, але більше не роблять вигляд, що тебе не розуміють.
🔻 Всюди черги. Але якщо ти бачиш не просто чергу, а чергу з французів, ставай туди. Там точно щось цікаве або хороше.
🔻 Проблема біженців перестала відчуватися так гостро як раніше, коли їх була тьма-тьмуща у туристичних місцях. Авжеж палатки ще є і тобі так само втюхують маленькі Ейфелеві вежі, але все ж таки вони поступово асимілювалися. Що не скажеш про Брюсель.
🔥 Підписатися на #АняДепозит і чат
❤13❤🔥2🔥1
Forwarded from КИЇВ | коктейльний
#бар #огляд #Париж #50BestDiscovery
Bar Hemingway, розташований на першому поверсі розкішного готелю Ritz, можна вважати одним із найвідоміших (хоча і не найстаріших) та найдорожчих барів Парижа. І мова тут не про рейтинги типу 50 Best Discovery, де, він звісно присутній. Це було перше місце у французькій столиці, де жінки на рубежі XX змогли проводити час та випивати без супроводу чоловіків.
Справа у тому, що «король готельєрів та готельєр королів» Сезар Рітц був дуже зацікавлений у створенні клієнтури з модних жінок, і вважав це ключем до успіху. То ж відкрив невеликий бар збоку від головного лаунжу, який отримав назву Ladies Bar, а потім Petite Bar. Уявіть собі таке суто жіночі місце, де коктейлі подавалися із живими трояндами (цю традицію заклад зберіг). Вхід чоловікам спершу дозволявся тільки за умови, що вони були одружені на одній із присутніх там жінок, але згодом правила пом’якшили. То ж літературний важковик Ернест Гемінґвей — великий поціновувач жінок і алкоголю — виявився тут частим гостем. Він зробив цей заклад своєю «штаб-квартирою», проводячи час у компанії друзів, серед яких були Френсіс Скотт і Зельда Фіцджеральд, і за легендою якось випив 51 коктейль Mirtini підряд (страшно навіть уявити). З часом бар перейменували на його честь.
У Bar Hemingway всього 25 місць, на вході жива черга. Мені поталанило потрапити всередину за 5 хвилин до закриття (до речі, об 00:00). Інтер’єр більше нагадує особистий кабінет якогось британського лорда, який раптом вирішив перетягнути до себе всі меблі з вітальні та встановив барну стійку. Вишукана класика, темне дерево, шкіряні крісла і купа речей, які пов’язані з відомим письменником: від світлин до рукописів та вирізок з газет, від книг до друкарської машинки.
Ну і меню. Авжеж, все на його честь. А тепер увага: вартість коктейлів від 38 євро. І тому про я просто зазначу, що Kumamoto Martini був чудовим ( не більше — я старалася його смакувати як могла), але більше сюди за свій рахунок не прийду😅
Що ж до публіки: постояльці готелю, богема, туристи, чоловіки, які набивають собі ціну перед жінками, та дорогий ескорт (як же без нього?) Власне все так, як і має бути у такому місці🙃
P.S. Фотографувати та не дозволяють, то ж деякі взяла вам з інтернету.
#АняДепозит
🥃 Підписатися на КИЇВ | коктейльний
Bar Hemingway, розташований на першому поверсі розкішного готелю Ritz, можна вважати одним із найвідоміших (хоча і не найстаріших) та найдорожчих барів Парижа. І мова тут не про рейтинги типу 50 Best Discovery, де, він звісно присутній. Це було перше місце у французькій столиці, де жінки на рубежі XX змогли проводити час та випивати без супроводу чоловіків.
Справа у тому, що «король готельєрів та готельєр королів» Сезар Рітц був дуже зацікавлений у створенні клієнтури з модних жінок, і вважав це ключем до успіху. То ж відкрив невеликий бар збоку від головного лаунжу, який отримав назву Ladies Bar, а потім Petite Bar. Уявіть собі таке суто жіночі місце, де коктейлі подавалися із живими трояндами (цю традицію заклад зберіг). Вхід чоловікам спершу дозволявся тільки за умови, що вони були одружені на одній із присутніх там жінок, але згодом правила пом’якшили. То ж літературний важковик Ернест Гемінґвей — великий поціновувач жінок і алкоголю — виявився тут частим гостем. Він зробив цей заклад своєю «штаб-квартирою», проводячи час у компанії друзів, серед яких були Френсіс Скотт і Зельда Фіцджеральд, і за легендою якось випив 51 коктейль Mirtini підряд (страшно навіть уявити). З часом бар перейменували на його честь.
У Bar Hemingway всього 25 місць, на вході жива черга. Мені поталанило потрапити всередину за 5 хвилин до закриття (до речі, об 00:00). Інтер’єр більше нагадує особистий кабінет якогось британського лорда, який раптом вирішив перетягнути до себе всі меблі з вітальні та встановив барну стійку. Вишукана класика, темне дерево, шкіряні крісла і купа речей, які пов’язані з відомим письменником: від світлин до рукописів та вирізок з газет, від книг до друкарської машинки.
Ну і меню. Авжеж, все на його честь. А тепер увага: вартість коктейлів від 38 євро. І тому про я просто зазначу, що Kumamoto Martini був чудовим ( не більше — я старалася його смакувати як могла), але більше сюди за свій рахунок не прийду😅
Що ж до публіки: постояльці готелю, богема, туристи, чоловіки, які набивають собі ціну перед жінками, та дорогий ескорт (як же без нього?) Власне все так, як і має бути у такому місці🙃
P.S. Фотографувати та не дозволяють, то ж деякі взяла вам з інтернету.
#АняДепозит
🥃 Підписатися на КИЇВ | коктейльний
🔥4👌3❤1